Пристосування під пру приміщень господарського призначення

У районах малоповерхової міської забудови або в сільській місцевості під ПРУ можна пристосувати різні заглиблені господарські будівлі - підвали, овочесховища, льохи.

У поглибленому приміщенні посилюють його перекриття, на яке насипають шар ґрунту заввишки 60 - 70 см; встановлюють витяжний короб; біля вхідних дверей навішують завісу з щільного матеріалу. Для захисту від проникаючої радіації на відстані 1,5 м навпроти входу будують стінку з цеглини завтовшки 40-50 см шириною удвічі більше ширина дверей і заввишки в двері. ПРУ забезпечено спеціальною тарою для відходів.

Як протирадіаційне укриття можна використовувати перебудовані приміщення кам'яних малоповерхових будинків. Для облаштування ПРУ спеціальними рамами зміцнюють перекриття; віконні отвори закладають цеглиною; на горищне перекриття утеплюють теплоізолятором і згори укладають 30 - 40 см шар ґрунтової підсипки; спеціальними валиками ущільнюють притвор вхідних дверей; зовнішні стіни обваловують ґрунтом; встановлюють припливний і витяжний короби; отвори навколо короба заповнюють цеглиною.

Герметизація приміщень досягається закладенням тріщин, щілин і інших отворів в стінах і стелі, в місцях примикання віконних і дверних отворів, введення опалювальних і водопровідних труб, підгонкою дверей і оббивкою їх повстю.

Витяжний вентиляційний короб встановлюється на 1,5 - 2 м вище припливного для створення тяги. Згори короби обладнаються козирками, а на входах в приміщення заслінки, що щільно приганяють. У припливному коробі встановлюється протипиловий фільтр у вигляді рамки з натягнутою на неї марлею, а на виході нижче заслінки робиться кишеня для осадження пилу, що проник через фільтр. У оселях замість витяжного короба можна використовувати димарі або наявні вентиляційні канали.

Пристосування шахт і гірських виробок під пру

У районах гірничодобувної і вугільної промисловості для укриття населення, після відповідного дообладнання, можуть використовуватися шахти, копальні чорної і кольорової металургії, виробки по здобичі будівельних матеріалів і інші підземні виробки і споруди.

Прості укриття

Прості укриття зменшують радіуси ураження ударною хвилею, послабляють дію радіоактивних випромінювань і ураження світловим випромінюванням. Вони будуються на маршрутах евакуації і тимчасово в заміській зоні, коли існуючих укриттів не вистачає. Такі захисні споруди виконуються у вигляді щілин, траншей, землянок. Щілина є простою по конструкції масовою захисною спорудою, будівництво якої нескладне і може бути виконано населенням за короткий строк, використовуючи при цьому підручні місцеві матеріали. Місце для будівництва щілин вибирають на такій відстані від будівель, яка перевищує їх висоту. Їх споруджують на ділянках, не затоплюваних талими і дощовими водами.

Щілини бувають відкриті і перекриті. Спочатку влаштовують відкриту щілину. Вона є зигзагоподібною траншеєю у вигляді декількох прямолінійних ділянок завдовжки не більше 15 м Глибина її 1,8 - 2 м, ширина по верху - 1,1 - 1,2 м, по дну - до 0,8 м Довжина щілини визначається з розрахунку 0,5 - 0,6 м на одну людину і звичайна місткість щілини 10 - 15, найбільша - 50 чоловік. Наприклад, щілина для 10 чоловік повинна мати довжину 8 - 10 м, в ній рекомендується обладнати 7 місць для сидіння і 3 - для лежання.

Для створення перекритої щілини над виритою простою щілиною укладають покриття. У щілинах місткістю до 20 чоловік роблять один вхід, а більше 20 человек - два входи на протилежних кінцях під прямим кутом до щілини і обладнають герметичними дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють витяжний короб. Відкрита щілина зменшує дозу радіоактивного опромінення в 2 - 3 рази, перекрита в 40 - 50 разів. Від ХНР і бактерійних засобів щілина не захищає, тому люди, що знаходяться навіть в перекритих щілинах, мають бути в засобах індивідуального захисту органів дихання, а у відкритих щілинах - і в засобах захисту шкірних покривів.