Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
148
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см

Матеріал

Густина п, г/см3

Товщина шару, см

у-випромінювання проникаючої радіації

у-випромінювання радіоактивного забруднення

нейтронів

Залізо, сталь

7,8

3

1,8

11,5

Свинець

11,3

2

1,3—1,8

12

Скло

1,4

-

7,7

-

Вапняк

2,7

8,5

10

-

Цегла звичайна

1,6

14,4

13

9,1

Кладка цегляна

1,5

15

8,7

10,0

Цегла саманна

1,5

_

14

-

Ґрунт

1,6

14,4

8,1

12,0

Мерзлий ґрунт

1,2-1,5

-

10—12

-

Глина утрамбована

2,06

11

6,3

-

Бетон

2,3

10

5,6

12,0

Кладка бутова

2,4

9,6

5,4

Склоплас

тик

1,7

12,0

8,0

4,0

Поліетилен

0,95

24,0

14,0

2,7

Лід

0,9

26

14,5

3,0

Дерево (залежно

0,7

33

від породи)

20—40

9,7

= 1(10:5) ∙ 2() = 8.

Отже, коефіцієнт ослаблення становить 8.

  1. Визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості території об'єкта при одноразовому опроміненні за 4 доби:

Через 2 год від моменту аварії, тривалість робочої зміни - 4 год, відбувся на об’єкті ядерний вибух.

),

де Двідкр - доза опромінення - Р;

tп - час початку опромінення = 4 + 2 = 6 год;

tк - час закінчення опромінення = 4 год;

n = 1,2.

= 5  75 : ) = 5 75 : (8,5 – 5,3) = 117,2 Р.

  1. Визначається необхідний коефіцієнт ослаблення захисної споруди, за умови, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген:

= : 50,

де - необхідний коефіцієнт ослаблення;- доза опромінення на відкритій місцевості; 50 Р - одноразова доза опромінення за 4 доби.

= 117,2 : 50 = 2,3.

Визначений коефіцієнт ослаблення () порівнюється з необхідним коефіцієнтом ослаблення. Якщо визначений коефіцієнт ослаблення більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то за захисними властивостями захисна споруда забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження, а якщо визначений коефіцієнт ослаблення менший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то захисна споруда не захистить від радіаційною ураження.

Отже, визначений коефіцієнт ослаблення дози радіації 8, а необхідний коефіцієнт ослаблення2,3. Оскільки визначений коефіцієнт ослаблення дози радіації більший за необхідний коефіцієнт ослаблення, то можна зробити висновок, що захисна споруда при виникненні надзвичайної ситуації забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження.

    1. Оцінювання захисної споруди за життєзабезпеченням.

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопоста­чання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв'язок. Під час оцінювання систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. У роботі розглянуто оцінювання тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.

Норми (Wнорм) зовнішнього повітря, що подається до захисної споруди:

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), понад 30° С (IV зона).

б) за режимом II - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину, що працює на пункті управління (ПУ).

Сьогодні промисловість виготовляє фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ.

У сховищах великої вмістимості крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність (Wзаг) фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300 -1800 м3/го. ( ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі III.).

За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70 (для 150 осіб регенерація можлива 6 годин).

Послідовність оцінювання:

Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II (окремо ! ) Мзаг (осіб):

Мзаг = Wзar / Wнорм


де Wзar - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год; Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається до захисної споруди, м3/год/людину.

Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі І і ІІ (окремо) Кж:

Кж = Мзаг / Мф

де Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Якщо Кж > 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям, якщо Кж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів дія збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до досягнення потрібної потужності.

Для захисту персоналу від НХР передбачити обладнання для роботи системи повітропостачання в режимі повної ізоляції.

Завдання. Оцініть систему повітропостачання сховища за довільним вибором режиму, кліматичної зони і кількості людей, які підлягають укриттю.

Висновки. Отже, оцінка інженерної обстановки проводиться з метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт.

Результати проведених розрахункових завдань дають підстави зробити такі висновки:

  • ступінь руйнування населеного пункту сильний, характер руйнування будівель і споруд становить ≈ 70 %;

  • при ступені руйнування населеного пукту 0,7 ступінь руйнування об’єкту сильний і становить 60%;

  • втрати незахищеного населення при ступені руйнування 0,7 становлять: загальні втрати - 40%, безповоротні - 10%, санітарні – 30% (в тому числі 13,5% легкі, 12% середні та 4,5% важкі втрати);

  • при ступені руйнування населеного пункту 0,7, площею населеного пункту 50 , кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях за протяжності комінікацій 5000 м/ становить 37, а за про тяжності комінікацій 10000 м/ = 70;

  • тривалість проведення невідкладних робіт одного виду становить 3,9 год;

  • при виникненні надзвичайної ситуації захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну, оскільки коефіцієнт місткості захисної споруди більший 1;

  • захисна споруда при виникненні надзвичайної ситуації забезпечує захист персоналу від радіаційного ураження.

Завдання 2. Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) при аваріях на хімічно небезпечних обєктах і транспорті.

Приклад виконання.

      1. Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій як вихідні дані приймається:

  • кількість викинутої СДОР () – її вміст у максимальній за об’ємом окремій ємкості (технологічній,складській,транспортній та ін.)

  • метеорологічні умови : інверсія, швидкість вітру – 1 м/с.

При прогнозуванні масштабів зараження безпосередньо після аварії потрібно брати конкретні дані про кількість викинутої (розлитої) речовини і реальні метеорологічні умови на момент аварії :

  • тип викинутої при аварії СДОР;

  • кількість викинутої (розлитої) СДОР, - 30(т);

  • час від початку аварії, N, год;

  • температура повітря, - 20°С;

  • швидкість вітру, – 4 (м/с);

  • напрям (азимут) вітру, (град) - 270°;

  • стан вертикальної стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) - інверсія.

      1. Послідовність прогнозування масштабів зараження СДОР

    1. Визначення глибини зони зараження СДОР. Глибина зони зараження первинною (вторинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній (вторинній) хмарі і швидкості вітру.

Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі СДОР визначається за формулою:

= 0.28 0.301.01.030 = 2.52 (т),

де – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання СДОР; - коефіцієнт, що дорівнює відношенню граничної токсикози хлору до граничної токсикози іншої СДОР;– коефіцієнт, що враховує стан вертикальної стійкості атмосфери, приймається рівним : інверсія = 1;– коефіцієнт, що враховує температури повітря;– кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини (т).

Глибина зони зараження первинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру, звідси :(км)

Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі СДОР визначається формулою : =

де, – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР,– коефіцієнт, що враховує швидкість вітру,– коефіцієнт, що залежить від часу, що минув після аварії,h- товщина шару рідини, м (0,05 м), d – густина СДОР, т/м³.

Тривалість випаровування рідини з поверхні розливу (тривалість вражаючої зони СДОР) розраховується за формулою :

Глибина зараження вторинною хмарою СДОР визначається залежно від еквівалентної кількості у вторинній хмарі і швидкості вітру.

Повна глибина зони зараження обумовлюється впливом первинної і вторинної хмари СДОР:

, де - більший із розміріві,- менший із розміріві.

Отримане значення глибини зони зараження порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас, що визначається за формулою : де- швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год.

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження СДОР (Г) приймається менше із двох порівнюваних між собою значень і:

Отже, глибина зони зараження прикладу становить = 7,32 (км).

2. Визначення площі зараження СДОР

Площа зони фактичного зараження СДОР розраховується за формулою: ,

Де – коефіцієнт, що залежить від стану вертикальної стійкості атмосфери, дорівнює : інверсія -0,081, Г- розрахункова глибина зони зараження СДОР.

На топографічних картах і схемах зона фактичного зараження СДОР має форму еліпса, параметри якого визначаються із співвідношень:

l(довжина)=Г=7,32

b(ширина)= 0,189 (км)

Площа розливу визначається за формулою:

Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:

,

де Г-глибина зони зараження первинною(вторинною)хмарою СДОР, – кутовий розмір зони можливого зараження,який залежить від швидкості вітру і визначається в градусах.

Отже, зробивши відповідні розрахунки для прогнозування масштабів зараження СДОР та визначення площі зараження СДОР можна з упевненістю сказати,що аварія на технічному трубопроводі призведе до утворення зони зараження СДОР з такими параметрами:

  • Глибина зони зараження – 7,32 км;

  • Площа зони фактичного зараження – 4,34 ;

  • Кутовий розмір зони можливого зараження - 45°;

  • Площа зони можливого зараження – 21,03

Завдання 3. Оцінка пожежної обстановки

Задача 1.

Визначити радіус виникнення пожежі після повітряного ядерного вибуху довільної потужністю за умови низької вологості горючих матеріалів.

Приклад розрахунку. Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де q – потужність вибуху, кт = 26 кт

Відповідь: радіус виникнення пожежі після повітряного ядерного вибуху потужністю 26 кт за умови низької вологості горючих матеріалів становитиме 4,5 км.

Задача 2. Визначіть безпечну відстань від полум'я, на якій можна проїхати лісопожежній команді, щоб не отримати уражень. Висоту полум'я задайте довільно.

Приклад розрахунку. Лісопожежній команді необхідно переїхати через населений пункт, де виникла низова пожежа з висотою полум’я 35 м. На якій відстані від полум’я можна проїхати, щоб не отримати уражень?

Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де Lбезп - відстань від полум'я, на якій практично не відчувається агресивний вплив теплового випромінювання; h - очікувана або фактична висота полум'я.

Відповідь: Лісопожежній команді необхідно проїхати на відстані 56 м від полум’я, щоб не отримати уражень.

Задача 3. Визначте швидкість поширення верхової пожежі, яка опускається зі схилу з довільною крутістю , довільною швидкістю на дільниці схилу з довільною крутістю.

Приклад розрахунку. Визначте швидкість поширення верхової пожежі, яка опускається зі схилу крутістю 35о зі швидкістю 4 км/год на дільниці схилу крутістю 20о.

Для розрахунку цієї задачі необхідно використати наступну формулу:

,

де V0 - швидкість поширення пожежі за вихідних умовах; V - швидкість поширення пожежі за розрахункових умов; Кx - відносний вплив змінного, фактора (х) на швидкість поширення горіння при зміні фактора в інтервалі від х0 до х1, при Кx = Кx1 : Кx0, які можна визначити за табл. 13.7.

Таблиця 13.7