139. Підготовка до допиту підозрюваного.

У ході підготовки до проведення допиту підозрюваного необхідно:

а. визначити предмет допиту; тобто коло обставин, до числа яких належать обставини, пов’язані безпосередньо з подією злочину (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.), які встановлюють або спростовують винність у його вчиненні певних осіб та мотиви їх дій. Практично предметом допиту можуть бути будь-які обставини, що мають значення для встановлення істини у справі. Предметом допиту підозрюваного є обставини, на підставі яких особа була затримана, або до неї було обрано запобіжний захід до пред’явлення обвинувачення.

• б)сформулювати запитання та визначити порядок їх послідовності;

• в) визначити які докази та матеріали можуть бути використані під час допиту для викриття підозрюваного;

г)визначити послідовність проведення допитів за наявності кількох осіб – підозрюваних. Слідчий завчасно, на етапі підготовки: робить закладки у потрібних місцях матеріалів справи,виписує прізвища, адреси, систематизує письмові документи та речові докази.

Підготовлені для пред’явлення у відповідній послідовності на допиті докази, покликані, у разі прогнозованої потреби, відіграти роль тактичних (інформаційних у цьому разі) ударів, скерованих на руйнування можливої протидії слідству.

140. Тактичні прийоми допиту підозрюваного, який не бажає давати показання.

Тактичними прийомами переборення відмови від дачі обвинуваченим показань виступають:

• переконання обвинуваченого в неправильності обраної ним

позиції;

• повідомлення обвинуваченому про те, що його співучасники на відміну від нього вже дають показання, в тому числі і такі, що викривають його у злочині;

• використання протиріч між інтересами співучасників;

Для того щоб переконати обвинуваченого в неправильності обраної ним позиції, слідчий повинен роз’яснити йому, до яких негативних наслідків призведе його відмова:

• затримка з розслідуванням;

• створення перешкод щодо встановлення ступеня вини співучасників;

• ускладнення із встановленням справжніх обставин справи, в тому числі таких, що пом’якшують вину обвинуваченого або навіть виключають її.

Повідомляючи обвинуваченому про те, що співучасники його викривають, не потрібно знайомити його із змістомтаких показань (до дачі ним показань особисто).

Окрім цього обвинувачений може змінити свої показання та позиції навіть із остраху запізнитись з визнанням своєї вини, якщо слідчого вдається у цьому переконати, з тим, щоб саме йому врахувалось розкаяння та сприяння слідству.

Мова йтиме про комбінацію з використанням так званих трансферів – спеціальних пристосувань для захисту різноманітних об’єктів шляхом залишення на суб’єкті посягання слідів його злочинних діянь.(тільки щодо підозрюваного)

141. Тактичні прийоми допиту з урахуванням ситуаційних факторів.

Тактичні прийоми допиту залежно від наявності ситуації допиту:

а) ті, що застосовуються в безконфліктних ситуаціях;

б) т/п, що застосовуються в конфліктних ситуаціях.

Типові слідчі ситуації можна поділяти:а) так звані конфліктні з категоричним і некатигоричним протистоянням – коли:допитувана особа повідомляє завідомо неправдиві показання;має місце відмова допитуваного від показань.

б) так звані безконфлікні ситуації:повідомлення достовірних показань допитуваним;виникнення перекручень у показаннях, через помилки у формуванні показань;виникнення суперечностей, недоречностей, невідповідностей у показаннях, внаслідок добросовісного помиляння, чи дії випадкових факторів ( дві останні – так звані помилкові показання);неможливість повідомлення певної інформації, внаслідок забування окремих моментів.

Тактичні прийоми направлені на розпізнання (правдивих і ) неправдивих показань. Це:створення нормальної, невідволікаючої увагу допитуваного обстановки;уточнення й конкретизація непевних, неповних показань, суперечностей;постановка запитань для повторного викладу окремих чи всіх фактів;формування у допитуваного (думки) враження про неможливість і недоцільність повідомляти неправду, замовчувати про певні факти;б) т/п, що мають за мету використання позитивних якостей особи допитуваного щоб спонукати до дачі правдивих показань, зокрема:нейтралізувати негативні якості свідка;використати його позитивні риси;звернення до почуття справедливості, совісті , чесності, добросовісного виконання своїх обов’язків;надання допомоги у боротьбі зі злочинністю тощо;в) т/п використовуючи для викриття допитуваного у брехні:створити на допиті вийнятково робочу обстановку;дотримуватись конкретної поведінки;сформувати у допитуваного переконання про те, що брехати немає сенсу і що будь – який прояв неправди буде викритий, слідчий рішуче налаштований на встановлення істини у справі;застосовувати раптову постановку запитань, які стосуються найважливіших обставин справи;створити у допитуваного думки (враження) про обізнаність слідчого про всі обставини справи і наявність у нього достатніх доказіввідволікти уваги допитуваного від надуманих показань брехні ;використати пред’явлення доказів без роз’яснення їх змісту та відношення (належності) до справи (інформація для роздуму);раптово (неочікувано для свідка) пред’явити найбільш вагомі для доказів або пред’явити їх у певній послідовності продемонструвати відеофільмів, магнітофоні записи тощо.