Н.О.Пасічник Методика навчання основ економіки Навчально-методичний посібник

У запропонованому навчально-методичному посібнику розглядаються базові питання методики навчання основ економіки як навчальної дисципліни, аналізуються сучасні підходи до організації викладання і навчання шкільного курсу економіки, основні форми організації навчальної та позанавчальної діяльності учнів при вивченні основ економіки. Посібник містить методичні матеріали у вигляді питань для самоперевірки, короткий словник основних термінів, адреси Інтернет-сайтів з допоміжною економічною та методичною інформацією.

Адресується викладачам і студентам вищих педагогічних навчальних закладів, а також вчителям основ економіки загальноосвітніх навчальних закладів.

ЗМІСТ

Тема 1. Зміст економічної освіти школярів

1.1. Місце і роль економічної освіти в системі загальної освіти

1.2. Принципи економічної освіти у середній загальноосвітній школі

3. Поетапність економічної освіти учнівської молоді. Навчально-методичне забезпечення економічних дисциплін

Тема 2. Методика навчання економіки як наука

1. Поняття про методику навчання

2. Предмет методики навчання економіки

3. Зв’язок методики навчання економіки з іншими науками

4. Реалізація завдань економічної освіти в методиці викладання економіки

Тема 3. Методика підготовки і проведення уроків та лекцій з економіки

1. Складання календарно-тематичних планів роботи вчителя

2. Урок як основна форма організації навчання. Підготовка вчителя до уроку

3. Типи уроків те методика їх проведення

4. Методика проведення лекцій з економіки

Тема 4. Методика проведення семінарських занять з економіки

4.1. Семінарські заняття як форма організації навчання

2. Методика проведення дискусій

3. Використання проблемних ситуацій при вивченні шкільного курсу економіки

Тема 5. Позаурочні форми організації навчальної роботи з економіки

5.1. Домашня самостійна робота учнів як складова процесу навчання.

5.2. Факультативні заняття, практикуми, екскурсії та предметні гуртки.

5.3. Форми роботи з обдарованими учнями з економіки.

Тема 6. Організація самостійної діяльності учнів при вивченні економічних дисциплін

1. Сутність і значення самостійної діяльності учнів. Формування у школярів потреби в самоосвіті.

2. Основні форми організації самостійної діяльності учнів.

3. Діяльність учителя в організації самоосвіти учнів.

Тема 7. Контроль і оцінювання результатів економічного навчання

1. Контроль як методична проблема

2. Види, форми і методи контролю

3. Методика оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

Словник основних термінів

Список використаної літератури

Додатки

Нормативно-правова база вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах України

Використання ресурсів інтернет для підвищення ефективності та якості навчання основ економіки

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо- математичного та технологічного напрямів навчання з основ економіки (за ред. І.Ф.Радіонової)

Вступ

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин постійно підвищуються вимоги суспільства до особистості вчителя, рівня його фахової та соціальної компетентності, економічної культури. Майбутній вчитель основ економіки повинен засвоїти не тільки зміст фахових економічних дисциплін, але й оволодіти методикою викладання і навчання економіки.

Методика навчання економіки – фахова методика, що посідає значне місце в психолого-педагогічній підготовці майбутнього вчителя основ економіки. Методика навчання основ економіки у взаємодії з іншими предметами (дисциплінами, або навіть, науками) покликана вирішувати такі основні завдання економічної освіти і виховання:

• вдосконалення змісту шкільної економічної освіти, відповідно до потреб соціально-економічного розвитку суспільства, науки та культури;

• формування економічної культури учнівської молоді, яка сприятиме адаптації особистості до сучасних економічних умов життєдіяльності;

• активізація форм і методів навчання, розроблення ефективних педагогічних технологій викладання економіки в загальноосвітній школі;

• сприяння ефективній профорієнтації та професійному самовизначенню учнів, відповідно до потреб ринку праці країни та регіону;

• формування навичок самоосвіти учнів.

Запропонований навчально-метдичний посібник містить базові питання методики навчання основ економіки як навчальної дисципліни й адресується викладачам і студентам вищих педагогічних навчальних закладів, а також вчителям основ економіки загальноосвітніх навчальних закладів.

Тема 1. Зміст економічної освіти школярів

1.1. Місце і роль економічної освіти в системі загальної освіти

1.2. Принципи економічної освіти у середній загальноосвітній школі

3. Поетапність економічної освіти учнівської молоді. Навчально-методичне забезпечення економічних дисциплін

1. Місце і роль економічної освіти в системі загальної освіти

У комплексі засобів, форм та методів формування розвинутої людини як цілісної особистості, громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору, особливе місце займає економічна освіта. Досвід розвинутих країн світу довів, що економічна освіта як компонент економічного виховання ­­­— найважливіша умова і фактор прояву людини як активного творчого суб’єкта. Той же досвід свідчить, що існує певний взаємозв’язок між рівнем організації освіти та соціально-економічним розвитком країни. Перехід господарства України до соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає формування економічної культури, адекватної новим соціально-економічним умовам, переорієнтацію та поглиблення економічної освіти. Особливо актуальним стає виховання людини, здатної розуміти та сприймати ринкові перетворення, легко адаптуватися до змін у житті, вільно оперувати основними економічними поняттями. В сучасних умовах економічна освіта стала базовою для сучасної освіченої людини, яка повинна усвідомлювати, що рівень розвитку суспільства, всіх сфер життя в першу чергу залежить від стану економіки та активної і свідомої участі кожного члена суспільства в економічних відносинах. Середня загальноосвітня школа покликана формувати у молодих людей глибоке розуміння явищ, процесів, відносин в економічні системі. Адже, економіка – це сфера, з якою кожна людина повсякденно стикається, розв’язуючи такі важливі питання: яку форму бізнесу обрати, як зробити раціональний вибір при купівлі засобів виробництва та предметів споживання, як правильно побудувати бюджет сім’ї, за яких умов отримати кредит у банку тощо. Тому економічні знання потрібні не лише бізнесменам, банкірам, менеджерам, вони необхідні кожному.

Зміст економічної освіти як педагогічно адаптований соціальний досвід людства у сфері функціонування економіки включає відповідну систему знань, способів діяльності та економічної культури, що складають основні компоненти змісту економічної освіти та знаходять свій вираз у відповідних функціях економічного виховання. Перший і провідний компонент – це знання. В знаннях, насамперед, знаходять відтворення всі структурні елементи теорії економіки: економічні закони та наслідки їх дії; економічні категорії та поняття; наукові ідеї і гіпотези; ­правила економічної поведінки тощо. Економічні знання – це цілісна система відомостей, пізнання накопичених людством і необхідних для здійснення економічної освіти. Знання, як ведучи компонент економічної освіти, обумовлюють пізнавальну функцію економічного виховання. Вона ґрунтується на органічній єдності навчання і виховання як найважливішого важеля економічного й політичного розвитку суспільства та всебічного розвитку особистості. Йдеться про те, що мета і зміст економічного виховання учнів забезпечується насамперед через систематичне формування основ економічних знань, економічну освіту, що розглядається як пробудження та задоволення пізнавальної активності учнів, залучення їх до економічних знань, систематизація цих знань і використання їх на практиці. Економічна освіта за своєю специфічною метою та змістом виступає складовою частиною економічного виховання, потужним фактором всебічного розвитку особистості учня, розвитку його інтелекту та підвищення рівня компетентності в різноманітних галузях людської діяльності. Кожен учень при цьому є об’єктом і суб’єктом навчання та виховання.

Відомо, що будь-які знання є цінними не самі по собі, а тим, що слугують практичним цілям суспільства й кожної людини. Другий компонент економічної освіти – способи діяльності визначає втілення практичного освоєння оточуючого світу. Йдеться про формування в учнів практичного і творчого застосування здобутих знань, формування у них ціннісного ставлення до праці, цілісного наукового світогляду, компетентності в сфері економічного життя, розуміння ролі праці, як умови життєвого й професійного самоствердження, що складає практичну функцію економічної освіти й виховання. Вона безпосередньо випливає із змісту предмету економічної науки. Відомий економіст, лауреат Нобелівської премії Пол Самуельсон визначав економіку, як науку, що вивчає щоденну ділову життєдіяльність людей, досягнення ними засобів до існування і використання цих засобів.

У методиці навчання шкільного курсу економіки чільне місце посідає зміст економічної освіти. Як в цілому зміст освіти, так і зміст шкільної економічної освіти є історичною категорією. За останні десятиріччя він зазнав якісних змін під впливом різних чинників: трансформації соціально-економічних відносин, розвитку культури, науки і техніки, зміни в системі освіти, що об’єктивно вплинули на мету та завдання економічної освіти і виховання.

Основою для розробки змісту навчальних програм і підручників з основ економіки є Державний стандарт загальної середньої освіти. Він розробляється для кожного окремого освітнього рівня і затверджується Кабінетом міністрів України. Стандарт складається з таких компонентів:

• Базовий навчальний план середньої школи, що дає цілісне уявлення про змістове наповнення та обсяги вивчення основних галузей знань. Структура навчального плану складається з інваріативної (обов’язкові навчальні предмети для всіх типів шкіл) та варіативної (курси за вибором) частин;

• Освітні стандарти галузей знань (навчальних предметів);

• Державні вимоги до мінімального рівня засвоєння змісту загальної середньої освіти за ступенями навчання (початкова. Основна й старша школа).

Зміст загальної середньої освіти у базовому навчальному плані структурований за освітніми галузями. Згідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р.) економіка виступає структурним компонентом освітньої галузі „Суспільствознавство”. Суспільствознавча галузь в цілому розкриває закономірності соціально-економічних явищ і процесів, що відбувалися і в ході історичного розвитку людства загалом, і української нації зокрема. Формує в учнів здатність аналізувати історичні, економічні та соціальні явища та процеси й надавати їм власні оцінки, визначати перспективи соціально-економічного розвитку країни. Змістовне наповнення галузі спрямоване на громадянську освіту, сприяє формуванню у свідомості учнів соціально-економічної картини світу. Допомагає учням пізнати ідеї гуманізму, демократичні цінності, ознайомитися з поняттями різних суспільних наук (історії, права, соціології, економіки тощо).

Зміст економічної компоненти Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і вимоги щодо рівня підготовки учнів представлені в таблиці.

Зміст освіти	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Людина як суб’єкт економічних відносин Економічні потреби та інтереси. Сутність економічних рішень. Основні питання економіки. Домашнє господарство як економічний суб’єкт. Власність. Види ринків. Ринкова інфраструктура	Уявлення про господарську діяльність людини як суб’єкта господарювання. Знання потреб споживача та закономірностей його економічної поведінки; видів ринку, попиту, пропозиції, ціни; домашнього господарства та його ролі й місця в економічні системі, основних відмінностей сучасних моделей ринкової економіки. Уміння характеризувати потреби і споживчі блага; пояснювати механізми задоволення потреб; визначати необхідність господарської діяльності і фактори, що її визначають..
Господарювання і виробництво Підприємство. Підприємницька діяльність та її основні види.	Уявлення про структуру виробництва в національній економіці, відмінності виробництва у різні епохи існування людства; функції підприємств. Знання видів підприємств, об’єднань, господарських товариств згідно із законодавством; сутності та значення підприємницької діяльності. Уміння оцінювати власні можливості; характеризувати економічні процеси і закономірності, безпосередньо пов’язані з повсякденними життям окремої сім’ї чи людини; визначати зміст, форми і фактори виробництва, структуру витрат виробництва і визначати його прибутковість.
Моделі економічних систем Національне виробництво. Економічний цикл. Зайнятість і безробіття. Грошово-кредитна політика, податкова система. Економічний потенціал України та її місце у світовій економіці.	Уявлення про місце людини і домашнього господарства в економічних процесах, які відбуваються в державі. Знання сутності національного виробництва, закономірностей циклічності економічного розвитку; грошово-кредитної політики та податкової системи. Уміння користуватися інформацією про ринок праці для визначення можливостей майбутнього працевлаштування, давати оцінку економічного потенціалу країни.
Світове господарство Міжнародна торгівля та міжнародні валютні відносини. Глобалізація світової економ-міки. Міжнародна економічна інтеграція. Зовнішньоеконо-мічні зв’язки України.	Уявлення про основні тенденції і проблеми розвитку сучасної світової економіки та економіки України. Знання закономірностей міжнародних економічних відносин; процесів глобалізації та інтеграції світової економіки. Уміння користуватися інформацією про спеціалізацію країн у світовому господарстві, пояснювати роль міжнародної торгівлі для розвитку світового господарства та господарства України.

Не зважаючи на те, що основи економіки вивчаються в школі в рамках інваріативної частини, проблеми: Що? і Для чого? вивчати, яким чином і коли залучати учнів до осмислення реальних економічних відносин знаходяться у стані розробки та доопрацювання. Існує значна кількість авторських програм і підручників (в тому числі і рекомендованих Міністерством освіти і науки України) з основ економіки та різноманітних інших предметів економічного напрямку. На сьогодні, умовно, можна виділити чотири основні підходи щодо викладання основ економіки: бізнес-орієнтовний, теоретизуючий, культурно-функціональний й академічний.

1. Бізнес-орієнтовний підхід передбачає здобуття учнями навичок економічної поведінки (як би систематизація корисних порад щодо господарської діяльності). У рамках цього підходу, крім основ економіки вивчаються курси основи підприємницької діяльності, або бухгалтерський облік, або інтелектуальна власність та ін. У старшокласників може скластися враження про абстрактність цього підходу та його вузьку зорієнтованість.

2. Теоретизуючий підхід розглядає шкільну економічну освіту як спрощену університетську. Якщо навчальний заклад обирає даний підхід, то зазвичай викладаються різні економічні предмети, знання яких у учнів часто не вкладаються в єдину систему економічних знань. Наприклад, можуть одночасно вивчатися „Вступ до бізнесу”, „Економічна історія”, „Макроекономіка”.

3. Прихильники культурно-функціонального підходу вбачають основне завдання шкільної економічної освіти в формуванні економічної культури учнів, відповідно в рамках цього підходу основна увага приділяється розвитку у школярів функціональної економічної грамотності, формуванню здатності до саморозвитку і самоосвіти. Найдоцільнішим такий підхід є в масовій школі (неекономічного профілю).

4. Академічний підхід домінує в концепції неперервної економічної освіти (див. п. 1.3.). основне завдання цього підходу надати спрощене, але цілісне уявлення школярам про основи економічного життя суспільства. Навчальний матеріал поступово ускладнюється, доповнюється з класу в клас і слугує підґрунтям для вивчення економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. Недоліком даного підходу є значний обсяг навчального матеріалу з різноманітних економічних дисциплін і, відповідно його доцільно реалізовувати в профільних загальноосвітніх навчальних закладах.

При визначені доцільності дотримання того чи іншого з підходів треба орієнтуватися на профіль загальноосвітнього навчального закладу і конкретного класу, а також враховувати інтереси та рівень підготовки учнів.

1.2. Принципи навчання та їхня реалізація при викладанні основ економіки в середній загальноосвітній школі.

У загальній дидактиці під принципами навчання розуміють спрямовуючи положення, нормативні вимоги до організації та проведення навчання, які мають характер загальних вказівок, правил і норм та випливають із закономірностей дидактичного процесу. Це вихідні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи. Вони обумовлені закономірностями педагогічного процесу та метою і завданнями, які ставить перед школою суспільство. На основі загально дидактичних принципів розробляються принципи фахових методик, тобто відбувається певна конкретизація принципів вивчення окремих дисциплін з урахуванням їх особливостей. Економіка, як і кожна наука, має свої закономірності і принципи, за якими розвивається. Специфіка їх застосування зумовлюється особливостями економічної науки, яка розглядає усі сфери людського буття, практично відображає усі процеси, що відбуваються у суспільстві – від політичних до культурних. Принципи економічної освіти розглядають як логічну категорію, яка узагальнює педагогічне положення щодо розгляду певного економічного поняття чи процесу і містять в собі функціональне значення економічних законів.

Дамо стислу характеристику основним принципам навчання та покажемо можливості їхньої реалізація при викладанні основ економіки в середній загальноосвітній школі.

Принцип науковості змісту і методів викладання. Цей принцип вимагає добору матеріалу, який розкриває причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, забезпечує проникнення в сутність цих явищ і подій. Матеріал, що викладається повинен відповідати сучасному розвиткові економічної науки, а також містити аналіз різноманітних течій, напрямків наукових теорій і гіпотез щодо економічної науки. Вимоги принципу науковості також стосуються організації викладання економіки, тобто методичного боку навчального процесу. В цілому принцип науковості змісту і методів викладання економіки висуває такі основні вимоги:

• відбір найсуттєвішого навчального матеріалу з урахуванням останніх досягнень економічної науки;

• всебічний аналіз понятійного апарату, економічних законів;

• тісний зв’язок навчального матеріалу із соціально-економічними перетвореннями, які відбуваються в Україні;

• застосування наукових, методологічних та методичних заходів;

• формування наукового світогляду вихованців.

Принцип системності й послідовності викладання економіки. Система – сукупність взаємопов’язаних елементів, які складають єдине ціле. Системність викладання навчального матеріалу передбачає розгляд нового матеріалу по частинам цілісного економічного явища і процесу з опорою на пройдений матеріал. Система, як наукова категорія, визначає не тільки цілісність, а й послідовність викладу матеріалу – від простого до складного, від конкретного до загального, від попереднього до наступного. Адже й завдання економічної науки зводяться до того, щоб систематизувати, узагальнити і пояснити явища економічного життя. У процесі економічного аналізу встановлюються відповідні принципи, закони, теорії. Це вносить певний порядок у хаос економічних фактів, пов’язує їх у відповідну систему, дає можливість вивести певні закономірності. Успішна реалізація принципу системності й послідовності можлива за умов:

• широкого застосування логіки навчального процесу і структурування змісту матеріалу, що викладається;

• чіткого визначення головного, суттєвого в матеріалі; активізації опорного матеріалу;

• не перевантаження матеріалу несуттєвими, другорядними питаннями;

• відповідності матеріалу, що викладається віковим особливостям учнів;

• послідовного переходу до вивчення наступного питання плану після чіткого завершення викладу попереднього.

Принцип доступності й дохідливості викладання економіки. Я.А.Каменський назвав цей принцип каменем вчительської діяльності, бо він безпосередньо стосується методики викладання. Матеріал, який викладається повинен бути зрозумілим учням, враховувати індивідуальні особливості, рівень їхньої загальної підготовки і розвитку. Доступність слід розуміти не як легкість сприйняття матеріалу, а як своєрідну міру посильної трудності. Матеріал, що вивчається повинен бути таким, щоб учні певної вікової групи сприйняли й засвоїли його при достатньому напруженні фізичних і психічних сил. Принцип доступності й дохідливості нібито врівноважує терези принципів: науковість-дохідливість, коли складність змісту матеріалу компенсується майстерністю викладання вчителя. Реалізація принципу доступності й дохідливості залежить від:

• поступового нарощування складності теоретичного і практичного матеріалу;

• урахування розумових, емоційно-вольових і фізичних можливостей учнів;

• урахування набутих раніше знань;

• ілюстрації теоретичного матеріалу прикладами з реальної економічної дійсності;

• дотримання культури педагогічного мовлення з погляду виразності, логічності, темпу, ритму тощо.

Принцип наочності. При викладанні економіки цей принцип набуває особливого значення. Відомо, що першим джерелом економічного знання є спостереження економічних явищ. Безумовно, економічна наука не може скористатися тими методами пізнання дійсності, які використовують природничі науки. При аналізі економічних явищ не можна користуватися ні мікроскопом, ні хімічними реактивами. Те й інше повинна замінити сила абстракції. Разом з тим сучасна педагогіка розглядає принцип наочності, як принцип, що ґрунтується на демонстрації конкретних предметів, явищ, процесів, моделей, у їх образному відтворенні. Тому наочність викладання економіки можна поділити на словесну, предметну та аудіовізуальні посібники: статичні (слайди, діафільми) та динамічні (кінофільми, відеофрагменти). Певну роль у реалізації принципу наочності на уроках відіграє побудова таблиць, графіків, моделей тощо.

Вимоги до використання принципу наочності викладання:

• поєднання слова з наочністю;

• демонстрація засобів наочності послідовно в міру подання навчального матеріалу;

• не використовувати засоби наочності як самоціль, а вдало доповнювати навчальний матеріал;

• забезпечення змістовності й етичності засобів наочності.

Принцип зв’язку матеріалу, що викладається з життям. Сутність цього принципу полягає у тому, щоб мета і зміст певної теми з основ економіки, передбачали не тільки повідомлення теоретичних положень, економічних законів і категорій, а й розкриття їх прояву у соціально-економічному житті суспільства, усіх суб’єктів економічних відносин. Процес викладання основ економіки необхідно пов’язувати з господарською практикою, підприємництвом. Основні вимоги цього принципу зводяться до наступного:

• поєднання вивчення основ економіки з відомими видами економічної діяльності;

• розкриття практичної функції економічної науки;

• пояснення сутності соціально-економічних процесів, що відбуваються в Україні;

• визначення ключових запитань економіки: а) що виробляти? б) як виробляти? в) для кого виробляти?