- •Передмова
- •Тема 1 держава I право стародавнього сходу*
- •Азіатський спосіб виробництва
- •Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Вавилон і Ассирія. Закони Хаммурапі
- •Тема 2 держава I право стародавнього сходу (індія та стародавній схід)*
- •Держава і право Стародавньої Індії. Закони Ману
- •Стародавній Китай
- •Тема 3 рабовласницька держава I право: стародавня греція
- •«Гомерівська» Греція
- •Тема 4 рабовласницька держава і право. Древній рим
- •Виникнення Риму. Реформа Сервія Туллія
- •Суспільний і державний лад Римської республіки
- •Криза республіки. Реформи Гракхів. Диктатура Сулли
- •Причини падіння республіки. Диктатура Цезаря
- •Суспільний і державний лад Риму в період принципату
- •Домінат. Реформи Діоклетіана та Константина
- •Римське право ранньої республіки. Закони XII таблиць
- •Класичне римське право (пізня республіка і принципат)
- •Тема 5 феодальні держави західної європи. Держава франків
- •Держава франків
- •Ранньофеодальна держава в Англії
- •Варварські правди
- •Тема 6 ранньофеодальні монархії в європі
- •Династія Капетінгів у Франції
- •Нормандське завоювання 1066 р. Держава Вільгельма і Завойовника в Англії
- •Виникнення єдиної німецької ранньофеодальної держави
- •Тема 7 станово-представницька монархія в країнах західної європи
- •Зміни у суспільному ладі. Становлення міського самоврядування
- •Станово-представницька монархія у Франції
- •Станова монархія в Англії. Її особливості
- •Станово-представницька монархія в Німеччині
- •Тема 8 абсолютні монархи в країнах західної європи
- •Передумови абсолютизму
- •Абсолютна монархія у Франції
- •Абсолютна монархія в Англії та її особливості
- •Німецький абсолютизм
- •Бранденбурзько-Прусська держава
- •Австрія у другій половині XVII-XVIII ст.
- •Тема 9 феодальна держава і право західних слов'ян
- •Поморські та полабські слов'яни -найзахідніша гілка слов'янства
- •Виникнення і розвиток Польської держави
- •Польське право доби феодалізму
- •Чеська держава
- •Особливості чеського феодального права
- •Тема 10 буржуазна революція в англії. Утворення буржуазної держави
- •Передумови революції
- •Громадянська війна в Англії (1642-1648 pp.)
- •Республіка і протекторат Кромвеля
- •Реставрація монархії
- •Висновки
- •Тема 11 виникнення і становлення сша
- •Війна за незалежність у Північній Америці. Утворення Сполучених Штатів Америки
- •Розвиток сша у XIX ст. Війна між Північчю і Півднем та її наслідки
- •Реконструкція Півдня (1865-1877 pp.)
- •Тема 12
- •Французька буржуазна революція.
- •Утворення буржуазної держави
- •У франції
- •Початок буржуазної революції. Декларація прав людини
- •Встановлення панування великої буржуазії
- •Варенська криза і знищення монархії
- •Боротьба Жиронди і «Гори». Створення якобінської диктатури
- •Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
- •Контрреволюційний переворот 9 термідора.
- •Консульство й імперія
- •Висновки
- •Тема 13 основні інститути буржуазного права
- •Історичний нарис розвитку права. Право добуржуазних суспільних формацій
- •Буржуазне право
- •Дві головні системи буржуазного права
- •Конституційне право. Виборче право
- •Еволюція буржуазного карного права та пенітенціарної системи
- •Тема 14 становлення парламентської монархії в англії
- •Утвердження принципів парламентської монархії.
- •Виборчі закони 1832,1867 та 1884-1885 pp.
- •Політичний устрій Англії напередодні Першої світової війни. Зміни у праві та правоохоронній системі
- •Британська колоніальна імперія
- •Тема 15 суспільно-політичний розвиток франції у 1814-1914 pp.
- •Реставрація Бурбонів. Революції 1830 та 1848 pp.
- •Друга республіка та Друга імперія
- •Паризька комуна - перша пролетарська держава
- •Третя республіка. Державно-політичний лад Франції напередодні Першої світової війни
- •Тема 16 утворення німецької імперії. Австро-угорщина
- •Північнонімецький союз. Утворення Німецької імперії
- •Австрія та Австро-Угорщина (1814-1914 pp.)
- •Тема 17 вплив більшовицької держави і права на світову історію
- •Поняття «загальної кризи капіталізму» - вчора і сьогодні. Жовтневий переворот 1917 р.Перші кроки Радянської держави і права
- •Демократична революція в Німеччині. Утворення Веймарської республіки
- •Революція 1919 р. В Угорщині, її наслідки
- •Утворення незалежних національних держав у Європі. Комуністична експансія. Комінтерн
- •Тема 18 буржуазні демократії (сша, англія, франція) в міжвоєнний період
- •Сша у міжвоєнний період.«Новий курс» президента Рузвельта.XVIII, XIX, XX, XXI поправки до американської конституції
- •Великобританія. Виборчі реформи 1918 та 1928 pp. Делеговане законодавство
- •Франція у міжвоєнний період. Народний фронт
- •Тема 19 фашистські держави і військові диктатури
- •Суть фашистської політичної доктрини. Націонал-соціалізм як німецька різновидність фашизму
- •Фашизм в Італії
- •Німецький націонал-соціалізм
- •Японський мілітаризм -східна різновидність фашизму
- •Інші фашистські держави іспанія
- •Румунія
- •Історична приреченість фашизму і націонал-соціалізму
- •Тема 20 буржуазні демократії після другої світової війни
- •Сша. Посилення влади президента. Роль Конгресу. Поправки до Конституції - XXII, XXVI
- •Великобританія. Еволюція двопартійної системи.Лейбористська націоналізація. Політика консервативних кабінетів м. Тетчер та Дж. Мейджора. Т. Блер
- •Четверта та п'ята республіки у Франції
- •Тема 21 альтернативні моделі державно-правового розвитку
- •Європейські держави «народної демократії»
- •Китайська Народна Республіка
- •Шведська модель соціалізму та її національні варіанти
- •Тема 22
- •Виникнення і розвиток арабського
- •Халіфату. Підвалини традиційного
- •Мусульманського права
- •Виникнення ісламу. Об'єднання арабів та виникнення халіфату
- •Розкол мусульманського світу на шиїтів та суннітів
- •Арабські завоювання. Держава Омейядів
- •Халіфат Абассидів
- •Традиційні мусульманські правові системи
- •Тема 23 візантія*
- •Східна Римська імперія та Візантія за Константина Великого та Юстиніана
- •Розвиток феодальних відносин у Візантії. Боротьба із зовнішніми ворогами
- •Боротьба з хрестоносцями. Латинська імперія
- •Занепад Візантії. Завоювання Константинополя турками-сельджуками
- •Тема 24
- •Утворення монгольської феодальної
- •Держави. Основні риси суспільного
- •І державного ладу*
- •Виникнення феодальних взаємовідносин у Монголії
- •Монгольська ранньофеодальна держава
- •Монгольські завоювання та їх наслідки
- •Золота орда та Кримське ханство
- •Тема 25 феодальна держава і право країн південно-східної азії*
- •Основи державного ладу феодального Китаю. Династії Цзінь, Тан, Мін, Цін
- •Делійський султанат та держава Великих Моголів в Індії
- •Влада і сьогунат феодальної Японії
- •Тема 26 османська імперія та народи балкан у XIV-XIX ст.*
- •Туреччина (Османська імперія) в XIV-XV ст.
- •Османська імперія у XVI-XVII ст.
- •Занепад Туреччини в XVII-XVIII ст. Боротьба балканських народів проти турецького ярма
- •Утворення на Балканах незалежних держав (Сербії, Болгарії, Румунії)
- •Тема 27 латинська америка*
- •Доколумбові цивілізації Америки
- •Іспанська та португальська колонізація. Організація управління колоніями
- •Боротьба за незалежність. Створення суверенних держав
- •Тема 28 держава I право єврейського народу. Ізраїль*
- •Ізраїльська держава
- •Організація самоуправління єврейської діаспори в умовах відсутності національної держави
- •Виникнення держави Ізраїль у 1948 р. Зовнішня і внутрішня політика Ізраїлю. Право
- •Тема 29 німеччина, італія та японія після другої світової війни
- •Повоєнний розвиток Німеччини. Боннська конституція 1949 р. Возз'єднання фрн та ндр
- •Японія - від аутсайдера до лідера
- •Тема 30 російська держава (XII ст.- 1917 p.) *
- •Станово-представницька монархія в Росії
- •Російський абсолютизм
- •Буржуазна революція 1905-1907 pp. Лютнева революція 1917 р. Зміни в державі і праві
- •Тема 1. Держава і право стародавнього сходу* ......................................................5
- •Тема 2. Держава і право стародавнього сходу (індія
- •Тема 3. Рабовласницька держава і право: стародавня
- •Тема 4. Рабовласницька держава і право. Давній рим 48
- •Тема 5. Феодальні держави західної європи. Держава
- •Тема 6. Ранньофеодальні монархії в європі ..................... 80
- •Тема 7. Станово-представницька монархія в країнах західної європи................................................................ 94
- •Тема 8. Абсолютні монархії в країнах західної європи ................................................................................................... 108
- •Тема 9. Феодальна держава і право західних слов'ян 124
- •Тема 10. Буржуазна революція в англії. Утворення
- •Тема 11. Виникнення і становлення сша............................ 180
- •Тема 12. Французька буржуазна революція. Утворення буржуазної держави у франції ........................ 201
- •Тема 13. Основні шститути буржуазного права................. 218
- •Тема 14. Становлення парламентської монархії в
- •Тема 15. Суспільно-політичний розвиток франції
- •Тема 16. Утворення німецької імперії. Австро-угорщина .................................................................................................. 289
- •Тема 17. Вплив більшовицької держави і права на
- •Тема 18. Буржуазні демократії (сша, англія, франція)
- •Тема 19. Фашистські держави і військові диктатури 353
- •Тема 20. Буржуазні демократії після другої світової
- •Тема 21. Альтернативні моделі державно-правового
- •Тема 22. Виникнення і розвиток арабського халіфату. Підвалини традиційного мусульманського
- •Тема 23. Візантія* .................................................................................. 434
- •Тема 24. Утворення монгольської феодальної держави. Основні риси суспільного і державного
- •Тема 25. Феодальна держава I право країн південно-східної азії*................................................................................... 467
- •Тема 26. Османська імперія та народи балкан у XIV-
- •Тема 27. Латинська америка* ...................................................... 512
- •Тема 28. Держава і право єврейського народу. Ізраїль* 536
- •Тема 29. Німеччина, італія та японія після другої
Австрія та Австро-Угорщина (1814-1914 pp.)
Території, що перебували під управлінням імператора Франца 1 після завершення наполеонівських воєн, можна умовно поділити на п'ять основних частин, населених різними народами, з відмінними формами управління для кожної частини.
1. Спадкові землі Габсбурзького дому на чолі з австрійським ерцгерцогством, розділені на 10 окремих провінцій.
2. Ломбардо-Венеціанське королівство, населене італійцями, яких піддавали жорстокому національному і економічному гніту.
3. Землі Богемського (Чеського) королівства у складі трьох провінцій - Чехії, Моравії та Австрійської Сілезії.
4. Галичина та Буковина.
5. Землі «корони св. Стефана» - Угорське королівство, князівство Трансільванія, королівства Хорватії і Словенії та сербська провінція Воєводина.
Управління цією клаптиковою імперією Франц І здійснював, за власними словами, так: «Я ставлю угорців в Італію, італійців в Угорщину. Кожний стереже свого сусіда. Вони не розуміють і ненавидять один одного. З їх неприязні народжується порядок, з їх ворожнечі -загальний мир».
Тривалий час ця система була ефективною. Революційні потрясіння 1820-1821 pp. та 1830 р. майже не зачепили Австрію. Скинення Луї Філіппа у Франції на поч. 1848 р. мало величезний вплив на пробудження опозиційних настроїв у Європі і, зокрема, в Австрії. 13 березня відбулася масова демонстрація у Відні, в результаті уряд Мет-терніха був вимушений піти у відставку. 14 березня була створена Національна гвардія. 15 березня імператор опублікував указ, в якому давав згоду на введення конституції.
Ця Конституція, вироблена імперським урядом, була опублікована 25 квітня 1848 р. Нею проголошувалася «єдність і неподільність» Австрії. Імператор отримував усю виконавчу владу та управління армією. Австрійський рейхстаг мав складатися з двох палат. Частина депутатів верхньої палати призначалася безпосередньо імператором. Вибори до нижньої палати мали бути двоступеневими, вводився високий майновий ценз. Робітники, прислуга, інваліди війни і праці виборчих прав були позбавлені.
Саме Конституція викликала бурю протестів. Уряд почав стягувати у столицю війська, оголосив про розпуск Центрального політично- го комітету Національної гвардії. Спроба республіканського перевороту 18 травня у Відні була придушена, увечері цього ж дня уряд заборонив скликання зборів та друкування листівок. Через тиждень було закрито університет та ін. учбові заклади. Це призвело до вуличних боїв 26-27 травня, після чого уряд вимушено пішов на поступки. Війська були виведені з столиці, її охорона доручена Національній гвардії. 10 червня був виданий новий виборчий закон, який допускав до виборів у рейхстаг робітників. Засідання новообраного рейхстагу розпочалися 22 липня. До складу депутатів увійшли представники різних національностей (німці, чехи, поляки, українці і т. д.) та соціальних груп (зокрема, 97 селян). 27 серпня 1848 р. рейхстаг виніс постанову про відміну феодальних повинностей селян. Оброк, панщина та різноманітні сервітути відмінялися за викуп. Закон від 7 вересня визначив порядок сплати викупних сум поміщикам. Дві третини визначених сум вносили селяни, ще третину - держава. Розміри викупних платежів встановлювалися у сумі 20-ти річних селянських зобов'язань.
15 березня 1848 р. розпочалася революція у столиці Угорщини Будапешті (т. зв. Пештська революція). Влада перейшла до рук Комітету суспільної безпеки. Протягом двох днів дворянський сейм затвердив основні закони буржуазного перетворення Угорщини. Знищувалося кріпацтво та кріпосні повинності, відмінялася церковна десятина. Питання про викупні платежі було відкладено на майбутнє. 17 березня сформувався перший самостійний уряд Угорщини на чолі з Лайошем Беттьяні. До нього увійшли представники ліберального дворянства, прихильники поміркованих реформ та угоди з Габсбургами. Ліві були представлені міністром фінансів Кошутом.
Фердінанд І ще 27 березня зробив спробу позбавити угорський уряд права розпоряджатися військовими та фінансовими справами. Відмовився імператор також затверджувати закони про скасування панщини і церковної десятини. Але мітинги протесту в угорській столиці вимусили монарха відмінити свій указ уже наприкінці березня. За перші десять днів квітня всі закони угорського сейму були затверджені натяканим Фердінандом.
Після початку роботи загальноімперського сейму, коли ситуація в державі, здавалось би, дещо стабілізувалася, Фердінанд І спробував повернутися до угорської проблеми. 22 вересня 1848 р. він виступив з офіційною заявою, в якій засуджував прагнення Угорщини до незалежності та політику угорського уряду.
У відповідь угорські Національні збори того ж дня винесли рішення створити Комітет захисту вітчизни. Фердінанд І оголосив Національні збори Угорщини розпущеними. З жовтня австрійський уряд офіційно оголосив війну революційній Угорщині. Але вже перша спроба вислати на придушення угорської революції Віденський гренадерський батальйон викликала повстання у самому Відні.
Імператор був примушений втікати з власної столиці. 28 жовтня угорські революційні частини навіть здійснили спробу пробитися до Відня на допомогу повсталим. Однак саме цього дня австрійські контрреволюціонери розпочали вирішальний штурм столиці. Імператорські війська 1 листопада оволоділи Віднем.
2 грудня 1848 р. на австрійський престол вступив Франц-Иосиф І. Він закликав до «відновлення єдності Австрійської імперії». В ніч на 7 березня 1849 р. австрійський рейхстаг був розігнаний військовою силою. Тоді ж уряд оголосив про введення нової конституції. Згідно неї, імператору передавалася уся виконавча влада. Законодавча влада надавалася загальноімперському двопалатному рейхстагу.
14 квітня угорські Національні збори з ініціативи Кошута проголосили державну незалежність Угорщини та скинення «віроломної Габсбургсько-Лотарингської династії». 2 травня 1849 р. Комітет захисту батьківщини був замінений Радою міністрів. Кошут став правителем Угорщини. Франц-Йосиф І розпочав переговори з російським царем Миколою І про інтервенцію. Близько 100 тис. царських військ вторглися до Угорщини, ще 40 тис- у Трансільванію. З півночі наступала російська армія під командуванням Паскевича, з південного заходу - австрійські війська під командуванням Гайнау. Угорський уряд та Національні збори перебралися у Дебрецен. 13 серпня угорська армія капітулювала біля містечка Вілагош, склавши зброю і знамена. Кошут ще 10 серпня емігрував до Туреччини.
Серед визначних досягнень угорського революційного уряду слід зазначити закон від 28 липня 1849 р. про рівноправність усіх національностей, що населяють Угорщину. На жаль, прийнятий він був надто пізно і не встиг здійснити належного впливу на перебіг угорської революції та боротьбу з інтервентами.
Абсолютистська монархія в Австрії була врятована з допомогою російських багнетів. 31 грудня 1851 р. був виданий указ про відміну конституції 1849 р., права провінційних сеймів були зведені до мінімуму. Пригнічені народи імперії (78% населення) відчули ще тяжчий національний гніт. Територія Угорщини була розділена на 5 намісництв, що управлялися австрійськими чиновниками. Угорсь- кий парламент було розпущено. Від Угорщини відділили Трансільванію та слов'янські землі на півдні. Різко зріс військовий бюджет. У 1851 р. він складав 126 млн гульденів - удвічі більше, ніж у передреволюційному 1847 р. Витрати на поліцію зросли у чотири рази. Затрати на чиновницький апарат вимушували уряд вводити нові податки, як прямі, так і акцизи — на цукор, спиртні напої тощо.
20 жовтня 1860 р. був опублікований т. зв. Жовтневий диплом -урядовий указ про введення федераліської конституції. Згідно цього указу, імператор мав здійснювати законодавчу владу спільно з ландтагами (сеймами) окремих земель та зі сформованим з їхніх представників загальноімперським рейхсратом. У лютому 1861 р. була опублікована нова австрійська конституція, яка ґрунтувалася на посиленні австрійського централізму. Протести проти цієї конституції призвели до того, що від виборів до рейхсрату відмовилися представницькі зібрання Хорватії, Трансільванії та Венеції. В Угорщині вводилося осадне становище і вибори не відбулися взагалі. Вийшли з корпусу імперського рейхсрату чеські, а далі і польські делегати, після чого замість спискових 343 депутатів в його складі залишилися 120.
У червні 1866 р. вибухнула австро-прусська війна. В липні австрійські війська були розбиті при Садовій. 26 липня було підписано перемир'я з Пруссією. Військова поразка ослабила Габсбургів та загострила політичну кризу в Австрії. В травні 1867 р. австрійський рейхсрат обговорив і схвалив умови австро-угорської угоди, в червні того ж року до неї приєднався і угорський парламент. На основі цього пакту Австрійська імперія перетворювалася на дуалістичну монархію -Австро-Угорщину. Вона надалі була поділена на дві частини, розділені річкою Лейтою - Транслейтанію та Цислейтанію. До Цислейтанії входили Австрія, Чехія, Моравія, Сілезія, Далмація, Галичина, Буковина, Крайна, Герц, Істрія та Трієст. До Транслейтанії - відповідно Угорщина, Словаччина, Закарпатська Україна, Хорватія, Словенія та Трансільванія.
На чолі двоєдиної Австро-Угорщини був поставлений імператор Австрії, який одночасно носив титул угорського короля. Угорщина отримувала право мати свій парламент та окремий уряд. Австрія та Угорщина мали три спільні міністерства - іноземних справ, військове і морське та міністерство фінансів. Встановлені між обома частинами імперії торговельні та митні угоди повинні були поновлюватися кожні десять років.
Укладення угоди 1867 р. супроводжувалося лібералізацією суспільного життя. Так, прийнята у грудні 1867 р. австрійська конституція розширила повноваження рейхсрату, вводила загальну військову повинність, юридичне визнання цивільного шлюбу тощо. Водночас, за імператором зберігалося право видавати надзвичайні укази в період між сесіями рейхсрату (ст. 14 конституції"). Верхня палата австрійського рейхсрату складалася зі спадкових і пожиттєвих членів, нижня - обиралася на основі реакційної куріальної системи та високого майнового і вікового цензів. Угорський сейм був однопалатним.
На основі австрійської Конституції 1867 р. обирався і Галицький сейм (автономія Галичині була надана з 1869 р.). Управляв Галичиною намісник, який призначався Віднем. До 1914 р. включно цю посаду обіймав хтось з представників польського аристократичного середовища - граф Бадені, Голуховський, граф Потоцький, проф. Боб-жинський. Вибори у Галичині відбувалися по куріях виборців, штучне включення до Королівства Галичини і Лодомерії (Волині) етнічних польських земель навколо Кракова зумовлювали велику численну перевагу польських послів у Галицькому сеймі (наприклад, у 1895 р. з 150 депутатів українців було лише 14).
Для контролю над діяльністю загальноімперських міністерств та для вирішення загальноімперських питань (головним чином фінансових) щорічно в Будапешті та Відні скликалися об'єднані делегації від законодавчих органів Угорщини та Австрії - по 60 чоловік від кожного.
З незначними змінами ця дуалістична монархія проіснувала до кінця першої світової війни.
Рекомендована література
Краткая Всемирная история. Кн. 1.- М.: Наука, 1967.- С. 486-502, 517-525, 555-574 (вибірково).
Михайлов М. И. Проблемы Германской революции 1848 г.-М., 1985.