5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на

хімічно небезпечних об'єктах

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі міру хімічного забруднення атмосфери і місцевості, яка впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:

- визначення напряму осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або місткостей для зберігання ХНР, по метеоданим;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості по очікуваних значеннях доз ураження;

- визначення площі ураження ХНР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту і тривалості вражаючої дії ХНР;

- визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Масштаби зараження ХНР залежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари:

- для зріджених газів - окремо для первинної і вторинної;

- для стислих газів - тільки для первинної;

- для отруйних рідин, киплячих вище за температуру довкілля, - тільки для вторинної.

Початковими даними для прогнозування масштабів зараження ХНР є:

- загальна кількість ХНР на об'єкті і дані про розміщення їх запасів в технологічних місткостях і трубопроводах;

- кількість ХНР, викинутих в атмосферу і характер їх розливу на підстилаючій поверхні ("вільно", "в піддон" або "в обвалування");

- висота піддону або обвалування складських місткостей;

- метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгера), міра вертикальної стійкості повітря.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій для початкових даних рекомендується приймати: викид ХНР - кількість ХНР в максимальній за об'ємом одиничній місткості (технологічною, складською, транспортною та ін.), метеорологічні умови - інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конкретні дані про кількість викинутого (що розлилося) ХНР і реальні метеоумови.

Зовнішні межі зони зараження ХОВ розраховуються по пороговій токсодозі при інгаляційній дії на організм.

Граничний час перебування людей в зоні зараження і тривалість збереження незмінними метеорологічних умов (міри вертикальної стійкості атмосфери, напряму і швидкості вітру) складає 4 години. Після закінчення вказаного часу прогноз обстановки повинен уточнюватися.

При аваріях на газо- і продуктопроводах викид ХНР приймається рівним максимальній кількості ХНР, що міститься в трубопроводі між автоматичними відсікачами, наприклад, для аміакопроводів - 275 - 500 тонн.

Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації

6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації

Реагування на надзвичайні ситуації полягає в:

- організації і здійсненні органами управління і силами цивільного захисту скоординованого комплексу організаційних і практичних дій (заходів) з ліквідації надзвичайних ситуацій, подій і їх наслідків;

- проведенні робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій;

- екстреній допомозі населенню в надзвичайних ситуаціях;

- життєзабезпеченні постраждалого населення, надання йому медико-санітарній, матеріальній і психологічній допомоги;

- проведенні відновних робіт.

Для координації дій органів виконавчої влади, інших органів управління, управління силами цивільного захисту, організованого і планового виконання усього комплексу робіт і заходів по ліквідації надзвичайних ситуацій у разі загрози і виникнення їх:

- створюються спеціальні комісії з ліквідації НС;

- призначаються керівники робіт по ліквідації НС;

- створюються Штаби по ліквідації НС.

Спеціальні комісії з ліквідації надзвичайних ситуацій створюються для координації дій органів виконавчої влади, інших органів управління і організацій.

У разі НС державного рівня за рішенням Кабінету Міністрів України створюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації надзвичайної ситуації, основними завданнями якої є:

- організація виконання комплексу заходів по ліквідації НС;

- визначення комплексу заходів по захисту населення і територій від наслідків НС;

- безпосередня організація і координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в НС;

- забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

- забезпечення заходів соціального захисту постраждалого населення;

- організація відновних робіт на першому етапі їх проведення.

Для координації робіт по ліквідації НС регіонального, місцевого і об'єктового рівня, за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, керівника підприємства, установи і організації створюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайної ситуації регіонального, місцевого і об'єктового рівня, основними завданнями яких є:

- організація виконання плану заходів по ліквідації НС;

- формування плану заходів по захисту населення і територій від наслідків НС;

- безпосередня організація і координація діяльності структурних підрозділів на місцях;

- забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

- забезпечення заходів соціального захисту постраждалого населення;

- організації відновних робіт.

Керівник робіт по ліквідації надзвичайної ситуації призначається для безпосереднього управління аварійно-рятувальним і іншими невідкладними роботами при виникненні будь-якої надзвичайної ситуації.

Керівник робіт самостійно приймає рішення відносно:

- проведення евакуаційних заходів;

- зупинки діяльності об'єктів, що знаходяться в зоні НС, і обмеження доступу людей в цю зону;

- залучення до проведення робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна підприємств, установ і організацій, які знаходяться в зоні НС, аварійно-рятувальних служб і формувань, а також громадян по їх згоді;

- зупинку аварійно-рятувальних робіт, у разі виникнення загрози життя рятувальників і інших осіб, які беруть участь в ліквідації НС.

Штаб по ліквідації надзвичайної ситуації є робочим органом керівника робіт і створюється в усіх випадках виникнення НС будь-якого рівня.

Основним завданням Штабу є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт по ліквідації НС. В той же час Штаб:

- визначає зону ураження, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх порятунок і надання медичної допомоги;

- збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує і узагальнює їх;

- визначає необхідні роботи по ліквідації НС, приймає рішення по проведенню аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;

- розробляє оперативний план з ліквідації НС і її наслідків, зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби і своєчасно вводить їх в дію;

- визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення;

- організовує взаємодію аварійно-рятувальних служб і формувань, залучених до ліквідації надзвичайної ситуації;

- здійснює керівництво роботами по ліквідації НС;

- веде облік робіт, які були проведені аварійно-рятувальними службами і формуваннями під час ліквідації НС;

- оперативно опрацьовує проблемні питання, що виникають під час ліквідації НС і їх наслідків;

- веде облік загиблих і постраждалих в результаті НС;

- забезпечує прийняття реєстрів потерпілих в надзвичайній ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога;

- здійснює інформування населення про наслідки НС, прогноз її розвитку, хід ліквідації і правила поведінки в зоні надзвичайної ситуації;

- веде оперативно-технічну документацію і складає звіт.

Аварійно - рятувальні служби України

У законодавстві України існує ряд визначень, пов'язаних з проведенням аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил і засобів, призначених для вирішення завдань по запобіганню і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.

Професійна аварійно-рятувальна служба - аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній і професійній основі, що передбачає спеціальну фізичну і психологічну підготовку особового складу.

Спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

Спеціалізована аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, яка має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів надзвичайних ситуацій і відповідні аварійно-рятувальні засоби.

Аварійно-рятувальне формування - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальні служби громадських організацій - аварійно-рятувальні служби, створені об'єднаннями і союзами об'єднань громадян.

Допоміжний підрозділ аварійно-рятувальної служби - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для забезпечення діяльності по виконанню покладених на неї завдань.

Рятувальник - особа, яка має відповідну спеціальну підготовку, атестований на придатність до проведення аварійно-рятувальних робіт і що безпосередньо бере участь в них, має спеціальну фізичну і психологічну підготовку і відповідає за її підтримку.

Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція і інші об'єкти права інтелектуальної власності (засобу зв'язку, техніка, устаткування, спорядження, матеріали, відео -, кіно -, фотоматеріали за технологією проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, порятунок і захист людей (у тому числі надання їм невідкладній медичній допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей і захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій.

Основними завданнями аварійно-рятувальних служб є:

- ліквідація надзвичайних ситуацій і окремих їх наслідків;

- виконання робіт по запобіганню виникненню і мінімізації наслідків НС техногенного і природного характеру і по захисту від них населення і територій;

- захист природного довкілля і локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних чинників, що виникають під час аварій і катастроф.

Відповідно до покладених на них завдань основними функціями аварійно-рятувальних служб є:

- забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

- пошук і порятунок людей на уражених об'єктах і територіях, представлення в можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров'я стані, на місці події і під час евакуації до лікувальних закладів;

- ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситуацій;

- контроль за готовністю обслуговуючих ними об'єктів і територій до проведення робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій;

- участь в розробці і узгодженні планів реагування на надзвичайні ситуації на обслуговуваних ними об'єктах і територіях;

- участь в проведенні експертизи проектних рішень по поліпшенню захисту об'єктів і територій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

- участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, що вимагають аварійно-рятувального обслуговування;

- участь в підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення об'ємів матеріальних резервів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

- організація ремонту і технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів;

- пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій і участь в підготовці працівників підприємств, установ, організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру.

Постійному і обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають:

- підприємства, організації по здобичі і переробці твердих, рідких і газоподібних корисних копалини, експлуатації продуктопроводів та ін.;

- спорудження транспортних підприємств, організацій з підвищеними вимогами до рівня безпеки їх експлуатації (морські і річкові порти, аеродроми і аеропорти, метрополітен і т. п.);

- металургійні, хімічні, радіаційно-небезпечні, вибухо- і пожежонебезпечні підприємства, організації з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також, ті що застосовують у своєму виробництві або зберігаючі ХНР;

- рекреаційні зони і інші території в період масового відпочинку людей, у тому числі місця туристичної активності;

- райони відповідальності України за організацію обслуговування повітряного руху;

- водні об'єкти України.

Державні і комунальні аварійно-рятувальні служби у разі здійснення заходів по запобіганню виникненню і ліквідації надзвичайних ситуацій мають право:

- обстежувати з метою профілактики виникнення надзвичайних ситуацій об'єкти і території, обслуговуваних ними;

- подавати власникам підприємств, установ і організацій, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування пропозиції по поліпшенню протиаварійного стану об'єктів і територій і усунення виявлених порушень вимог безпеки;

- безоплатно і безперешкодно отримувати від підприємств, установ і організацій, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання покладених на аварійно-рятувальну службу завдань;

- безперешкодного доступу на об'єкти і території з метою виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій;

- вимагати від усіх осіб, що знаходяться в зоні надзвичайної ситуації, дотримання встановлених правил;

- брати участь в роботі комісій з розслідування причин виникнення надзвичайних ситуацій на обслуговуваних ними об'єктах і територіях.

Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або неспеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими).

Аварійно-рятувальні служби розділяються на державні, комунальні, аварійно-рятувальні служби громадських організацій і об'єктові аварійно-рятувальні служби підприємств, установ, організацій.

Особливим видом державних аварійно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби медицини катастроф є представлення громадянам і рятувальникам в екстремальних ситуаціях безкоштовної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медичних сил і засобів і лікувальних закладів центрального і територіального рівнів незалежно від виду діяльності і галузевої приналежності.