- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
З метою захисту формувань ГЗ, робітників, службовців і іншого населення від РР, ОР і БЗ штабами ГЗ організовується забезпечення їх засобами радіаційного і хімічного захисту. У зв'язку, з чим здійснюється накопичення і підтримка в готовності ЗІЗ в державних резервах і запасах промислових об'єктів, організацій, підприємств.
До засобів РХЗ населення і забезпечення особового складу невоєнізованих формувань, що підлягають накопиченню і зберіганню, відносяться:
- засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;
- засоби захисту шкіри;
- промислові засоби захисту органів дихання від ХНР;
- респіратори;
- прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю;
- військові прилади хімічної розвідки;
- спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки;
- джерела живлення і засоби індикації для перерахованих приладів;
- ватно-марлеві пов'язки.
У військовий час забезпечення засобами РХЗ по їх категоріях проводяться в наступному порядку:
- ЗІЗОД - непрацююче і працююче населення, особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- засобами захисту шкіри - особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- респіраторами - працююче населення, особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- приладами радіаційної розвідки і дозиметричного контролю - особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- військовими приладами хімічної розвідки - особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань.
У разі виникнення НС на РНО і ХНО в умовах мирного часу населення і особовий склад невоєнізованих формувань забезпечується такими засобами РХЗ:
- промисловими ЗІЗОД - непрацююче і працююче населення, що проживає в прогнозованій зоні хімічного зараження, а також особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- спеціальними (промисловими) приладами хімічної розвідки - особовий склад невоєнізованих територіальних і об'єктових формувань;
- респіраторами, ватно-марлевими пов'язками - непрацююче населення, що проживає в зонах спостереження РНО.
Річні норми накопичення засобів РХЗ визначаються в межах від 1/10 до ¼ загальної потреби по кожній категорії залежно від їх терміну зберігання. Після закінчення нормативного терміну зберігання здійснюється їх заміна.
Норми забезпечення засобами РХЗ наступні.
В умовах військового часу:
- непрацююче населення:
1) дорослі, зокрема пенсіонери - цивільний фільтруючий протигаз (1 протигаз на одну людину і додатково 2 % від загальної кількості непрацюючого населення);
2) діти віком:
до 1,5 років - камера захисна дитяча типу КЗД- 6 (1 камера на одну дитину);
від 1,5 років до 6 років включно - протигаз ПДФ-Д (1 протигаз на одну дитину і додатково 2 % від загальної кількості);
від 7 до 16 років включно - протигаз ПДФ-Ш (1 протигаз на одну дитину і додатково 2 % від загальної кількості);
3) працююче населення - цивільний протигаз (1 протигаз на одну людину і додатково 2 % від загальної кількості);
4) особовий склад невоєнізованих формувань:
цивільний протигаз і респіратор (1 протигаз і 1 респіратор на одну людину і додатково 5 % від загальної кількості);
захисний костюм типу Л- 1 (один костюм на людину і додатково 10 % від загальної кількості);
прилади - по встановлених нормативах.
У разі виникнення НС з викидом ХНР.
1) непрацююче населення, що проживає в небезпечній зоні, - промисловий протигаз (1 протигаз на людину і додатково 10 % від загальної кількості людей);
2) населення, що працює в небезпечній зоні, - промисловий протигаз (1 протигаз на людину і додатково 2 % від загальної кількості людей);
3) особовий склад невоєнізованих формувань:
промисловий або ізолюючий протигаз (по кількості особового складу);
спеціальні прилади хімічної розвідки (1 прилад на кожну хімічну речовину або 1 прилад багатофункціонального призначення на одне формування.
Встановлені наступні терміни зберігання засобів РХЗ:
- промислові протигази - 10 років;
- цивільні протигази - 10 років;
- дитячі протигази - 10 років;
- камери захисні дитячі - 3 роки;
- ізолюючі протигази - 5 років;
- регенеративні патрони - 10 років;
- респіратори - 3 роки;
- ватно-марлеві пов'язки - 8 років;
- легкі захисні костюми (типу Л- 1) - 5 років;
- загальновійськовий захисний комплект (типу ОЗК) - 5 років;
- промислові захисні костюми хімічного захисту ізолюючого типу - 5 років;
- костюми хімічного захисту підвищеної герметичності - 5 років;
- військові прилади хімічної розвідки - 15 років;
- спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки - 8 років;
- прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю - 10 років.
Видача засобів РХЗ організовується при можливій загрозі радіоактивного і хімічного зараження:
- для невоєнізованих формувань ГЗ - по місцерозташуванню;
- для робітників і службовців - за місцем роботи;
- іншого населення в місцях постійного проживання.
Для видачі засобів індивідуального захисту на об'єктах економіки, організаціях, установах, ЖЕКах, клубах і тому подібне створюються пункти видачі ЗІЗ, діючі через дві години після отримання розпорядження. Кількість пунктів розраховується так, щоб здійснити видачу протягом 6 - 8 годин (продуктивність пункту 180 - 200 чол/годину). Майно невоєнізованих формувань зберігається на об'єктах господарської діяльності окремо і в будь-який час має бути готове для видачі без зупинки виробничої діяльності.