Глава 3. Захист населення і теріторій від нс

3.1. Оповіщення і інформування

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом:

• завчасного створення і підтримки в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

• використання телекомунікаційних мереж загального користування, відомчих телекомунікаційних мереж, а також телекомунікаційних мереж підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і підпорядкування (у тому числі радіо, дротяному, мобільному і супутниковому зв'язку), мереж загальнодержавного і місцевого радіомовлення і телебачення і інших технічних засобів передачі інформації;

• організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах підвищеної небезпеки;

• організаційно-технічної інтеграції територіальних систем централізованого оповіщення і систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій і оповіщення населення у разі їх виникнення;

• створення і підтримки в робочому стані автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки об'єктів підвищеної небезпеки і оповіщення населення у разі загрози і виникнення надзвичайних ситуацій;

• встановлення і підтримки в постійної готовності в містах, інших населених пунктах, а також місцях масового перебування людей, сигнально-гучномовних пристроїв і електронних інформаційних табло.

Відповідальність за встановлення сигнально-гучномовних пристроїв і електронних інформаційних табло покладається на місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організацій, незалежно від форми власності і підпорядкування.

Інформація у сфері цивільного захисту є гласною і відкритою, якщо інше не передбачене законодавством. Органи виконавчої влади зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан цивільного захисту, про виникнення надзвичайних ситуацій, методи і способи захисту від них.

Керівники потенційно небезпечних об'єктів (підприємств) зобов'язані надавати інформацію про своє підприємство і його сферу діяльності; небезпечних речовинах наявних на нім; можливий ризик при аваріях, включаючи вплив на людей і природне довкілля; спосіб інформування населення у разі аварії і правила його поведінки і так далі.

Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях

Державними стандартами України визначений ряд понять по проблемах оповіщення і зв'язку в НС.

Підсистема оповіщення в надзвичайних ситуаціях - складова частина ЕДСЦЗ НС, об'єднуюча частина ЕДС НС, а також канали територіальних і відомчих мереж зв'язку і яка забезпечує передачу сигналів оповіщення і інформації про надзвичайну ситуацію.

Оповіщення в надзвичайній ситуації - доведення до органів оперативного управління, сил і засобів ЕДС НС і населення сигналів оповіщення і відповідної інформації про НС через підсистему оповіщення ЕДС НС.

Сигнал оповіщення про надзвичайну ситуацію - повідомлення, що передається через підсистему оповіщення ЕДС НС на певній території або на об'єкті економіки, є командою для здійснення заходів органами оперативного управління, силами і засобами ЕДС НС по ліквідації надзвичайної ситуації, а також для використання населенням засобів захисту від вражаючої дії джерел небезпеки.

Підсистема зв'язку ЕДС НС - складова частина ЕДС НС, що об'єднує сили і засоби зв'язку різного призначення, які створюються або використовуються для забезпечення зв'язку в різних режимах діяльності органів оперативного управління, сил і засобів ЕДС НС.