
- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
Хімічна аварія - це аварія на ХНО, що супроводжується витоком або викидом хімічних небезпечних речовин (ХНР), здатна привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або хімічному зараженню природного довкілля.
Розлив ХНР - витікання при розгерметизації з технологічних установок, місткостей для зберігання або транспортування небезпечної хімічної речовини.
Викид ХНР - вихід при розгерметизації за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для зберігання і транспортування небезпечної хімічної речовини.
Залежно від фізико-хімічних властивостей ХНР, умов використання, зберігання і транспортування аварії на ХНО можуть бути наступних видів:
- з утворенням тільки первинної хмари ХНР;
- з утворенням первинної і вторинної хмар ХНР;
- з утворенням тільки вторинної хмари ХНР;
- із зараженням території (ґрунту, води).
Локалізація і знезараження парогазової фази
первинної і вторинної хмар ХНР
Локалізація і знезараження парогазової фази первинної і вторинної хмар ХНР здійснюється з метою максимально можливого обмеження поширення хмари у напрямі місць масового проживання людей і розміщення важливих господарських об'єктів, а також максимально можливого зниження концентрації пари ХНР в хмарі.
Метод постановки водяної завіси
При аваріях з викидом водорозчинних ХНР (аміак та ін.) використовується спосіб постановки водяної завіси.
При викиді ХНР кислого типу в завісу додається аміачна вода (влітку - 10 - 12%, взимку - 20 - 25%). Це дозволяє нейтралізувати хмару ХНР.
Постановка рідинної завіси включає наступні операції:
- вибір рубежів постановки завіси;
- розставляння на вибраному рубежі розпорошуючих насадок;
- розставляння хімічних і пожежних машин, підготовка їх до роботи;
- постановку рідинної завіси протягом заданого часу;
- зміну машин, що витратили нейтралізуючий розчин, з урахуванням безперервності постановки завіси;
- перезаправку машин водою (нейтралізуючим розчином).
Пожежні брандспойти або розпорошуючи насадки встановлюються на сліді хмари на видаленні не більше 30 м один від одного, по усій ширині хмари. Ширина завіси на кожному рубежі має бути більше ширини хмари в приземному шарі на 5-10%. Висота завіси має бути не менше 10 м
Для досягнення ефективної локалізації хмари ХНР рідинна завіса повинна ставитися безперервно упродовж встановленого часу.
Метод постановки повітряного теплового потоку
Локалізація і знезараження хмар вибухобезпечних ХНР газоповітряним тепловим потоком може здійснюватися створенням на шляху руху хмари загороджувальної пожежі. Для створення інтенсивного теплового потоку застосовуються нафтопродукти і місцеві матеріали (дрова, відходи виробництва). Джерела теплового потоку (вогнища, ями або траншеї з нафтопродуктами) розміщуються на шляху руху хмари на відстані 20 - 25 м один від одного. Для забезпечення безперервності дії теплового потоку можуть створюватися декілька рубежів горіння, що функціонують одночасно або послідовно.
Локалізація протоки ХНР обвалуванням
Локалізація розливу ХНО обвалуванням застосовується у випадках аварійного викиду (розливу) на підстилаючу поверхню або в піддон і розтіканні ХНР по території об'єкту або прилеглої місцевості. Мета обвалування - запобігти розтіканню ХНР, зменшити площу випару, скоротити параметри вторинної хмари ХНР. Обвалування забезпечується таким чином: вибираються напрями і параметри обвалування; здійснюється розмітка фронту обвалування; розставляється техніка на фронті робіт; насипається грунт для обваловки; ущільнюють ґрунт.
Локалізація розливу збором рідкої фази ХНР в ями-пастки
Збір рідкої фази ХНР в ями-пастки роблять з метою припинення розтікання розливу, зменшення площі зараження і інтенсивності випару ХНР. Облаштування ями-пастки включає наступні операції: вибір місця риття ями-пастки; розмітку ями-пастки; розставляння машин; риття ями-пастки; риття об’єднуючої канавки. Об'єм ями-пастки повинен перевищувати об'єм ХНР, що вилилося, на 5-10%; горизонтальний переріз ями має бути мінімальним для цього об'єму з метою скорочення площі випару ХНР.
Локалізація розливу ХНР засипкою сипкими сорбентами
Засипка розливу ХНР сипкими сорбентами роблять з метою зменшення інтенсивності випару ХНР. Для засипки використовуються пісок, пористий грунт, шлак, керамзит. Засипка починається з навітряного боку і ведеться від периферії до центру. Товщина насипного шару має бути не менше 15 см від дзеркала протоки, що відповідає нормі витрати 3 - 4 т сорбенту на 1 т ХНР.
Локалізація розливу ХНР покриттям шаром піни,
полімерними плівками, плаваючими екранами
Покриття розливу піною, плівками і плаваючими екранами застосовується в основному при НС з викидом (розливом) пожежонебезпечних або агресивних ХНР в піддон або в обвалування з метою зниження інтенсивності випару ХНР. Локалізація розливу покриттям шаром піни включає: вибір і підготовку майданчика для розміщення машин-піногенераторів; підготовку машин-піногенераторів до роботи; покриття розливу шаром піни. Товщина шару піни має бути не менше 15 см При необхідності може наноситися два шари піни. Пінотворний склад має бути нейтральним по відношенню до цього виду ХНР. Спосіб застосовується при швидкості вітру не більше 5 м/с.
При невеликих розмірах розливу і зборі рідкої фази розливу в ями-пастки локалізація може здійснюватися покриттям дзеркала розливу полімерною плівкою в 1 - 2 шари. Розміри плівки повинні перевищувати площу розливу на 10 - 15%. Плівка розтягується над розливом і опускається на його поверхню, при цьому вона повинна щільно лежати на дзеркалі рідкої фази ХНР. Краї плівки щільно закріплюються.
Екранування поверхні розливу може також здійснюватися шляхом засипки його легкими плаваючими матеріалами, не реагуючими з ХНР (тирса, стружка, полімерна крихта). Товщина шару вказаних матеріалів і технологія засипки аналогічні засипці розливу сипкими сорбентами.
Локалізація розливу ХНР його розбавленням водою або
нейтральними розчинниками
Розбавлення розливу водою проводять для водорозчинних ХНР (рідких аміаку, окислу етилену, хлористого водню та ін.). Розливи інших ХНР локалізуються відповідними нейтральними розчинниками.
Окрім перерахованих методів при необхідності використовують їх комбінації.