- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
Мережа спостереження і лабораторного контролю (МСЛК) створюється для своєчасного здійснення заходів цивільного захисту, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями. МСЛК створюється на базі загальнодержавної і територіальних систем спостереження і лабораторного контролю з включенням в них існуючих сил і засобів.
Терміни і визначення:
Спостереження - спосіб розвідки, що забезпечує своєчасне виявлення зараженості (забрудненості) об'єктів довкілля, продовольства, харчової і фуражної сировини, питної води РР, ОР, ХНР, БЗ за допомогою технічних засобів.
Лабораторний контроль - виявлення в пробах об'єктів довкілля, продовольстві, харчовій і фуражній сировині, питній воді, клінічному матеріалі шуканого агента.
Індикація - комплекс заходів, що дозволяє підтвердити факт зараження (забруднення) РР, ОР, ХНР, БЗ і визначити їх вид.
Метою спостереження і лабораторного контролю є:
- своєчасне виявлення, індикація, опрацювання і передача інформації відносно радіоактивного, хімічного, біологічного зараження (забруднення) питної води, харчової і фуражної сировини, продовольства, об'єктів довкілля (повітря, ґрунту, води відкритих водоймищ, рослинності та ін.) при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в надзвичайний період;
- вживання екстрених заходів по захисту населення від радіоактивних (РР), хімічно небезпечних речовин (ХНР), біологічних засобів (БЗ) - збудників інфекційних захворювань.
Основними завданнями МСЛК є:
- збір, обробка і видача даних по радіаційній, хімічній, бактеріологічній (біологічній) обстановці при виконанні заходів цивільного захисту і ліквідації надзвичайних ситуацій, обумовлених аваріями, катастрофами і стихійними лихами;
- створення банку даних про прогнозовану і реальну РХБ обстановку;
- розробка пропозицій для ухвалення рішень по захисту населення;
- проведення обстежень і лабораторних експертиз радіоактивного, хімічного, бактеріологічного (біологічного) забруднення довкілля;
- створення і забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, необхідних для виконання завдань, поставлених перед МСЛК.
З метою здійснення перерахованих завдань проводяться наступні заходи:
- вимір потужності доз радіоактивного випромінювання на місцевості і території контрольованих об'єктів;
- визначення питомої і об'ємної активності радіонуклідів в пробах продовольства, харчової сировини, води і харчової продукції; ґрунту, рослин, кормів, мінеральних і органічних добрив, пестицидів;
- встановлення наявності і проведення попередньої ідентифікації ОР і ХНР в атмосферному повітрі і на місцевості; на території сільськогосподарських угідь і воді відкритих водоймищ, а також в питній воді, продовольстві, харчовій сировині і кормі;
- встановлення факту зараження тварин і птахів РР, ОР і ХНР і здійснення їх індикації;
- проведення санітарно-епідеміологічного спостереження;
- дослідження проб, відібраних з об'єктів довкілля, продовольства, питної води і харчової сировини на зараженість відомими збудниками;
- встановлення наявності в довкіллі збудників інфекційних захворювань людей при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
- проведення ветеринарного спостереження на об'єктах сільського господарства;
- встановлення наявності збудників інфекційних захворювань тварин і птахів при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період;
- встановлення виду збудників хвороб рослин при надзвичайних ситуаціях мирного часу і в особливий період в пробах сільськогосподарських культур і насаджень.
МСЛК повинна працювати в режимах повсякденного функціонування, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації, виконуючи завдання передбачені нормативними документами. Екстрена інформація про виявлення в атмосфері, ґрунті, воді, продуктах харчування, харчовій і фуражній сировині РР, ХНР в кількостях, що значно перевищують фонові значення або ГДК, а також ОР і БЗ; про масові спалахи особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин; про випадки високого забруднення довкілля негайно передається установами МСЛК у вищестоящі інстанції.
Свої завдання мережа спостереження і лабораторного контролю вирішує в тісній взаємодії з іншими службами.