7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Загальні положення

Індивідуальна робота – вид навчального заняття, яке пропонується студентам з метою підвищення рівня їх підготовки та сприяння розкриттю їх індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та навчально-методичними посібниками, методичними рекомендаціями, практикумами, конспектами лекцій, науковою літературою і періодичними виданнями.

Індивiдуальнi завдання виконуються студентами самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами. Виконання індивідуальних науково-дослідних завдань організовується за окремим графіком з врахування індивідуального плану студента і може охоплювати одну або кілька тем (питань). Завдання виконуються у різних формах:

• дослідження практичних ситуацій;

• підготовка реферативних матеріалів на актуальні теми з елементами дослідження та їх презентація;

• розробка моделей, явищ і процесів;

• анотація опрацьованої додаткової літератури;

• порівняльна характеристика вивчених явищ, процесів тощо;

• виконання в індивідуальному порядку вправ різного рівня складності;

• збір інформації та ознайомлення із зарубіжним досвідом, що стосується певної навчальної проблеми;

• участь у студентській "Олімпіаді знань" інституту та на міжвузівському рівні.

Форма контролю – перевірка змістовної якості виконання роботи за допомогою усного опитування.

Наукова робота здійснюється у формі наукових досліджень у наступних видах:

1) участь у студентському науковому гуртку інституту (семінар, круглий стіл);

2) виконання студентом наукової статті, наукового реферату або роботи (обсягом не менше 20 стор.);

3) участь у студентській науковій конференції інституту;

4) участь у студентській науковій конференції на міжвузівському рівні.

Форма контролю – перевірка змістовної якості та вміння публічно захищати власні дослідницькі результати через опитування, оцінювання здійснюють також із врахуванням наукових відзнак. Результати наукової роботи можуть бути представлені у формі наукової статті, реферату, грамоти.

7.2. Методичні рекомендації до написання реферату

Реферат є творчою самостійною роботою студентів за запропонованою темою, що поглиблює теоретичні знання, отримані під час аудиторних занять. Під час виконання індивідуальних завдань студент придбаває навички роботи з навчальною, науковою і довідковою літературою, а також вчиться оформляти текстові документи.

Реферат - це письмовий виклад наукової проблеми, результатів наукових досліджень по певній темі на основі огляду літератури і інших джерел. Реферат слід складати з 4 основних частин: вступу, основної частини, висновків і списку літератури. Вибрана тема повинна містити певну проблему і бути адекватною за рівнем, обсягом і мірою науковості.

Процес підготовки реферату має містити в собі наступні етапи:

1. Вибір теми.

2. Вивчення спеціальної літератури за темою реферату.

3. Складання плану.

4. Добір і вивчення додаткових джерел та інформації з обраної теми.

5. Добір практичного та статистичного матеріалу.

6. Опрацювання зібраного матеріалу.

7. Безпосереднє написання тексту реферату.

8. Формулювання висновків.

9. Оформлення реферату і списку джерел інформації.

10. Самокритична оцінка змісту і виправлення помилок.

11. Підготовка тез або доповіді до захисту реферату.

12. Захист реферату (під час семінарського заняття, на студентській конференції та ін.).

Тему реферату студент вибирає на початку семестру у відповідності до рекомендацій викладача або ж самостійно, відповідно власного рівня підготовленості та здібностей, а також маючи на увазі перспективу подальшого використання реферату для написання курсових та підсумкових кваліфікаційних робіт. Вибір теми реферату студент повинен узгоджувати з викладачем. Перелік рекомендованих тем для виконання індивідуально-дослідної роботи студентів наведено у пункті 6.2.

1. Виклад реферату. Реферат повинен містити наступні складові:

• вступ (актуальність теми, мета, завдання);

• основна частина (текст, таблиці, схеми, малюнки);.

• висновок (висновки);

• література (в алфавітному порядку);

• додатки (при потребі));

• чистий аркуш (для рецензії).

Вступ та висновки мають бути осмисленням основної частини реферату.

7.2.2. Основні вимоги до вступу. Вступ повинен містити коротке обґрунтування актуальності теми реферату, яка може розглядатися у зв'язку з нез’ясованим питанням у науці, з його об'єктивною складністю для вивчення, а також у зв'язку з численними теоріями і суперечностями, які навколо нього виникають. У цій частині необхідно також показати, чому це питання може мати науковий інтерес і яке може мати практичне значення. Таким чином, тема реферату має бути актуальна або з наукової точки зору, або з практичних міркувань.

Вступ також повинен містити короткий огляд вивченої літератури, в якому зазначається взятий з того або іншого джерела матеріал, аналізуються його сильні і слабкі сторони. Об'єм вступу зазвичай складає дві-три сторінки.

7.2.3. Вимоги до основної частини реферату. Основна частина реферату містить матеріал, який відібраний студентом для розгляду проблеми. У цій частині подаються таблиці, рисунки, фотографії, вона може складатись із розділів, підрозділів, пунктів, відповідно до обсягу матеріалу. Середній об'єм основної частини реферату 10-12 сторінок. Основна частина, окрім змісту, вибраного з різних літературних джерел із зазначенням посилань на них, також повинна включати власну думку студента і сформульовані самостійні висновки, що спираються на наведені факти.

7.2.4. Вимоги до висновків. Висновки - частина реферату, в якій формулюються узагальнення, звертається увага на виконання поставлених у вступі завдань і мети дослідження. Висновки мають бути чітким, короткими пунктами, що відтворюють узагальнення із розділів основної частини. Об'єм висновків 2-3 сторінки.

7.2.5. Основні вимоги до списку вивченої літератури, оформлення додатків. Джерела мають бути перераховані в алфавітній послідовності (за першими літерами прізвищ авторів або за назвами збірок). Необхідно вказати місце видання, назву видавництва, рік видання. До списку використаних джерел включають публікації, звертаючи особливу увагу на публікації останніх 5-10 років, інтернет-ресурси і роботи останнього року. Позитивним слід вважати звернення студента до публікацій науковців вищого навчального закладу і провідної кафедри.

У додатках за необхідності наводяться формули, таблиці, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи.

6. Основні вимоги до оформлення реферату. Реферат має бути оформлений наступним чином:

• повинна дотримуватися певна форма (титульний аркуш, лист змісту тощо), на титульному аркуші зазначається назва інституту, кафедри, тема, ПІБ і група студента, ПІБ викладача, рік написання (див. зразок);

• обсяг роботи – 10-15 сторінок листків формату А-4;

• інтервал - 1,5 міжрядкових;

• шрифт – Times New Roman висотою 14 мм;

• поля: ліве – 20 мм; праве - 15 мм; верхнє і нижнє – по 20 мм;

• на першій сторінці подається зміст роботи, в який входить вступ, назви заголовків, висновки та список використаних джерел;

• нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знаку № у верхньому правому куті;

• відстань між заголовком і текстом – 2 інтервали. Заголовки друкуються жирним шрифтом. Крапка в кінці заголовка не ставиться;

• літературні джерела слід вказувати в алфавітному порядку і оформляти згідно вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібіліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

7.2.7. Оцінювання реферату. Оцінюють реферат, спираючись на такі критерії:

1. Відповідність темі змісту реферату.

2. Глибина і повнота розкриття теми.

3. Логіка викладення матеріалу.

4. Термінологічна чіткість.

5. Рівень навичок самостійної роботи з науковою літературою та вміння її критично аналізувати.

6. Власне бачення проблеми автором, самостійний, творчий характер роботи.

7. Правильне оформлення реферату і списку використаних джерел.

8. Якщо реферат є основою усного повідомлення, то слід урахувати уміння автора відібрати найсуттєвіший матеріал для короткого виступу.

9. Якість презентації результатів реферативного дослідження.

10. Робота з "ключовими" словами.

Робота зараховується за відповідного виконання і успішного захисту та оцінюється у 10 балів.