- •Передмова
- •§ 1. Світогляд та його основне питання.
- •§ 2. Функції філософії
- •§ 3. «Клітинка» філософського знання
- •§ 4. Структура філософії
- •§ 5. Форми і методи філософії
- •§ 6. Значення філософії
- •§ 1. Генезис філософського знання
- •§ 2. Давня філософія
- •§ 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
- •§ 4. Філософія Нового часу
- •§ 5. Німецька класична філософія
- •§ 6. Філософська думка в Росії
- •§ 7. Виникнення і розвиток філософії марксизму
- •§ 1. Становлення філософської думки України (XI—XVII ст.)
- •§ 2. Розвиток філософської думки в Україні від г. Сковороди до нашого часу
- •§ 3. Українська філософія в діаспорі
- •§ 1. Суттєві риси філософії XX століття, основні напрями її
- •§ 2. Саєнтистські напрями
- •§ 3. Антропологічні напрями
- •§ 4. Релігійно-філософські напрями
- •§ 5. Марксистська філософія XX ст.
- •§ 6. Філософський структуралізм
- •§ 7. Філософія постмодернізму
- •§ 8. Філософська герменевтика
- •§ 2. Буття людини
- •§ 3. Матерія
- •§ 4. Спосіб та форми існування матерії
- •§ 1. Поняття діалектики, історичні форми її
- •§ 2. Категоріальний характер філософського знання
- •§ 3. Зв'язки детермінації
- •§ 4. Альтернативні концепції діалектики
- •§ 5. Суперечність буття і пізнання
- •§ 7. Діалектика заперечення
- •§ 1. Філософія і соціальні науки
- •§ 2. Філософська концепція суспільства: можливі альтернативи
- •§ 4. Світ соціальних законів. Об'єктивна основа і межі свободи
- •§ 1. Людина як предмет філософії
- •§ 2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного в людині
- •§ 3. Духовність ! проблема сенсу життя
- •§ 4. Людина і людство
- •§ 1. Поняття діяльності і практики
- •§ 2. Структура практичної діяльності
- •§ 3. Види практики
- •§ 1. Свідомість як філософська категорія
- •§ 2. Генезис свідомості
- •§ 3. Структура свідомості
- •§ 4. Духовне життя і сучасність
- •§ 1. Предмет і структура пізнання
- •§ 2. Наукове пізнання та його методи
- •§ 1. Філософська концепція творчості
- •7 Франко і. Я. Із секретів поетичної творчості.— к., 1969.— с. 17.
- •§ 2. Види творчості
- •11 Бернал Дж. Наука в истории общества.— м.Р 1956.— с. 84.
- •§ 3. Творчість і особа. Психологічні особливості творчої особи
- •§ 1. Суспільне виробництво та його структура
- •§ 2. Роль соціальної революції в житті суспільства
- •§ 3. Суспільно-економічна формація та структура її
- •§ 1. Видова різноманітність людства
- •§ 2. Раси та етноси
- •§ 3. Соціально-історична різноманітність людства
- •§ 4. Національний характер як визначальна ознака нації
- •§ 1. Сутність суспільного прогресу та його критерії
- •§ 2. Історичні типи суспільного прогресу
- •§ 3. Історія як прогрес свободи
- •§ 1. Філософія і культура
- •§ 2. Суспільство і культура
- •§ 3. Культура і цивілізація
- •§ 1. Проблема свободи. Свобода і необхідність
- •§ 2. Проблема соціалізації людини. «Індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •§ 1. Природа цінності
- •§ 2. Типологія ціннісних орієнтацій
- •§ 1. Соціальне передбачення. Ме.Оди і типи прогнозів
- •§ 2. Сутність і перспективи науково-технічного прогресу
- •§ 3. Глобальні проблеми сучасності
- •§ 1. Проблема буття і основні шляхи вирішення її...... І 86
- •§ 3. Матерія , . . ,................. І 97§ 4. Спосіб та форми існування матерії . І........ 199
- •§ 2. Антропосоціогенез. Єдність природного і суспільного
- •§ 4. Людина і людство................. 27 і
- •§ 2. Проблема соціалізації людини. «Індивід», «особистість»,
§ 3. Матерія
«Матерія» — це філософська категорія, яка позначає об'єктивну реальність, що її відображує людина в своїх відчуттях, але від них не залежну.
У категорії «матерія» безліч об'єктивної реальності зведена до визнання незалежності матерії від людських чуттів та здатності її бути відображеною ними. В цьому і полягає філософське розуміння матерії.;! Подолання натурфілософської традиції з більшою виразністю та гостротою ставить власне філософські проблеми, розв'язання яких поглиблює сенс категорії матерії.
Перша з них — це проблема невичерпності різноманітності матеріального світу історично обмеженими пізнавальними можливостями людини. Деякі мислителі (агностики) песимістично тлумачать невичерпність світу , як непізнаваність його. Чи це справедливо? Хіба ж погано, що несподіванки буття невичерпні? Той факт, що кожен раз за межами нашого знання залишається непізнане, не є приводом для агностичної зневіри. Це скоріше стимул для подальших досліджень. Категорія матерії має принципово відкритий характер, імпліцитно (неявно) немовби охоплює собою непізнане. Експериментальна неспростовність такого розуміння матерії в даному випадку не вада, а єдиний спосіб визнати за категорією діючу методологічну роль. Емпіричній критиці відкриті не окремі поняття, а філософські системи в цілому завдяки правомірності та евристичній (творчій, конструктивній) спроможності філософських засад науки.
Інша проблема, що поглиблює розуміння матерії, полягає в необхідності врахування неодмінної та сталої мінливості світу. Світ за своєю суттю знаходиться в постійному розвитку, а томуневпинно змінюється. Спіймати у пастки фраз мінливе буття та матерію як основу його анітрохи не легше, ніж детективам затримати злочинця, який змінює власну зовнішність. Чи охоплює категорія матерії цей бік буття?
Нарешті, третя проблема полягає в улаштуванні матерії, в її системно-структурній упорядженості. Той факт, що речі, які оточують нас, є матеріальними,— факт безперечний. Матеріальними є також властивості та відношення речей. «Більше» — це відношення, об'єктивність та матеріальність якого полягає в тому, що «більше» просто не вміститься в «меншому». Але хіба ж «старіше» не є матеріальним відношенням? Відношення «вартість» або «сім'я» хоч на перший погляд і здаються такими, що їх утворила наша свідомість, але насправді вони створені нашим матеріальним життям і так само, як і будь-що матеріальне, не залежать від свідомості.
Отже, об'єктивна реальність — не лише самі речі, а й їхні властивості та взаємовідношення.
Структурні рівні матерії
Неорганічним
Органічний
Соціальний
Підрівні
Макросвіт (10а—10а см) |
Організменний |
Особистість Родина Плем'я |
Мікросвіт (до 10~43 їм) |
Підорганізменний |
|
Мегасвіт (до 1028 см) |
Понадорганізменний |
Народність Нація Людство |
Важливим результатом науки є сучасне розуміння системного характеру організації матерії.
Жива та нежива природа, а також соціально-упорядкована матерія на кожному із своїх підрівнів створюють деяку цілісність, яка за браком будь-якого з елементів втрачає власну сутність. Екологічна свідомість, до якої наближається сучасна цивілізація, передбачає цей системний «суверенітет» буття, якісну специфіку рівнів упорядженості матерії, неможливість їхнього взаємозведення та реконструкції одного за рахунок іншого. Або збалансована, укладена із взаємопов'язаних систем цілісність, що розвивається, або деструкція мертвущого хаосу — нічим іншим світ бути не може. З появою соціально упорядкованої матерії цей вибір бевпосередньо залежатиме від людини.
198