- •Біологія
- •1. Пояснити, що таке симбіоз, навести приклади; пояснити роль азот фіксуючих бактерій у бобових рослин.
- •2.Сформулювати основні постулати клітинної теорії.
- •3.Розглянути будову рослинної клітини та її відмінності від тваринної.
- •4.Проаналізувати хімічний склад клітини.
- •5. Проаналізувати тканини та їх роль для живих організмів
- •6. Проаналізувати як відбувається передача спадкової інформації; вплив екологічних факторів на процеси життєдіяльності.
- •7. Описати структуру та властивості днк та рнк.
- •8.Розкрити питання ролі днк в підтриманні потоку інформації в біосистемах.
- •9.Описати функції білків, вуглеводів та ліпідів в організмі людини.
- •10.Проаналізувати питання статевого та безстатевого розмноження організмів.
- •11.Проаналізувати питання вегетативне розмноження.
- •13.Розглянути біорізноманіття як особливість функціонування біосфери.
- •14.Назвіть форми природного добору; спадкова і неспадкова мінливість.
- •Геологія з основами геоморфології
- •3. Представити загальну характеристику Землі (її форму, розміри та густину).
- •8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.Визначити основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
- •3.Проаналізувати вплив діяльності людини на зміну клімату.
- •4.Охарактеризувати впливметеорологічних величин і атмосфернихявищ на стан навколишнього природного середовища.
- •5.Визначити основні метеорологічні фактори, що впливають на процеси самоочищення в атмосфері.
- •Ґрунтознавство
- •1.Охарактеризувати морфологічні ознаки ґрунтів та їх значення.
- •2. Розглянути основні та другорядні фактори ґрунтоутворення
- •3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
- •4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
- •5. Проаналізувати умови формування гумусу як головного чиннику родючості грунтів.
- •7.Проаналізувати сорбційну здатність ґрунту та її екологічне значення.
- •8.Розглянути кислотність (лужність) ґрунтів: види, фактори формування та вплив на продуктивність ґрунту.
- •9. Проаналізувати суть та принципи бонітування ґрунтів.
- •10.Розкрити поняття родючості ґрунту та назвати методи підтримки родючості ґрунтів.
- •Основи загальної екології
- •1.Визначити основні положення вчення в. Вернадського про біосферу Землі.
- •2.Дати визначення біосфери; назвати її орієнтовні межі і описати структуру.
- •3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
- •5.Проаналізувати соціальні аспекти екології.
- •6.Визначити основні закони аутоекології.
- •7.Проаналізувати склад і функціонування біосфери.
- •8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.
- •9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.
- •10.Охарактеризувати проблему забруднення довкілля від авіаційного транспорту.
- •11.Проаналізувати вплив шуму на довкілля і людину.
- •12.Охарактеризувати антропогенні забруднення довкілля, навести їх класифікацію.
- •13.Розкрити основний зміст Закону України про охорону довкілля.
- •14.Проаналізувати питання міжнародного співробітництва в галузі екології.
- •15.Проаналізувати глобальні проблеми довкілля.
- •Моніторинг і методи вимірювання параметрів нс
- •3. Проаналізувати регіональний рівень моніторингу довкілля.
- •4. Проаналізувати локальний та об’єктовий рівні моніторингу.
- •5. Визначити поняття про кризовий моніторинг довкілля та його завдання.
- •6. Визначити поняття про загальний моніторинг довкілля та його завдання.
- •7. Визначити основні законодавчі документи у сфері системи Державного моніторингу довкілля України.
- •8.Визначити основні суб’єкти державної системи моніторингу довкілля та коротко охарактеризувати їх.
- •9. Визначити основні об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •10. Розглянути атмосферне повітря як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •11. Розглянути поверхневі і підземні води як об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •12. Розглянути земельний фонд як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •14. Сформулювати поняття про програми моніторингу довкілля та навести приклади.
- •15. Навести приклади класифікацій приладів для дослідження параметрів навколишнього середовища.
- •Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •1. Визначити види нормування антропогенного навантаження на пс.
- •2. Проаналізувати санітарно-гігієнічне нормування антропогенного навантаження наПс.
- •3. Проаналізувати нормування якості атмосферного повітря. Визначити екологічні нормативи викидів шкідливих речовин.
- •4. Визначити комплексний індекс забруднення атмосферного повітря.
- •5. Назвати методи оцінювання якості води.
- •6. Визначити нормативні показники якості ґрунту.
- •7. Охарактеризувати принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті.
- •8. Проаналізувати шум як одну із форм фізичного (хвильового) забруднення довкілля.
- •10. Проаналізувати питання нормування в галузі радіаційної безпеки.
- •Урбоекологія і техноекологія
- •6.Визначити комплекс заходів щодо поліпшення якості міського середовища та його рекреаційних можливостей.
- •8.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів теплоенергетики
- •9.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів гідроенергетики.
- •10.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів нафтогазової і вугільної промисловості.
- •Ландшафтна екологія
- •2 Дати визначення ландшафту та навести різні приклади
- •3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
- •4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
- •5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
- •6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..
- •7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..
- •8. Охарактеризуйте питання водного балансу ландшафту.
- •9. Проаналізувати клас антропогенних водних ландшафтів укр..
- •10. Розглянути питання самовідновлення ландшафтних комплексів.
- •Екологічне право
- •1. Визначити поняття, джерела і об’єктиекологічного права України.
- •2. Сформулювати основніположенняекологічного права.
- •3. Визначити екологічні права та обов'язкифізичних та юридичнихосібУкраїни.
- •4. Проаналізувати питання відповідальності за порушенняекологічногозаконодавства.
- •5.Визначити форми власності на природні ресурси в Україні.
- •Управління природоохоронницькою діяльністю
- •Економіка природокористування
- •3.Принципи визначення плати за використання природних ресурсів та її розподіл
- •4.Охарактеризувати соціально-економічну ефективність природоохоронних заходів.
- •5.Проаналізувати економічні механізми стимулювання природоохоронної діяльності
- •Екологічна експертиза
- •1.Визначити об’єкти державної екологічної експертизи
- •3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Проаналізувати біосоцільний процес активного пристосуванн ялюдини до навколишньог осередовища.
- •2.Розглянути «зусилля», які витрачає організм під час адаптації.
- •3.Визначити, що розуміється під здоров’ям згідно визначенням вооз.
- •4.Приблизно на скільки відсотків залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища згідно із сучасними уявленнями.
- •5.Розглянути питання стосовно того, що має надходити в організм людини з їжею.
- •6.Проаналізувати питання патологічного стану організму людини, пов'язаного із недостатнім або надлишковим надходженням в нього мікроелементів.
- •7.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз свинцю в організмі.
- •8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.
- •10.Визначити основні аспекти впливу урбанізованого середовища на здоров’я людини.
- •Заповідна справа
- •1.Визначити, у чомуполягаютьосновнізавданняекологічноїмережі та їїзначення.
- •2.Визначити, якітериторії та об'єктивідносяться до водоохоронних та охарактеризуватиїх.
- •3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.
- •4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •5.Проаналізувати роль та значення водно-болотнихугідь в підтриманніекологічноїрівноваги.
- •Радіоекологія
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •Паливно – мастильні матеріали
3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
Антропогенний ландшафт (за Мільковим) – це такий ландшафт, в якому на всій або більшій частині під впливом людини докорінній зміні піддався бодай один з компонентів ландшафту, в тому числі і рослинність.
За Мільковим, клас антропогенних ландшафтів – це сукупність комплексів, пов’язана з діяльністю людини в якій-небудь одній галузі народного господарства.
Вирізняють такі класи антропогенного ландшафту: сільськогосподарський; промисловий; лінійно-дорожній; лісовий антропогенний; водний антропогенний; рекреаційний; селітебний; белігеративний.
Сільськогосподарський - такий що виникає в процесі використання земель, рослинний і грунтовий покрив яких зазнає суттєвих змін і що більшою чи меншою мірою перебуває під контролем людини.
Промисловий такий, що виникає в процесі розвитку і обробки галузей виробництва.
Лінійно-дорожній – пов'язаний із використанням і трансформацією земель для забезпечення комунікації між людьми.
Лісовий антропогенний – такий,що утв.внаслыдок штучних лісових насаджень ы відновлення лісів на місці вирубувань ы антропогенного гару.
Водний антропогенний – такий , що виникає в процеси створення штучних водоймищ ы водотоків.
Рекреаційний – такий ,що утв.в зонах відпочинку або в зонах активного туризму.
Селітебний – своїм виникннням пов'язаний з поселеннями людини.
Белігеративний – виникає на місцях бойових дій або оборонних укріплень, внаслідок чого здебільшого суттєво змінюється рельєф, грунтовий і рослинний покрив.
4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
Вивчення різних груп ландшафтів завершується їх класифікацією, що дозволяє теоретично осмислити і узагальнити закономірності розвитку, побудови, функціонування та розміщення ландшафтів у просторі. У ландшафтознавстві розроблено дві класифікаційні моделі: ієрархічна класифікація, від фації до ландшафтної оболонки Землі, основою якої є співвідношення частини й цілого; типологічна класифікація, де будь-яка природна геосистема — індивід, а логічного основою служить співвідношення особливого, індивідуального і спільного, типового.Ієрархічна класифікація складається з глобальної, регіональної, локальної. На глобальному рівні вся планета Земля сьогодні розглядається як унікальна геосистема — епігеосферу. На регіональному рівнях суходіл поділяють на ландшафтні зони, країни, області, провінції, округи та власне ландшафти, а на локальному рівні — на місцевості, урочища,підурочища і фації.
5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
За ступенем господарської цінності бонітету, всі антропогенні ландшафти поділяються на дві категорії:
1. Культурні, чи конструктивні ландшафти – зазвичай прямі, регульовані людиною антропогенні комплекси, постійно підтримуються в стані, оптимальному для виконання покладених на них господарських, естетичних, ті інших функцій. Культурні ландшафти – результат раціонального ведення господарства, продуктивність їх, як правило, вище тих природних ландшафтів, на місці яких вони виникли. Більша частина пашних розроблених полів, полезахисних смуг, ставків, плодових садів, належить до типу культурних антропогенних ландшафтів.
2. Акультурні ландшафти – антропогенні комплекси низького бонітету, так звані покинуті землі, „антропогенний бедленд”, що виникає в результаті нераціонального, неправильного ведення господарства. А.С.Барков такі ландшафти називає деструктивними.