- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Організація оповіщення
Система оповіщення складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення, локальних і об'єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику.
На випадок загрози або виникнення НС регіонального рівня в областях і містах створюються регіональні системи централізованого оповіщення, в який може використовуватися апаратура і технічні засоби оповіщення ЦЗ, канали і засоби ліній зв'язку, мережа радіосповіщення і телебачення (мовні канали), мережі зв'язку. Ця система повинна забезпечувати можливість циркулярного або вибіркового оповіщення. На об'єктах підвищеної небезпеки за їх рахунок створюються системи оповіщення, пов'язані з регіональними системами централізованого мовлення.
Локальні системи оповіщення, створюються на об'єктах підвищеної небезпеки. До їх складу входять радіоточки мережі радіомовлення і відомчих радіотрансляційних вузлів, вуличні гучномовці, електросирени, система централізованого виклику, записи з текстами звернень. Локальні системи повинні забезпечувати оповіщення:
керівників і інших працівників об'єктів підвищеної небезпеки;
оперативних чергових аварійно-рятувальних служб, чергових органів МВС відповідних територій;
керівників і посадовців підприємств, установ (передусім дитячих і медичних) і населення, що потрапляють в зону НС.
На об'єктах підвищеної небезпеки, у яких зона ураження не виходить за межі об'єкту, - створюються об'єктові системи для оповіщення керівного складу, посадовців і персоналу об'єкту; рятувальних служб, управління відділу по НС і ЦЗ, органів МВС по прямих телефонах.
Готовність систем оповіщення забезпечується шляхом:
організації цілодобового чергування на всіх рівнях і в усіх структурах тих, що мають обов'язки у сфері цивільного захисту населення;
своєчасною підготовкою персоналу чергових служб до дій в НС;
впровадження автоматизованих систем оповіщення з використанням сучасних технологій;
якісного експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури, технічних засобів оповіщення і систем зв'язку ЦЗ.
Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
При загрозі і виникненні надзвичайних ситуацій забезпечення стійкого зв'язку здійснюється за рахунок виконання організаційно-технічних заходів, основними з яких є:
надання членам Комісії з ТЕБ і НС усіх рівнів пріоритетного права на користування телефонним і телеграфним зв'язком;
організація роботи аварійно-відновних команд зв'язку;
використання міжміської державної мережі електрозв'язку;
розробка мережі запасних маршрутів доставки пошти;
узгодження з Держкомзв'язку питань організації обхідних і дублюючих ліній зв'язку інших Міністерств і відомств;
створення і використання рухливих вузлів електрозв'язку;
забезпечення можливості використання мереж радіозв'язку для дублювання слабо захищених мереж кабельного зв'язку;
забезпечення об'єктів електрозв'язку резервними або дублюючими джерелами електропостачання.
Для забезпечення посадовцям пріоритетного права на користування міжміським телефонним і телеграфним зв'язком використовується система паролів. Телефонні переговори з метою обміну оперативною інформацією забезпечуються по паролю "Беда". Екстрене право на користування цим паролем надане чергово-диспетчерським службам об'єктів підвищеній небезпеці. Для передачі документальних відомостей надається право на телеграфний зв'язок по паролю "Шторм". При цьому обробка і передача телеграм здійснюється негайно. Для передачі розпорядження на оповіщення, забезпечення захисту населення і територій, підприємств, установ, організацій, а також організації заходів по попередженню НС відповідним посадовцям надаються телефонні і телеграфні канали по паролю "Стрела". Цей пароль одночасно є категорією термінової телеграми.