- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Планування евакуації населення
Планування евакуації проводиться для населення, що проживає в зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного зараження, районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій планується і проводиться:
- для АЕС потужністю до 4 ГВт - в радіусі 30 кілометрів;
- для АЕС потужністю більше 4 ГВт - в радіусі 50 кілометрів.
У плані евакуації відзначаються:
- виводи з оцінки обстановки у разі виникнення НС;
- порядок оповіщення населення про початок евакуації;
- кількість населення, яка підлягає евакуації, по вікових категоріях;
- терміни проведення евакуації;
- склад евакуаційних органів і терміни приведення їх в готовність;
- кількість населення, яка транспортується різними видами транспортних засобів і що виводиться пішим порядком;
- розподіл об'єктів за збірними евакуаційними пунктами, пунктами посадки, районами (пунктам) розміщення і евакуаційними напрямами;
- маршрути евакуації;
- райони (пункти) розміщення евакуйованого населення;
- пункти посадки на транспортні засоби і висадки в безпечному районі; порядок доставки населення від пунктів висадки до районів (пунктів) розміщення;
- заходи по організації прийняття, розміщення, захисту і життєзабезпечення евакуйованого населення в безпечному районі;
- порядок організації управління і зв'язку.
На карті (схемі), що є складовою частиною плану евакуації позначаються:
- райони (пункти) розміщення евакуаційних органів, початкові пункти і пункти посадки (висадки);
- схема оповіщення, організації зв'язку і управління;
- розміщення евакуйованого населення по об'єктах в безпечному районі.
Порядок проведення евакуації
З отриманням рішення (сигналу) про проведення евакуації евакуаційні комісії:
- уточнюють завдання керівникам об'єктів по проведенню евакуаційних заходів;
- контролюють стан оповіщення населення, його збору, формування колон;
- забезпечують переміщення їх до пунктів евакуації;
- разом з транспортними службами забезпечують готовність транспортних засобів до перевезень, уточнюють порядок їх використання;
- підтримують постійний зв'язок з начальниками маршрутів і з органами виконавчої влади безпечних районів;
- дають інформацію про хід евакуації.
У райони розміщення евакуаційних органів і населення, прямують представники евакуаційних комісій для вирішення питань прийняття, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.
Об'єктові евакуаційні комісії:
- організовують оповіщення, реєстрацію і облік населення, уточнюють дані про транспортні засоби, які виділяються об'єкту, термін їх подачі, маршрути і порядок руху;
- видають начальникам піших і транспортних колон витяги зі схем маршрутів, забезпечують засобами зв'язку і інструктують їх;
- організовують і контролюють посадку евакуйованого населення на транспортні засоби і відправлення колон;
- надають необхідну інформацію органам виконавчої влади в безпечних районах;
- інформують районні евакуаційні комісії про хід евакуації.
Керівники житлово-експлуатаційних організацій здійснюють оповіщення непрацюючого населення про порядок проведення евакуації, разом з працівниками органів внутрішніх справ і охорони здоров'я забезпечують прибуття на збірні евакуаційні пункти громадян, які з поважних причин не можуть самостійно прибути на ці пункти.
Начальники збірних евакуаційних пунктів уточнюють з керівниками підприємств і організацій чисельність евакуйованого населення і порядок його відправки, організовують реєстрацію і облік населення, формують піші і транспортні колони, здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
Керівник органу виконавчої влади і евакуаційна комісія безпечного району, організовують підготовку пунктів висадки, розгортають приймальний евакуаційний пункт, уточнюють кількість прибулих і порядок подачі транспортних засобів для їх вивезення з пунктів висадки, а також з проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення.
У разі оголошення евакуації громадяни самостійно на міських транспортних засобах, які в цей період працюють цілодобово, прибувають на збірні евакуаційні пункти. Працівники цих пунктів розподіляють громадян, інструктують і забезпечують посадку на транспортні засоби.
У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об'єкті евакуація населення проводиться в два етапи:
- перший - від місця знаходження людей до межі зони забруднення;
- другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.
На межі зони забруднення (на проміжному пункті евакуації) здійснюється пересадка евакуйованого населення із забрудненого транспорту на чистий.
Евакуація із зон можливого катастрофічного затоплення проводиться в першу чергу з населених пунктів, що знаходяться поблизу гребель, до яких проривна хвиля доходить протягом 4 годин, а з інших населених пунктів - за наявності безпосередньої загрози їх затоплення.
Інформаційне забезпечення евакуйованого населення про порядок дій в різних ситуаціях і про оперативну обстановку здійснюється за допомогою системи оповіщення, засобів радіомовлення і телебачення.
Евакуйовані громадяни повинні мати при собі паспорт, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, свідоцтво про народження, гроші і цінності, продукти харчування і воду на три доби, постільну білизну, необхідний одяг і взуття загальною вагою не більше 50 кг на кожного члена сім'ї. Дітям дошкільного віку укладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де відзначається прізвище, ім'я і по батькові, домашня адреса, а також ім'я і по батькові матері і батька.