Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tolstih_A.S._TSIVILNIY_ZAHIST_2012.doc
Скачиваний:
191
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.09 Mб
Скачать

3.3.1. Інженерний захист населення

Одним з основних способів захисту населення при надзвичайних ситуаціях, а також у разі виникнення небезпек під час військових дій являється його укриття в захисних спорудах цивільного захисту. Для забезпечення укриття населення завчасно створюється необхідний фонд захисних споруд цивільного захисту. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

а) комплексного освоєння підземного простору міст і інших населених пунктів для взаємоузгодженого розміщення в нім споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для захисту населення;

б) пристосування підвальних і інших поглиблених приміщень, приміщень цокольних і наземних поверхів існуючих будівель та тих, що будуються;

в) будівництва поглиблених сховищ і протирадіаційних укриттів, окремо розташованих від об'єктів виробничого призначення;

г) масового будівництва в особливий період швидкопобудованих і простих сховищ і укриттів;

д) обстеження, узяття на облік і пристосування тих підземних гірських і інших виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту людей.

До захисних споруд цивільного захисту відносяться:

- сховища;

- протирадіаційні укриття;

- прості укриття.

Укриттю в сховищах підлягають:

- працівники найбільшої робочої зміни об'єктів, розміщених за межами зон можливих сильних руйнувань, і віднесених до категорії особливої важливості;

- працівники найбільшої робочої зміни підприємств, що продовжують свою діяльність у військовий час, а також робочої зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність міст і об'єктів;

- персонал атомних електростанцій і працівники підприємств, які забезпечують функціонування цих станцій;

- нетранспортабельні хворі, а також медичний і обслуговуючий персонал лікувальних закладів, що не підлягають евакуації або, які не можуть бути евакуйовані в безпечні місця, у разі виникнення надзвичайних ситуацій і/або під час військових дій.

Захист іншого працюючого і непрацюючого населення, що проживає в містах, яке не підлягає евакуації, або яке не може бути евакуйоване в безпечні місця здійснюється у фонді захисних споруд.

Утримання захисних споруд цивільного захисту здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, на балансі яких вони знаходяться. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися в мирний час для господарських, культурних і побутових потреб. Приватизація (відчуження) захисних споруджень цивільного захисту, відповідно до законодавства, забороняється.

Класифікація захисних споруд

Існує ряд напрямів, по яких класифікуються захисні споруди.

По місткості: малій місткості (150-600 чол.); середній місткості (600-2000 чол); великій місткості (2000 - 5000 чол.). Сховища місткістю менше 150 чол. будують в тих випадках, коли це обґрунтовується конкретними місцевими умовами, а також економічною доцільністю. При збільшенні місткості від 1000 і більше чоловік помітно знижуються вартість будівництва сховищ у підрахунку на одного переховуваного.

За призначенням:

- загального призначення - для захисту населення в містах і сільських населених пунктах;

- спеціального призначення - для розміщення органів управління, систем оповіщення і зв'язку; для розміщення лікувальних установ, призначених для нетранспортабельних хворих.

По місцерозташуванню:

- вбудовані, розташовані в підвалах і перших поверхах будівель і споруд. Такі захисні споруди набули великого поширення, оскільки їх будівництво економічно доцільніше;

- що окремо стоять, будуються поза будівлями і спорудами (заглиблені або напівзаглиблені). Цей тип укриттів повинен будуватися тільки при неможливості будівництва вбудованих і розташовуватися поза будівлями на безпечній території;

- в підземних спорудженнях міського будівництва (метрополітени, пішохідні і транспортні тунелі, заглиблені гаражі, колектори);

- обладнані в гірських виробках (вугільних, рудних, соляних, вапняних, гіпсових) і природних порожнинах;

- що зводяться для особливих умов: в зоні можливих затоплень; у зоні розміщення атомних енергетичних об'єктів і ХНО; а також на підприємствах з вибухопожежною технологією.

По термінах будівництва:

- побудовані завчасно - будуються в мирний час, із застосуванням довговічних матеріалів, що не згорають;

- швидкопобудовані (із спрощеним устаткуванням, на вільних майданчиках) - споруджуються за 24 години після оповіщення про загрозу виникнення НС із застосуванням місцевих будівельних матеріалів.

По захисних особливостях. При цій класифікації споруд використовуються два технічні критерії:

1) величина навантаження, яке можуть витримати захисні конструкції, і перекриття сховища при дії надмірного тиску вибухової (ударної) хвилі:

- спеціалізовані сховища для розміщення відповідальних пунктів управління і великих вузлів зв'язки, які будуються за особливою вказівкою і витримують надмірний тиск 500 кПа;

- сховища 1-го і 2-го класу будують для захисту в межах забудови міста, причому сховища 1-го класу витримують надмірний тиск 300 кПА, а другого - до 2 кПА;

- сховища 3-го класу будують в зоні можливих слабких руйнувань і витримують надмірний тиск до 1 кПА;

Швидкопобудовані сховища будують тільки для 2-го і 3-го класу місткістю до 150 чоловік.

2) коефіцієнт послаблення радіації, що показує, в скільки разів захисна споруда послабляє дію радіації, а отже, і дозу опромінення людей.

По використанню в мирний час сховища діляться на: виробничі приміщення; складські приміщення; культурнодозвільні; приміщення ремонтних бригад і чергового персоналу; допоміжні приміщення лікувальних установ; приміщення побутового обслуговування і торгівлі; спортивні приміщення; гаражі; стоянки; санітарнопобутові приміщення (гардеробні, умивальні); технологічні, транспортні і пішохідні тунелі; колектори.

Окрім того сховища можуть класифікуватися по ряду інших ознак: матеріалу конструкцій; забезпеченню електроенергією; забезпеченню фільтровентиляційним устаткуванням (ФВУ).

За матеріалом конструкцій сховища можуть бути: з лісоматеріалів; комплексні; з кам'яними (блоковими) стінами; тканинні і тканекаркасні; металеві і залізобетонні (збірно-монолітні, монолітні і збірні).

По забезпеченню електроенергією споруди діляться на: забезпечувані від міської мережі або мережі підприємства і забезпечувані комплексно - від мережі міста і захищеного джерела (дизель-електричній станції).

По забезпеченню фільтровентиляційним устаткуванням (ФВУ) сховища діляться на: сховища з ФВУ промислового виготовлення (на два і три режими вентиляції) і сховища зі спрощеним ФВУ у поєднанні з промисловим устаткуванням (на один, два і три режими вентиляції).