- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
Всього в клас НС природного характеру внесено 11 підкласів. Підклас показує природну сутність НС:
20100 - геологічні НС;
20200 - метеорологічні НС;
20300 - гідрологічні морські НС;
20400 - гідрологічні прісноводні НС;
20500 - пожежі в природних екологічних системах;
20600 - інфекційні захворювання людей;
20700 - масове отруєння людей;
20800 - інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин;
20900 - масові отруєння сільськогосподарських тварин;
21000 - масова загибель диких тварин;
21100 - ураження сільськогосподарських рослин хворобами і шкідниками.
Кожен з 11 підкласів включає певне число груп НС, які характеризують конкретний прояв тих або інших природних сил.
Всього в класі НС природного характеру 63 групи НС:
у підкласі 20100 - 6 груп;
у підкласі 20200 - 19 груп;
у підкласі 20300 - 4 групи;
у підкласі 20400 - 8 груп;
у підкласі 20500 - 3 групи;
у підкласі 20600 - 6 груп;
у підкласі 20700 - 5 груп;
у підкласі 20800 - 6 груп;
у підкласі 20900 - 1 група;
у підкласі 21000 - 1 група;
у підкласі 21100 - 4 групи.
Код групи визначається останніми двома цифрами п'ятизначного коду, наприклад:
код 20236:
20000 - НС природного характеру,
20200 - метеорологічні НС,
20236 - схід снігової лавини.
Класифікація НС соціально-політичного характеру.
Всього в класі НС соціально-політичного характеру 8 підкласів, що показують спрямованість соціально-політичних надзвичайних подій:
30100 - озброєні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій;
30200 - замах на життя керівників держави і народних депутатів Верховної Ради України;
30300 - напад, замах на життя членів екіпажа повітряного або швидкісного морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден, захоплення заручників з членів екіпажа або пасажирів;
30400 - установка вибухового пристрою в багатолюдних місцях, установах (організаціях, підприємствах), житловому секторі, транспорті;
30500 - пропажа або крадіжка зброї і небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, переробки і під час транспортування;
30600 - виявлення застарілих боєприпасів;
30700 - аварії на арсеналах, складах боєприпасів і інших об'єктів військового призначення з викидом осколків, реактивних і звичайних снарядів;
30800 - нещасні випадки.
Кожен з підкласів включає певну кількість груп, що вказують конкретний характер НС в підкласі. Всього в клас НС соціально - політичного характеру входить 29 груп НС:
у підкласі 30100 - 7 груп;
у підкласі 30200 - 2 групи;
у підкласі 30300 - 1 група;
у підкласі 30400 - 1 група;
у підкласі 30500 - 8 груп;
у підкласі 30600 - 1 група;
у підкласі 30700 - 1 група;
у підкласі 30800 - 8 груп.
Кількість груп в кожному з класів і підкласів може мінятися з часом, тому групи кодовані таким чином, що залишається можливість додавати в кожну підсистему потрібну кількість груп НС не міняючи загального принципу кодування НС.
2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
Класифікатором НС в Україні регулюється ситуація по НС техногенного, природного і соціально-політичного характеру. Тому питання про НС військового характеру вимагає окремого розгляду. Слід зазначити, що в умовах військового часу зміниться система управління, обумовлена особливостями воєнного стану.
Законом України "Про правовий режим воєнного стану", прийнятого Верховною Радою і підписаного Президентом України 6 квітня 2000 року за №1647-3 (стаття 15, розділ 4) передбачено, що "в Україні або в окремих її територіях, де введений воєнний стан військовому командуванню надається право спільно з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, - самостійно розробляти і здійснювати заходи по введенню трудової повинності для працездатного населення, що не залучається до роботи в оборонній сфері його життєзабезпечення і не заброньованого за підприємствами, організаціями і установами на період мобілізації і військового часу, з метою залучення до виконання робіт, що мають оборонний характер, а також для ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, інших НС, що виникли в період дії воєнного стану".
Крім того військовому командуванню надається право:
встановлювати порядок використання сховищ, споруд і інших об'єктів для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони;
здійснювати евакуацію населення з місць і районів, небезпечних для проживання, а також підприємств, установ, організацій і матеріальних цінностей, що мають важливе державне, господарське і культурне значення;
вводити, у разі потреби, нормоване забезпечення населення основними виробничими і невиробничими товарами і ліками.
Перераховані вище особливості проведення заходів по захисту населення і територій від НС у військовий час носять об'єктивний характер і викликані істотними відмінностями параметрів і умов виникнення і поширення НС у військовий час.
По-перше, в умовах військового часу НС відрізнятимуться масштабністю, множинністю і практично одночасністю виникнення.
В умовах областей з високою концентрацією населення в районах розміщення основного економічного потенціалу населення навіть окремих точкових ударів (не кажучи про масовану дію) сучасними засобами ураження неминуче приведе до одночасної безлічі НС, що природно утруднить здійснення заходів і робіт по захисту населення і територій.
По-друге, дія на територію в умовах військового часу буде не разовою, а багатократною, що створить додаткові труднощі при ліквідації виникаючих НС.
Усе це приведе до необхідності істотних змін в організації заходів по захисту населення і територій, організації життєдіяльності населення і його забезпечення в управлінні роботами по ліквідації НС і їх окремих наслідків, причому доля наслідків НС, на які необхідно реагувати негайно, зростатиме.
По-третє, істотною відмінністю НС військового характеру є обмеженість або значне зниження ресурсних можливостей по усіх видах забезпечення дій сил і засобів реагування, передусім по матеріально-технічному і транспортному забезпеченню, а також можливостями (через проведення мобілізаційних заходів) професійних аварійно-рятувальних (пошукових) і аварійно-відновних сил.
По-четверте, НС військового характеру об'єктивно викличуть необхідність проведення масових заходів по переселенню населення, аж до евакуації населення на тривалі терміни, глибокого освоєння нових районів розміщення.
По-п'яте, особливою проблемою військового часу є необхідність дозволу комплексу питань, пов'язаних з організацією життєдіяльності населення.
У шостих, НС військового характеру непередбачувані за часом і по територіальному поширенню.
Таким чином, НС військового характеру мають яскраво виражені особливості і потребують для їх ліквідації мобілізації усіх наявних ресурсів, сил і засобів для підтримки життєдіяльності населення області, корінної реорганізації систем управління, забезпечення і взаємодії. При цьому істотно зростає роль невоєнізованих формувань ЦЗ територіального і об'єктового підпорядкування, а також служб цивільного захисту і їх спеціальних сил і засобів.