Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

курсова

.docx
Скачиваний:
170
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
28.52 Кб
Скачать

Розвиток  критичного (креативного)   мислення   школярів  у  навчально-пізнавальній діяльності

Вступ

Актуальність дослідження

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним в епоху інтенсивних змін, що відбуваються у світі. Життя висуває суспільний запит на виховання особистості мислячої, творчої, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, аргументувати власну думку. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Життєвий досвід учня — вирішальний фактор формування особистості, а вся система навчання і виховання повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй органічно притаманне. 

Теоретико-методологічна основа дослідження:

«Самоцінність знань переосмислюється, – підкреслюється у Концепції розвитку загальної середньої освіти, – натомість зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини». Сьогодні залишається актуальним твердження видатного американського мислителя минулого століття Джона Дьюї, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються.

Останнім часом проблема розвитку критичного мислення як моделі для навчання і виховання громадян суспільства майбутнього перебуває в центрі уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів. Учений Метью Ліпман, фундатор Інституту критичного мислення США, підкреслює відповідність потреби розвитку критичного мислення завданню вдосконалення початкової, середньої та вищої освіти.

На думку М.Ліпмана, критичне мислення є «майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє доброму судженню, оскільки воно: а) ґрунтується на критеріях, б) є таким, що самокоригується, в) є чутливим до контексту». 

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні, як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX століття. Український учений, відомий дослідник проблеми критичного мислення О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущості розвитку критичного мислення особистості в умовах інформаційного суспільства, зазначає, що критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування. На його думку, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки. Учений трактує критичне мислення як активність розуму, спрямованого на виявлення й виправлення своїх помилок, точність тверджень і обґрунтованість міркувань. 

Достатньо широко розглядає підходи до визначення сутності зазначеної проблеми український дослідник С.Терно, визначаючи критичне мислення як наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження: маємо ми його сприйняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. Він вважає, що основними рисами критичного мислення є такі вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю. Його використовують для розв'язування задач, формулювання висновків, імовірнісної оцінки та прийняття рішень. Ґрунтуючись на характеристиках поняття критичного мислення, можемо визначити, що критично мисляча людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначати потрібну інформацію; розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від правильної; визначати проблему; робити порівняння; виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати варіанти рішення; передбачати наслідки; знаходити й наводити аргументи; робити висновки та перевіряти їх на практиці.

(Це виокремлення теоретичних положень тих учених, на праці яких Ви спиралися при плануванні та проведенні дослідження. Тобто мають бути перераховані суміжні з предметом Вашого дослідження категорії та галузі психології і представники, які написали найвидатніші роботи щодо них.

Приклад. Про ці та інші проблеми шкільної адаптації та особливості психолого-педагогічного супроводу молодших школярів писали вітчизняні та зарубіжні психологи М. Р. Бітянова [2;3], Р. В. Овчарова [22], Д. Б. Ельконін [10], С. Л. Рубінштейн [24], Л. І . Божович [4], О. Л. Венгер [6]. Великий внесок у вивчення даної проблеми вніс Л.С. Виготський, який був упевнений, що «виховання визначається як адаптація успадкованого досвіду до даного соціального середовища» [8].

 Зверніть увагу, прізвища учених, на яких Ви посилаєтесь, мають бути перераховані в алфавітному порядку. Ініціали автора мають йти поряд з його прізвищем, а не переноситись на наступну строку. А також повинні стояти посилання на наукові праці із списку використаних джерел, даних дослідників або на публікації, де зустрічаються їхні дослідження.)

Мета і завдання дослідження:

  • Розробити технологію формування критичного мислення школярів  у  навчально-пізнавальній діяльності.

  • З'ясувати умови ефективного розвитку критичного мислення учнів у процесі навчання в сучасній українській школі. 

  • Сформувати особистість, готову до життя у світі, що постійно змінюється, здатну до навчання та самовдосконалення, прийняття ефективних рішень.

(У формулюванні мети мають бути слова «вивчити…», «дослідити…», «проаналізувати…».)

Об'єкт дослідження - стан і можливості сучасної освіти в Україні з метою розвитку критичного мислення учнів.

( це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.)

Предмет дослідження- Розвиток  критичного (креативного)   мислення   школярів  у  навчально-пізнавальній діяльності.

(міститься в межах об'єкта.)

(Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, предмет дослідження визначає тему наукової праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.)

Гіпотеза: Використання спеціально організованих розвивальних впливів у процесі навчально-пізнавальній діяльності дозволяє підвищити рівень розвитку критичного мислення у школярів.

(Приклад. Використання спеціально організованих розвивальних впливів у процесі читання дозволяє підвищити рівень розвитку довільної пам’яті молодших школярів.)

Методи дослідження:

Завдання дослідження:

(конкретизують мету дослідження та визначають послідовність її досягнення; покликані дати уявлення про те, що слід зробити для досягнення мети. Зазвичай, перелік завдань починається фразами «Згідно з метою та гіпотезою дослідження нами було поставлено такі завдання:…» або «Досягнення мети дослідження передбачало розв’язання таких завдань:….».)

3

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.