Тема 15. Психологія особистості План семінару

1. Сутність та співвідношення понять "людина", "осо­бистість", "індивід", "індивідуальність"

2. Психологічні характеристики особистості

3. Структура особистості

Стислий зміст теми

Особистість — це конкретний індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольо­вими та фізичними властивостями. Особистість виникла і розвинулася у процесі суспільно-історичного розвитку людства, у процесі роботи. Належність особистості до певного суспільства визначає її психологічну та соціальну сутність. Особистість — соціальна істота, суб'єкт пізнання, активний діяч суспільного розвитку. Характерними ознаками осо­бистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини, як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, мов­лення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, сприятливості.

Характерними ознаками особистості є також наявність у неї свідомості, використання спрямованості її діяльності.

Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього поняття з іншими — людина, індивід, індивідуальність, суб'єкт.

Найбільш широким є поняття людина (homo sapiens — Поняття індивід застосовується для одиничної природньої істоти, представника хомо сапієнс, який є продуктом філо­генетичного та онтогенетичного розвитку. Тільки інди­відуальні якості, тобто притаманні людині задатки, анатомо­фізіологічні передумови закладають підвалини створення особистості.

З'являючись на світ як індивід, людина включається в систему суспільних взаємовідносин і процесів, внаслідок чого здобуває особливу соціальну якість — вона стає особистістю. Це відбувається тому, що людина включається в систему суспільних зв"язків, виступає у якості суб'єкта — носія свідомості, яка формується і розвивається в процесі діяльності.

Важливими психологічними характеристиками осо­бистості є:

Стійкість особистості. В поведінці, вчинках людини, системи його відношень, спрямованості, при всій її варіа­тивності та залежності від конкретних життєвих ситуацій, спостерігається певна смислова єдність, стрижневе утворення, постійність психічного складу. Це дає можливість передбачити поведінку людини.

Мінливість особистості проявляється у пластичності, здатності урахувати зміни життєвого середовища. Якщо людина втрачає цю здатність, то вона буде поводити себе неадекватно щодо обставин, які складаються.

Єдність особистості — результат складної інтеграції окремих частин, у ході якої кожна риса виявляється нерозривно по­в'язаною з іншими. Кожна окрема риса проявляє своє значення в залежності від її співвідношення з іншими рисами особистості.

Активність особистості — проявляється як в загальному життєвому тонусі "людини", в кількості "житттєвої енергії", у ступені інтенсивності докладених зусиль, так в і її спря­мованості.

В основі системної психологічної структури особистості покладені три базових виміри:

соціально-психолого-індивідуально-вертикальний (спілку­ вання, спрямованість, характер, самосвідомість, досвід, інтелектуальні процеси, психофізіологічні якості);

2. діяльнгсно-горизонатальний (компоненти: потребо- мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, цілеутворюючі, результативні, емоційно-почуттєві);

3. генетично-віковий (задатки, здібності).

Всі ці властивості особистості у своєму становленні, розвитку та прояві взаємопов'язані між собою та тією чи іншою мірою взаємообумовлені.