Тема 1. Психологія як наука. Предмет психології

План семінару

1. Визначення психологічної науки

2. Предмет вивчення психології

3.

Основні типи явищ, які вивчає сучасна психологія: психічні процеси; психічні стани; психічні властивості; психічні утворення

4. Особистісне значення психологічних знань

5. Джерела наукових знань

Стислий зміст теми

Психологія — наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини.

Предметом її вивчення є найскладніша сфера життє­діяльності людини -психіка. Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного і суспільного розвитку живих істот. Складним є і функці­ональний бік психіки. Вона — спосіб орієнтування організму в навколишньому світі, регулятор поведінки і діяльності в динамічних умовах середовища.

Предмет психології — закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізми.

Слово "психологія" походить від двох грецьких слів: "псюхе" — душа і "логос"- закони природи, а психологія означає "закони життя душі".

Псюхе — (душа) поняття давньогрецької філософії. Воно мало декілька значень: 1) життєва сила, яка покидає тіло з останнім подихом; 2) безтілесна основа, позбавлена після смерті людини свідомості і пам'яті; 3) "демон" — невмируща істота божественного походження; 4) мета праведного життя; 5) "покарання" за первородний гріх Титанів тощо.

Психічні процеси — різні форми єдиного, цілісного відображення людиною довкілля і себе в ньому. Психічні процеси іноді називають психічними функціями. З давніх часів психічні процеси поділяють на такі сфери (класи): пізнавальні, емоційні та вольові.

Психічні стани — психологічна категорія, до складу якої входять різні види інтегрованого відображення людиною як внутрішніх, так і зовнішніх впливів. Причому більшість із них існують поза чітким усвідомленням відображеного предмет­ного змісту.

Психічні стани — психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психічний стан — поняття, що використовується для умовного виділення в психіці відносно статичних, перма­нентних моментів. На відміну від поняття "психічний процес", що підкреслює динамічні моменти психіки, і поняття "психічна властивість", що вказує на тривалість проявів психіки людини, психічні стани визначаються їх закріпленістю і повторю­ваністю в структурі психіки людини.

Кожний, хто вивчає психологію і хоче глибше оволодіти цією цікавою наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання. Саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.

По-перше, психологічні знання необхідні для глибшого розуміння себе та інших.

По-друге, психологічні знання необхідні для самовдоскона­лення, пристосування до змін у навколишньому середовищі. Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей.

По-третє, вивчення психології потрібне для підвищення ефективності валасної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, нала­годження стосунків між членами трудового колективу та між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та еколо­гічним катастрофам.

Ці чинники визначають незаперечну важливість психоло­гічних знань для кожного студента. Виникає запитання: з яких джерел черпати ці знання?

Існує кілька джерел психологічних знань. Це народна психологія, життєва, або побутова, психологія, релігійна психологія, парапсихологія та наукова психологія.

Кожна людина зазнає того чи іншого впливу народної психології. Народні казки, міфи, прислів'я, приказки, художні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо.

У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особистості. Формується індивідуальна життєва психологія, якій прита­манні безпосередність, життєдайність, небезсторонність, особистісність.

У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань.

Релігійна психологія людини характеризується спря­мованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя.

Останнім часом набуває поширення парапсихологія — сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та "таємниці" психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне спри­ймання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, ясно-бачення, проскопія, ретроскопія, дистанційна дія тощо. Ці явища ми не в змозі дослідити за допомогою методів пси­хологічної науки, що має справу з об'єктивними явищами та фактами, які можуть бути охарактеризовані якісно й кількісно. Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне досліджен­ня найскладнішого з існуючих у науці об׳єктів — психіки людини — триває.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об'єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.