8.Дати визначення і коротко охарактеризувати наступні поняття: продуценти, консументи, редуценти.

У числі біологічних компонентів, що складають екосистему, чітко виділяють три групи організмів: продуценти, консументи й редуценти.

Продуценти - організми, що створюють органічну речовину з неорганічних сполук.

Консументи - організми, що харчуються органічною речовиною (всі тварини, частина мікроорганізмів, паразитичні й комахоїдні рослини). Розрізняють консументи першого порядку - травоїдні тварини, другого - хижаки, третього - багато паразитів і т.д. Споживаючи органічну речовину, первинні консументи використовують її енергію для своєї життєдіяльності, викидаючи залишки, сприяють залученню її в круговорот. Вони ж є їжею для вторинних консументів.

Редуценти - це мікроорганізми, ґрунтові гриби, які, розкладаючи мертву органічну речовину, переводять її в більш прості неорганічні сполуки й втягують у круговорот.

Співвідношення біомаси продуцентів, консументів і редуцентів визначає каркасну структуру екосистеми. Зазвичай це співвідношення графічно зображують як піраміду (піраміду мас, рідше чисел, мається на увазі число особин). Як правило, основна частка біомаси припадає на продуцентів, число консументів першого порядку істотно менше, ще менше сукупність консументів другого порядку й т.д. При переході від одного щабля піраміди до іншого втрачається від 7 до 15% енергії. Тому число щаблів піраміди обмежене, зазвичай 5 - 7.

Всі три групи організмів однаково важливі для повноцінної життєдіяльності біоценозів, і в природі між ними здійснюється постійна взаємодія. Проте слід зазначити, що без продуцентів не було б ні консументів, ні редуцентів. Тільки продуценти зв'язують сонячну енергію, що й є основою існування всього живого.

9.Дати визначення екосистеми; назвати її складові компоненти.

Процеси зв´язування сонячної енергії, її трансформації й накопичення в живій речовині, поглинання поживних речовин та їх перетворення, нагромадження осадових відкладів і вивітрювання гірських порід відбуваються в конкретних екосистемах. Термін «екосистема» запропонував англійський еколог А. Тенслі в 1935 р. Під екосистемою розуміють функціональну систему, яка вбирає в себе угруповання живих організмів разом із середовищем, в якому вони мешкають. Елементи цієї системи пов´язані між собою обміном речовин та енергії. Екосистемами є й біосфера в цілому, й окремий ліс, і окрема калюжа, й поодиноке дерево, тобто як за розмірами, так і за складом екосистеми дуже різноманітні. Головна спільна риса всіх екосистем — це те, що в певних ланках трофічного ланцюга екосистеми засвоюється, передається й перетворюється енергія. В екосистемах також відбуваються міграція й трансформація речовини. Залежно від характеру циркуляції речовини екосистеми поділяються на закриті й відкриті.

Екосистема (біогеоценоз) — основна одиниця біосфери, яка є об'єктом вивчення екології. Екосистема — це просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих компонентів середовища їх існування, які залучаються в процесі обміну речовин та енергії. У кожній екосистемі відбуваються кругообіг речовин та обмінні енергетичні процеси.

Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

Біотоп — це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угруповання рослин), зооценозу (угруповання тварин) та мікробіоценозу (угруповання мікроорганізмів) (рис. 1.6).

Екосистема може бути різних розмірів і складності. Наприклад, можна говорити про екосистему лісу в цілому і про екосистему окремого пенька. Взаємодія організмів в екосистемі надзвичайно складна. Взаємодія біоценозів з біотопами відбувається через речовинно-енергетичний обмін. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється внаслідок існування в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів живлення).

Структура екосистем. Щоб вияснити цілісність біосфери, необхідно з'ясувати, як вона функціонує. Оскільки вона складається з безлічі екосистем, необхідно знати їх структуру. У кожній екосистемі два основних компоненти: організми, з однієї сторони, і фактори неживої природи — з іншої. Таку сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (від лат. bio — життя) екосистеми. Шляхи взаємодії різних категорій організмів — це її біотична структура; неживі (хімічні і фізичні) фактори навколишнього середовища називають абіотичними.

Незважаючи на велику різноманітність екосистем — від пустель до тундри, всім їм, на думку екологів, властива приблизно однакова біотична структура. Іншими словами, всі вони містять одні й ті ж категорії організмів, які подібно взаємодіють у всіх екосистемах.*Це такі категорії: продуценти, консументи, редуценти.

Одна з причин, що викликає різноманітність екосистем (біоценозів) у природі, — це своєрідність абіотичних умов кожного регіону.

Таким чином, незважаючи на різноманітність екосистем, всі вони мають спільні риси. У кожній із них можна виділити фотосинтезуючі рослини — продуценти, різні типи консументів і редуцентів.

Важливим елементом біотичної структури екосистем є своєрідність ланцюгів живлення в кожній з них.