
- •Глава 4 Планування заходів цивільного захисту на об’єктах економіки ……77
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс…………………88
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації…………………112
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту142
- •Глава 1 організація цивільного захисту в україні
- •1.1 Документи міжнародного права з цивільного захисту
- •1.1.1 Необхідність виникнення і історичні джерела міжнародного гуманітарного права
- •1899 Р.
- •1907 Р.
- •1929 Р.
- •1949 Р.
- •1977 Р.
- •1980 Р.
- •Міжнародно-правова заборона військової дії на довкілля
- •1.1.2 Цивільна оборона в міжнародному гуманітарному праві
- •1.2.1 Принципи організації цивільного захисту в Україні
- •Права і обов'язки громадян України у сфері цивільного захисту
- •1.2.2 Єдина державна система цивільного захисту
- •Функціонування едсцз
- •Органи управління едсцз
- •Планування заходів цивільного захисту
- •1.3. Організація Цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Глава 2 класифікація надзвичайних ситуацій в україні
- •2.1 Класифікація нс в Україні
- •2.2 Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •2. Класифікація нс природного характеру - код 20000.
- •2.3 Надзвичайні ситуації військового часу
- •Глава 3. Захист населення і теріторій від нс
- •3.1. Оповіщення і інформування
- •Організація оповіщення і зв'язку в надзвичайних ситуаціях
- •Організація оповіщення
- •Організація зв'язку (проходження інформаційних потоків)
- •Оповіщення населення
- •Сигнали тривоги
- •3.2.1. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування нс
- •Структура функціональної підсистеми моніторингу нс
- •3.2.2 Спостереження і лабораторний контроль
- •3.2.3. Ідентифікація і декларування об'єктів підвищеній небезпеки
- •Порядок ідентифікації і обліку об'єктів підвищеної небезпеки
- •Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки
- •Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Проведення експертизи декларації безпеки
- •3.3.1. Інженерний захист населення
- •Класифікація захисних споруд
- •Загальні вимоги до захисних споруд
- •Сховища
- •Приміщення
- •Системи життєзабезпечення
- •Інші вимоги
- •Протирадіаційні укриття (пру)
- •Пристосування під пру приміщень господарського призначення
- •Пристосування шахт і гірських виробок під пру
- •Прості укриття
- •Швидкопобудовані укриття
- •Пристосування приміщень під захисні споруди
- •Основні правила перебування в захисних спорудах
- •3.3.2. Інженерний захист територій
- •3.4. Евакуаційні заходи Основні поняття і визначення
- •Евакуаційні заходи
- •Евакуаційні органи, їх функції і завдання
- •Планування евакуації населення
- •Порядок проведення евакуації
- •3.5. Медичний, психологічний і біологічний захист Медичний захист
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •3.6. Радіаційний і хімічний захист
- •3.6.1. Заходи радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.2. Спостереження радіаційної і хімічної обстановки
- •3.6.3. Режими радіаційного захисту
- •3.6.4. Засоби радіаційного і хімічного захисту
- •3.6.5. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дезактивація продовольства
- •Дезактивація непродовольчих товарів
- •Дегазація
- •Дегазація продуктів харчування
- •Дегазація непродовольчих товарів
- •Дезінфекція
- •Дезінфекція продовольчих товарів
- •Дезінфекція непродовольчих товарів
- •3.6.6. Матеріальне забезпечення заходів цивільного захисту
- •Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Глава 4 планування заходів цивільного захисту на об'єктах економіки
- •Розділ іі. "Заходи цивільного захисту у випадку раптового нападу супротивника"
- •Розділ ііі. "Порядок здійснення усіх заходів цз під час планового переводу підприємства з режиму функціонування в мирний час в режим функціонування в умовах особливого періоду"
- •Глава 5 прогнозування обстановки в зонах нс
- •5.1. Іонізуючі випромінювання
- •5.1.2. Дози і рівні опромінення
- •5.1.3. Надзвичайні ситуації при ядерному вибуху
- •Ударна хвиля
- •Світлове випромінювання
- •Проникаюча радіація
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіоактивне зараження
- •Осередок ядерного ураження
- •5.1.4. Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •5.1.5. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •5.2. Прогнозування обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.1. Терміни і визначення
- •5.2.2. Класифікація хнр за мірою дії на організм людини
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хнр
- •5.2.4. Особливості виникнення і розвитку аварій на хімічно небезпечних об'єктах
- •5.2.5. Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на
- •Глава 6. Реагування на надзвичайні ситуації
- •6.1. Основні заходи по реагуванню на надзвичайні ситуації
- •6.2. Ліквідація надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •6.2.1. Основні заходи щодо ліквідації надзвичайних ситуацій і їх наслідків
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на радіаційно-небезпечних об'єктах
- •Дії арс з ліквідації наслідків нс на хімічно небезпечних об'єктах (хно)
- •Дії арс з гасіння пожеж
- •Гасіння пожежі
- •Арінр при бактеріологічній поразці
- •Особливості арінр в районах стихійного лиха
- •6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення
- •6.2.4. Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •6.2.5. Дії населення в умовах нс
- •6.2.6. Завдання служби торгівлі і харчування в нс
- •Глава 7. Регіональна політика у сфері цивільного захисту
- •7.1. Відшкодування збитків і надання допомоги, постраждалим від нс
- •Забезпечення житлом, населення потерпілого в результаті нс
- •Працевлаштування населення, постраждалого в нс
- •Медична і інші види допомоги
- •7.2. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту Фінансове забезпечення заходів цз
- •Матеріально-технічне забезпечення заходів цз
- •Створення і використання матеріальних резервів для потреб цивільного захисту
- •7.3. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •7.4. Державний матеріальний резерв України
- •Єдина система державного резерву України
- •7.5. Використання коштів резервного фонду бюджету
- •Уявлення і розгляд звернень про виділення засобів з резервного фонду бюджету
- •7.6. Державний нагляд у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивільного захисту і техногенної безпеки
- •7.6.2. Державне регулювання заходів по попередженню нс Заходи по забезпеченню безпеки техносфери
- •Заходи по поліпшенню екологічної обстановки і раціональному природокористуванню
- •Література
Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
Дозиметричні прилади призначені для визначення рівнів радіації на місцевості, міри зараження одягу, шкірних покривів людини, продуктів харчування, води, фуражу, транспорту і інших предметів і об'єктів, а також для виміру доз радіоактивного опромінення людей при їх знаходженні на об'єктах і ділянках, заражених радіоактивними речовинами.
Відповідно до призначення дозиметричні прилади можна підрозділити на прилади радіаційної розвідки, для контролю міри зараження місцевості і прилади для контролю опромінення людей.
Класифікація дозиметричних приладів за призначенням
Індикатори - призначені для виявлення випромінювання і приблизної оцінки потужності дози гамма - і бета випромінювань.
Рентгенметри (вимірники потужності дози) - служать для виміру рівня радіації, потужності експозиційної дози гамма випромінювання, а також виявлення бета випромінювання на місцевості.
Радіометри (вимірники радіоактивності) - застосовуються для виявлення і визначення міри радіоактивного зараження поверхонь і устаткування альфа - і бета - частками, а також виміру експозиційної дози гамма випромінювання.
Дозиметри - застосовуються для контролю індивідуальних доз опромінення людей на радіоактивно зараженій місцевості.
Прилади хімічної розвідки
Виявлення і визначення міри зараження отруйними і хімічно небезпечними речовинами повітря, місцевості, споруд, устаткування, транспорту, засобів індивідуального захисту, одягу, продовольства, фуражу і інших об'єктів виробляється за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом узяття проб і наступного аналізу їх в хімічних лабораторіях.
Контроль хімічного зараження здійснюється за допомогою приладів хімічної розвідки. Основним приладом хімічної розвідки є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР), а також аналогічний йому напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР. Крім того, деякі об'єкти економіки можуть бути оснащені приладами хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби (ПХР-МВ). Також використовують хімічні лабораторії (ПХЛ- 54, ПХЛ-ЛБ).
Для виявлення ХНР використовуються різного виду, залежно від характеру виробництва, промислові прилади, наприклад: стаціонарні - типу "Сирена" або переносні типу "Комета", "ТХ-2000".
Засоби захисту шкірних покривів
Ізолюючі костюми
Ізолюючими костюмами називаються засоби індивідуального захисту, що ізолюють людину від довкілля і забезпечують його захист від всіляких шкідливих і небезпечних виробничих чинників. До них відносяться пневмокостюми і скафандри, вживані як в різних виробничих ситуаціях, так і в екстремальних умовах, - під водою, в космосі, при наднизьких і надвисоких температурах в осередках зараження ХНР, біологічних чинників і т. п.
Залежно від способу подачі повітря в підкостюмний простір ці ЗІЗ підрозділяються на дві групи:
- шлангові, в яких повітря для дихання і вентилювання підкостюмного простору поступає по шлангу;
- автономні, такі, що мають своє власне джерело постачання повітря для дихання і вентиляції підкостюмного простору.
У конструкції костюма може бути або бути відсутнім пристрій для регулювання температури повітря підкостюмного простору. Ізолюючі костюми повинні гарантувати надійний захист людини протягом заданого часу безперервного користування, встановлене нормативно-технічною документацією на конкретне ЗІЗ.
Спеціальний захисний одяг
Спеціальний захисний одяг застосовується при тривалих діях на зараженій місцевості, а також при виконанні, дезактиваційних і дезінфекційних робіт та дегазації. Є наступні види спеціального захисного одягу: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон, захисний костюм, що складається з куртки і брюк.
Костюм Л-1 забезпечує захист від безпосереднього попадання радіоактивних і отруйних речовин і бактерійних засобів, а також від дії пари отруйних речовин на шкірні покриви людини. Костюм Л-1 виготовляється з прогумованої тканини. На рукавах куртки є манжети, що надійно облягають зап'ясток, як в рукавичках, так і без них. Костюм не захищає від рідкого хлору і аміаку.
Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР досягається використанням комплектів ізолюючого типу - загальновійськовий захисний комплект ОЗК, який може бути використаний для захисту військ і формувань ГЗ від ХНР при проведенні рятувальних робіт. Використовується у поєднанні із загальновійськовим комплексним захисним костюмом. У комплект костюма входять куртка, брюки, підшоломник, пілотка з козирком, захисна сорочка, захисні кальсони, захисні панчохи, захисні рукавички, захисний плащ. Маса ОЗК складає 3000 г.
Фільтруючи засоби захисту шкіри
До фільтруючих засобів індивідуального захисту шкіри відносяться: загальновійськовий комплексний захисний костюм та ін. ОКЗК, призначений для захисту шкірних покривів особового складу збройних сил від ОР, ХНР, РР і БЗ. Захист шкірних покривів від ОР і ХНР забезпечується просоченням захисної білизни, багатошаровістю і герметичністю конструкції костюма. Підвищення рівня захисту шкірних покривів від ОР і ХНР досягається використанням ЗІЗ ізолюючого типу ОЗК. При зараженні ОР, РР, БЗ костюм ОКЗК піддають спеціальній обробці і використовують багаторазово.