- •Біологія
- •1. Пояснити, що таке симбіоз, навести приклади; пояснити роль азот фіксуючих бактерій у бобових рослин.
- •2.Сформулювати основні постулати клітинної теорії.
- •3.Розглянути будову рослинної клітини та її відмінності від тваринної.
- •4.Проаналізувати хімічний склад клітини.
- •5. Проаналізувати тканини та їх роль для живих організмів
- •6. Проаналізувати як відбувається передача спадкової інформації; вплив екологічних факторів на процеси життєдіяльності.
- •7. Описати структуру та властивості днк та рнк.
- •8.Розкрити питання ролі днк в підтриманні потоку інформації в біосистемах.
- •9.Описати функції білків, вуглеводів та ліпідів в організмі людини.
- •10.Проаналізувати питання статевого та безстатевого розмноження організмів.
- •11.Проаналізувати питання вегетативне розмноження.
- •13.Розглянути біорізноманіття як особливість функціонування біосфери.
- •14.Назвіть форми природного добору; спадкова і неспадкова мінливість.
- •Геологія з основами геоморфології
- •3. Представити загальну характеристику Землі (її форму, розміри та густину).
- •8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.Визначити основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
- •3.Проаналізувати вплив діяльності людини на зміну клімату.
- •4.Охарактеризувати впливметеорологічних величин і атмосфернихявищ на стан навколишнього природного середовища.
- •5.Визначити основні метеорологічні фактори, що впливають на процеси самоочищення в атмосфері.
- •Ґрунтознавство
- •1.Охарактеризувати морфологічні ознаки ґрунтів та їх значення.
- •2. Розглянути основні та другорядні фактори ґрунтоутворення
- •3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
- •4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
- •5. Проаналізувати умови формування гумусу як головного чиннику родючості грунтів.
- •7.Проаналізувати сорбційну здатність ґрунту та її екологічне значення.
- •8.Розглянути кислотність (лужність) ґрунтів: види, фактори формування та вплив на продуктивність ґрунту.
- •9. Проаналізувати суть та принципи бонітування ґрунтів.
- •10.Розкрити поняття родючості ґрунту та назвати методи підтримки родючості ґрунтів.
- •Основи загальної екології
- •1.Визначити основні положення вчення в. Вернадського про біосферу Землі.
- •2.Дати визначення біосфери; назвати її орієнтовні межі і описати структуру.
- •3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
- •5.Проаналізувати соціальні аспекти екології.
- •6.Визначити основні закони аутоекології.
- •7.Проаналізувати склад і функціонування біосфери.
- •8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.
- •9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.
- •10.Охарактеризувати проблему забруднення довкілля від авіаційного транспорту.
- •11.Проаналізувати вплив шуму на довкілля і людину.
- •12.Охарактеризувати антропогенні забруднення довкілля, навести їх класифікацію.
- •13.Розкрити основний зміст Закону України про охорону довкілля.
- •14.Проаналізувати питання міжнародного співробітництва в галузі екології.
- •15.Проаналізувати глобальні проблеми довкілля.
- •Моніторинг і методи вимірювання параметрів нс
- •3. Проаналізувати регіональний рівень моніторингу довкілля.
- •4. Проаналізувати локальний та об’єктовий рівні моніторингу.
- •5. Визначити поняття про кризовий моніторинг довкілля та його завдання.
- •6. Визначити поняття про загальний моніторинг довкілля та його завдання.
- •7. Визначити основні законодавчі документи у сфері системи Державного моніторингу довкілля України.
- •8.Визначити основні суб’єкти державної системи моніторингу довкілля та коротко охарактеризувати їх.
- •9. Визначити основні об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •10. Розглянути атмосферне повітря як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •11. Розглянути поверхневі і підземні води як об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •12. Розглянути земельний фонд як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •14. Сформулювати поняття про програми моніторингу довкілля та навести приклади.
- •15. Навести приклади класифікацій приладів для дослідження параметрів навколишнього середовища.
- •Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •1. Визначити види нормування антропогенного навантаження на пс.
- •2. Проаналізувати санітарно-гігієнічне нормування антропогенного навантаження наПс.
- •3. Проаналізувати нормування якості атмосферного повітря. Визначити екологічні нормативи викидів шкідливих речовин.
- •4. Визначити комплексний індекс забруднення атмосферного повітря.
- •5. Назвати методи оцінювання якості води.
- •6. Визначити нормативні показники якості ґрунту.
- •7. Охарактеризувати принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті.
- •8. Проаналізувати шум як одну із форм фізичного (хвильового) забруднення довкілля.
- •10. Проаналізувати питання нормування в галузі радіаційної безпеки.
- •Урбоекологія і техноекологія
- •6.Визначити комплекс заходів щодо поліпшення якості міського середовища та його рекреаційних можливостей.
- •8.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів теплоенергетики
- •9.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів гідроенергетики.
- •10.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів нафтогазової і вугільної промисловості.
- •Ландшафтна екологія
- •2 Дати визначення ландшафту та навести різні приклади
- •3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
- •4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
- •5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
- •6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..
- •7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..
- •8. Охарактеризуйте питання водного балансу ландшафту.
- •9. Проаналізувати клас антропогенних водних ландшафтів укр..
- •10. Розглянути питання самовідновлення ландшафтних комплексів.
- •Екологічне право
- •1. Визначити поняття, джерела і об’єктиекологічного права України.
- •2. Сформулювати основніположенняекологічного права.
- •3. Визначити екологічні права та обов'язкифізичних та юридичнихосібУкраїни.
- •4. Проаналізувати питання відповідальності за порушенняекологічногозаконодавства.
- •5.Визначити форми власності на природні ресурси в Україні.
- •Управління природоохоронницькою діяльністю
- •Економіка природокористування
- •3.Принципи визначення плати за використання природних ресурсів та її розподіл
- •4.Охарактеризувати соціально-економічну ефективність природоохоронних заходів.
- •5.Проаналізувати економічні механізми стимулювання природоохоронної діяльності
- •Екологічна експертиза
- •1.Визначити об’єкти державної екологічної експертизи
- •3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Проаналізувати біосоцільний процес активного пристосуванн ялюдини до навколишньог осередовища.
- •2.Розглянути «зусилля», які витрачає організм під час адаптації.
- •3.Визначити, що розуміється під здоров’ям згідно визначенням вооз.
- •4.Приблизно на скільки відсотків залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища згідно із сучасними уявленнями.
- •5.Розглянути питання стосовно того, що має надходити в організм людини з їжею.
- •6.Проаналізувати питання патологічного стану організму людини, пов'язаного із недостатнім або надлишковим надходженням в нього мікроелементів.
- •7.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз свинцю в організмі.
- •8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.
- •10.Визначити основні аспекти впливу урбанізованого середовища на здоров’я людини.
- •Заповідна справа
- •1.Визначити, у чомуполягаютьосновнізавданняекологічноїмережі та їїзначення.
- •2.Визначити, якітериторії та об'єктивідносяться до водоохоронних та охарактеризуватиїх.
- •3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.
- •4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •5.Проаналізувати роль та значення водно-болотнихугідь в підтриманніекологічноїрівноваги.
- •Радіоекологія
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •Паливно – мастильні матеріали
8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
На даний період в нашій країні існує велика кількість екологічних проблем, що пов’язані з геологічним середовищем. Це обумовлено. Головним чином, тим, що практично всі її гірничодобувні регіони і райони є дуже старими, і розробка корисних копалин в них досягла критичної межі, як з точки зору своєї прибутковості, так і за зростаючим впливом на довкілля.
Екологічні проблеми що пов’язані з геологічним середовищем, а також роль геологічної складової у формуванні екологічних умов вивчає така наука як екологічна геологія. Так як екологічна геологія розглядає взаємозв’язок людини і геологічного середовища.
Об'єкт дослідження екологічної геології - це літосфера зі всіма її компонентами, в прикладному плані - її приповерхнева частина, розташована переважно в зоні можливого природного і техногенного впливу, яка в екологічній геології отримала назву геологічне середовище. Вона досліджується як багатокомпонентна динамічна система, що включає породи, підземні води і гази, і впливає на існування і розвиток біоти, у тому числі і людського співтовариства.
До основних геологічних складових може відноситься еколого-геофізичний стан літосфери, еколого-ресурсний стан літосфери, еколого-геодинамічний стан літосфери, еколого-геохімічний склад літосфери.
Роль геологічної складової у формувані екологічних умов можна розглянути як еколого-геологічні умови в цілому.
Під еколого-геологічними умовами (обстановкою) слід розуміти сукупність конкретних екологічних властивостей (функцій) літосфери, які відображають сучасний або палеостан умов життєдіяльності живих організмів в даному об'ємі літосфери як середовищі їх мешкання.
Метеорологія і кліматологія
1.Охарактеризувати будову і загальні особливості атмосфери Землі.
Будова атмосфери
Таблиця 1.1 дає перелік основних газів в атмосфері Землі (до 25 км). Наступні гази в атмосфері: азот, кисень, пари води, вуглекислий газ, метан, закис азоту і озон - надзвичайно важливі для процесів у біосфері Землі.
Таблиця 1.1
Середній зміст газів в атмосфері, %
Найменування газу |
Хімічна формула |
Об’ємний вміст, % |
Азот |
N2 |
78.08 |
Кисень |
O2 |
20.95 |
Пари води |
H2O |
0 to 4 |
Аргон |
Ar |
0.93 |
Вуглекислий газ |
CO2 |
0.0360 |
Неон |
Ne |
0.0018 |
Гелій |
He |
0.0005 |
Метан |
CH4 |
0.00017 |
Водень |
H2 |
0.00005 |
Закис азоту |
N2O |
0.00003 |
Озон |
O3 |
0.000004 |
Таблиця показує, що азот і кисень - це головні компоненти атмосфери. Обидва ці гази мають дуже важливі вплив на життя. Азот видаляється з атмосфери і накопичується на поверхні Землі за допомогою бактерій, що фіксують азот. Другий механізм стоку азоту пов’язаний з блискавками. Азот повертається до атмосфери, перш за все, через окислення біомаси і денітрофікацію.
Атмосферний кисень відіграє важливу роль для існування життя на Землі завдяки процесам фотосинтезу і дихання. Фотосинтез утворює кисень, коли вуглекислий газ і вода хімічно перетворюються на глюкозу за допомогою сонячного світла. Дихання - це протилежний процес фотосинтезу. При диханні кисень з'єднаний з глюкозою, щоб забезпечити енергію у процесі метаболізму. Результатом цього процесу є вода і вуглекислий газ.
Наступна складова атмосфери Землі - це водяна пара. Ця складова змінна, тому що в атмосфері безперервно проходять процеси, як випаровування, так і конденсації водяної пари. Найвища концентрація водяної пари має місце біля екватору над океанами і тропічними лісами. Холодні полярні області і субтропічні континентальні райони мають мінімальну кількість водяної пари, яка може наблизитися до нульового відсотка. Випаровування і конденсація водяної пари має важливе значення на планеті, тому що ці процеси перерозподіляють теплову енергію на Землі.
П'ятий газ в атмосфері - це вуглекислий газ. Об'єм цього газу зріс понад 25 % за минулі триста років. Це зростання є, перш за все, завдяки палінню людиною мінерального палива, вирубки лісу і інших форм антропогенної діяльності. Вуглекислий газ також важливий ланцюг між атмосферою і життям, що реалізується через процеси фотосинтезу і дихання.
Метан – це парниковий газ. Починаючи з 1750 р., концентрація метану в атмосферізросли більшніж на 140 %. Джерелами зростання концентрації метану є: культивування рису, тваринництво, терміти, сільське господарство, вугледобування, видобуток газу з свердловин. Анаеробні умови, пов'язанііззатопленнямрисовихчеків, приводить до утворення метану. Проте, точна оцінка того, як багато метану відтворюється на рисових чеках, важка для прогнозування. Більш ніж 60 % рисових чеків знаходяться в Індії і Китаї, де не існують достовірні наукові дані.
Середня концентрація закису азоту зростає на 0,2 – 0,3 % за рік. Джерелами закису азоту в атмосфері є: конверсія сільськогосподарського виробництва, використання мінеральних палив, паління біомаси. Значна кількість закису азоту надходить в атмосферу при вирубці лісу і конверсії екосистем лісу, саван. Виробництво мінеральних добрів є іншим джерелом закису азоту в атмосфері.
Роль озону в парниковому ефекті важко визначити. Більшість озону атмосфери (близько 97 %) сконцентрована в стратосфері у висоті 15 - 55 кілометрів вище поверхні Землі. Цей стратосферний озон відіграє важливу роль для існування життя на Землі, оскільки озон поглинає шкідливе ультрафіолетове випромінювання. В останні роки, концентрація стратосферного озону зменшується завдяки використання фреонів. Починаючи з 1970 - х років, вчені помітили зменшення концентрації озону над Антарктидою. Супутникові вимірювання показали, що в зоні від 65° Північної широти до 65° Південної широти мале місце зменшення на 3 % концентрації озону в стратосфері. Невелика концентрація озону існує у поверхні Землі, особливо навкруги великих міст. Наявність озону у поверхні великих міст може формувати фотохімічний смог. Для організмів, що живуть на поверхні Землі, цей озон отруйний.
Структура шарів атмосфери
Атмосфера Землі містить різні шари, які визначаються згідно зміні температури або хімічному складу.
На рис. 1.1 показує деякі з цих шарів в атмосфері.
Рис. 1.1. Вертикальна зміна температурі і тиску в атмосфері для середніх широт
Зміна температури з висотою в атмосфері дає можливість класифікувати ряд різних шарів. Згідно зміні температури в атмосфері виділяють сім різних шарів – рис. 2.1. Від поверхні Землі до 11 кілометрів знаходиться шар під назвою тропосфера. Близько 75 % повної маси атмосфери міститься в цьому шарі. У цьому шарі, як правило, формується погода. Максимальна температура повітря спостерігається в цьому шарі у поверхні Зелі. Із збільшенням висоти у стандартній атмосфері спостерігається зменшення температури з висотою приблизно на 6,5° С на кожні 1000 м. Для середніх широт середня температура на висоті тропопаузи дорівнює приблизно -55° С. Тропопауза знаходиться в діапазоні висот від 11 до 20 кілометрів, є ізотермічним шаром в атмосфері, де температура приблизно постійна. Це є також шаром в атмосфері, де мають місце течії струменів. Вище тропопаузи знаходиться стратосфера. Цей шар розташований від висоти 20 до 50 кілометрів вище поверхні Землі. В стратосфері має місце зростання температури з висотою, тому що молекул озону поглинають сонячне ультрафіолетове випромінювання, що і забезпечує підвищення температури в стратосфері.
Межа між мезосферою і стратосферою є іншим ізотермічним шаром, що названа стратопаузой. В мезосфері температура досягає близько -90° С на висоті приблизно 80 кілометрів. Вище мезосфери є інший ізотермічний шар, названий мезопаузой.
Атмосферний шар вище 90 кілометрів названий термосферой. Термосфера - це найгарячіший шар в атмосфері. Тепло в цьому шарі генерується завдяки абсорбції сонячного випромінювання молекулами кисню. Температури в цьому шарі можуть досягти від 1300 до 1800° С.