Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
115
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Тема 8. Безпека харчових продуктів Питання, які розглядаються

  1. Сутність безпечного харчування, шляхи забруднення харчових продуктів.

  2. Харчові добавки.

  3. Радіозахисне харчування.

  4. Генетично-модифіковані харчові продукти.

  5. Загальні правила безпечного харчування.

  6. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів.

  1. Сутність безпечного харчування, шляхи забруднення харчових продуктів.

Із давніх часів люди розуміли, яке величезне значення має харчування для здоров'я. Харчування забезпечує найважливішу функцію організму людини, постачання йому енергії, необхідної для покриття витрат на процеси життєдіяльності. Від характеру харчування залежить обмін речовин в організмі, структура та функції клітин, тканин, органів. Здорове харчування, з урахуванням умов життя, праці та побуту, забезпечує постійність внутрішнього середовища організму людини, діяльність різних органів та систем, а отже, є неодмінною умовою доброго здоров'я, гармонійного розвитку, високої працездатності і довгого життя.

Екологічна безпека продуктів харчування - глобальна проблема, оскільки зачіпає не лише здоров'я людини, але й впливає на всю економіку країни. Від якості продуктів харчування залежить соціальна активність людини, рівень життя, демографічний аспект його існування. Тому, щоб забезпечити високий рівень життя людини в державі, розвиток економіки, необхідно приділяти екологічній безпеці продуктів харчування підвищену увагу. У сучасних умовах людина все менше довіряє якості вироблених продуктів. Це пов'язано як з погіршенням умов навколишнього середовища (підвищена хімізація і індустріалізація виробництва), так і з генною модифікацією продуктів харчування, низьким контролем якості в процесі виробництва продуктів харчування.

Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, канцеро­генного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини під час споживання у рекомендованих кількостях.

Згідно із законом України про якість і безпеку харчових продуктів та харчової сировини забороняється реалізація і використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою про склад харчового продукту із зазначенням переліку назв, викорис­таних у процесі виготовлення харчових добавок.

Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:

  • хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;

  • отрута тваринного та рослинного походження:

  • отруйні гриби;

  • важкі метали та миш'як;

  • пестициди;

  • нітрати, нітрити і нітрозамінники;

  • радіонукліди;

  • харчові добавки;

  • генетично-модифіковані організми.

Хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, потрапляючи в організм із їжею людини, здатні викликати інфекційні захворювання і харчові отруєння.

Серед харчових інфекцій та отруєнь мікробної етіології найчастіше трапляються:

  • дизентерія, збудником якої є мікроорганізми, шо належать до роду шигел;

  • черевний тиф, збудником якого є черевнотифозна паличка;

  • холера, збудник якої - холерні амбріони;

  • сальмонельоз, збудник якого - сальмонели;

  • гельмінтози, що викликані паразитичними червами;

  • токсикоінфекції, що викликані бактеріями роду протея, кишковими паличками, паличками цереус, парагемолітичними вібріонами, стрептококами (ентерококами);

  • токсикози: бактеріальні, викликані стафілококами та ботуліновою паличкою, і мікотоксикози, що зумовлені токсинами мікроскопічних грибів.

Джерелом збудників бувають хворі люди, бактеріоносії, хворі тварини, корм для тварин, ґрунти тощо. Для харчових отруєнь характерним є короткий інкубаційний період (2-24 год) і раптовий гострий початок з ознаками розвитку як місцевих процесів у шлунково-кишковому тракті, так і з загальнотоксичними ознаками (головний біль, підвищена температура).

Чинники, які сприяють потраплянню хвороботворних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності в організм:

  • споживання продуктів харчування, одержаних від інфікованих тварин;

  • інфікування продуктів харчування під час їх заготівлі;

  • порушення умов зберігання та транспортування;

  • порушення вимог кулінарної обробки;

  • порушення термінів реалізації готової продукції;

  • стан здоров'я працівників харчових підприємств (відсутність хворих та носіїв збудників хвороб).

Отрута тваринного та рослинного походження рідко потрапляє в організм людини. Можливе отруєння скумбрієвими рибами. М'ясо цих риб містить гістидин, який при порушенні умов і термінів зберігання перетворюється в отруту - заурин. Тимчасово, на час нересту, ікра, молоки і печінка деяких риб (окуня, щуки тощо) можуть теж бути отруйними, хоча їхнє м'ясо безпечне.

Дикорослі отруйні речовини (блекота, дурман, цикута, болиголов плямистий, кліщовина, вовче лико, беладона, конвалія тощо) найчастіше викликають отруєння у дітей, яких захоплює яскравий колір ягід і привабливий вигляд. Серед дорослих можливі отруєння під час самолікування настоями та відварами із трав. Зернята деяких кісточкових плодів (мигдалю, персиків, абрикосів, вишень, слив) містять амігдалін, який розщеплюється в організмі до сильної отрути - синильної кислоти. Тимчасово отруйні властивості набувають і бульби картоплі, які проросли та позеленіли через збільшення в них вмісту соланіну.

Отруйні гриби (бліда поганка, строчки, сморчки, мухомори, несправжні опеньки) щорічно забирають життя у людей, незважаючи на активну профілак­тичну роботу серед населення. Зауважимо, що їстівні гриби, зібрані в екологічно небезпечних регіонах з розвинутою промисловістю та мережею автодоріг, теж можуть викликати отруєння. Природа інтоксикації в цих випадках не грибна, а хімічна - через вміст у грибах хімічних отруйних речовин.

Із важких металів найнебезпечнішим є забруднення харчових продуктів сполуками свинцю, кадмію і ртуті, а також миш'яком. Для них встановлені ГДК у харчових продуктах (табл. 1).

Таблиця 1.

Гранично допустимі концентрації свинцю, кадмію, ртуті і миш'яку в харчових продуктах, мг/кг

Продукти

Свинець

Кадмій

Ртуть

Миш'як

1

2

3

4

5

Хліб

0,3

0,5

0,01

0,1

Молоко і кисломолочні продукти

0,1

0,3

0,05

0,05

Сири

0,3

0,2

0,02

0,2

Масло вершкове

0,1

0,0

0,03

0,1

Олія

од

0,05

0,03

0,1

Овочі

0,5

0,03

0,02

0,2

Фрукти, ягоди

0,4

0,3

0,02

0,2

1

2

3

4

5

М'ясо, птиця та м'ясні продукти

0,5

0,05

0,03

0,1

Яйця

0,3

0,01

0,02

0,1

Риба прісноводна

1,0

0,2

0,3

1,0

Риба морська

1,0

0,2

0,4

5,0

Мінеральні води

0,1

0,01

0,005

0,1

Пиво, вино та спиртні напої

о,з

0,03

0,005

0,2

Пестициди - це хімічні сполуки (фосфорорганічні, хлороорганічні, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, сечовини тощо), що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами (гербіци­ди), шкідливими комахами (інсектициди) і грибками (фунгіциди). Застосування пестицидів строго регламентується. Їх дотримання при засто­суванні пестицидів завдяки принципу комплексного нормування і високої толе­рантності (достатньому запасі) гігієнічних нормативів не ставить під сумнів безпеку харчових продуктів. Небезпека для здоров'я людини може виникнути тільки в разі грубого порушення встановлених регламентів та санітарних правил.

Надмірне використання азотних мінеральних добрив призводить до збільшення нітратів і нітритів у грунті, ґрунтових водах, у продовольчих і кормових культурах. Нітрати та нітрити використовуються також як харчові добавки до м'ясних, рибних і молочних продуктів для поліпшення смаку, вигляду, затримки розвитку мікрофлори.

Нітрати - малотоксичні речовини і основною причиною, яка призводить до отруєнь ними, є перехід нітратів у нітрити.

Нітрити, всмоктуючись у кров, взаємодіють з гемоглобіном і знижують його здатність до перенесення кисню.

У нашій країні допустима добова доза нітратів становить 5 мг/кг (у роз­рахунку на йон нітрату). На підставі її величини розраховані максимально допустимі рівні нітратів у продуктах харчування (табл. 2).

Таблиця 2.

Максимально допустимі рівні вмісту нітратів у продуктах рослинного походження, мг/кг

Продукти

Нормативи України

відкритий ґрунт

закритий грунт

1

2

3

Картопля

120

240

Капуста білоголова рання, пізня

400

800

Морква рання (до 1 вересня) пізня

300

600

Помідори

100

200

Огірки

200

400

Буряк столовий

1400

-

Цибуля

90

-

Цибуля зелена

400

800

Листові овочі, салати, шпинат, салатна капуста, петрушка, кріп тощо

1500

3000

Диня

90

-

Кавун

60

-

Кабачки

400

-

Перець солодкий

200

-

Виноград столових сортів

60

-

Яблука

60

-

Груші

60

-

Продукти дитячого харчування (овочі консервовані)

50

  1. Харчові добавки.

Останнім часом в нашій країні різко зріс і надалі продовжує зростати асортимент харчових продуктів з харчовими добавками. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, харчові добавки - це природні або синтетичні речовини, які самі по собі переважно не використовуються як їжа, а свідомо вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників.

Головна вимога до харчових добавок - це їхня безпечність, тобто можливість споживання їх людьми різного віку упродовж всього життя без жодного негативного впливу. Дозвіл на використання харчових добавок видається спеціалізованою міжнародною організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок і контамінантів (забруднювачів). Усі харчові добавки мають цифровий код. У країнах Європейського Союзу використовується регіональна система цифрової кодифікації харчових добавок, яка складається з букви "Е" і 3-4 цифр. Присвоєння номера здійснюється з урахуванням функціональних класів, які відображають функції харчових добавок. Наявність коду вказує на те, що харчова добавка перевірена на безпечність, для неї встановлені максимально допустимі рівні, допустима добова доза та інші гігієнічні нормативи. Однак в міру використання харчових добавок можуть з'являтися вагомі негативні ефекти, тоді такі добавки забороняються для подальшого використання. Класифікація характеристик добавок з переліком дозволених і шкідливих до використання в Україні показана в табл. 3.

Таблиця 3.

Класифікація харчових добавок за системою "Кодекс аліментаріус"

Цифровий код

Групове функціональне призначення

Дозволені до використання в:

Україні

Німеччині

1

2

3

4

Е 100 і далі

Барвники, що застосовуються для

забарвлення харчових продуктів у різні кольори

Е 100, Е 101, Е 102, Е 104, Е 110, Е 122, Е 124, Е 140, Е 141, Е 150, Е 152, Е 153, Е 162, Е 163, Е 164, Е 170, Е 181

Е 100-102, Е 104, Е 110, Е 120, Е 123-124, Е 127, Е 131-132, Е 140-141, Е 150-151, Е 153, Е І60, Е 161, Е 162-163, Е 170-173

Е 200 і далі

Консерванти, що сприяють тривалому зберіганню продуктів

Е 200, Е 201, Е 210, Е 211, Е 220,Е 222-224, Е 234-235, Е 239, Е 250-252, Е 260, Е 263, Е 270, Е 285, Е 290, Е 296

Е 200-203, Е 210-213, Е 214-219, Е 220-227, Е 230-233, Е 236-238, Е 250-252, Е 260-263, Е 270, Е 280-283, Е290

300 і далі

Антиокислювачі, що сповільняють окислення і псування продуктів

Е 300, Е 301, Е 306, Е 309, Е 320-322, Е 325-327, Е 330, Е 339, Е 341,342, Е 351, Е 363

Е 300-302, Е 304, Е 306-312, Е 320-322, Е 325-327, Е 330-343

Е 400 і далі

Стабілізатори, що зберігають задану консистенцію продуктів

Е 400-407, Е 410-418, Е 420-422, Е 431-436, Е 440, Е 450-452, Е 460-461, Е 466, Е 470 471, Е 472 а, Е 473, Е 475-477, Е 481, Е 492

Е400-407, Е 410-415, Е 420-422, Е 440а, Е 450а-с, Е 460

Е 500 і далі

Емульгатори, що підтримують необхідну структуру продуктів

Е 500-501, Е 503-504. Е 507-511,Е 513-516, Е 519, Е 524-527, Е 530, Е 558-559, Е 570, Е 575

Е 600 і далі

Підсилювачі смаку і аромату

Е 631, Е 637

Е 620-625

1

2

3

4

Е 700 і далі

запасні індекси

Е 800 і далі

запасні індекси

Е 900 і далі

Протипінні речовини, підсолоджувачі

Е 901-903, Е 905 а-с, Е 908-910, Е 913, Е 920, Е 930, Е 938-941, Е 951, 954, Е 967, Е 999

Класифікація характеристик добавок з переліком шкідливих і заборо­нених до використання в Україні.

Барвники харчових продуктів:

Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-15.

Ракотворні:

Е-210, Е-211 - Е-217, Е-48 - консерванти для тривалого збереження продуктів.

Е- 330 - антиокислювач, сповільнювач.

Розлад кишківника та шлунку:

Е-221,Е-226 - консерванти.

Е-338, Е-339, Е-340, Е-341 - антиокислювачі.

Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465 - стабілізатори (для збереження даної консистенції).

Шкідливі для шкіри:

Е-230, Е-231, Е-232, Е-238 - консерванти.

Підвищений холестирин:

Е-321 - антиокислювач.

У багатьох розвинених країнах з тих чи інших причин не використовуються такі харчові добавки:

Е102 - небезпечний

Е 103 - заборонений

Е 104 - підозрілий

Е 105 - заборонений

Е 110 - небезпечний

Е 111 - заборонений

Е 120 - небезпечний

Е 121 - заборонений

Е 122 - підозрілий

Е123 - дуже небезпечний

Е 124 - небезпечний

Е 125 - заборонений

Е 126 - заборонений

Е 127 - небезпечний

Е 130 - заборонений

Е 131 - ракотворний

Е 180 - підозрілий

Е 210- ракотворний

Е 211- ракотворний

Е 212- ракотворний

Е 213- ракотворний

Е 215- ракотворний

Е 216- ракотворний

Е 217 - ракотворний

Е 221 – розлад кишківника

Е 226 – розлад кишківника

Е 230 - шкідл. для шкіри

Е 231 - шкідл. для шкіри

Е 232 - шкідл. для шкіри

Е 238 - шкідл. для шкіри

Е 248 - ракотворний

Е 251 - розлад тиску

Е 311 - висипка

Е 312-висипка

Е 312-висипка

Е 313 - висипка

Е 321 – підвищ. холестерин

Е 330 - ракотворний

Е 338 - розлад шлунка

Е 339 - розлад шлунка

Е 340 - розлад шлунка

Е 341 - розлад шлунка

Е 407 - розлад шлунка Е450 - розлад шлунка

Е 461 - розлад шлунка

Е 462 - розлад шлунка

Е 463 - розлад шлунка

Е 465 - розлад шлунка.

Усі харчові добавки слід використовувати у мінімальних кількостях, що не перевищують максимально допустимих рівнів.

  1. Радіозахисне харчування.

Надходження штучних радіоактивних речовин у довкілля супрово­джується включенням певної кількості її у процес міграції, накопиченням у харчових продуктах, а згодом - безпосередньо в організмі людини. Особливо актуальною і гострою ця проблема стала після аварії на ЧАЕС. Недостатнє вживання основних харчових речовин (білків, вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин) сприяє виникненню хвороб дефіциту, зниженню опірності організму.

Радіозахисні властивості їжі мають продукти харчування, що містять:

  • білки: м'ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові;

  • поліненасичені жирні кислоти: рослинна олія, риба, насіння гарбуза і соняшника.

  • вітаміни: А - морква, петрушка, селера, часник, зелений салат; печінка, вершкове масло, шипшина, обліпиха; С - чорна горобина, смородина, обліпиха, цитрусові; зелені кріп і петрушка, болгарський перець; В - хліб, м'ясо, молочні продукти; гречка, овес, бобові; овочі, фрукти; Е - рослинні олії, кукурудза, бобові, яйця, риба, грецькі горіхи.

Необхідне збагачення раціону мінеральними солями для заміщення радіонуклідів і відновлення дефіциту мікро- і макроелементів:

  • йод - морепродукти, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль;

  • кобальт - щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина;

  • калій - родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля;

  • кальцій - сир, яйця, бобові, ріпа, хрін;

  • залізо - м'ясо, риба, яблука, салат, чорна горобина.

  1. Генетично-модифіковані харчові продукти.

Споживання генетично-модифікованих організмів (ГМО) може мати для людини непередбачувані наслідки.

ГМО - це сільськогосподарські рослини, в ДНК яких втрутилася людина, щоб зробити їх стійкішими до шкідників, вірусів, гербіцидів. На вигляд вони нічим не відрізняються від звичайних, навпаки, привабливіші, яскравіші, апетитніші. ГМО стабільно дають високі врожаї, на них можна зекономити отрутохімікати, у виробництві вони дешевші. Найбільшими їх виробниками є США і Канада, далі йдуть Бразилія, Чилі, Китай, ринки яких є перенасиченими, тому вони опиняються на ринках Східної Європи. Натуральні (екологічно чисті) продукти значно дорожчі, але безпечніші. Україна сьогодні перевантажена трансгенною продукцією, ГМО входять до складу продуктів харчування, що ввозяться і виробляються в Україні. Зокрема, використовуються:

  • трансгенна картопля (містить спеціальний білок токсин, якого боїться колорадський жук);

  • модифікований крохмаль (входить до складу майонезів, кетчупів, чипсів);

  • модифікована соя (додається до складу ковбас, сосисок, пельменів, кондитерських виробів);

  • модифікована кукурудза.

Українські продукти харчування, до складу яких входять ГМО:

  • овочеві культури;

  • ковбаси, м'ясні консерви, пельмені;

  • твердий сир, йогурти, готові каші;

  • шоколад, цукерки.

Вживання ГМО викликає такі захворювання:

  • канцерогенний та мутагенний ефект;

  • алергічні реакції;

  • порушення обміну речовин;

  • стійкість мікрофлори до антибіотиків (важкість лікування від склад­них хвороб);

  • інтоксикація організму від потрапляння гербіцидів (які накопи­чуються в ГМО).

  1. Загальні правила безпечного харчування. Якщо ви хочете залишатись здоровими і правильно харчуватись, потрібно дотримуватись таких правил:

  • ніколи не їжте, якщо не відчуваєте голоду і не пийте, не відчуваючи спраги;

  • якість їжі контролюйте візуально, переважно за запахом і смаком;

  • будьте помірними в їжі, не переповнюйте шлунок. Із-за столу вставайте з відчуттям голоду. Якщо ви встали з відчуттям наповне­ного шлунка - ви переїли;

  • не споживайте надто солону, солодку, пряну чи гостру їжу. Прянощі у великій кількості перезбуджують органи травлення, нирки і нервову систему;

  • добре пережовуйте їжу. Це поліпшує її перетравлення. Прислів'я стверджує: "Добре пережоване - наполовину перетравлене";

  • не можна їсти після пиття і пити після іди. Рідина розбавляє травні соки, заважає нормальному пережовуванню і змішуванню їжі зі слиною. Вживайте їжу, яка не викликає спраги;

  • не їжте надто холодну (нижче 14 °С) чи надто гарячу їжу (вище 60 °С), а також гарячу одразу після холодної, чи навпаки. Цс порушує нормальне травлення і руйнує зуби; не харчуйтеся одноманітно;

  • завжди їжте в доброму настрої, уникайте їжі, приготовленої дратівли­вими і невдоволеними людьми;

  • слід харчуватись переважно продуктами, характерними для даної пори року, і тими, що виросли в тій місцевості, де живе людина; не займайтесь розумовою працею і не робіть надто багато фізичних вправ безпосередньо перед їжею чи одразу після неї. Рекомендується зробити перерву у 30-60 хвилин після важкої праці. Ніколи не їжте в стані розумової та фізичної перевтоми;

  • достатньо вживати їжу тричі на день. Між прийомами їжі повинен бути проміжок у 5-6 годин. Харчуйтесь з урахуванням віку, статі, конституції, професії та кліматичних умов. Люди, які працюють на відкритому повітрі, повинні їсти 4-5 разів на день. Працюючі в приміщеннях закритого типу повинні вживати легку їжу і в меншій кількості. Зайняті розумовою працею повинні приймати їжу в малій кількості, не переїдати і не їсти перед сном. Людям похилого віку достатньо їсти двічі на день, вживати легкозасвоювану їжу, оскільки обмін речовин у них знижений;

  • правильно споживайте їжу протягом дня. Сніданок повинен бути по­рівняно легким, обід - ситним із включенням крохмальної їжі, а вече­ря - незначною білковою з овочами. Навіть у Біблії цьому питанню приділено особливу роль. цукор замініть солодкими фруктами, медом, оцет і кислоти - соками: лимонним, журавлиновим, томатним, яблучним, овочевим, вино­градним;

  • старайтесь вживати цільну багату біоплазмою їжу. Співвідношення свіжої рослинної їжі до термічно обробленої чи консервованої повинно бути 3:1. Їжте тільки свіжоприготовлену їжу. Уникайте зберігання більше трьох годин і розігрівання готової їжі. Чим менше рафінованої їжі, тим краще і довше життя;

  • споживайте їжу тільки в сприятливій обстановці, їжте повільно, говоріть за їжею тільки про приємні речі. Не вживайте жодних стимуляторів, які збуджують організм (кава, кола, газовані напої, алкоголь, ковбаси, консерви, смажена їжа, торти, печиво).

  1. Державне регулювання належної якості та безпеки харчових продуктів.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 6 вересня 2005 р. “Про внесення змін до Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт.

Безпечність харчового продукту визначається як стан харчового продукту, що є результатом діяльності виробництва й обігу, який здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами і/або технічними регламентами та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Відповідно до ст. 3 цього Закону України, держава забезпечує безпечність і якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом:

- встановлення обов'язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;- встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах;

- встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів;

- забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні;

- встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;

- забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби;

- інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики;

- встановлення вимог щодо знань і вмінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);

- встановлення вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);

- участі в роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях;

- здійснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я та життя людей;

- здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог цього закону;

- виявлення порушень даного закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положень Закону України.

Література: 3Б, 10Б, 12Б, 5Д, 6Д, 12Д.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.