3.6.3. Режими радіаційного захисту

Режими радіаційного захисту передбачають послідовність і тривалість використання захисних споруд, захисних можливостей промислових і житлових приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості.

Тривалість режиму захисту залежить від таких чинників як: рівень радіації; захисний потенціал сховищ і укриттів, захисних можливостей промислових і житлових будинків.

У разі ядерного вибуху відпрацьовано 8 типових режимів радіаційного захисту:

- № 1 - 3 - для непрацюючого населення:

• № 1 - застосовується для населених пунктів, в яких населення проживає в основному в дерев'яних будинках (з коефіцієнтом послаблення радіації у 2-3 рази);

• № 2 - передбачений для населених пунктів, де жителі проживають в кам'яних одноповерхових будівлях, що забезпечують послаблення радіації у 10 разів;

• № 3 - передбачений для населених пунктів, де населення проживає в багатоповерхових кам'яних будівлях, що забезпечують послаблення радіації у 20 - 30 разів.

- № 4 - 7 - для робітників і об'єктів, що продовжують виробничу діяльність у випадках радіаційного зараження (працюють в закритих приміщеннях);

- № 8 - для особового складу формувань, що проводять аварійно-рятувальні роботи на зараженій місцевості.

Виконання режиму радіаційного захисту передбачає декілька етапів:

- для населення:

а) перший етап - укриття населення в захисних спорудах;

б) другий етап - поперемінне укриття в захисних спорудах і будинках;

в) третій етап - укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулиці;

- для робітників і службовців :

а) перший етап - укриття в захисних спорудах;

б) другий етап - робота з використанням для відпочинку захисних споруд;

в) третій етап - робота з відпочинком в житлових будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості.

Тривалість кожного етапу залежить від міри захисту людей, який забезпечують притулок і житло, а також від рівня радіації в районі зараження і часу його спаду. Заходи по укриттю людей передбачаються, якщо упродовж перших 10 діб загальна ефективна очікувана доза опромінення перевищує 5 мЗв. Тимчасова евакуація людей проходить якщо упродовж тижня ефективна доза опромінення досягає 50 мЗв.

3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту

Для захисту формувань ГЗ, робітників, службовців і іншого населення від РР, ОР, БЗ застосовуються засоби радіаційного і хімічного захисту, до яких відносяться цивільні протигази, засоби захисту шкіри, промислові протигази і респіратори, прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю; військові прилади хімічної розвідки; спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки; ватно-марлеві пов'язки.

3.6.5. Спеціальна обробка

Спеціальна обробка - спеціальна частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення техніки, транспорту і особового складу формувань.

Спеціальна обробка включає:

- санітарну обробку - видалення з особового складу радіоактивних речовин (РР), знешкодження отруйних речовин (ОР) і бактерійних засобів (БЗ);

- дезактивацію - видалення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини;

- дегазацію - знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) ОР;

- дезінфекцію - знищення заразливих мікробів і руйнування токсинів на заражених об'єктах;

- дезінсекцію - знищення комарів і кліщів;

- дератизацію - знищення гризунів.

Залежно від обстановки, часу, засобів спеціальна обробка розділяється на часткову і повну.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань. Для цього створюються спеціальні служби санітарної обробки людей, одягу і транспорту. Для безпосереднього ведення робіт організовують невоєнізовані формування:

- збірні загони (команди, групи) РХЗ;

- команди, групи знешкодження;

- санітарні обмивальні пункти (на базі лазні);

- станції знезараження одягу (на базі пралень, фабрик хімічного чищення);

- станція знезараження транспорту (на базі автомийок).