- •Біологія
- •1. Пояснити, що таке симбіоз, навести приклади; пояснити роль азот фіксуючих бактерій у бобових рослин.
- •2.Сформулювати основні постулати клітинної теорії.
- •3.Розглянути будову рослинної клітини та її відмінності від тваринної.
- •4.Проаналізувати хімічний склад клітини.
- •5. Проаналізувати тканини та їх роль для живих організмів
- •6. Проаналізувати як відбувається передача спадкової інформації; вплив екологічних факторів на процеси життєдіяльності.
- •7. Описати структуру та властивості днк та рнк.
- •8.Розкрити питання ролі днк в підтриманні потоку інформації в біосистемах.
- •9.Описати функції білків, вуглеводів та ліпідів в організмі людини.
- •10.Проаналізувати питання статевого та безстатевого розмноження організмів.
- •11.Проаналізувати питання вегетативне розмноження.
- •13.Розглянути біорізноманіття як особливість функціонування біосфери.
- •14.Назвіть форми природного добору; спадкова і неспадкова мінливість.
- •Геологія з основами геоморфології
- •3. Представити загальну характеристику Землі (її форму, розміри та густину).
- •8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.Визначити основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
- •3.Проаналізувати вплив діяльності людини на зміну клімату.
- •4.Охарактеризувати впливметеорологічних величин і атмосфернихявищ на стан навколишнього природного середовища.
- •5.Визначити основні метеорологічні фактори, що впливають на процеси самоочищення в атмосфері.
- •Ґрунтознавство
- •1.Охарактеризувати морфологічні ознаки ґрунтів та їх значення.
- •2. Розглянути основні та другорядні фактори ґрунтоутворення
- •3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
- •4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
- •5. Проаналізувати умови формування гумусу як головного чиннику родючості грунтів.
- •7.Проаналізувати сорбційну здатність ґрунту та її екологічне значення.
- •8.Розглянути кислотність (лужність) ґрунтів: види, фактори формування та вплив на продуктивність ґрунту.
- •9. Проаналізувати суть та принципи бонітування ґрунтів.
- •10.Розкрити поняття родючості ґрунту та назвати методи підтримки родючості ґрунтів.
- •Основи загальної екології
- •1.Визначити основні положення вчення в. Вернадського про біосферу Землі.
- •2.Дати визначення біосфери; назвати її орієнтовні межі і описати структуру.
- •3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
- •5.Проаналізувати соціальні аспекти екології.
- •6.Визначити основні закони аутоекології.
- •7.Проаналізувати склад і функціонування біосфери.
- •8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.
- •9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.
- •10.Охарактеризувати проблему забруднення довкілля від авіаційного транспорту.
- •11.Проаналізувати вплив шуму на довкілля і людину.
- •12.Охарактеризувати антропогенні забруднення довкілля, навести їх класифікацію.
- •13.Розкрити основний зміст Закону України про охорону довкілля.
- •14.Проаналізувати питання міжнародного співробітництва в галузі екології.
- •15.Проаналізувати глобальні проблеми довкілля.
- •Моніторинг і методи вимірювання параметрів нс
- •3. Проаналізувати регіональний рівень моніторингу довкілля.
- •4. Проаналізувати локальний та об’єктовий рівні моніторингу.
- •5. Визначити поняття про кризовий моніторинг довкілля та його завдання.
- •6. Визначити поняття про загальний моніторинг довкілля та його завдання.
- •7. Визначити основні законодавчі документи у сфері системи Державного моніторингу довкілля України.
- •8.Визначити основні суб’єкти державної системи моніторингу довкілля та коротко охарактеризувати їх.
- •9. Визначити основні об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •10. Розглянути атмосферне повітря як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •11. Розглянути поверхневі і підземні води як об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •12. Розглянути земельний фонд як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •14. Сформулювати поняття про програми моніторингу довкілля та навести приклади.
- •15. Навести приклади класифікацій приладів для дослідження параметрів навколишнього середовища.
- •Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •1. Визначити види нормування антропогенного навантаження на пс.
- •2. Проаналізувати санітарно-гігієнічне нормування антропогенного навантаження наПс.
- •3. Проаналізувати нормування якості атмосферного повітря. Визначити екологічні нормативи викидів шкідливих речовин.
- •4. Визначити комплексний індекс забруднення атмосферного повітря.
- •5. Назвати методи оцінювання якості води.
- •6. Визначити нормативні показники якості ґрунту.
- •7. Охарактеризувати принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті.
- •8. Проаналізувати шум як одну із форм фізичного (хвильового) забруднення довкілля.
- •10. Проаналізувати питання нормування в галузі радіаційної безпеки.
- •Урбоекологія і техноекологія
- •6.Визначити комплекс заходів щодо поліпшення якості міського середовища та його рекреаційних можливостей.
- •8.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів теплоенергетики
- •9.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів гідроенергетики.
- •10.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів нафтогазової і вугільної промисловості.
- •Ландшафтна екологія
- •2 Дати визначення ландшафту та навести різні приклади
- •3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
- •4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
- •5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
- •6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..
- •7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..
- •8. Охарактеризуйте питання водного балансу ландшафту.
- •9. Проаналізувати клас антропогенних водних ландшафтів укр..
- •10. Розглянути питання самовідновлення ландшафтних комплексів.
- •Екологічне право
- •1. Визначити поняття, джерела і об’єктиекологічного права України.
- •2. Сформулювати основніположенняекологічного права.
- •3. Визначити екологічні права та обов'язкифізичних та юридичнихосібУкраїни.
- •4. Проаналізувати питання відповідальності за порушенняекологічногозаконодавства.
- •5.Визначити форми власності на природні ресурси в Україні.
- •Управління природоохоронницькою діяльністю
- •Економіка природокористування
- •3.Принципи визначення плати за використання природних ресурсів та її розподіл
- •4.Охарактеризувати соціально-економічну ефективність природоохоронних заходів.
- •5.Проаналізувати економічні механізми стимулювання природоохоронної діяльності
- •Екологічна експертиза
- •1.Визначити об’єкти державної екологічної експертизи
- •3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Проаналізувати біосоцільний процес активного пристосуванн ялюдини до навколишньог осередовища.
- •2.Розглянути «зусилля», які витрачає організм під час адаптації.
- •3.Визначити, що розуміється під здоров’ям згідно визначенням вооз.
- •4.Приблизно на скільки відсотків залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища згідно із сучасними уявленнями.
- •5.Розглянути питання стосовно того, що має надходити в організм людини з їжею.
- •6.Проаналізувати питання патологічного стану організму людини, пов'язаного із недостатнім або надлишковим надходженням в нього мікроелементів.
- •7.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз свинцю в організмі.
- •8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.
- •10.Визначити основні аспекти впливу урбанізованого середовища на здоров’я людини.
- •Заповідна справа
- •1.Визначити, у чомуполягаютьосновнізавданняекологічноїмережі та їїзначення.
- •2.Визначити, якітериторії та об'єктивідносяться до водоохоронних та охарактеризуватиїх.
- •3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.
- •4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •5.Проаналізувати роль та значення водно-болотнихугідь в підтриманніекологічноїрівноваги.
- •Радіоекологія
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •Паливно – мастильні матеріали
3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
Головна функція біосфери полягає в забезпеченні кругообігів хімічних елементів. Глобальний біотичний кругообіг здійснюється за участю всіх організмів, що населяють планету. Він полягає в циркуляції речовин між ґрунтом, атмосферою, гідросферою і живими організмами.
Завдяки біотичному кругообігу можливе тривале існування й розвиток життя при обмеженому запасі доступних хімічних елементів. Використовуючи неорганічні речовини, зелені рослини за рахунок енергії Сонця створюють органічну речовину, яка іншими живими істотами (гетеротрофами-споживачами та деструкторами) руйнується, з тим щоб продукти цього руйнування могли бути використані рослинами для нових органічних синтезів.
Важлива роль у глобальному кругообігу речовин належить циркуляції води між океаном, атмосферою та верхніми шарами літосфери.Вода випаровується і повітряними течіями переноситься на багато кілометрів. Випадаючи на поверхню суші у вигляді опадів, вона сприяє руйнуванню гірських порід, роблячи їх доступними для рослин і мікроорганізмів, розмиває верхній ґрунтовий шар і проникає разом із розчиненими в ньому хімічними сполуками та зваженими органічними частинками в океани та моря.
Підраховано, що з поверхні Землі за 1 хв. випаровується близько 1 млрд. т. води (на утворення 1г. водяної пари затрачується 2,248 кДж). Енергія, затрачувана на випаровування води, повертається в атмосферу. Циркуляція води між світовим океаном і сушею є найважливішою ланкою в підтримці життя на Землі й основною умовою взаємодії рослин і тварин з неживою природою. Завдяки цьому процесу відбувається поступове руйнування літосфери, перенесення її компонентів у глибини морів і океанів.
На створення органічної речовини витрачається всього 0,1- 0,2 % сонячної енергії, котра досягає поверхні планети. Енергія біотичного кругообігу мала в порівнянні з енергією, що витрачається в абіотичних геохімічних процесах. Завдяки їй здійснюється значний об'єм роботи з переміщення хімічних елементів. Близько 40 хімічних елементів залучаються живими організмами в активний кругообіг. Найбільше значення має кругообіг вуглецю, азоту, кисню, водню, заліза, фосфору, сірки, калію, кальцію, магнію та кремнію.
Кругообіг вуглецюпочинається з фіксації атмосферного двоокису вуглецю в процесі фотосинтезу. Частина вуглеводів, які утворилися при фотосинтезі, використовується самими рослинами для отримання енергії, а частина споживається тваринами. Вуглекислий газ виділяється в процесі дихання рослин і тварин. Мертві рослини і тварини розкладаються, вуглець їх тканин окислюється і повертається в атмосферу. Аналогічний процес відбувається і в океані.
Кругообіг азоту також охоплює всі області біосфери (рис. 184). Хоча його запаси в атмосфері практично невичерпні, вищі рослини можуть використовувати азот тільки після сполуки його з воднем або киснем. Виключно важливу роль у цьому процесі відіграють азотфіксуючі бактерії. При розпаді білків цих мікроорганізмів азот знову повертається в атмосферу.
Показником масштабів біотичного кругообігу слугують темпи обороту вуглекислого газу, кисню та води, що весь кисень атмосфери проходить через організми приблизно за 2 тис.років, вуглекислий газ — за 300 років, а вода повністю розкладається та відновлюється в біотичному кругообізі за 2000 років.
Кругообіг сірки. Сірка входить доскладу білків і також є життєво важливим елементом. У вигляді сполук з металами — сульфідів — вона залягає у вигляді руд на суші та входить до складу глибоководних відкладень. У доступну для засвоєння розчинну форму ці сполуки перетравлюються хемосинтезуючими бактеріями, здатними одержувати енергію шляхом окислення відновлених сполук сірки. У результаті створюються сульфати, які використовуються рослинами. Сульфати, що глибоко залягають, залучаються до кругообігу іншою групою мікроорганізмів, які поновлюють сульфати до сірководню.
Кругообіг фосфору. Резервуаром фосфору є поклади його сполук у гірських породах. Унаслідок вимивання він потрапляє в річкові системи й частково використовується рослинами, а частково несеться в море, де осідає в глибоководних відкладеннях. Крім того, в світі щорічно видобувається від 1 до 2 млн. т. фосфоровмісних порід. Велика частина цього фосфору також, вимивається та включається до кругообігу. Завдяки лову риби частина фосфору повертається на сушу в невеликих розмірах (близько 60 тис. т. елементарного фосфору на рік).
Одночасно з круговоротом речовин в біосфері йде і перетворення енергії. Біосфера в цілому є відкритою системою, що постійно приймає сонячну енергію. У процесі фотосинтезу сонячна енергія перетворюється на хімічну. В живій речовині Землі зв'язано 4,19 х 1018 Дж. енергії; при цьому щорічно виробляється та витрачається 4,19 х 1017 Дж. Енергія використовується рослинами на процеси життєдіяльності, а частина її переходить до рослиноїдних організмів. Останні витрачають енергію на процеси життєдіяльності, а частково вона поступає до м'ясоїдних тварин тощо. Таким чином, енергія запасається в тканинах рослин і тварин у вигляді органічних сполук, які споживаються іншими тваринами й людиною. Частина енергії консервується в нафті, сланцях, торфі.
Разом з накопиченням енергії в живих організмах відбувається майже рівне йому за масштабами виділення енергії при руйнуванні органічних речовин у процесі дихання, бродіння та гниття. Так у біосфері підтримується баланс енергії. Під час цих перетворень відбуваються витрати енергії на процеси життєдіяльності організмів. Утрати енергії постійно заповнюються за рахунок світлової енергії Сонця.
Отже, біосфера є складною екологічною системою, яка працює в стаціонарному режимі. Стабільність біосфери зумовлена тим, що результати активності трьох груп організмів, які виконують різні функції в біотичному кругообігу — продуценти (автотрофи), споживачі (гетеротрофи) і деструктори (минералізуючі органічні залишки), — взаємозрівноважуються. Гомеостатичний стан біосфери не виключає здатності її до еволюції.
4.Назвати рівні організації живої матерії в екології.
Рівні організації живої матерії — це відносно гомогенні біологічні системи, для яких характерний певний тип взаємодії елементів, просторовий і часовий масштаби процесів. Розрізняють такі рівні організації живої матерії: молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організмений, біологічних угруповань (від елементарних біогеоценозів до біосфери загалом). З ускладненням організації нижчий рівень входить до складу наступного, вищого рівня, останній — до складу ще вищого і т. д. Так здійснюється принцип ієрархії (ступінчастого підпорядкування), властивий живій матерії.
Рівень організації є одним з фундаментальних у вивченні біологічних об'єктів, які існують завдяки зв'язкам, що поєднують їхні елементи в єдине ціле. Ідея рівнів організації живого дає змогу пояснити цілісність і якісну своєрідність біологічних систем. На біосферному рівні сучасна біологія вирішує глобальні проблеми, наприклад визначення інтенсивності утворення вільного кисню рослинним покривом Землі або зміни концентрації вуглекислого газу в атмосфері, пов'язаної з діяльністю людини. На біоценотичному і біогеоценотичному рівнях провідними є проблеми взаємовідносин організмів у біоценозах, умови, які визначають їх чисельність і продуктивність біоценозів, стійкість останніх і роль впливу людини на збереження біоценозів та їхніх комплексів. На популяційновидовому рівні є фактори, що впливають на чисельність популяцій, проблеми збереження зникаючих видів, динаміку генетичного складу популяцій, дію факторів мікроеволюції тощо. Для господарської діяльності людини важливі такі проблеми популяційної біології, як контроль чисельності видів, що завдають шкоди господарству, підтримання оптимальної чисельності популяцій, які використовують у народному господарстві й оберігаються. На організменому рівні вивчають особину — організм як єдине ціле, елементарну одиницю життя, оскільки поза особинами в природі життя не існує. При цьому вивчають характерні ознаки будови організму, фізіологічні процеси та нейрогуморальну регуляцію їх, механізми забезпечення гомеостазу та адаптації. На органнотканинному рівні основні проблеми полягають у вивченні особливостей будови і функцій окремих органів та тканин, з яких побудовані органи. Особливий рівень організації живої матерії — клітинний; біологія клітини (цитологія) — один з основних розділів сучасної біології, включає проблеми морфологічної організації клітини, спеціалізації клітин у ході розвитку, функцій клітинної мембрани, механізмів і регулювання поділу клітин. Ці проблеми мають особливо важливе значення для медицини, зокрема становлять основу проблеми раку. На рівні субклітинних, або надмолекулярних, структур вивчають будову і функції органел (хромосом, мітохондрій, рибосом тощо), а також інших частин клітини (наприклад, включень). Молекулярний рівень організації живої матерії є предметом вивчення молекулярної біології, яка вивчає будову молекул білків, нуклеїнових кислот, жирів та інших речовин і їхню роль у життєдіяльності клітини. На в та інших речовин і їхню роль у життєдіяльності клітини. Нацьому рівні досягнуто великих практичних успіхів у галузі біотехнології і генної інженерії.