0. 8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.

1. Під впливом іонізуючого випромінювання в малих дозах індукується низка ефектів, які не спостерігаються за опромінення в більших дозах. Так само, як і за великих доз опромінення, під впливом малих доз проявляються стохастичні й детерміністичні ефекти. До стохастичних ефектів належать хромосомні аберації, точкові мутації, трансформації клітин, інакше кажучи, ті радіобіологічні реакції, які не мають дозового порога. Оскільки частота прояву стохастичних ефектів за дії малих доз є дуже низькою, їх кількісна оцінка є настільки непевною, що досі немає достатньо надійної підстави для вибору способу екстраполяції дозових залежностей біологічних ефектів іонізуючого випромінювання з діапазону великих доз на рівні малих доз опромінення. До основних детерміністичних ефектів малих доз належать: - адаптивна відповідь – зростання стійкості до дії підвищених доз іонізуючого випромінювання; - стимуляція проліферативної активності бактеріальних, тваринних і рослинних клітин у культурі та in situ; - інтенсифікація різних біохімічних і фізіологічних процесів унаслідок опромінення клітин і багатоклітинних організмів, яка може супроводжуватися загальною активацією процесів життєдіяльності організму, що виражається в посиленні росту, нагромадженні біомаси, прискоренні темпів розвитку (радіостимуляція, або радіаційний гормезис). Адаптивна відповідь, яка має неспецифічний характер, зумовлює збільшення стійкості організму до дії несприятливих факторів різної природи. При цьому перевага організмів, у яких сформувалась адаптивна відповідь, над тими, що не отримували малої адаптувальної дози, виявлятиметься за несприятливих умов росту й розвитку. В цьому разі важко відрізнити наслідки індукції адаптивної відповіді від гормезису. Ефекти малих доз не вичерпуються зазначеними вище явищами, неоднаково проявляючися в різних біологічних системах: так, виявлено зміни активності тимідинкінази, експресії низки генів, організації геному, індукцію апотозу.

2. 9.Розглянути питання забруднення повітряного середовища і здоров’я людини.

Життя людини без використання кисню з атмосфери неможливе. Зменшення вмісту кисню в повітрі спричинює кисневий голод, який супроводжується запамороченням, болем в області потилиці, зниженням гостроти зору, нудотою. зменшення вмісту кисню до 8% веде до падіння температури тіла, анурії, зневоднення і смерті.

Іонізоване повітря має лікувальні властивості. Природно іонізоване повітря є в горах, поблизу водоспадів, серед буйної зелені, в зоні морського прибою і т.п. Невелика концентрація негативних іонів підвищує працездатність, знижує кисневу нестачу, має лікувальну дію при ряді захворювань.

Важливу роль у житті людини і природи відіграє озон, який має сильні окислювальні властивості. Озоновий екран Землі затримує згубне для всього живого короткохвильове випромінювання Сонця.

Найбільшу небезпеку для життя людини й живої природи мають забруднювачі повітря штучного (техногенного) походження. Внаслідок діяльності людини в атмосферу щорічно надходить понад 1500млн т двооксиду сірки, 200млн т оксиду вуглецю, понад 40млн т вуглеводів і 20млн т оксиду азоту. Ці гази змішуються з газами атмосфери, частинками пилу, найменшими краплинками рідини й утворюють аерозолі. Понад 20млрд т двооксиду вуглецю викидається в атмосферу від згорання різних видів палива, що спалюється людиною. Його вміст в атмосфері в останнє десятиріччя невпинно збільшується. Двооксид вуглецю не тільки токсично діє на організм людини, а викликає ще й глобальне потепління в біосфері, яке зумовлено так званим „ парниковим ефектом” і веде до зміни клімату з непедбаченими наслідками для всього живого. при спалюванні палива атмосфера насичується ще одним продуктом неповного згорання – оксидом вуглецю, ГДК якого в атмосфері не повинні перевищувати 0,03мг/л. Ця сполука хімічно більш активна до гемоглобіну крові, ніж кисень. вона витісняє кисень і не дає можливості нормально функціонувати дихальним ферментам. У повітрі можуть також знаходитись різні вуглеводи, частина з яких має токсичні й канцерогенні для організму властивості.

Оксиди азоту в атмосфері – найважливіший компонент фотохімічного смогу. Він має максимальний подразнюючий ефект і сприяє виникненню захворювань дихальних шляхів, може викликати навіть загибель людей від загострення хронічних недругів.

Основним забруднювачем атмосфери у містах, крім промислових підприємств, є автомобілі. Вони викидають у повітря більш ніж 200 різних речовин, серед яких дуже сильні отрути: оксид вуглецю, оксиди азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, формальдегід, який викликає пошкодження центральної нервової системи. По Україні викиди автотранспорту в 1991р. становили 38,5% від всього обсягу викидів забруднюючих речовин.

Двооксид сірки в малих концентраціях сильно подразнює дихальні шляхи, а при більш високих – інгібує активність обмінних і ферментативних процесів, викликає запалення очей, дихальних шляхів, бронхів, загальну слабкість, головний біль.

Сірководень, що виникає при добуванні вугілля в шахтах, на цукрових заводах при переробці сировини, у шкіряній та нафтовій промисловості, хімічній, а також при гнитті органіки, у стічних водах, є сильною отрутою і має подразнюючу дію. Він вражає нервову і кровоносну системи, пригнічує тканинний обмін в організмі, сильно подразнює слизові оболонки. При високих концентраціях наступає головний біль, слабкість, набряки легенів тощо.

Велику небезпеку для здоров’я людини являє собою електромагнітне забруднення атмосфери. Дослідження показали, що підвищений рівень випромінювань спостерігається навіть за 2,5м від екранів таких машин, а робота за монітором від двох до шести годин на добу призводить до збільшення функціональних порушень центральної нервової системи в середньому в 4,5раза, хвороби опорно-рухового апарату збільшується в 3, серцево-судинної системи – в 2.

Таким чином, найважливішим завданням людства стало питання про забезпечення чистим повітрям, гранично допустимі норми забруднення якого повинні бути безпечні для здоров’я людей і майбутніх поколінь.