- •Міністерство освіти і науки України
- •Isbn 966-351-033-1
- •Isbn 966-351-033-1
- •Тема 1. Безпека життєдіяльності як категорія. 27
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини.
- •Тема 3. Основи валеології. Забезпечення здоров'я людини в туризмі та торгівельному підприємництві.
- •Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках.
- •Тема 5. Середовище життєдіяльності людини.
- •Тема 6. Негативні електричні та електромагнітні фактори. Негативні фактори на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •Тема 7. Глобальні проблеми людства. Глобальні небезпеки туристичної індустрії.
- •Тема 8. Безпека харчових продуктів. Безпека продуктів харчування на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •Тема 9. Цивільний захист України - основа безпеки у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 10. Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води.
- •Тема 11. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації у туризмі.
- •Тема 12. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •Тема 13. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях.
- •Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта торгівельного підприємництва.
- •Тема 15. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •Тема 16. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на об'єктах туристичної галузі та торгівельного підприємництва.
- •Тема 17. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Гігієна праці та виробнича санітарія на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •Тема 18. Основи техніки безпеки. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання при експлуатації процесів на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •Тема 19. Електро- і пожежобезпека при експлуатації об'єктів торгівельного підприємництва.
- •Структура залікового кредиту і порядок оцінювання знань студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту навчальної дисципліни "Безпека життєдіяльності, охорона праці (основи охорони праці)
- •Теми семінарських занять
- •Теми практичних занять
- •Теми самостійних робіт
- •Розподіл балів, які отримують студенти денної форми навчання
- •Розподіл балів, які отримують студенти заочної форми навчання
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Короткий виклад теоретичного матеріалу навчальної дисципліни "безпека життєдіяльності, охорона праці (основи охорони праці)"
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності. Концепція ризику. Питання, які розглядаються
- •Категорії серйознсті небезпек
- •Рівні ймовірності небезпеки
- •Матриця оцінки ризику
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини Питання, які розглядаються
- •Зв'язок між зоровим сприйняттям довгих хвиль і суб'єктивним відчуттям світла.
- •За характером відображення і місцем розташування рецепторів прийнято поділяти відчуття на 4 групи:
- •Тема 3. Основи валеології. Забезпечення здоров'я людини. Питання, які розглядаються
- •3. Профілактика шкідливих звичок.
- •Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках Питання, які розглядаються
- •8. Наслідки виниклих травм.
- •9. Перша допомога при утопленні.
- •10. Транспортування потерпілих.
- •Тема 5. Середовище життєдіяльності людини Питання, які розглядаються
- •Тема 6. Негативні електричні та електромагнітні фактори Питання, які розглядаються
- •Тема 7. Глобальні проблеми людства. Глобальні небезпеки туристичної індустрії Питання, які розглядаються
- •Тема 8. Безпека харчових продуктів Питання, які розглядаються
- •Тема 9. Цивільний захист України – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях Питання, які розглядаються
- •2. Система цивільного захисту.
- •Тема 10. Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення та хімічного зараження продуктів і води Питання, які розглядаються
- •Коефіцієнт радіоактивного ризику при рівномірному опроміненні всього організму
- •Тема 11. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації у туризмі. Питання, які розглядаються
- •4. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •Тема 12. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій Питання, які розглядаються
- •2. Дії у випадку надзвичайних ситуацій.
- •Фільтруючі патрони респіпаторів
- •4.Сили та засоби захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру.
- •Тема 13. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях Питання, які розглядаються
- •1. Оцінка радіаційної обстановки.
- •2. Оцінка хімічної обстановки.
- •3.Оцінка пожежної обстановки.
- •Радіуси спалахування деяких об'єктів (ймовірність 50 %) при чистому повітрі (видимість до 100 км) без снігу, км
- •Поправкові коефіцієнти для визначення радіусів зон виникнення пожеж залежно від прозорості атмосфери
- •Коефіцієнти відносного впливу рельєфу місцевості, вологості повітря, кількість і вологості горючих матеріалів, швидкості вітру та швидкості поширення лісових низових пожеж
- •Вплив пожежі на людей, які перебувають у захисних спорудах
- •Швидкість поширення пожежі залежно від характеристики району пожежі та швидкості приземного вітру
- •Вогнестійкість будівель
- •Прохідність доріг у зоні лісових пожеж
- •Прохідність вулиць у населених пунктах при пожежі
- •Оцінка інженерної обстановки.
- •Ступені руйнування населених пунктів
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см
- •Гранично допустимі параметри повітря у сховищі
- •Норми подачі повітря у сховище
- •Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання Питання, які розглядаються
- •1. Зміст поняття "стійкість роботи об’єкта господарської діяльності".
- •3. Фактори, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях.
- •4. Способи підвищення стійкості об’єктів господарювання.
- •Тема 15. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •1. Закон України "Про охорону праці".
- •2. Законодавство про працю
- •3. Державне соціальне страхування
- •4. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •Тема 16. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на об'єктах туристичної галузі та торгівельного підприємництва
- •2. Відповідальність працівників служби охорони праці. Планування та фінансування робіт з охорони праці.
- •2.1. Відповідальність працівників служби охорони праці.
- •3. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці.
- •Тема 17. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Питання, які розглядаються
- •Гігієнічна класифікація праці.
- •Мікроклімат виробничих приміщень.
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у робочій зоні і в атмосфері населених пунктів
- •Тема 18. Основи техніки безпеки. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання при експлуатації процесів на об'єктах торгівельного підприємництва Питання, які розглядаються
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •3. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •4. Загальні вимоги безпеки під час експлуатації систем, що працюють під тиском
- •5. Загальні вимоги безпеки під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Тема 19. Електро- і пожежобезпека при експлуатації об'єктів торгівельного підприємництва Питання, які розглядаються
- •2. Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •3. Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок.
- •4. Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування. Організаційні та технічні заходи електробезпеки.
- •Пожежна безпека.
- •4. Методичні рекомендації до виконання практичних та семінарських завдань
- •Заняття 1
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності. Концепція ризику. Практичне заняття. Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 1
- •Завдання для виконання роботи
- •Характеристика небезпек
- •Перелік небезпек, які необхідно класифікувати
- •Контрольні питання
- •Заняття 2
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини. Практичне заняття. Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 2
- •Завдання для виконання роботи
- •Реєстраційний листок
- •Визначення типу акцентуації
- •Завдання 3. Визначити індивідуальні біоритми.
- •Залишки від ділення числа повністю прожитих років на період відповідного циклу
- •Високосні роки від 1900 до 2012
- •Залишки від ділення числа повних місяців, прожитих у році, який розглядається
- •Приклад виконання
- •Розрахунок фізичного, емоційного та інтелектуального циклів людини
- •Контрольні питання
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Завдання для виконання роботи Завдання 1. Оцінити за допомогою тестів стан вашого здоров’я. Варіант 1. Опитування л. Рідера "Ваше самопочуття".
- •Перелік тверджень та їх оцінка
- •Перелік тверджень та їх оцінка
- •Перелік умов та їх оцінка
- •Сфери життя та їх оцінка
- •Рівень психосоціального стресу
- •Варіант 2. Опитування "Стан здоров’я".
- •Кількість балів за відповіді на питання тесту
- •Завдання 6. За допомогою тесту оцінити стан імунітету людини.
- •Контрольні питання
- •Заняття 4
- •Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках. Семінарське заняття. Інструкційна картка до проведення семінарського заняття за темою 4
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Завдання для виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Заняття 7
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Питання для контролю знань
- •Завдання для виконання роботи
- •Надзвичайні ситуації природного характеру в туризмі, причини їх виникнення та порядок ліквідації наслідків
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру в туризмі, причини їх виникнення та порядок ліквідації наслідків
- •Надзвичайні ситуації природного характеру в туризмі, причини їх виникнення та порядок ліквідації наслідків
- •Контрольні питання
- •Заняття 12
- •Тема 12. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Практичне заняття. Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 12
- •Завдання для виконання роботи
- •План організації і проведення евакуації працівників вагонного депо у разі виникнення загрози терористичного акту.
- •Інструкція про порядок дій у випадку надзвичайної ситуації в торгівельному комплексі
- •Контрольні питання
- •Заняття 13
- •Тема 13. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Практичне заняття. Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 13
- •Завдання для виконання роботи
- •Ступені руйнування населених пунктів
- •Вплив масштабів руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Втрати незахищеного населення залежно від ступенів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см
- •Коефіцієнти відносного впливу рельєфу місцевості, вологості повітря, кількість і вологості горючих матеріалів, швидкості вітру та швидкості поширення лісових низових пожеж
- •Контрольні питання
- •Заняття 14
- •Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання. Практичне заняття. Інструкційна картка до проведення практичного заняття за темою 14
- •Завдання для виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Заняття 15
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Завдання для виконання роботи
- •Вихідні дані для індивідуального завдання
- •Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і перехідний періоди року.
- •Вихідні дані
- •Завдання 3. Ергономічна оцінка робочого місця.
- •Порядок виконання роботи.
- •Нормативні значення окремих характеристик робочого місця
- •Ергономічна оцінка робочого місця
- •Контрольні питання
- •Питання для контролю знань
- •Теми наукових досліджень та доповідей
- •Завдання для виконання роботи
- •Наближені значення питомих опорів землі залежно від типу грунту
- •Значення коефіцієнтів сезонності
- •Значення коефіцієнтів використання вертикальних електродів
- •Значення коефіцієнтів використання горизонтальних смуг
- •Вихідні дані для розрахунку захисного заземлення
- •Контрольні питання
- •5. Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи
- •5.2. Рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни для студентів денної форми навчання
- •5.3. Рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •5.4. Порядок оформлення самостійних робіт
- •5.5. Перелік завдань до самостійної роботи за тематикою, визначеною в розділі 1 цього посібника.
- •1. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 1"Наукові основи безпеки життєдіяльності. Концепція ризику. Визначення рівня ризику у сфері торгівельного підприємництва та туризму."
- •2. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 2 "Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини".
- •3. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 3 "Основи валеології. Забезпечення здоров'я людини в туризмі та торгівельному підприємництві".
- •4. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 4 "Невідкладна допомога при нещасних випадках".
- •5. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 5 "Середовище життєдіяльності людини".
- •6. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 6"Негативні електричні та електромагнітні фактори. Негативні фактори на об'єктах торгівельного підприємництва".
- •7. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 7 "Глобальні проблеми людства. Глобальні небезпеки туристичної індустрії".
- •8. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 8 "Безпека харчових продуктів. Безпека продуктів харчування на об'єктах торгівельного підприємництва".
- •9. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 9 "Цивільний захист України – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях".
- •10. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 10 "Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води".
- •11. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 11 "Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації у туризмі".
- •12. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 12 "Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій".
- •13. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 13 "Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях".
- •14. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 14 "Підвищення стійкості роботи об'єкта торгівельного підприємництва.
- •15. Зміст завдань для самостійної роботи до теми 15 "Законодавча та нормативна база України про охорону праці".
- •6. Перелік питань, що виносяться на підсумковий поточний контроль
- •7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних науково-дослідних завдань
- •7.2. Методичні рекомендації до написання реферату
- •7.3. Перелік рекомендованих індивідуальних науково-дослідних завдань (індз)
- •Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи для студентів заочної форми навчання
- •8.2. Порядок вибору варіанту контрольної роботи
- •Вибір варіантів контрольної роботи
- •8.3. Критерії оцінювання контрольної роботи
- •8.4. Шкала оцінки відповідей на завдання контрольної роботи
- •8.5. Варіанти контрольної роботи
- •9. Перелік тестових завдань, що виносяться на підсумковий поточний та модульний контроль
- •Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності. Концепція ризику. Визначення рівня ризику у сфері торгівельного підприємництва та туризму.
- •V. Кроною генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності є:
- •VI. Життя – це:
- •VII. Діяльність – це:
- •Viiі. Життєдіяльність – це:
- •Xіі. Техногенні джерела небезпеки – це:
- •Xііі. Природно-соціальні небезпеки – це:
- •Xхі. Прийнятним вважається:
- •Xхіі. Гранично допустимий ризик – це:
- •Тема 2. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини.
- •I. Організм людини – це:
- •Iі. Нервова система – :
- •Iіі. Центральна нервова система – :
- •IV. Вегетативна нервова система - :
- •V. Аналізатори – це:
- •VI. Рецептори – це:
- •VII. Механорецептори – це рецептори, до яких належать:
- •XV. Верхнім абсолютним порогом чутливості називається:
- •XVI. Поріг відмінності – це:
- •XVII. Адаптація – це:
- •XVIII. Взаємодія відчуттів – це:
- •Xх. Синестезія – це:
- •XXXVI. Здібності – це:
- •XXXVII. Мислення – це:
- •V. Соматичний аспект здоров'я передбачає:
- •VI. “Третій стан” – це стан, який:
- •Vіi. Спосіб життя – це:
- •VIII. Якість життя – це:
- •XV. До групи статевих хвороб, які викликаються вірусами належать:
- •IV. Кваліфікована медична допомога:
- •V. Щоб надати першу допомогу при розтягненні і розриві зв'язок:
- •Viіi. При капілярній кровотечі:
- •IX. При венозній кровотечі:
- •Тема 5. Середовище життєдіяльності людини.
- •Тема 6. Негативні електричні та електромагнітні фактори. Негативні фактори на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •Тема 7. Глобальні проблеми людства. Глобальні небезпеки туристичної індустрії.
- •Тема 8. Безпека харчових продуктів. Безпека продуктів харчування на об'єктах торгівельного підприємництва.
- •V. Нітрати - це:
- •Vі. Харчові добавки – це:
- •Vіі. Генетично-модифіковані організми – це:
- •Vііі. Заборонені до використання в харчових продуктах барвники – це:
- •Тема 9. Цивільна оборона України – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях.
- •V. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка:
- •Vі. Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка:
- •Vіі. Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка:
- •Vііі. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка:
- •IX. Територіальний принцип функціонування цо України полягає в:
- •XV. Режим діяльності у надзвичайному стані єдсзр функціонує при:
- •Xvііі. До складу сил і засобів єдсзр входять:
- •Xіx. До складу невоєнізованих формувань входять:
- •XX. Для організації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків залучаються:
- •Тема 10. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації в торгівельному підприємництві та туризмі.
- •III. Сховища – це:
- •IV. Протирадіаційні укриття – це:
- •V. Укриття простішого типу – це:
- •VI. Розосередженням називається:
- •VII. Евакуацією називається:
- •Viiі. До рятувальних робіт відносяться:
- •Iх. До невідкладних робіт відносяться:
- •Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта торгівельного підприємництва.
- •IV. Що може стати причиною різкого зменшення випуску сільськогосподарської і воєнної продукції?
- •V. Характеристика комплексу інженерно-технічних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах нс:
- •VI. До характеристики комплексу технологічних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах нс входить:
- •VII. До характеристики комплексу організаційних заходів для підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах нс входить:
- •Viіi. Підвищення стійкості об'єкта господарювання досягається:
- •IX. Спосіб підвищення стійкості ог при проектуванні і будівництві нових цехів:
- •X. Спосіб підвищення стійкості ог при будівництві і реконструкції промислових споруд:
- •XIV. Спосіб підвищення стійкості системи енергопостачання:
- •XV. Спосіб підвищення стійкості систем електропостачання об’єкта:
- •XVI. Спосіб підвищення стійкості водопостачання об'єкта:
- •XVII. Спосіб стійкого і надійного постачання підприємств газом:
- •XVIII. Підвищення стійкості систем теплопостачання:
- •Тема 15. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •I. Який з перелічених аспектів описаний у розділі і "Загальні положення" Закону України "Про охорону праці"?
- •Iі. Який з перелічених аспектів описаний у розділі ііі "Організація охорони праці "Закону України "Про охорону праці"?
- •V. Трудовий договір – це:
- •VI. Нормативно-правовий акт – це:
- •VII. Реєстр нпаоп – це:
- •VIII. Кодекс законів про працю України – це:
- •XIV. Громадський контроль за охороною праці здійснюють:
- •Тема 16. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на об'єктах туристичного господарства
- •I. Управління охороною праці - це:
- •V. Управління охороною праці в підрозділах (цехах, відділах, службах) здійснює:
- •XII. Управління охороною праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом здійснює:
- •XIII. Управління охороною праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади здійснює:
- •XIV. Основною функцією регіональної служби охорони праці є:
- •XVI. Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Тема 17. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •I. Гігієна праці – це:
- •II. Організація праці – це:
- •III. Виробнича санітарія – це:
- •IV. Гігієнічний норматив – це:
- •V. Який закон посідає ключове місце у системі законодавства, щодо гігієни праці?
- •VI. Що Не передбачає стаття 7 "Обов’язки підприємств, установ та організацій"?
- •VII. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку"?
- •VIII. У чому полягає зміст поточного санітарного нагляду?
- •IX. Які види державного санітарного нагляду ви знаєте?
- •Xlii. Ергономічні умови – це:
- •Xliii. Організація праці – це:
- •Xliv. Антропометричні умови:
- •Тема 19. Електро- і пожежобезпека при експлуатації об'єктів торгівельного підприємництва
- •I. Електробезпека - це:
- •II. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 в тому, що:
- •III. До основних принципів електротравматизму на виробництві не належить:
- •V. Коли виявляється захисна реакція організму людини на електричний струм?
- •Xl. Яким документом регламентуються протипожежні відстані між житловими будинками:
- •Xli. Вогнестійкість конструкції - це:
- •Xlii. Протипожежні відстані - це:
- •Xliii. Служба пожежної безпеки - це:
- •Xliv. Державний пожежний нагляд - це:
- •Xlv. Пожежна охорона - це:
- •Xlvi. Які завдання виконують органи держпожежнагляду:
- •Xlvii. Скільки існує способів гасіння пожеж:
- •Xlviii. Спосіб розведення гасіння пожежі грунтується на:
- •Xlix. Спосіб вогнеперешкоди гасіння пожежі базується на:
- •Рекомендована література Базова
- •Додаткова
Тема 4. Невідкладна допомога при нещасних випадках Питання, які розглядаються
Призначення першої медичної допомоги та загальні принципи її надання.
Надання першої медичної допомоги при різних видах травм.
Актуальність теми. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та надзвичайних ситуацій, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарняну допомогу або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарняна допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва. Тому, володіння навиками надання першої медичної допомоги є особливо важливим, оскільки в деяких випадках неправильні дії можуть призвести до більшої шкоди, ніж просто бездіяльність.
Теоретичні відомості. Перша долікарняна допомога – це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:
- правильність;
- доцільність;
- швидкість;
- продуманість;
- рішучість;
- спокій.
При наданні першої долікарської допомоги потрібно дотримуватись наступної послідовності:
- усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);
- оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;
- виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Розрізняють наступні види допомоги: перша медична, долікарська, перша лікарська, кваліфікована і спеціалізована.
Перша медична допомога (ПМД) – заходи, що мають за мету порятунок життя травмованого або попередження появи важких наслідків ураження і виникнення ускладнень. Надається безпосередньо на місці події як самодопомога або свідком випадку.
Долікарська допомога доповнює дії, що надавалися при ПМД і має своїм основним призначенням боротьбу із розладами, загрозливими для життя, попередження травматичного шоку і боротьбу з ним. Надається фельдшером.
Перша лікарська допомога має наступні основні завдання: профілактику шоку і боротьбу з ним; усунення безпосередньо загрозливих для життя наслідків ураження (кровотечі, розлад дихання та а .); попередження розвитку інфекції в рані; підготовку до подальшого транспортування. Надається лікарем.
Кваліфікована медична допомога має завдання усунення важких загрозливих для життя наслідків уражень, боротьбу з ускладненнями і їх профілактику, а також створення найбільш сприятливих умов для подальшого лікування. Надається лікарем (хірург чи терапевт).
Спеціалізована медична допомога – вищий вид кваліфікованої медичної допомоги, що передбачає найбільш повне й широке використання останніх досягнень медичної науки і практики лікування потерпілих. Надається лікарями – фахівцями в спеціалізованих лікувальних установах із застосуванням необхідного медичного оснащення.
З розглянених заходів медичної допомоги особливу увагу потрібно приділити першій медичній допомозі, яка обумовлює ефективність наступних.
Вимоги до особи, яка надає першу медичну допомогу. Особа, яка надає ПМД, повинна знати:
- ознаки порушень життєво важливих систем організму;
- правила, методи, прийоми надання ПМД стосовно характеру отриманого потерпілим ушкодження;
- способи транспортування потерпілих.
Особа, яка надає ПМД, повинна вміти:
- користуватися аптечкою швидкої допомоги та використовувати підручні засоби при наданні ПМД;
- оцінити стан потерпілого та визначити, якої допомоги в першу чергу він потребує;
- правильно здійснювати весь комплекс а прокид реанімаційної допомоги: забезпечувати вільну прохідність дихальних шляхів; виконувати штучне дихання („з рота в рот", „з рота в ніс"), закритий масаж серця; тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута чи стискуючої пов'язки; оцінювати ефективність і при необхідності коректувати реанімаційні заходи з урахуванням стану потерпілого;
- накладати пов'язку при ушкодженні тіла людини (опіках, обмороженні, пораненні);
- іммобілізувати ушкодження частини тіла шляхом накладання косинки, пов'язки та транспортної шини при переломах кісток, вивихах, забитих місцях і розтягнення зв'язок;
- використовувати підручні засоби при перенесені та транспортуванні потерпілого;
- надавати допомогу при ураженні електричним струмом, при утопленнях, тепловому, сонячному ударі, при гострих отруєннях, втрати свідомості;
- визначити необхідність виклику швидкої медичної допомоги, медичного працівника, евакуювати постраждалого випадковим транспортом.
Послідовність надання ПМД:
- усунути вплив дії факторів, що загрожують здоров'ю і життю людини;
- оцінити стан потерпілого;
- надати допомогу на місці;
- постійно контролювати стан потерпілого, продовжуючи підтримувати життєві функції його організму;
- організувати доставку потерпілого в медичний заклад.
Класифікація травм, їх ознаки та перша допомога. Травма – пошкодження в організмі людини, яке виникає в результаті дії зовнішніх факторів. В залежності від а прокиданн фактора розрізняють травми: механічні, термічні, хімічні, радіаційні, електротравми та комбіновані.
1. Механічні травми: забите місце, розтягнення і розриви зв'язок, стискання, вивих, ушкодження черепа і мозку, переломи.
1.1. Забите місце – закрите ушкодження тканин і органів без істотного порушення їхньої структури. Звичайно виникає в результаті удару тупим предметом або при падінні. Найчастіше пошкоджуються відкриті частини тіла (ноги, руки, голова).
Ознаки. На пошкодженому місці з'являється кровопідтікання, біль при дотику.
Перша допомога. Пошкоджене місце охолоджують міхуром чи грілкою з льодом або роблять холодні примочки. Оскільки холод звужує кровоносні судини, то зменшується прилив крові до пошкодженої ділянки та біль. Охолоджують 40-60 хвилин, а потім накладають стискаючу пов'язку.
Розтягнення і розриви зв'язок. Виникають при ударах, падінні. Характерною ознакою розриву або розтягання є порушення рухової функції суглоба.
Ознаки – біль, припухлість, з'являється гематома.
Перша допомога. Забезпечити спокій, накласти тугу пов'язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 2-х годин, потім перейти на тепло і зігрівальні компреси протягом 12 – 24 год.
Стискання. Виникає від тиску великої ваги.
Ознаки – роздавлювання м'язів, підшкірної жирової клітковини, судин, шоковий стан.
Перша допомога. Звільняють потерпілого від впливу діючого фактора. Накладають джгут на ушкоджену частину кінцівки, щоб запобігти гангрені та охолоджують. Виводять з шоку, дають випити чаю, кави, вина або горілки.
1.4. Іммобілізація – забезпечення нерухомості (спокою) кінцівки або іншої частини тіла при ушкодженнях. Для іммобілізації найчастіше доводиться користуватися спеціальними шинами або підручними засобами (дошками, гілками, ціпками, лижами). Якщо цього немає, спокій ушкодженої руки можна забезпечити, притягнувши та прив'язавши її до тулуба, а при травмі ноги – прибинтувавши одну ногу до другої.
Шини (підручні засоби) повинні обов'язково захопити два сусідніх здорових суглоби (вище і нижче пошкодження). Їх прив'язують до зламаної кінцівки бинтом, мотузкою, ременем, не дуже туго перетягують зав'язки, але створюють нерухомість. При цьому бажано накласти їх поверх одягу, обернувши ватою або якою-небудь м'якою тканиною, особливо в ділянці кісткових виступів.
Умови накладання шин:
- при сильній кровотечі з рани потрібно накласти кровозупиняючий джгут, обробити рану, а потім накласти шини;
- при переломі передпліччя шину накладають від основ пальців до ліктя, потім руку підвішують на хустині, ремені (рис.4.1б);
Рис.4.1. Накладання шин при різних переломах: а – плеча; б – передпліччя; в – стегна; г – гомілки.
- при переломі плечової кістки її тільки прив'язують до тулуба;
- при переломі стегна накладають дві шини, одну від паху до п'ятки, другу – від пахви до п'ятки (рис. 4.1в).
- при переломі гомілки накладають дві шини від середини стегна до п'ятки із зовнішньої та внутрішньої поверхонь (рис. 4.1г);
При необхідності роздягнути постраждалого: спочатку знімають одяг зі здорової сторони, а потім з ушкодженої, одягають у зворотній послідовності (це можна робити тільки в тих випадках, коли немає небезпеки змістити уламки).
1.5. Вивих – стійкий зсув суглобних кінців кісток, що викликає порушення функції суглоба.
Ознаки – різкий біль, деформація суглоба, неможливість рухів або їх обмеження.
Перша допомога. Забезпечити спокій ушкодженому суглобові шляхом його іммобілізації або накладанні пов'язки (рис. 4.2 а,б), прикласти холод (міхур з льодом або холодною водою). При відкритому вивихові на рану попередньо накладають стерильну пов'язку. Не можна застосовувати зігрівальні компреси, намагатися вправляти вивих, оскільки це часто викликає додаткову травму. Вправити вивих повинен лікар.
1.6. Ушкодження черепа і мозку. Призводить до струсу мозку, набряку.
Ознаки – запаморочення, блювання, втрата пам'яті, порушення міміки і мови.
Перша допомога. Забезпечити стан спокою в горизонтальному положенню, накласти лід на голову, при можливості накласти пов'язку (рис.4.2).
Рис. 4.2. Накладання пов'язок: а – при переломі або вивиху ключиці; б – при черепно-мозковій травмі та травмі обличчя.
1.7. Переломи – порушення цілісності кісток, яке одночасно може супроводжуватися ушкодженням кісток, порушуванням цілісності навколишніх м'яких тканин, травмуванням м'язів, судин, нервів й а. Підрозділяються на закриті – без порушення цілісності шкіряного покрову та відкриті – з порушенням цілісності епідермісу та м'яких тканин, кровоносних судин (на тілі виникає рана).
1.7.1. Перелом кінцівок.
Ознаки – різкий біль, деформація суглоба, неможливість рухів або їх обмеження, набряк, кровотеча (відкритий перелом), крововилив (закритий перелом).
Перша допомога. При відкритому переломі накласти на рану стерильну пов'язку. У випадку сильної кровотечі необхідно прийняти заходи для її зупинки, наприклад за допомогою джгута, а потім провести іммобілізацію (рис. 4.3). Не слід намагатися усунути зміну форми кінцівки (скривлення) при закритому переломі або скласти уламки кісток, вправляти кістки, що вийшли назовні при відкритому переломі.
Рис.4.3. Іммобілізація нижньої кінцівки за допомогою шини.
1.7.2. Перелом хребта.
Ознаки – різкий біль, неможливо поворухнутись, зігнутися.
Перша допомога. Потерпілого кладуть обережно на ноші з твердим покриттям або на широку дошку, стулку дверей та фіксують за допомогою перев'язи. Важливо утримувати тулуб і кінцівки в горизонтальній площині (рис. 4.4).
1.7.3. Перелом ребер.
Ознаки – біль в місці перелому під час дихання (частіше на вдиху), при рухах грудної клітини чути хруст.
Перша допомога. Грудну клітину під час видиху туго стягують бинтами, рушником, простирадлом та а .
Рис. 4.4. Положення потерпілого при ушкодженні хребта на животі (а) та спині (б).
Кровотечі. Виникають при ушкодженні тканин, викликані механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкіри або слизових оболонок та кровотечею. За видом кровотечі розрізняються на: капілярні; венозні, артеріальні, змішані; паренхіматозні.
Капілярна кровотеча виникає при пошкодженні дрібних кровоносних судин.
Ознаки. Кров сочиться у вигляді маленьких крапель, які зливаються і поступово стікають з поверхні рани.
Перша допомога. Накладають асептичну пов'язку. Рану промивають розчином перекису водню або обробляють навкруги 2-процентним розчином брильянтового зеленого або 5-процентним спиртовим розчином йоду.
Венозна кровотеча виникає при глибоких ранах (колотих, різаних), при пошкодженні вен.
Ознаки. Кров темно – червоного кольору (бо збагачена вуглекислим газом), витікає безперервним струменем.
Перша допомога. Накладають стискаючу пов'язку в місці пошкодження або кровоспинний джгут (закрутку) нижче рани.
Артеріальна кровотеча виникає при глибоких різаних, рублених, колотих ранах, при пошкодженні артерії.
Ознаки. Кров виштовхується пульсуючим струменем яскраво-червоного кольору (насичена киснем).
Перша допомога:
- максимальне згинання кінцівки в суглобі (рис. 4.5);
- пальцьове притискання артерії до кістки, вище рани на тулубі і кінцівках та нижче рани, якщо вона знаходиться на голові (рис. 4.6);
- накладання стискуючої пов'язки;
- накладання кровоспинного джгута (закрутки) (рис. 4.7).
Початок джгута розташовують з внутрішньої сторони пошкодженої ділянки. Потім добре розтягують його та обертають навколо кінцівки, притиснувши під кутом направлений кінець з гачком (кнопками). Поступово зменшуючи натяг джгута, накладають спіральні оберти (половина ширини джгута закривається наступним його обертом). Під останній оберт джгута підкладають записку із вказівкою часу накладання в годинах, хвилинах та підписом, хто надавав допомогу.
Для зупинки кровотечі при травмі голови джгут накладається на шию. Для запобігання здавлювання шиї необхідно протилежний від пошкодження бік захистити шиною. Джгут затягують навколо шиї та шини. При відсутності шини можна використати руку потерпілого. З цією метою руку здорової сторони тіла, зігнуту в лікті і промінезап'ястних суглобах, кладуть на голову потерпілого, якби її обхоплюючи. При цьому її необхідно змістити трохи вперед. Правильно накладений джгут зупиняє кровотечу. Поверхня тіла нижче джгута стає блідною, пульс відсутній. Синя поверхня і посилення кровотечі свідчить про те, що джгут затягнутий слабо. Надмірне затягування джгута роздавлює м'які тканини і розвиває сильний біль.
При відсутності стандартного джгута зупинку кровотечі здійснюють за допомогою закрутки. Вимоги такі самі, як і при накладанні джгута.
Рис. 4.5. Тимчасова зупинка кровотечі згинанням в суглобах:
а) передпліччя; б) плеча; в) гомілки; г) стегна.
Рис. 4.6. Пальцьове притискання артерії до кістки: а, б, в – на голові; г, д, е – на кінцівках і тулубі.
Рис. 4.7. Накладання кровоспинного джгута (закрутки).
Змішана кровотеча виникає при глибоких ранах з одночасним пошкодженням артерій та вен.
Паренхіматозна кровотеча спостерігається при пошкодженні внутрішніх органів (легень, печінки, нирок, селезінки). Кров виділяється з всієї поверхні рани.
Ознаки. Різко блідне обличчя, запаморочення, слабкість та спрага.
Перша допомога. Потерпілому забезпечують положення напівсидячи із зігнутими в колінах ногами. Давати пити суворо заборонено.
При будь-якій кровотечі ушкодженій частині тіла забезпечують трохи підняте положення і спокій (транспортна іммобілізація). Остаточна зупинка кровотечі проводиться в лікувальному закладі, у який негайно повинен бути доставлений потерпілий.
3. Опіки – ушкодження тканин, що виникають під дією високої температури, електричного струму, кислот, лугів або йонізуючого випромінювання. Відповідно розрізняють термічні (електричні), хімічні і променеві опіки, котрі підрозділяються на 4 ступені.
3.1. Термічні опіки зустрічаються найчастіше, на них припадає 90-95 % всіх опіків. Вони бувають I-IV ступенів.
Ознаки І ступеня. Гіперемія і набряк шкіри, який супроводжується пекучою біллю. Опік розвивається при короткочасній дії і невисокій температурі теплового чинника.
Перша допомога. Місце опіку охолоджують холодною водою, протирають 2-3 % розчином марганцевокислого калію, можна змазати господарським милом.
Ознаки ІІ ступеня. Гіперемія і набряк шкіри з відшаруванням епідермісу і утворення пухирів, виникають при тривалій або різкій дії високої температури.
Перша допомога. Накладають суху, стерильну пов'язку. При ураженнях більше 30 % тіла місце накривають пропрасованою тканиною. Для знеболювання рекомендовано випити 1-2 пігулки анальгіну, баралгіну. Якщо немає блювоти, постраждалому дають пити розчин води з додаванням кухонної солі і кухонної соди (по одній чайній ложці на 1 літр води). Проколювати пухирі заборонено.
Ознаки ІІІ ступеня. Струпи, результат місцевого некрозу (відмирання епідермісу, всіх шарів шкіри, м'язів, тканин), які супроводжується кровотечею.
Ознаки IV ступеня. Обвуглювання тканин, кісток.
Перша допомога при ІІІ – IV ступенях. На місце ураження накладається суха стерильна пов'язка і проводиться швидка госпіталізація.
Опіки гарячим бітумом, смолою, негашеним вапном.
Перша допомога. Змити бітум або смолу тампоном, змоченим гасом або бензином, вапно змити великим струменем води, змастити олією або тваринним маслом. Потім дають знеболювальне (анальгін), а на обпалені поверхні після обробки накладають асептичні пов'язки.
Хімічні опіки виникають при необережній поведінці з кислотами, лугами або іншими хімічними речовинами. Ступінь опіку залежить від їхньої концентрації.
Ознаки І ступеня. Чітко виражене почервоніння шкіри, набряк, відчуття болю;
ІІ – утворення пухирів, набряк;
ІІІ – потемніння тканини, шкіра припухає, виникає посилений біль;
ІV – омертвіння шкіри, жирової клітковини, м'язів, суглобів.
Особливості ознак ІІІ та IV ступенів. Під впливом кислоти на шкірі виникають сухі гостро обмежені струпи жовто-коричневого або чорного кольору. Під впливом лугу – утворення необмежених сіруватих мажучих струпів.
Перша допомога. Обмити уражену ділянку струменем проточної води протягом 10-15 хв якнайшвидше і на уражену поверхню накласти пов'язку з розчином кухонної соди (чайна ложка на склянку води) при опіку кислотою, а при опіках лугом – пов'язку, змочену столовим оцтом, наполовину розведеним водою, борною або лимонною кислотою (0,5 чайної ложки порошку на склянку води).
Тепловий (сонячний) удар – перегрівання організму, яке призводить до порушення терморегуляції. Розрізняють теплові удари, викликані переважним впливом високої температури навколишнього середовища, а також теплові удари, що виникають внаслідок інтенсивної фізичної роботи (навіть у комфортних умовах).
Ознаки. В'ялість, головний біль, спрага, підвищується пульс до 140 ударів за хвилину, шкіра червоніє, зростає температура тіла до 40 0С, можлива непритомність.
Перша допомога. Постраждалого переводять в затінок або в прохолодне приміщення, розслаблюють пояс і одяг, кладуть на спину, піднімають голову, бризкають холодною водою, тіло обтирають спиртом, дають нюхати нашатирний спирт і пити прохолодні напої.
4. Обмороження – ушкодження тканин у результаті впливу низької температури. Причини обмороження різні: тривалий вплив холоду, вітру; підвищеної вологості; тісне або мокре взуття; нерухоме положення; поганий загальний стан потерпілого – хвороба; виснаження; алкогольне сп'яніння; крововтрата і т.д. Обмороження може наступити навіть при температурі плюс 3-7°C. Більше піддані обмороженню відкриті частини тіла: обличчя, руки, ноги. При обмороженнях спочатку відчувається холод, потім оніміння, при якому щезає спочатку біль, а потім усяка чутливість. Відомо, що дія низьких температур не приводить до загибелі тканин, а лише викликає пригнічення життєвих процесів. Тому потерпілого необхідно помістити у помірно тепле приміщення та поступово відігріти.
Увага! Швидке зігрівання небезпечне! При швидкому зігріванні тканини прогріваються нерівномірно. Поверхневі шари – швидко, і в них відновлюються обмінні процеси; глибокі шари – повільно. Тому порушується кровообіг (постачання кисню), що може привести до некрозу тканин. Розрізнюють чотири ступені обмороження.
Ознаки І ступеня. Шкіра бліда, а після зігрівання стає багрово-червона або синюшна, набрякає, холодна на дотик.
Перша допомога. Обережно розтерти побілілі ділянки шкіри м'якою рукавицею або шарфом, обробити спиртом або холодною водою. Не можна розтирати шкіру снігом, бо вона травмується шматочками льоду, що веде до нагноєння. При загальному переохолодженні рекомендується робити ванни з водою кімнатної температури.
Ознаки ІІ ступеня. З'являються пухирі з прозорою рідиною, біль, лихоманка. Появляється прожога та свербіння.
Ознаки ІІІ ступеня. Утворюються пухирі з рідиною кров'янистого кольору, з'являється біль та потовиділення.
Перша допомога при обмороженні ІІ і ІІІ ступенів. На обморожені ділянки тіла необхідно накласти пов'язки, які залишають доти, поки не з'явиться відчуття жару і не відновиться чутливість. У такому випадку зігрівання тканин буде відбуватися за рахунок тепла, принесеного течією крові і життєдіяльність тканин ураженої ділянки буде відновлюватися одночасно з відновленням у ньому кровообігу. Дуже важливо забезпечити нерухомість переохолоджених пальців кистей і стоп, оскільки їхні судини дуже тендітні і тому можливі крововиливи після відновлення кровообігу.
Ознаки IV ступеня. Тіло холодне і нечутливе, пухирі з чорною рідиною, розвивається некроз кісток. Може початися суха або волога гангрена, що призводить до ампутації кінцівок.
Перша допомога. Потерпілого поступово відігрівають у ванні з температурою води від 20 до 40 С. Коли з'являється рожевий колір шкіри і щезає одубіння, проводять масаж тіла, дають пити гарячий чай, каву і транспортують до лікарні.
5. Травми очей розподіляються на механічні – рани очей або вік, забитість, попадання чужорідних тіл, та опіки-термічні, хімічні.
Ознаки. Різкий біль, світлобоязнь і сльозотеча.
Перша допомога при колотих та різаних ранах очей і вік. Надається в положенні „лежачи". Око накривають чистою серветкою (носовою хустинкою). Фіксують її пов'язкою, обов'язково прикриваючи при цьому і друге око, для припинення руху очних яблук. Промивати водою око заборонено.
Перша допомога при забитості ока. Накладають холод на 15-20 хв (наприклад, вату, тканину, змочену холодною водою).
Перша допомога при попаданні гострих сторонніх тіл. Видаляти повинен тільки медичний працівник. Звертатися по допомогу необхідно якомога швидше, попередньо накладаючи на ушкоджене око чисту пов'язку. Дрібні негострі предмети виймають ватним тампоном, змоченим борною кислотою. Терти очі не можна, це дратує кон'юнктиву (слизисту оболонку).
Перша допомога при термічних опіках, коли травма ока викликана полум'ям, парою, гарячим жиром, окропом. Треба негайно вимити обличчя з закритими очима, а потім ретельно промити очі під струменем чистої води (пов'язка при цьому не накладається) і звернутися до лікаря.
Перша допомога при хімічних опіках. Потрібно око негайно промити чистою водою під струменем протягом 15-20 хвилин, розкривши віка. Не накладаючи пов'язки, звернутися до лікаря.
Перша допомога при опіках під впливом ультрафіолетових променів, які виникають при наявності електричної дуги (наприклад, зварювальні роботи) які викликають електрофтальмію, протягом 2-6 годин після опромінення і продовжується кілька днів. Постраждалого виводять з небезпечної зони. Накладають пов'язку на очі та чоло. Необхідно зняти набряк з вік, в разі загострення провести до лікарні.
Ураження електричним струмом – електротравми виникають у результаті впливу електричного струму і супроводжуються місцевими і загальними порушеннями в організмі.
Місцеві виявляються в опіках, у вигляді металізації шкіри, електричних знаків, механічних пошкоджень, а прокиданні.
Загальні електричні удари – збудження живих тканин організму електричним струмом, який проходить через нього і супроводжується мимовільним судорожним скороченням м'язів. Розрізняють 4 ступені ударів:
I – судорожне скорочення м'язів без непритомності;
II- з непритомністю;
III –непритомність і порушення серцевої діяльності чи дихання;
IV – (клінічна смерть)- відсутність дихання та пульсу, серце не працює, зіниці очей розширені і не реагують на світло, больові відчуття не викликають ніяких реакцій.
Перша допомога. Негайно припинити дію електричного струму. Це досягається: за допомогою вимикача (рубильника); відведенням електричних проводів від потерпілого сухою палицею, дошкою; відтягненням його за сухий одяг, уникаючи дотику до відкритих частин тіла. При місцевих ушкодженнях рану необхідно обробити і закрити пов'язкою, як при опіках. При загальних (електричних ударах І-ого й ІІ ступенів) слід забезпечити повний спокій, 2-3 – годинне спостереження і викликати лікаря. При ІІІ і IV ступенях роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.
Ураження блискавкою. Блискавкою, як правило, уражаються люди, що знаходяться на відкритому місці під час грози. Уражаюча дія атмосферної електрики обумовлена, в першу чергу, високою напругою (до 10000 000 В) і потужністю розряду. Крім одержання електротравми, потерпілий може бути відкинутий повітряною вибуховою хвилею і при цьому отримати травматичні ушкодження тіла і черепа. Ураження блискавкою може також супроводжуватися тяжкими опіками до IV ступеня (температура в місці так званого каналу блискавки може перевищувати 25 000 °С). Незважаючи на короткий час впливу блискавки, стан постраждалого зазвичай важкий, що обумовлено, в першу чергу, ураженням центральної і периферійної нервової систем.
Симптоми. При ураженні блискавкою потерпілий непритомніє, що може продовжуватися від декількох хвилин до декількох діб і супроводжуватися клінічними судомами. Після відновлення свідомості хворі збуджені, неспокійні, дезорієнтовані, кричать від болю в кінцівках і в місцях опіків, марять. Можуть розвиватися галюцинації, парез кінцівок. Часто хворі скаржаться на сильний головний біль, біль і різь в очах, порушення зору до повної сліпоти (відшарування сітківки), шум у вухах. Нерідко виявляються опіки повік і очного яблука, помутніння рогівки і кришталика. На шкірних покривах іноді чітко видні своєрідні деревоподібні знаки (знаки блискавки) багряно-бурого кольору за ходом судин. В окремих випадках можуть з'явитися порушення слуху, загрудний біль, кровохаркання, набряк легенів. Неврологічні розлади (парези, паралічі, гіперестезія й а .) можуть зберігатися тривалий час і вимагають посиленого лікування.
Невідкладна допомога. На жаль, дотепер має деяке поширення думка, що ураженого блискавкою треба закопати на деякий час у землю. Ні до чого, крім втрати часу і забруднення опіків, це не призводить. У той же час від своєчасності і правильності реанімаційних заходів, які повинні початися якнайшвидше, залежить життя потерпілого. Якщо в потерпілого зупинилося серце, необхідно негайно розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання з рота в рот чи з рота в ніс. Це необхідно також у тому випадку, якщо серцева діяльність збережена, але розвинулися важкі порушення дихання. Якщо серцева діяльність не відновлена, але в хворого в процесі масажу серця залишаються вузькі зіниці, відчувається пульс на великих судинах, присутні одиничні атональні вдихи, припиняти реанімаційні заходи не можна. Часто причиною порушення роботи серця є фібриляція шлуночків (скорочення м'язів, неадекватні нормальному функціонуванню серця), тому треба продовжувати непрямий масаж серця, а також штучну вентиляцію легень і зробити електричну дефібриляцію.
Транспортувати постраждалого необхідно на ношах, краще в положенні на боці через небезпеку виникнення блювоти, у відділення реанімації багатопрофільної лікарні, де є хірург, невропатолог, терапевт, офтальмолог, отоларинголог.
7. Отруєння виникають при проникненні в організм людини отруйних речовин. Їх можна умовно поділити на:
- харчові отруєння – вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів тваринного походження;
- хімічні отруєння – отрутохімікати, кислоти, луги, оцет, нашатирний спирт, каустична сода тощо;
- гази різного походження, чадний газ;
- технічні рідини – бензин, розчинники, спирт, нікотин, лікарські засоби;
- гриби – бліда поганка, червоний мухомор тощо; отрути диких тварин – отруйних змій, комах, тарганів тощо. Ознаки отруєння від кожної з речовини різні.
Найбільш характерні ознаки: загальна слабість; нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль у животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-40 0С, частий слабкий пульс, судоми та інші.
Отруєння харчовими продуктами проявляється, як правило, через 2-3 години після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.
Перша допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити до 3 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод, дають випити активоване вугілля або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце). Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зупинці дихання і кровообігу.
При отруєнні хімічними речовинами потерпілого треба негайно винести з зараженої зони, звільнити від забрудненого і тісного одягу.
Перша допомога. Дати випити кілька склянок води чи а прокиданні розчину марганцю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Такі ж дії необхідні при отруєннях лікарськими препаратами. У випадку отруєння кислотою чи лугом потерпілого потрібно напоїти молоком або водою. Не можна нейтралізувати кислоту чи луг, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі.
При отруєнні газами різного походження потерпілого необхідно винести з зони зараження.
Перша допомога. Ліквідувати все, що затрудняє дихання, забезпечити тілу зручний стан. При непритомності дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди і обличчя холодною водою і розтерти, протерти скроні. При появі раптової блювоти – голову постраждалого різко повертають набік. Блювота – перша сприятлива ознака в поліпшенні стану потерпілого. Коли дихання не порушене, необхідно негайно зробити інгаляцію киснем; при зупинці дихання інгаляцію киснем вводити разом з штучним диханням.
Алкогольне отруєння (смертельна доза 8 грамів спирту на один кілограм маси тіла).
Ознаки отруєння. Блювання, а прокиданні сечі, неритмічне дихання.
Перша допомога. Постраждалого потрібно покласти на живіт або на бік, подати свіже повітря, викликати блювання, дати гарячий чай, міцну каву.
Отруєння грибами.
Ознаки. Посилене слиновиділення, нудота, слабкий пульс.
Перша допомога. Промити шлунок водою в кількості 10 – 12 л кімнатної температури, дати проносне. Після промивання шлунку необхідно вжити активоване вугілля (2 столові ложки) або обволікаючі речовини (крохмаль, сире яйце).
Отруєння при укусах отруйних змій.
Ознаки. Почервоніння шкіри, набряк, подряпини.
Перша допомога. Негайно відсмоктати отруту з рани протягом 15 – 20 хв (при умові, що в особи, яка надає допомогу, відсутні рани в роті та на губах). Потім рану протирають розчином йоду, спирту та накладають антисептичну пов'язку. Не дозволяється накладати джгут, розрізати місця укусів, припалювати.
Отруєння при укусах отруйних комах.
Ознаки: почервоніння, набряк, больова реакція, задуха.
Перша допомога. Видалити жало з ранки, відсмоктати отруту, накласти холодні примочки, обов'язково дати протиалергічні засоби. Всі заходи першої допомоги проводити до установлення нормального дихання і кровообігу.