Список використаної літератури:

1. Азимов Л.Б., Журавська Е.В. Уроки экономики в школе. Активные формы преподавания.- М.: Аспект пресс, 1995.

2. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки : Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1998. - 280 с.

3. Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін: Навч. посібник.-К.: Ліра, 2004. – 627 с.

4. Берков В.Ф. Логика вопросов в преподавании.- Минск, 1987.

5. Бернстайн Д. 50 бизнес –советов подростку/ Пер . с англ. О.А. Карташова . – М .: Крон-пресс , 1995.

6. Бондар В.І. Дидактика: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.

7. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою. – К.: Знання, 1990.

8. Буряк В.К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна школа. – 2000. – № 9. – С. 55 – 57.

9. Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. (Серія „Бібліотека журналу „Управління школою”; Вип..6). – Х.: Видавнича група „Основа”, 2003. – 64 с.

10. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576 с

11. Геронимус Ю.В. Игра- Модель –Экономика.- М.: Знание, 1989.

12. Гільберг Т.Г., Думанська Г.В., Юхимович О.А. Подорож у світ економіки: Навчальний посібник Ч. I: Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – 132с. Ч. II: Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – 156 с.

13. Гільберг Т.Г., Скочеляс Є.І., Юхимович О.А. Економіка для молодших школярів. Частин І, Частина ІІ: Навчальний посібник Ч.І: Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005.–128 с. Ч.ІІ: Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006.–108 с.   

14. Горленко Г.О. Практикум з економіки. 10-11 клас. Видання 3-є, перероб.  -  Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА. – 2006. — 80 с.

15. Горленко Г.О., Пархоменко І.М. Збірник задач з економіки. Навчальний посібник для учнів 10-11 класів. – Кам‘янець-Подільський: Абетка-Нова, 2001.

16. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения .- М., 1996.- 544.

17. Довідник вчителя економіки в запитаннях та відповідях /Авт.-упорядник Н.В.Бєскова, В.М.Проценко. – Х.: Веста: Видавництво „ранок”, 2006. – 608 с.

18. Древскк У., Фурмани Э. Организация уроков в вопросах и ответах.-М., 1984.

19. Жарова Л.В. Учить самостоятельности: Книга для учителя. – М., 1993.

20. Загальна економіка: Підручник для 10-11 класів / За ред. І.Ф. Радіонової. - Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, – 5-е вид., доп. і перероб.-2006. — 384 с.

21. Зайдель Х., Теммен Р. Основы учения об экономике/ Пер. с нем.-.: Дело –МТД.- 1994.

22. Збірник задач з економіки: Навчальний посібник для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки /Упорядник Горленко Г.О. Вид. 3-є доп. і перероб. - Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. – 168 с.

23. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки. За ред. Тимченко І.Е. – Кам‘янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002.

24. Игры – обучение, тренинг, досуг / Под ред. В.В.Петрусинского. В 4 кн.- М.: Новая школа , 1994.

25. Кириленко Л.М., Крупская Л.Ф., Пархоменко И.Н., Тимченко И.Е. Моя экономика. Учебник. 8– 9, 10 класс. – Каменец-Подольский: Абетка-НОВА, 2006. – 318с.  

26. Климюк І.І. Збірник завдань для тематичного оцінювання учнів з економіки (35, 70 годин) Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. – 60 с.

27. Климюк І.І. Конспект лекцій з економіки для учнів старших класів. - Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – 164 с.  

28. Климюк І.І. Методичний посібник для вчителів. До конспекту лекцій з Економіки. - Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. - 80 с.

29. Князян М.О. Самостійно-дослідницька діяльність майбутніх учителів іноземних мов: теорія і практика. Монографія. – Ізмаїл: Сміл. 2006. – 242 с.

30. Ковальчук Г.О Методика викладання економіки: Навч. посібник – К.: Ліра, 2004. – 342с.

31. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті .- К.: КНЕУ, 1999 - 128 с.

32. Латер Ю.С., Ящишина І.В. Методичний посібник до Робочого зошита із загальної економіки Ч. І, ІІ. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – 180 с.

33. Латер Ю.С., Ящишина І.В. Робочий зошит із загальної економіки Ч. І. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – 96 с. Ч. ІІ. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004.

34. Матеріали семінару за програмою “Підготовка тренерів” Національна Рада з Економічної освіти США. – 2001/2002 роки.

35. Мельничук В.Г., Ковальчук Г.О., Огнев’юк В.О. Економіка: Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Навчальна книга, 2004. – 386 с.

36. Методичний порадник: форми і методи навчання /Автор-укладач Б.О.Житник. – Х.: Видавнича група „Основа”, 2005. – 128 с.

37. Мицкевич А.А. Сборник задач по экономике. – М.: Вита-Пресс, 1996.

38. Моя економіка: Підручник для учнів 8-9-х, 10-х класів / Л.М. Кириленко, Л.П. Крупська, І.М. Пархоменко, І.Є. Тимченко. –- К.: А.П.Н, 2004. – 320 с.

39. Носаченко И.М. Игровые методы обучения в экономике: Учеб.-метод. Пособие.-К.: МАУП, 1995.- 80 с.

40. Освітні технології: Навчально-методичний посібник. /За ред. О.М.Пехоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

41. Основи економіки (комплект навчально-методичних матеріалів для загальноосвітньої школи). Під ред. Акад. І.Ф. Прокопенка. – Харків: Бізнес Інформ, 1997.

42. Основи економіки. Елементарна макроекономіка: Підручник для ХІ класу загальноосвітньої школи. Під ред. Акад. І.Ф. Прокопенка. – Харків: Бізнес Інформ, 1999.

43. Основи економіки. Елементарна мікроекономіка: Підручник для Х класу загальноосвітньої школи. Під ред. Акад. І.Ф. Прокопенка. – Харків: Бізнес Інформ, 1999.

44. Основные экономические понятия: Структура преподавания: Учебное пособие/ Ф. Сандерс, Г.Л. Бах, Дж.Д. Калдервуд, У. Ли Хансен, Г. Стейн. – М.: Аспект Пресс, 1995.

45. Подласый И.П. Педагогика: Учебник. – М.: Высшее образование, 2006. – 540 с.

46. Попов Г.Х. Организация личной работы учащихся. – М.: Экономика. 1987.

47. Ріжняк Р.Я., Малихіна Л.І. Організація самостійної роботи учнів з математики на уроках та в позаурочний час: Посібник для спецкурсу. – Кіровоград, 2001.

48. Сандерс Філіп, Гільярд Дж. Основні поняття з економіки: структура викладання. – Львів: ЦЕО, 1997.

49. Смолкин А.М. Методы активного обучения : Науч.-метод.пособие.- М.: Высшая школа, 1991.-176 с.

50. Суворова О.В. Економіка: Методичний посібник для вчителів // Серія: Позакласна робота. – Харків: Скорпіон, 2007. – 72 с.

51. Суворова О.В. Основи економіки: Практикум. (До підручника „Загальна економіка” / За ред. І.Ф.Радіонової). – Х.: Скорпіон, 2004. – 64 с.

52. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник. / За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192с.

53. Тимченко І.Є., Крупська Л.П., Латер Ю.С., Чорна Т.І., Яшищина І.В. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки / За ред. Тимченко І. Є. – Вид. 2, перероб. і доп.  -  Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – 136 с.

54. Усі уроки економіки 10 клас / Упоряд. Н.С. Макарова. – Х.: Основа, 2006. – 288с.

55. Хейне П. Экономический образ мышления. – М.: Новости,1991. – 704 с.

56. Яценко Т.С. Активна соціально-психологічна підготовка вчителя до спілкування з учнями : Книга для вчителя. - К.: Освіта, 1993.

Нормативно-правова база вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах України

Поняття Державного стандарту та проект Державного стандарту з економіки для загальної середньої освіти

Поняття Державного стандарту визначено у ст.15 Закону України “Про освіту”. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.

Державні стандарти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.

У преамбулі до Державного стандарту загальної середньої освіти записано:

1. Державний стандарт – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні громадянами.

2. Стандарт регулює відносини суб’єктів освітнього процесу (державних органів управління освітою, закладів освіти, учнів, їх батьків або повноважних їх представників, педагогічних працівників, громадськості тощо) щодо його розробки, запровадження і дотримання.

Стандарт визначає:

• структуру змісту загальної середньої освіти, яка встановлює загальнообов’язкову (інваріантну) та змінну (варіативну) його складові за ступенями навчання у загальноосвітніх закладах;

• національний базовий навчальний план середньої загальноосвітньої школи, який дає цілісне уявлення про змістовий склад загальної середньої освіти за галузями знань та їх співвідношення, окреслює обсяги (нормативи) навчального досягнення учнів та його розподіл за освітніми рівнями і роками навчання;

• обов’язковий мінімум навчання з кожної освітньої галузі, що входить до державного компонента;

• обов’язкові результати навчання на різних рівнях (початкова, базова та повна загальна середня освіта);

• компетенцію і взаємну відповідальність учасників освітнього процесу, державні гарантії в одержанні загальної середньої освіти та контроль за дотриманням державного стандарту;

• порядок внесення змін до державного стандарту загальної середньої освіти.

Стандарти освітніх галузей, які обумовлюють їх змістовне наповнення (обов’язковий мінімум змісту освітньої галузі, що входить до державного компонента, та обов’язкові результати навчання, що відповідають різним освітнім рівням – початкової, базової та повної середньої освіті) є самостійними документами, що становлять складову даного стандарту.

Державний стандарт з економіки є складовою освітньої галузі „Суспільствознавство”.

Стандарт шкільної економічної освіти визначає мінімально необхідний обсяг знань з врахуванням віку учнів, обсягу допустимого навчального навантаження школярів та вимог щодо рівня засвоєння ними цих знань, набуття певних умінь та навичок.

Стандарт економічної освіти передбачає вивчення загальних економічних явищ, притаманних економікам різних країн. В той же час він забезпечує спрямування на реальні проблеми розвитку української економіки, на її майбутні потреби.

На підставі даного стандарту можуть розроблятися різноманітні навчальні програми, створюватися підручники, навчальні посібники та інші методичні матеріали, в яких реалізуватимуться сучасні педагогічні концепції та ідеї.

Стандарт дає можливість формувати навчальні економічні програми з максимальним урахуванням інтересів і потреб дітей, батьків, регіональних особливостей, рівня підготовленості та віку школярів.

З моменту здобуття Україною незалежності «Основи економіки» впроваджуються як окремий предмет у багатьох середніх закладах освіти, позашкільних виховних центрах, гуртках тощо. Нині економічною освітою переважно охоплені діти старшого шкільного віку. Але виховання економічно освіченого громадянина – складний та тривалий процес, тому починати його доцільно якомога раніше.

Структура вивчення теоретичної економіки та прикладних економічних дисциплін, що пропонується, базується на багаторічному досвіді викладання економіки в закладах різного типу і різних регіонах України.

Стандарт має трьох рівневий підхід, що передбачає послідовність та безперервність економічної освіти школярів. Спадкоємність знаходить вираз в лінійно-циклічній структурі курсів.

1-4 класи – початкова школа;

5-9 класи – основна школа;

10-12 класи – старша школа.

Вибір року початку навчання та його термін залишається за закладом освіти.

Градація теоретичних знань та практичних навичок представлена в кожній концепції Стандарту саме по зазначених рівнях. Це зумовлено необхідністю продемонструвати, які економічні знання, як свідчить практика, учні здатні зрозуміти відповідно до отриманого рівня знань з інших предметів, існуючих міжпредметних зв’язків та особливостей вікової психології. Оскільки у більшості шкіл України економіка вивчається тільки у 10(11) класі, то знання та навички, зазначені для попередніх рівнів, органічно входять до рівня 10-12 класів.

При вивченні економіки у 1-4 класах діти отримують початкове уявлення про навколишнє економічне середовище. Відбувається формування первинної економічної культури та освіченості. На цьому етапі вивчення економіки навчання може здійснюватись як на окремих уроках, так і в інтегрованому вигляді.

У 5-9 класах має відбуватися:

• послідовне розширення економічного кругозору учнів, що передбачає подальше вивчення економічних понять;

• нагромадження нового досвіду у самостійному прийнятті виважених економічних рішень у процесі вибору;

• висвітлення зв’язків, якi існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), родиною, державою;

• розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, споживача, виробника, інвестора, роботодавця, свідомого громадянина;

• здобуття вмінь та навичок застосовувати отримані знання для аналізу різноманітних подій економічного життя ,

• набуття досвіду роботи з періодичною економічною літературою.

Економічна освіта учнів у 10-12 класах передбачає:

• поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій та законів;

• здобуття досвіду роботи із спеціальною літературою, комп’ютером тощо;

• оволодіння навичками робити економічно аргументовані висновки замість емоційних;

• надбання досвіду планування свого подальшого життя: освіти, праці, кар’єри, наукової діяльності тощо.

Структура кожної концепції складається з таких компонентів:

• назва концепції;

• головна ідея, яку повинні зрозуміти учні після вивчення концепції;

• основні поняття, що розкривають зміст даної концепції;

• перелік основних теоретичних знань („Учні повинні знати”) і практичних навичок („Учні повинні вміти”), опанування якими складає мінімум при вивченні економіки в загальноосвітній школі.

Певні економічні питання, що залишилися поза межами концепцій, доцільно включати в програми вивчення економіки з поглибленим вивченням економічних дисциплін. Крім того в концепціях не можуть бути представлені питання, що є об’єктом вивчення мікро- і макроекономіки у вузівських курсах.

При укладанні стандарту найбільший наголос було зроблено на аспектах використання отриманих учнями знань для прийняття ними в майбутньому раціональних рішень в якості свідомого громадянина, розсудливого споживача, ефективного інвестора, продуктивного виробника, вдалого підприємця. Тому кожний елемент блоку „Учні повинні знати” має свій аналог в блоці „Учні повинні вміти”. В залежності від характеру та змісту кожної концепції в блоці „Учні повинні вміти” рекомендується використовувати різні форми практичних навичок, а саме: „проаналізувати”, „навести приклади з реального економічного життя країни та свого регіону, своєї родини та своєї школи”, „обчислити”, „співставити, порівняти” тощо.

Вивчення економічних концепцій передбачає врахування специфічних рис сучасної економіки України.

Основні лінії змісту економічної освіти в середніх закладах.

Основними лініями змісту економічної освіти в середніх закладах є:

• фундаментальні (базові) поняття економіки, що стосуються основ економічного життя суспільства та основ ринкової економіки,

• мікроеконічний аналіз,

• основи макроекономіки,

• основи міжнародної економіки,

• особливості економічного розвитку України на сучасному етапі.

Використання ресурсів інтернет для підвищення ефективності та якості навчання основ економіки