Тема 2. Принципи психологічної науки План семінару

1. Загальне поняття про принципи психологічної науки

2. Принцип детермінізму свідомості

3. Принцип єдності психіки і діяльності

4. Принцип розвитку або генетичний принцип

5. Принцип відображення

6. Системно - структурний принцип

Стислий зміст теми

Методологічні принципи психології є водночас певним баченням її предмета і шляхів його дослідження.

Визначити їх можна шляхом корекції системи методологічих принципів психології, запропонованої О.М. Ткаченком. Це принципи детермінізму, відображення, єдності психіки й діяльності, розвитку, системності. Кожен з них виконує в психологічному поясненні певні функції, які характеризують природу та сутність психіки, можуть бути підґрунтям систематизації психологічного знання.

Принцип детермінизму — основоположний методоло­гічний принцип матеріалістичної психології, що фіксує причинову зумовленність психіки і включає її у зв'язки і відношення об'єктивних явищ, які існують поза суб'єктом. При цьому кожна наступна форма детерміністичного пояснення включає психіку у більш повну, порівняно з попередньою, систему зв'язків матеріального світу, що відкриває її нові грані. Принцип відображення конкретизує принцип детермінізму, показуючи, що психічні явища несуть у собі зовнішній зміст. Згідно з цим принципом, психіку можна тлумачити як суб'єктивний образ об'єктивного світу. У ній відображається світ, що існує поза суб'єктом. Але й суб'єкт належить до цього світу, "несе" його в собі, виявляє до нього певне ставлення. Відтак, психіка є не лише суб'єктивним, а й суб'єктним явищем. По-перше, тому, що ступінь повноти й адекватності образу світу залежить від зусиль, що іх докладає суб'єкт. По-друге, він привносить у цей образ своє небайдуже ставлення до світу. По-третє, суб'єкт живе у світі і психіка одвічно включена у взаємини з ним, є осередком життя суб'єкта.

Принцип єдності психіки і діяльності проливає світло на механізми функціонування психіки. Згідно з цим принципом, психіка виникає, розвивається і існує в діяльності як способи життя суб'єкта. Психіка є продуктом, компонентом і умовою діяльності як активності, шляхом якої людина реалізує свої стосунки зі світом. При цьому якісна відмінність психіки людини від психіки тварин пояснюється тим, що у першому випадку діяльність є суспільно-історичною, а у другому — біологічно доцільною. І зміст, і засоби навіть суто інди­відуальної за формою людської діяльності несуть у собі історію суспільства.

Принцип розвитку зобов'язує підходити до психіки, як до продукту ускладнення взаємин зі світом. Це відбувається у філогенетичному, історичному та онтогенетичному планах.

Філогенез психіки — її ускладнення в процесі еволюції організмів. На кожному щаблі психіка забезпечує їх присто­сування до вимог природного середовища. При цьому її розвиток відбувається шляхом переходу від однієї стадії до іншої. Історіогенез психіки — якісно вищий етап її розвитку, на якому вона виявляє свою суспільно-історичну природу, є продуктом і чинником культури, психологією світової історії. Онтогенез психіки — послідовні зміни, зумовлені усклад­ненням активності людини протягом життя. Є підстави вважати, що він залежить від рівня життя.

Системно-структурний принцип, за О.М.Ткаченком, є узагальнювальним у системі інших методологічних принципів психології (детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку). Цей принцип спонукає розглядати психіку як детерміноване і самодетерміноване явище, що є різнорівневим осередком життя і перебуває у розвитку. Він дає підстави охарактеризувати запропонований підхід до аналізу психіки як системно-діяльнісний і подати його результати у структурованому вигляді (табл. 1). Можна бачити, що в межах застосування кожного принципу психіка людини отримує свої взаємодоповнюючі визначення, постає явищем, включеним у безперервний процес її життя.

Таблиця 1. Системно - діяльнісний аналіз психіки

Рівні життя та характе­ристика психіки	Методологічні принципи
	Детермінізму	Відображення	Єдності психіки і діяльності	Розвитку
Організм	Біопсйхічна де­термінація	Пізнавальна функція психіки	Діяльність (поведінка) як пристосу­вання	Розвиток на грунті дозрівання
Індивід	Соціопсихічна детермінація	Регулятивна функція психіки	Діяльність як освоєння	Розвиток на фунті освоєння зна­чень
Особистість	Само-детермінація	Інструмснталь на функція психіки	Діяльність (вчинок) як самореалізація та творчість	Розвиток на грунті вчин­ку
Психіка	Детерміноване і самодетерміно­ване явище, включене в си­стему діяльності	Суб'єктивно-суб'єктне не­байдуже життєве явище	Сигнальний, знаковий, вчинковий характер	Віднесене до світу, періодичне протягом життєвого шляху явище