5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини

Здатність будь-кого аварійно хімічно небезпечної речовини легко переходити в довкілля і викликати масові ураження визначається його основними фізико-хімічними і токсичними властивостями. Найбільше значення з фізико-хімічних властивостей мають агрегатний стан, розчинність, щільність, летючість, температура кипіння, гідроліз, тиск насиченої пари, коефіцієнт дифузії, теплота випару, температура замерзання, в'язкість, корозійна активність, температура спалаху і температура займання та ін.

Механізм токсичної дії ХНР полягає в наступному. Усередині людського організму, а також між ним і зовнішнім середовищем, відбувається інтенсивний обмін речовин. Найбільш важлива роль в цьому обміні належить ферментам - - хімічним (біохімічним) речовинам або з'єднанням, здатним управляти хімічними і біологічними реакціями в організмі.

Токсичність тих або інших ХНР полягає в хімічній взаємодії між ними і ферментами, яке призводить до гальмування або припинення ряду життєвих функцій організму. Повне пригнічення тих або інших ферментних систем викликає загальне ураження організму, а в деяких випадках його загибель.

Класифікація аварійно хімічно небезпечних речовин здійснюється:

- по переважному синдрому, що складається при гострій інтоксикації (таблиця. 5.4);

- по тяжкості дії на підставі обліку декількох найважливіших чинників (таблиця. 5.5);

- по здатності до горіння.

Таблиця 5.4 - Класифікація ХНР за переважним синдромом, що складається при гострій інтоксикації

№ п/п	Найменування групи	Характер дії	Найменування ХНР
1	Речовини з переважно задушливою дією	Впливають на дихальні шляхи людини	Хлор, фосген, хлорпікрин
2	Речовини переважно загальноотруйної дії	Порушують енергетичний обмін	Окисел вуглецю, ціаністий водень
3	Речовини, що мають задушливу і загальноотруйну дію	Викликають набряк легенів при інгаляційній дії і порушують енергетичний обмін при резорбції	Аміл, акрилонітрил, азотна кислота, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень
4	Нейротропні отрути	Діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу	Сірковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганічні з'єднання.
5	Речовини, що мають задушливу і нейротропну дією	Викликають токсичний набряк легенів, на тлі якого формується важке ураження нервової системи	Аміак, гептил, гідразин та ін.
6	Метаболічні отрути	Порушують процеси метаболізму речовини в організмі	Окисел етилену, дихлоретан
7	Речовини, що порушують обмін речовин	Викликають захворювання з надзвичайно в'ялою течією і порушують обмін речовин	Діоксин, поліхлоровані бензофурани, галогенизовані ароматичні з'єднання та ін.

Таблиця 5.5 - Класифікація ХНР за тяжкістю дії на підставі обліку декількох чинників

Ознака	Найменування ХНР
	Хлор	Аміак	Іприт	Діоксин
Здатність до розсіювання	2	2	0	0
Стійкість	1	1	2	2
Промислове значення	4	4	0	0
Спосіб попадання в організм	2	2	1	1
Міра токсичності	4	0	8	8
Співвідношення числа потерпілих до загиблих	1	1	2	2
Відкладені ефекти	0	0	2	2
РАЗОМ:	14	10	15	15

Значна частина ХНР є легкозаймистими і вибухонебезпечними речовинами, що часто призводить до виникнення пожеж і вибухів у разі руйнувань місткостей, а також освіті в результаті горіння нових токсичних з'єднань.

По здатності до горіння усі ХНР діляться на групи:

- негорючі (фосген, діоксин та ін.). Речовини цієї групи не горять в умовах нагрівання до 900°С і концентрації кисню до 21 %;

- негорючі пожежонебезпечні речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окисел вуглецю, сірчистий ангідрид, хлорпікрин та ін. термічно нестійкі речовини, ряд зріджених і стислих газів), які не горять в умовах нагрівання до 900°С і концентрації кисню до 21%, але розкладаються з виділенням горючої пари;

- важкогорючі речовини (зріджений аміак, ціаністий водень та ін.), здатні займатися тільки при дії джерела вогню;

- горючі речовини (акрилонітрил, амил, газоподібний аміак, гептил, гідразин, дихлоретан, сірковуглець, тертраетилсвинец, оксиди азоту і так далі), здатні до самозаймання і горіння навіть після видалення джерела вогню.