- •Біологія
- •1. Пояснити, що таке симбіоз, навести приклади; пояснити роль азот фіксуючих бактерій у бобових рослин.
- •2.Сформулювати основні постулати клітинної теорії.
- •3.Розглянути будову рослинної клітини та її відмінності від тваринної.
- •4.Проаналізувати хімічний склад клітини.
- •5. Проаналізувати тканини та їх роль для живих організмів
- •6. Проаналізувати як відбувається передача спадкової інформації; вплив екологічних факторів на процеси життєдіяльності.
- •7. Описати структуру та властивості днк та рнк.
- •8.Розкрити питання ролі днк в підтриманні потоку інформації в біосистемах.
- •9.Описати функції білків, вуглеводів та ліпідів в організмі людини.
- •10.Проаналізувати питання статевого та безстатевого розмноження організмів.
- •11.Проаналізувати питання вегетативне розмноження.
- •13.Розглянути біорізноманіття як особливість функціонування біосфери.
- •14.Назвіть форми природного добору; спадкова і неспадкова мінливість.
- •Геологія з основами геоморфології
- •3. Представити загальну характеристику Землі (її форму, розміри та густину).
- •8. Визначити роль геологічної складової у формуванні екологічних умов.
- •Метеорологія і кліматологія
- •2.Визначити основні фізико-хімічні процеси, що відбуваються в атмосфері.
- •3.Проаналізувати вплив діяльності людини на зміну клімату.
- •4.Охарактеризувати впливметеорологічних величин і атмосфернихявищ на стан навколишнього природного середовища.
- •5.Визначити основні метеорологічні фактори, що впливають на процеси самоочищення в атмосфері.
- •Ґрунтознавство
- •1.Охарактеризувати морфологічні ознаки ґрунтів та їх значення.
- •2. Розглянути основні та другорядні фактори ґрунтоутворення
- •3.Охарактеризувати процеси, що призводять до деградації грунтів.
- •4.Проаналізувати механічний склад ґрунтів, методи визначення та сільськогосподарське значення.
- •5. Проаналізувати умови формування гумусу як головного чиннику родючості грунтів.
- •7.Проаналізувати сорбційну здатність ґрунту та її екологічне значення.
- •8.Розглянути кислотність (лужність) ґрунтів: види, фактори формування та вплив на продуктивність ґрунту.
- •9. Проаналізувати суть та принципи бонітування ґрунтів.
- •10.Розкрити поняття родючості ґрунту та назвати методи підтримки родючості ґрунтів.
- •Основи загальної екології
- •1.Визначити основні положення вчення в. Вернадського про біосферу Землі.
- •2.Дати визначення біосфери; назвати її орієнтовні межі і описати структуру.
- •3.Проаналізувати колообіг речовин та перетворення енергії.
- •5.Проаналізувати соціальні аспекти екології.
- •6.Визначити основні закони аутоекології.
- •7.Проаналізувати склад і функціонування біосфери.
- •8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.
- •9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.
- •10.Охарактеризувати проблему забруднення довкілля від авіаційного транспорту.
- •11.Проаналізувати вплив шуму на довкілля і людину.
- •12.Охарактеризувати антропогенні забруднення довкілля, навести їх класифікацію.
- •13.Розкрити основний зміст Закону України про охорону довкілля.
- •14.Проаналізувати питання міжнародного співробітництва в галузі екології.
- •15.Проаналізувати глобальні проблеми довкілля.
- •Моніторинг і методи вимірювання параметрів нс
- •3. Проаналізувати регіональний рівень моніторингу довкілля.
- •4. Проаналізувати локальний та об’єктовий рівні моніторингу.
- •5. Визначити поняття про кризовий моніторинг довкілля та його завдання.
- •6. Визначити поняття про загальний моніторинг довкілля та його завдання.
- •7. Визначити основні законодавчі документи у сфері системи Державного моніторингу довкілля України.
- •8.Визначити основні суб’єкти державної системи моніторингу довкілля та коротко охарактеризувати їх.
- •9. Визначити основні об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •10. Розглянути атмосферне повітря як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •11. Розглянути поверхневі і підземні води як об’єкти державної системи моніторингу довкілля.
- •12. Розглянути земельний фонд як об’єкт державної системи моніторингу довкілля.
- •14. Сформулювати поняття про програми моніторингу довкілля та навести приклади.
- •15. Навести приклади класифікацій приладів для дослідження параметрів навколишнього середовища.
- •Моделювання та прогнозування стану довкілля
- •1. Визначити види нормування антропогенного навантаження на пс.
- •2. Проаналізувати санітарно-гігієнічне нормування антропогенного навантаження наПс.
- •3. Проаналізувати нормування якості атмосферного повітря. Визначити екологічні нормативи викидів шкідливих речовин.
- •4. Визначити комплексний індекс забруднення атмосферного повітря.
- •5. Назвати методи оцінювання якості води.
- •6. Визначити нормативні показники якості ґрунту.
- •7. Охарактеризувати принципи нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті.
- •8. Проаналізувати шум як одну із форм фізичного (хвильового) забруднення довкілля.
- •10. Проаналізувати питання нормування в галузі радіаційної безпеки.
- •Урбоекологія і техноекологія
- •6.Визначити комплекс заходів щодо поліпшення якості міського середовища та його рекреаційних можливостей.
- •8.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів теплоенергетики
- •9.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів гідроенергетики.
- •10.Охарактеризувати техногенний вплив на довкілля об’єктів нафтогазової і вугільної промисловості.
- •Ландшафтна екологія
- •2 Дати визначення ландшафту та навести різні приклади
- •3. Дати визначення антропогенного ландшафту та розглянути питання класифікації антропогенних ландшафтів за Мільковим.
- •4.Охарактеризувати принципи ієрархічного підходу до класифікації ландшафтів.
- •5. Навести класифікацію ландшафтів за ступенем господарської цінності
- •6. Проаналізувати клас антропогенних сільськогосподарських ландшафтів укр..
- •7. Проаналізувати клас антропогенних промислових ландшафтів укр..
- •8. Охарактеризуйте питання водного балансу ландшафту.
- •9. Проаналізувати клас антропогенних водних ландшафтів укр..
- •10. Розглянути питання самовідновлення ландшафтних комплексів.
- •Екологічне право
- •1. Визначити поняття, джерела і об’єктиекологічного права України.
- •2. Сформулювати основніположенняекологічного права.
- •3. Визначити екологічні права та обов'язкифізичних та юридичнихосібУкраїни.
- •4. Проаналізувати питання відповідальності за порушенняекологічногозаконодавства.
- •5.Визначити форми власності на природні ресурси в Україні.
- •Управління природоохоронницькою діяльністю
- •Економіка природокористування
- •3.Принципи визначення плати за використання природних ресурсів та її розподіл
- •4.Охарактеризувати соціально-економічну ефективність природоохоронних заходів.
- •5.Проаналізувати економічні механізми стимулювання природоохоронної діяльності
- •Екологічна експертиза
- •1.Визначити об’єкти державної екологічної експертизи
- •3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
- •Екологія людини
- •1.Проаналізувати біосоцільний процес активного пристосуванн ялюдини до навколишньог осередовища.
- •2.Розглянути «зусилля», які витрачає організм під час адаптації.
- •3.Визначити, що розуміється під здоров’ям згідно визначенням вооз.
- •4.Приблизно на скільки відсотків залежить здоров’я людини від стану навколишнього середовища згідно із сучасними уявленнями.
- •5.Розглянути питання стосовно того, що має надходити в організм людини з їжею.
- •6.Проаналізувати питання патологічного стану організму людини, пов'язаного із недостатнім або надлишковим надходженням в нього мікроелементів.
- •7.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз свинцю в організмі.
- •8.Зазначити наслідки для здоров’я людини пов’язані із накопиченням низьких доз опромінення в організмі.
- •10.Визначити основні аспекти впливу урбанізованого середовища на здоров’я людини.
- •Заповідна справа
- •1.Визначити, у чомуполягаютьосновнізавданняекологічноїмережі та їїзначення.
- •2.Визначити, якітериторії та об'єктивідносяться до водоохоронних та охарактеризуватиїх.
- •3.Охарактеризувати роль природоохороннихзахиснихсмуг. Визначитивимоги до їхоблаштування.
- •4.Назватиосновнізасобизбереженнятериторій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •5.Проаналізувати роль та значення водно-болотнихугідь в підтриманніекологічноїрівноваги.
- •Радіоекологія
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •Паливно – мастильні матеріали
3. Визначити права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
Замовники екологічної експертизи мають право:
порушувати відповідні клопотання та одержувати консультації;
надавати суб'єктам екологічної експертизи письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обгрунтувань;
знайомитися з висновками екологічної експертизи;
клопотати про проведення додаткової екологічної експертизи;
одержувати інформацію про хід проведення екологічної експертизи;
здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Замовники екологічної експертизи зобов'язані:
подавати на екологічну експертизу необхідні матеріали на об'єкти екологічної експертизи і висновки щодо попередньої оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище
сприяти суб'єктам екологічної експертизи в об'єктивному і комплексному розгляді об'єктів екологічної експертизи та їх науково обгрунтованій оцінці;
надавати суб'єктам екологічної експертизи необхідні додаткові відомості та матеріали;
своєчасно вносити до документації на об'єкти екологічної експертизи необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків, оплачувати виконані еколого-експертні роботи згідно з договорами;
виконувати вимоги висновків екологічної експертизи;
вирішувати інші питання відповідно до законодавства України.
4. Проаналізувати основні принципи екологічної експертизи.
Стаття 6. ЗУ Про екологічну експертизи
Основні принципи екологічної експертизи Основними принципами екологічної експертизи є:
1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;
2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
5) державне регулювання;
6) законність.
Основні принципи екологічної експертизи сформульовані в законах України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про екологічну експертизу". Незважаючи на те, що вони відносяться переважно до державної експертизи, їх необхідно використовувати в будь-якій еколого-експертній діяльності.
Принцип обов'язковості в державній екологічній експертизі має два значення. По-перше, обов'язковість проведення її в тих програмах, проектах, що здатні вплинути на навколишнє середовище або здоров'я людини. Фінансування і здійснення робіт за даними проектами і програмами може бути дозволено вищими органами тільки після позитивного висновку державної експертизи. По-друге, обов'язковість виконання тих рішень, що містяться у висновку експертизи.
Принцип наукової обґрунтованості означає, що висновки екологічної експертизи повинні бути обґрунтованими і науково аргументованими, базуватися на принципах охорони навколишнього середовища, насамперед, на науково обґрунтованому поєднанні екологічних і економічних інтересів, що забезпечує пріоритети охорони життя і здоров'я людини, реальні гарантії прав людини на провноцінне і сприятливе для життя навколишнє середовище.
Розглянути питання оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); вимоги до матеріалів ОВНС.
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - це комплекс заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення будь-якого виду планованої господарської діяльності.
Мета проведення ОВНС - розробка необхідних заходів щодо попередження шкідливого впливу планованої господарської діяльності на навколишнє середовище або мінімізація такого впливу при неможливості його повного усунення. ОВНС проводиться на етапі проектування, ще до початку будівництва об'єкту.
Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об'єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України, і за своєю суттю являє собою комплексну оцінку впливу проектованого об'єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його "життєвого циклу".
Обмежена форма має місце тоді, коли проект об'єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу ОВНС у разі використання обмеженої форми мають визначатися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з питань екологічної безпеки.
Проведення ОВНС здійснюється послідовно, в кілька етапів: Етап визначення глибини оцінки, тобто необхідний рівень деталізації досліджень, що проводяться.
Етап оцінки альтернативних проектів призначений для визначення найбільш сприятливого для навколишнього середовища способу вирішення завдань, поставлених у проекті. На етапі оцінки впливу проводиться аналіз кількісних показників впливу планованої господарської діяльності на навколишнє середовище, виконується прогнозування ступеня впливу проекту на навколишнє середовище.
Виконавець розробляє попередній варіант ОВНС, після чого замовник подає його на розгляд громадськості в рамках громадського обговорення та громадських слухань. Після врахування всіх необхідних зауважень та внесення поправок розробляється остаточний варіант ОВНС. Остаточний варіант ОВНС подається на державну експертизу в комплексі з іншою передпроектною та проектною документацією.
У результаті проведення ОВНС замовник отримує інформацію про характер і ступінь впливу на навколишнє середовище запланованої господарської діяльності, інформацію про альтернативні способи її реалізації, оцінку екологічних та пов'язаних з ними інших наслідків реалізації діяльності.
Проаналізувати участь громадськості в процесі екологічної експертизи. Громадська екологічна експертиза.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватися шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.
В сучасних умовах підвищується роль громадськість у проведені громадської екологічної експертизи. Дана експертиза може проводитися у відношенні до тих об’єктів, що і державна, за винятком об’єктів, інформація відносно яких складає державну, комерційну або іншу таємницю, що охороняється законом.
З метою інформування населення та узгодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти екологічної експертизи мають оголосити через засоби масової інформації заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського екологоекспертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, терміни її проведення. Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та органу, що здійснює державну екологічну експертизу.
Залучення громадськості в проведені екологічної експертизи здобуває реальні можливості громадськості впливати на процес прийняття рішень, що підтверджується наявністю ряду правових норм та формуванням практики їх застосування.
Залучення громадськості до екологічної експертизи призводить до підвищення екологічної свідомості громадян, що забезпечує підвищення охорони довкілля.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися в будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування, за iнiцiативою громадських організацій чи інших громадських формувань.
Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною екологічною експертизою шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань.
Розглянути питання щодо висновків екологічної експертизи, їхнього змісту та можливості оскарження.
Висновки екологічної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців і замовників екологічної експертизи та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта екологічної експертизи. У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обгрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийняття рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи.
Оскарження висновків державної екологічної експертизи
Юридичні особи, заінтересовані в спростуванні висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень, подають обгрунтовану заяву до відповідних Рад, органів державної виконавчої влади, державної екологічної експертизи та інших органів, які приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду. Відповідні Ради, органи державної екологічної експертизи, інші органи, які приймали рішення про проведення державної екологічної експертизи, зобов'язані в місячний строк розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів. Оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії. Висновки додаткової державної екологічної експертизи є остаточними для прийняття відповідним органом рішення щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.