Фільтруючі патрони респіпаторів

Марка фільтруючого патрона	Сильнодіючі отруйні речовини, від яких захищає патрон
РПГ – 67 –А, РУ – 60 МА	Органічна пара, хлорно- і фосфорорганічні отрутохімікати
РПГ – 67 –В, РУ – 60 МВ	Сірчистий ангідрид, сірководень
РПГ – 67 –Д, РУ – 6 М КД	Аміак, сірководень
РПГ – 67 –Г, РУ – 60 МГ	Пари ртуті

Респіратори виготовляються трьох розмірів. Підбір здій­снюється за розміром висоти обличчя - ріст 1 (до 109 мм), ріст 2 (109-119 мм), ріст 3 (119 мм і більше). Респіратори протига­зові РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ забороняється застосовувати для захисту органів дихання від високо­токсичних речовин типу синильної кис­лоти, фосфористого водню, тетраетилсвинцю й інших, а також від речовин, що у паро- і газоподібному стані проника­ють в організм через шкіру.

До найпростіших засобів захисту на­лежить ватно-марлева пов'язка (рис. 12.3 (а) та протипилова тканинна мас­ка (рис. 12.3 (б).

Рис.12.3 (а, б). Найпростіші засоби захисту.

Ватно-марлева пов'язка є замінником респіратора і виготов­ляється самостійно з куска марлі довжиною 100 см і шириною 50 см. Послідовність дій під час виготовлення така. Спочатку розкласти марлю на столі. Далі на середину марлі по­класти вату розміром 30x20 см і товщиною близько 2 см. Вільні кінці марлі з обох сторін згорнути по всій довжині шматка і закрити таким чином вату. Потім прошити пов'язку і на кінцях марлі зробити розрізи довжиною 30-35 см (дві пари зав'язок). Після цього наклада­ють пов'язку на обличчя таким чином, щоб нижня частина пов'язки закрила низ підборіддя, а верхня закривала ніс і доходила до очних ям. Нижні кінці зав'язують на шиї, а верхні на потилиці за вуха­ми. Для захисту очей обов'язково одягнути окуляри від пилу.

Протипилова тканинна маска складається з корпуса, зши­того з 4-5 слоїв тканини, і кріплення. У корпусі викроюються оглядові отвори, куди вставляються скельця.

Маски виготовляють семи розмірів. Розмір маски залежить від висоти обличчя (відстані між точкою найбільшого загли­блення перенісся та найнижчою точкою підборіддя на се­редній лінії обличчя). Розкрій тканини для виготовлення всіх частин маски здійснюється за допомогою викройок і лекал. Після розкрою обробляють краї оглядових отворів, окантову­ють краї корпусу та пришивають кріплення.

Маска кріпиться на голові гумкою, яка проходить у верх­ньому шві, а внизу — зав'язками і поперечною гумкою, яка пришита до верхніх кутів корпусу маски. Щоб надягти маску, потрібно взяти її обома руками за нижній край кріплення (вели­кі пальці повинні бути повернені всередину), щільно притиснути до підборіддя нижню частину і, заводячи кріплення за голову, натягнути маску на обличчя. Притиснувши маску до обличчя, зав'язати кріплення і натягнути поперечну гумову натяжку. При відсутності зазначених засобів частковою мірою захис­ту може бути будь-який предмет з бавовняної тканини — хуст­ка, рушник, згорнутий в кілька слоїв.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними, радіоактивними ре­човинами та біологічними засобами. Використовуються вони також при здійсненні дегазаційних, дезінфекційних і дезактиваційних робіт.

До засобів захисту шкіри відносяться: загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК), легкий захисний костюм (JI-1) та інші засоби.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначе­ний для багаторазового захисту шкіри, одяг, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць та чохла для перенесення. Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща, комбінезона.

Легкий захисний костюм JI-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із: штанів із чобітьми; со­рочки з капюшоном; двопальцевих рукавиць; сумки для збері­гання костюма.

Необхідно пам'ятати, що знімаючи засоби захисту шкіри піс­ля перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зо­внішньої частини захисного одягу. Перед зняттям захисного одя­гу, зараженого ОР (отруйними речовинами чи СДОР), необхідно дегазувати передню частину комбінезона, особливо борти (нагрудний клапан) і рукавиці ріди­ною ІПП-8. Дегазації також підлягають ті місця одягу та шкірних покровів, які були заражені від знятого захисного одягу.

Після роботи на місцевості, зараженій радіоактивними речо­винами, лицьову частину протигаза, штани із чобітьми, сороч­ку та гумові рукавиці необхідно облити водою, витерти зволо­женою ганчіркою (травою), а протигазну сумку витрусити від пилу, стоячи за вітром. Забруднені (заражені) ганчірки, тампо­ни та інше збирають в окреме місце і ретельно дегазують.