Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
122
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

XV. Верхнім абсолютним порогом чутливості називається:

  1. рівень абсолютної чутливості даного аналізатора;

  2. мінімальна різниця між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття.

  3. максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття;

  4. мінімальна сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття.

XVI. Поріг відмінності – це:

1) максимальна сила подразника, за якої ще виникає адекватне діючому подразникові відчуття;

2) мінімальна різниця між двома подразниками, яка викликає ледь помітну різницю відчуття;

3) мінімальна сила подразника, яка викликає ледь помітне відчуття;

4) рівень абсолютної чутливості даного аналізатора.

XVII. Адаптація – це:

  1. зміна чутливості органів відчуття під дією подразника;

  2. зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття;

  3. підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння;

  4. виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора.

XVIII. Взаємодія відчуттів – це:

  1. підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння;

  2. виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора;

  3. зміна чутливості органів відчуття під дією подразника;

  4. зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття.

ХIX. Сенсибілізація – це:

  1. зміна чутливості органів відчуття під дією подразника;

  2. зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття;

  3. підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння;

  4. виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора.

Xх. Синестезія – це:

  1. виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора;

  2. підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння;

  3. зміна чутливості органів відчуття під дією подразника;

  4. зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття.

XХI. Психіка – це:

1) властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу;

2) короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею;

3) відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини;

4) сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями.

XХII. Психічні стани – це:

  1. короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею;

  2. властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу;

  3. сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями;

  4. відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини.

XХIII. Психічні властивості – це:

  1. сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями;

  2. короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею;

  3. відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини;

  4. властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу.

XХIV. Психічні процеси – це:

  1. відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини;

  2. властивість нервової системи, здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу;

  3. сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями;

  4. короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею.

XХV. Безумовні рефлекси - це:

1) стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

2) поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються;

3) дії, вчинки, які успадковуються видом "Ноmо sаріеns";

4) дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.

ХXVI. Умовні рефлекси – це:

  1. поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються;

  2. дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

  3. стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

  4. дії, вчинки, які успадковуються видом "Ноmо sаріеns".

ХXVII. Поведінка за навичками – це:

  1. найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах;

  2. дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

  3. стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

  4. поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються.

ХXVIІІ. Свідома поведінка – це:

  1. дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань;

  2. найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах;

  3. стереотипи поведінки, набуті людиною в постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються в спадковість;

  4. поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються.

ХXIX. Атрибути людини – це:

  1. невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість);

  2. стійкі властивості та особливості поведінки, що проявляються постійно і повторюються в різних ситуаціях (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо);

  3. ті властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо);

  4. психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки (відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення).

ХXX. Якості людини – це:

1) розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо;

2) стать, вік, темперамент, здоров'я, мова, спрямованість;

3) відчуття, сприйняття, пам'ять, увага, мислення;

4) здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо.

ХXXI. Дратівливий, запальний, неврівноважений – це:

  1. холерик;

  2. сангвінік;

  3. меланхолік;

  4. флегматик.

ХXXII. Життєрадісний, безжурний – це:

  1. флегматик;

  2. сангвінік;

  3. холерик;

  4. меланхолік.

ХXXIII. Легко піддається зневірі, песиміст – це:

  1. сангвінік;

  2. холерик;

  3. флегматик;

  4. меланхолік.

ХXXIV. Афект – це:

  1. найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння;

  2. неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію;

  3. найстійкіший емоційний стан;

  4. більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються.

ХXXV. Власне емоції – це:

  1. більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються;

  2. неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію;

  3. найсильніша емоційна реакція, наслідок якогось сильного потрясіння;

  4. найстійкіший емоційний стан.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.