Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
117
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

3. Профілактика шкідливих звичок.

Захворювання, які передаються статевим шляхом. Згідно з міжнародною класифікацією ВООЗ, сьогодні налічується близько 30 захворювань, які передаються статевим шляхом. В цю категорію входять декілька груп:

- хвороби, які викликають віруси - генітальний герпес, СНІД, вірусні генітальні бородавки;

- паразитарні - короста та ін.; оптимальні умови для передавання створюються при статевих контактах;

- бактеріальні - сифіліс, гонорея, а також різноманітні уретрити, бактеріальний вагіноз;

- грибкові - кандидоз на статевих органах та ін.

СНІД - синдром набутого імунодефіциту. СНІД - смертельне захворювання людини, що викликається BIJI (вірусом імунодефіциту людини). Шляхи передання ВІЛ-інфекції:

- при статевому контакті з інфікованою людиною;

- під час переливання крові та під час пересадки органів та тканин;

- при неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами, нанесенні татуювання;

- при пошкодженні шкірних покривів, слизових оболонок медичним інструментом, забрудненим ВІЛ, при контакті з інфікованими ВІЛ тканинами та органами;

- від інфікованої матері - плоду під час вагітності чи при годуванні грудним молоком.

Хвороба не передається через рукостискання, поцілунок, їжу, предмети домашнього вжитку, при купанні в ба­сейні, душі, через спортивні предмети, укуси комах, при до­гляді за хворими.

У багатьох людей після першого інфікування симптоми не прояв­ляються. Проте у декого впродовж одного-двох місяців після зара­ження розвивається захворювання, що нагадує грип, спостерігаєть­ся підвищення температури, головний біль, збільшення периферич­них лімфатичних вузлів. Ці явища, як правило, тривають від одного тижня до місяця, а потім зникають.

Більш стійка і тяжка симптоматика у дорослих може виникнути і через десять років після зараження, а у дітей з вродженою BIJI- інфекцією - через два роки. Тривалість такого безсимптомного пе­ріоду має значні індивідуальні коливання. У деяких осіб клінічна картина розгортається вже в перші місяці після зараження, у той час як інші не виявляють ознак захворювання впродовж 10 років і більше. Протягом безсимптомного періоду вірус активно розмно­жується, вражаючи та руйнуючи все нові клітини імунної системи.

Поступово, у міру виснаження імунної системи, розвиваються найрізноманітніші ускладнення. Для багатьох людей першими симп­томами інфекції є збільшення лімфатичних вузлів, загальна кво­лість, втрата маси тіла, часті підвищення температури, пітливість, постійні або повторні інфекції з ураженням слизової оболонки рота, висипання шкіри та її лущення, запальні гінекологічні захворюван­ня, що не піддаються лікуванню, а також епізоди короткочасної втрати пам'яті.

Термін «СНІД» застосовується до найпізніших стадій ВІЛ-інфекції, коли розвиваються смертельно небезпечні хвороби, які назива­ються опортуністичними інфекціями. Здебільшого це інфекції, які рідко завдають шкоди здоровим людям. У хворих на СНІД ці інфекції часто мають тяжкий перебіг і призводять до смерті, оскіль­ки імунна система настільки пригнічена ВІЛ, що організм виявля­ється неспроможним впоратись з нашестям бактерій, вірусів, гриб­ків, паразитів та інших мікроорганізмів. Хворі на СНІД надзвичай­но схильні до різноманітних новоутворень (саркома Капоші, рак, злоякісні лімфоми тощо), які відрізняються особли­вою агресивністю і стійкістю до лікування.

За останні роки вченими було розроблено методи лікування як самої ВІЛ-інфекції, так і асоційо­ваних інфекційних захворювань та новоутворень. Однак за допомо­гою відомих сьогодні препаратів неможливо повністю вилікувати ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

Оскільки ефективної вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ри­зик зараження, таких, як спільне використання голок та шприців або практика небезпечних статевих стосунків, а також профілактика, дотримання санітарно-гігієнічних правил.

Наркотики та їх ефекти. Сьогодні наркоманія є світовою проблемою, вона присутня на всіх континентах і демонструє тенденцію до непохитного зростання. Група експертів ВООЗ визначила наркоманію як «стан епізодичного або хронічного отруєння, викликаний багаторазовим введенням наркотику».

Наркотиком вважається кожна речовина рослинного чи синтетичного походження, яка при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок багаторазового вживання призвести до психічної або фізичної залежності.

З точки зору психофармакологічного впливу на організм людини наркотики можна розподілити на три великі групи:

- наркотики, які пригнічують діяльність центральної нервової системи (опіати, барбітурати);

- наркотики, які збуджують діяльність центральної нервової системи (амфетаміни, кокаїн, гашиш);

- наркотики, які викликають галюцинації (марихуана, мускатний горіх, мескалін, псилоцибін).

Комітет експертів ВООЗ розрізняє в наркоманії як хворобі два стани - залежність та звикання.

Психічна залежність, згадки про приємні відчуття є головними факторами, пов'язаними з хронічним отруєнням психотропними наркотиками, а в окремих випадках ці фактори можуть бути єдиними.

Фізична залежність - це стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків. Це явище перебуває в безпосередньому зв'язку з фармакологічною дією наркотику на живу клітину.

Залежність характеризують:

- сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

- тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

- психічна (психологічна або емоційна) залежність від ефекту наркотику;

- згубні наслідки для особистості і суспільства.

Звикання характеризують:

- бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

- незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування;

- деякий ступінь психічної залежності від ефекту наркотику, але відсутність фізичної залежності;

- негативні наслідки стосуються тільки особистості наркомана.

Толерантність є адаптаційним станом, яка проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику, або виникає потреба в збільшенні дози для досягнення ефекту, котрий раніше досягався при дії меншої кількості того самого наркотику.

Процес звикання до наркотику розвивається поступово протягом тижнів, місяців і навіть років, тому важко визначити межу часу, на котрій людина стає наркоманом. Але навіть незважаючи на термін виникнення залежності, життя наркомана зазнає кардинальних змін, коли це відбувається. Тоді всі його дії спрямовані на те, щоб дістати наркотики, які стають єдиною річчю на світі, яка здатна принести йому задоволення.

Наркоманія - це важке захворювання, що завдає серйозної шкоди здоров'ю та призводить до деградації особистості, інвалідності і смерті в молодому віці.

Алкоголь - це уні­версальна отрута, яка діє на весь організм. Як і інші отруйні речовини, алкоголь знешкоджується в печінці. Беручи участь у зне­шкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Алко­голь викликає запальну реакцію в клітинах печінки, вони зневод­нюються, зморщуються, ущільнюються і гинуть. Відбувається част­кова заміна цих клітин щільними сполучнотканинними рубцями. Таким чином алкогольний гепатит (запалення печінки) переходить у грізне необоротне захворювання, яке називається цирозом. Живіт збільшується через утворення водянки черевної порожнини. Розви­вається загальне отруєння організму, і людина гине.

Алкоголь нерівномірно розподіляється в тканинах тіла. Найбільше його поглинає головний мозок, оскільки в нервових клітинах головного мозку є велика кількість ліпідів, у яких алкоголь розчиняється краще, ніж в інших се­редовищах. У молодих людей судини мозку порівняно великого розміру (це потрібно для повноцінного живлення клітин, які ростуть), тому приплив крові до них більший. Зберігається алкоголь у головному мозку до 90 днів. При важкому отруєнні алкоголем гине декілька тисяч клітин сірої речовини го­ловного мозку. Статистика свідчить, що зараз у нашій країні серед дорослих молодих людей (до 30 років) лише 20 % не вживають алкоголь. У віці після 30 років цей показник становить серед чоловіків 0,6 %, серед жінок — 2,1 %.

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів і розумової відсталості. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, ал­когольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія. Пияцтво та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми. Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди. Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю - 90 % правопорушень здійснюється особа­ми в стані алкогольного сп'яніння.

Тютюнопаління. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розпо­всюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння — основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн - фактор ризику більш ніж 25 хвороб. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тю­тюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, тютюновий дьоготь тощо. Вчені встановили, що паління - один з основних чинників, який призводить до розвитку раку легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутво­рення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура. Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репро­дуктивні органи.

Абсолютно неприпустимо палити вагітним жінкам. Тютюнові от­рути не затримуються плацентою, а вільно проникають у кров пло­ду. Нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно.

Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. В закрито­му приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Під­раховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному примі­щенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири цигарки. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з'являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

Хоча про шкідливий вплив куріння на організм багато говориться в медич­них закладах, школах, пресі, люди все одно курять. Чому? До нікотину дуже швидко звикають. Причина - в дії нікотину на організм людини. Складові тютюнового диму всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин про­никає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність.

Разом з цим короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб'єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.

Природа людину наділила досконалим функціональним організмом із універсальним захистом від всяких зовнішніх і внутрішніх негативних впливів. Проте здоров'я слід розглядати не в статиці, тобто як щось набуте і незмінне, а як стан організму, котрий постійно змінюється. Запобігати негативним змінам організму лише засобами медицини неможливо, потрібно удосконалювати механізми саморегуляції, розвивати фізіологічні резерви організму, досягати втраченої гармонії у структурі організму і особистості. Тому необхідно завжди стежити за своїм здоров'ям і підтримувати його у гармонійній рівновазі з довкіллям, а для цього потрібно вести здоровий спосіб життя.

Література: 3Б, 6Б, 2Д, 8Д.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.