6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..

Сільськогосподарським (аграрним) ландшафтом називають екосистему, що сформулювалася внаслідок сільськогосподарського перетворення ландшафту.

Розвиток сільського господарства здебільшого супроводжувався повним знищенням первинного рослинного покриву. На великих просторах звільнялося місце для небагатьох видів рослин, найбільш придатних для харчування і тому відібраних людиною. Ці види рослин поступово окультурювали, постійно обробляли.

Розповсюдження сільськогосподарських культур мало величезний, зрідка катастрофічний вплив на наземні екосистеми. Замість природних біоценозів, екосистем, ландшафтів з'явилися агросфера, агроекосистеми, агроценози, аграрні ландшафти та ін.

Під агросферою розуміють глобальну систему, що об'єднує всю територію Землі, перетворену сільськогосподарською діяльністю людини.

Агроекосистеми - це екосистеми, змінені людиною в процесі сільськогосподарського виробництва: поля, городи, сади, виноградники та ін.

Агроценози - біоценози на землях сільськогосподарського користування, створені для отримання сільськогосподарської продукції, регулярно підтримувані людиною біотичні спільноти, що мають малу екологічну надійність, але високу продуктивність (врожайність) одного чи кількох вибраних видів (сортів, порід) рослин або тварин.

Людина була основним консументом цієї екосистеми, в якій було також чимало диких і домашніх тварин, що мали велику сумарну масу. Вся споживана людиною продукція трансформувалася тоді у відходи, що руйнувалися і перероблялися редуцентами або деструкторами до простих речовин (нітрати, фосфати, інші мінеральні сполуки), які знов використовувалися автотрофами в процесі фотосинтезу.

Самоочищення земель і вод тут здійснювалося повністю, і кругообіг речовин в екосистемі не порушувався. Кількість сонячної енергії, отримуваної людиною у вигляді хімічної енергії в процесі обміну речовин під час харчування (близько 4000 ккал/добу на людину), дорівнювала приблизно такій самій кількості енергії, яку людина використовувала у вигляді теплової (спалювання дров) і механічної (тяглова сила) енергії.

7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..

Промисловість здійснює впливи на ландшафти переважно шляхом їх забруднення - викиди в атмосферу, скиди шкідливих речовин у водойми. Підприємства хімічної, металургійної галузей, автомобільного транспорту є джерелами забруднення речовинами першого (надзвичайно небезпечні) та другого (дуже небезпечні) класів шкідливих речовин. У зонах впливу промислових п.ідприємств сільськогосподарські землі забруднені промисловими токсикантами в радіусі 3-50 км, які трофічними ланцюгами мігрують в організм людини.

За класифікацією Ф.Н. Мількова, всі ландшафти, пов'язані з промисловою діяльністю людини, об'єднуються в один клас — індустріальні ландшафти. Залежно від способу видобування корисних копалин у цьому класі вирізняють типи ландшафтів (наприклад, кар'єрно-відвальний), які, в свою чергу, поділяються на типи місцевості. Наприклад, у кар'єрно-відвальному типі ландшафтів вирізняють такі види місцевості: 1) оголений кар'єрно-відвальний; 2) терикони; 3) кар'єрно-відвальні пустища; 4) озерно-пагорбовий, оголено-пустельний; 5) кам'янистий бедленд; 6) гідровідвали. Кожен тип місцевості — це система взаємопов'язаних урочищ.

Гірничопромислові ландшафти України мають складну внутрішню структуру:

— кар'єрно-відвальний, що представлений декількома типами місцевостей. Наприклад, місцевості платоподібних кар'єрно-відвальних пустирів формуються в районах видобутку залізних руд (Криворізький басейн), марганцевих руд (Нікополь, Дніпродзержинськ) та вугілля (у районі Олександрії);

— тип торфово-болотних пустирів формується в місцях торфорозробок. В Україні під торфорозробками зайнято 93 тис. га;

— просадковотериконовий тип утворюється в районах підземного видобування корисних копалин (Львівський та Донецький кам'яновугільні басейни, підземні розробки фосфоритів і вапняків у Середньому Придністров'ї тощо). У структурі цього типу ландшафтів переважають терикони, тобто тип місцевостей, утворений високими (25—35, іноді до 80 м) відвалами підземного видобутку вугілля (у Донбасі, Новограді-Волинському та ін.).

Стосовно негативного впливу відкритих розробок корисних копалин на довкілля, то основними його факторами є:

— повне або часткове знищення первинної рослинності, ґрунтів, різке порушення біологічної продуктивності ландшафтів;

— значні зміни гідрологічного характеру території;

— забруднення природного середовища, тобто атмосферного повітря, вод, ґрунтово-рослинного покриву продуктами вивітрювання глибинних порід, а також промисловими викидами, пожежними газами відвалів тощо.