- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
3.3.1. Інженерний захист населення
Одним з основних способів захисту населення при надзвичайних ситуаціях, а також у разі виникнення небезпек під час військових дій являється його укриття в захисних спорудах цивільного захисту. Для забезпечення укриття населення завчасно створюється необхідний фонд захисних споруд цивільного захисту. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:
а) комплексного освоєння підземного простору міст і інших населених пунктів для взаємоузгодженого розміщення в нім споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для захисту населення;
б) пристосування підвальних і інших поглиблених приміщень, приміщень цокольних і наземних поверхів існуючих будівель та тих, що будуються;
в) будівництва поглиблених сховищ і протирадіаційних укриттів, окремо розташованих від об'єктів виробничого призначення;
г) масового будівництва в особливий період швидкопобудованих і простих сховищ і укриттів;
д) обстеження, узяття на облік і пристосування тих підземних гірських і інших виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту людей.
До захисних споруд цивільного захисту відносяться:
- сховища;
- протирадіаційні укриття;
- прості укриття.
Укриттю в сховищах підлягають:
- працівники найбільшої робочої зміни об'єктів, розміщених за межами зон можливих сильних руйнувань, і віднесених до категорії особливої важливості;
- працівники найбільшої робочої зміни підприємств, що продовжують свою діяльність у військовий час, а також робочої зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, що забезпечують життєдіяльність міст і об'єктів;
- персонал атомних електростанцій і працівники підприємств, які забезпечують функціонування цих станцій;
- нетранспортабельні хворі, а також медичний і обслуговуючий персонал лікувальних закладів, що не підлягають евакуації або, які не можуть бути евакуйовані в безпечні місця, у разі виникнення надзвичайних ситуацій і/або під час військових дій.
Захист іншого працюючого і непрацюючого населення, що проживає в містах, яке не підлягає евакуації, або яке не може бути евакуйоване в безпечні місця здійснюється у фонді захисних споруд.
Утримання захисних споруд цивільного захисту здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, на балансі яких вони знаходяться. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися в мирний час для господарських, культурних і побутових потреб. Приватизація (відчуження) захисних споруджень цивільного захисту, відповідно до законодавства, забороняється.
Класифікація захисних споруд
Існує ряд напрямів, по яких класифікуються захисні споруди.
По місткості: малій місткості (150-600 чол.); середній місткості (600-2000 чол); великій місткості (2000 - 5000 чол.). Сховища місткістю менше 150 чол. будують в тих випадках, коли це обґрунтовується конкретними місцевими умовами, а також економічною доцільністю. При збільшенні місткості від 1000 і більше чоловік помітно знижуються вартість будівництва сховищ у підрахунку на одного переховуваного.
За призначенням:
- загального призначення - для захисту населення в містах і сільських населених пунктах;
- спеціального призначення - для розміщення органів управління, систем оповіщення і зв'язку; для розміщення лікувальних установ, призначених для нетранспортабельних хворих.
По місцерозташуванню:
- вбудовані, розташовані в підвалах і перших поверхах будівель і споруд. Такі захисні споруди набули великого поширення, оскільки їх будівництво економічно доцільніше;
- що окремо стоять, будуються поза будівлями і спорудами (заглиблені або напівзаглиблені). Цей тип укриттів повинен будуватися тільки при неможливості будівництва вбудованих і розташовуватися поза будівлями на безпечній території;
- в підземних спорудженнях міського будівництва (метрополітени, пішохідні і транспортні тунелі, заглиблені гаражі, колектори);
- обладнані в гірських виробках (вугільних, рудних, соляних, вапняних, гіпсових) і природних порожнинах;
- що зводяться для особливих умов: в зоні можливих затоплень; у зоні розміщення атомних енергетичних об'єктів і ХНО; а також на підприємствах з вибухопожежною технологією.
По термінах будівництва:
- побудовані завчасно - будуються в мирний час, із застосуванням довговічних матеріалів, що не згорають;
- швидкопобудовані (із спрощеним устаткуванням, на вільних майданчиках) - споруджуються за 24 години після оповіщення про загрозу виникнення НС із застосуванням місцевих будівельних матеріалів.
По захисних особливостях. При цій класифікації споруд використовуються два технічні критерії:
1) величина навантаження, яке можуть витримати захисні конструкції, і перекриття сховища при дії надмірного тиску вибухової (ударної) хвилі:
- спеціалізовані сховища для розміщення відповідальних пунктів управління і великих вузлів зв'язки, які будуються за особливою вказівкою і витримують надмірний тиск 500 кПа;
- сховища 1-го і 2-го класу будують для захисту в межах забудови міста, причому сховища 1-го класу витримують надмірний тиск 300 кПА, а другого - до 2 кПА;
- сховища 3-го класу будують в зоні можливих слабких руйнувань і витримують надмірний тиск до 1 кПА;
Швидкопобудовані сховища будують тільки для 2-го і 3-го класу місткістю до 150 чоловік.
2) коефіцієнт послаблення радіації, що показує, в скільки разів захисна споруда послабляє дію радіації, а отже, і дозу опромінення людей.
По використанню в мирний час сховища діляться на: виробничі приміщення; складські приміщення; культурнодозвільні; приміщення ремонтних бригад і чергового персоналу; допоміжні приміщення лікувальних установ; приміщення побутового обслуговування і торгівлі; спортивні приміщення; гаражі; стоянки; санітарнопобутові приміщення (гардеробні, умивальні); технологічні, транспортні і пішохідні тунелі; колектори.
Окрім того сховища можуть класифікуватися по ряду інших ознак: матеріалу конструкцій; забезпеченню електроенергією; забезпеченню фільтровентиляційним устаткуванням (ФВУ).
За матеріалом конструкцій сховища можуть бути: з лісоматеріалів; комплексні; з кам'яними (блоковими) стінами; тканинні і тканекаркасні; металеві і залізобетонні (збірно-монолітні, монолітні і збірні).
По забезпеченню електроенергією споруди діляться на: забезпечувані від міської мережі або мережі підприємства і забезпечувані комплексно - від мережі міста і захищеного джерела (дизель-електричній станції).
По забезпеченню фільтровентиляційним устаткуванням (ФВУ) сховища діляться на: сховища з ФВУ промислового виготовлення (на два і три режими вентиляції) і сховища зі спрощеним ФВУ у поєднанні з промисловим устаткуванням (на один, два і три режими вентиляції).