Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
122
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

V. Який закон посідає ключове місце у системі законодавства, щодо гігієни праці?

1) "Про охорону праці";

2) "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

3) "Про державний захист працівників";

4) "Про охорону здоров’я".

VI. Що Не передбачає стаття 7 "Обов’язки підприємств, установ та організацій"?

1) розробку та здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепідемічних заходів;

2) інформування органів та установ держаної служби про надзвичайні події, які становлять небезпеку для здоров’я населення;

3) обґрунтування медичних вимог безпеки для життя і здоров’я людини, розробка гігієнічних нормативів і санітарних норм;

4) відшкодування в установленому порядку працівникам і громадянам збитків.

VII. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку"?

1) ДСН 3.3.6 – 039 – 99;

2) ДСН 3.3.6 – 037 – 99;

3) СН 245 – 71;

4) ДСН 3.3.6 – 042 – 99.

VIII. У чому полягає зміст поточного санітарного нагляду?

1) у контролі за дотриманням діючих санітарно-протиепідемічних норм і правил при проектуванні, будівництві і зведені різних об’єктів з різним призначенням;

2) у контролі за дотриманням чинних санітарних норм при експлуатації різних об’єктів, у тому числі й промислових підприємств;

3) у профілактиці захворювань, розробці нормативів та правил, а також для контролю за їх дотриманням під час здійснення певної діяльності;

4) у досягненні значного покращення умов і безпеки праці шляхом заборони виробництва і використання високо токсичних речовин.

IX. Які види державного санітарного нагляду ви знаєте?

1) запобіжний та поточний;

2) локальний та загальний;

3) постійний та тимчасовий;

4) запобіжний та загальний.

X. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Санітарні норми проектування промислових підприємств"?

1) ДСН 3.3.6 – 042 – 99;

2) ДСН 3.3.6 – 037 – 99;

3) ДСН 3.3.6 – 039 – 99;

4) СН 245 – 71.

XI. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації"?

1) СН 245 – 71;

2) ДСН 3.3.6 – 037 – 99;

3) ДСН 3.3.6 – 039 – 99;

4) ДСН 3.3.6 – 042 – 99.

XII. Який документ у санітарному законодавстві визначає "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень"?

1) ДСН 3.3.6 – 042 – 99;

2) ДСН 3.3.6 – 039 – 99;

3) ДСН 3.3.6 – 037 – 99;

4) СН 245 – 71.

XIII. Які є види трудової діяльності?

1) повна і часткова;

2) професійна та непрофесійна;

3) локальна та загальна;

4) фізична та розумова.

XIV. Фізична діяльність за величиною загальних енерговитрат в організмі поділяється на :

1) легку, середньої тяжкості та важку;

2) повну та часткову;

3) легку та важку;

4) часткову, середню та повну.

XV. Чим визначається в основному розумова діяльність людини?

1) участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття;

2) використанням знань і вмінь набутих під час навчального процесу;

3) здобутими знаннями та обов’язковим дипломом про освіту;

4) всі вищеперераховані відповіді правильні.

XVI. Що може викликати патологічні зміни та розвиток захворювань центральної нервової системи під час певного виду діяльності?

1) втома;

2) перевтома;

3) шкідливі умови праці;

4) небезпечні умови праці.

XVII. Втома – це:

1) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм;

2) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника;

3) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

4) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму.

XVIII. Напруженість праці – це:

1) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму;

2) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

3) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм;

4) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника.

XIX. Важкість праці – це:

1) навантаження переважно на центральну нервову систему, органів чуттів, емоційну сферу працівника;

2) навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму;

3) сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої та тривалої діяльності й призводять до погіршення її кількісних та якісних показників;

4) перебіг психічних та фізіологічних процесів під час великого навантаження на організм.

XX. Гігієнічна класифікація праці необхідна для:

1) встановлення відповідного навантаження на організм людини;

2) встановлення та оцінки робочого часу та часу відпочинку;

3) оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях;

4) для запобігання впливу шкідливих речовин на робітників.

XXI. Що з нижче переліченого не належить до чинників виробничого середовища?

1) параметри мікроклімату;

2) вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

3) рівень шуму;

4) параметри макроклімату.

XXII. У чому полягає основна мета атестації робочих місць за умовами праці?

1) у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці;

2) у наданні певного фінансування для компенсації за шкідливу роботу;

3) обґрунтуванні віднесення робочого місця до відповідальної категорії за шкідливими умовами;

4) виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення.

XXIII. Атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією не менше:

1) одного разу в рік;

2) одного разу на 3 роки;

3) одного разу на5 років;

4) що пів року.

XXIV. Мікроклімат, вентиляція, шум, вібрація, шкідливі речовини, освітленість приміщення – чинять суттєвий вплив на:

1) умови праці;

2) стан організму людини;

3) інтенсивність праці;

4) продуктивність праці.

XXV. Вищій температурі повітря відповідає:

1) вища відносна вологість;

2) нижча відносна вологість;

3) нижча швидкість руху повітря;

4) більша швидкість руху повітря.

XXVI. Більшій швидкості руху повітря:

1) вища температура повітря;

2) нижча відносна вологість;

3) вища відносна вологість;

4) нижча відносна вологість.

XXVII. Вищій відносній вологості відповідає:

1) вища температура повітря;

2) більша швидкість руху повітря;

3) менша швидкість руху повітря;

4) нижча температура вологості.

XXVIII. Які параметри мікроклімату ви знаєте?

1) допустимі і недопустимі;

2) оптимальні і допустимі;

3) прямі і оптимальні;

4) прямі і непрямі.

XXIX. Вібрація поділяється на такі види:

1) загальна і технологічна;

2) транспортна і техногенна;

3) загальна і локальна;

4) постійна і непостійна.

XXX. Хлор, бром, йод – за ступенем небезпеки належать до:

1) надзвичайно небезпечні;

2) високо небезпечні;

3) помірно небезпечні;

4) мало небезпечні.

XXXI. Пари спирту, бензину, ацетону за ступенем небезпеки належать до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні;

XXXII. Оксид цинку за ступенем небезпеки належить до:

1) надзвичайно небезпечних;

2) високо небезпечних;

3) помірно небезпечних;

4) мало небезпечних.

XXXIII. Свинець та ртуть за ступенем небезпеки належить до:

1) мало небезпечні;

2) помірно небезпечні;

3) високо небезпечні;

4) надзвичайно небезпечні.

XXXIV. Освітленість – це:

1) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

2) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється.

XXXV. Світло – це:

1) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

2) видима частина спектру електромагнітного випромінювання;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVI. Світловий потік – це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку;

4) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями.

XXXVII. Яскравість – це:

1) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

2) густина світлового потоку на поверхні, що освітлюється;

3) потужність променистої енергії, яка оцінюється людським оком за світловими відчуттями;

4) густина сили світла на поверхні, що освітлюється у заданому напрямку.

XXXVIII. Здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі – це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XXXIX. Здатність ока пристосовуватись до різної освітленості звуженням і розширенням зіниць – це:

1) комбінація;

2) конвергенція;

3) адаптація;

4) акомодація.

XL. Пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього ні різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика – це:

1) акомодація;

2) адаптація;

3) конвергенція;

4) комбінація.

XLI. Ергономіка – це:

1) наука, яка вивчає сукупність технічних, організаційних, санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей;

2) наука, яка комплексно вивчає людину та її діяльність, пов’язану з використанням технічних засобів для підвищення ефективності діяльності в системі людина-предмет діяльності-середовище;

3) організаційний комплекс взаємопов’язаних астрометричних, фізіологічних, психофізичних, психологічних, соціально-психологічних та гігієнічних вимог для устаткування, яке дає змогу створювати оптимальні умови для діяльності та збереження здоров’я людини;

4) галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників від умов праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження та зміцнення здоров’я працівників.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.