6.6 Статистичні публікації оон з міжнародної торгівлі

Однім з напрямків багатогранної діяльності статистичного апарату ООН - Статистичної комісії і Статистичного Бюро є дослідження міжнародної торгівлі. Статистичного Бюро відповідає за збір, обробку і публікацію статистичної інформації про зовнішню торгівлю окремих держав світу та розрахунок показників світової торгівлі, а Статистична комісія за стандартизацію та постійне удосконалення методології статистики зовнішньої торгівлі.

Внаслідок існуючих до нинішнього моменту розходжень в методологічних принципах обліку зовнішньоторговельного обороту в різних країнах світу створюються певні складнощі при порівнянні показників, які надані ООН національними статистичними органами та розрахунку зведених показників, що розробляються ООН. Рекомендації ООН не всі країни застосовують у повному обсязі у своїй зовнішньоторговельній практиці. Проте діяльність Статистичної комісії сприяє поліпшенню постановки статистичного обліку. Методологічні збірники, що видаються ООН дозволяють ознайомитися з особливостями формування статистичної методології щодо зовнішній торгівлі конкретних держав.

Найбільш повний матеріал включений у “Статистичний щорічник світової торгівлі” в двох томах¹. В першому томі представлена інформація про динаміку експорту та імпорту кожної країни, про структуру імпорту - з основних економічних категорій (продовольство, напої, сировина, промислові товари), про структуру експорту - по галузях (видах економічної діяльності): сільському господарстві, видобувній, обробній промисловості, харчовому, текстильній та ін. Показники розраховані за вартосттю і в відсотках до загальної вартості експорту і імпорту держав. Другий том присвячений товарної структурі імпорту і експорту по Гармонізованої Системі. По кожній товарній позиції зазначаються найважливіші країни-контрагенти.

Інформація загального характеру про зовнішньоторговельні відношення окремих країн публікується і в Статистичному щорічникові ООН². Крім цього ООН видає “Місячний статистичний бюлетень ООН”³, що має розділ “Зовнішня' 'Торгівля” (External Trade) та “Статистика товарів зовнішньої' торгівлі” (Commodity Trade Statistics). В “Місячному статистичному бюлетені ООН” інформація публікується на двох мовах - на англійської та французької. Обчислення показників, включених до нього, здійснене згідно з рекомендаціями Статистичної комісії ООН. Значну частину статистичних даних Статистичне Бюро ООН одержує з офіційних статистичних джерел країн - членів ООН.

Ознайомленню широкого кола спеціалістів у галузі зовнішньо-економічної діяльності, економістів-статистиков із основними методологічними положеннями ООН щодо економічній статистиці і, зокрема, з зовнішній торгівлі сприяє спеціальний додаток до Місячного статистичного бюлетеня⁴ і методологічний додаток до щорічника ООН, що видається з 1948 року Статистичною комісією ООН . Практична цінність названих вище матеріалів полягає в тому, що в них досить повно характеризуються не лише методологія Статистичної комісії ООН , але і особливості статистичної методології окремих країн.

Друга група статистичних збірників представлена“ Щорічником статистики міжнародної торгівлі”⁵, що видаються з 1951 року, “Щорічником світової торгівлі”⁶, що публікуються з 1963 року у 5 томах і охоплюють країни, на частку яких припадає 80% обсягу міжнародної торгівлі. Сюди ж слідує включити і Додаток до щорічника світової торгівлі⁷, що випускається також з 1963 року. Цікавим виданням цієї групи є “Статистика товарів зовнішньої' торгівлі”⁸ (квартальне видання ООН), що виходить з 1951 року.

Знайомство з популярними виданнями Статистичного бюро ООН дає можливість економістам та всім заінтересованим особам поширити інформаційну базу для здійснення більш глибокого економічного аналізу розвитку міжнародної торгівлі та зовнішньоторговельних операцій окремих держав.

У розгалуженій системі міжнародних організацій, що склалася після другої світової війни та в достатній мірі стабілізувалася на ций час, особливе місце посідає Організація Економічного співробітництва і Розвитку (ОЕСР, OECD).

Статистична служба OECD здійснює активну інформаційну діяльність, використовуючи сучасні засоби розповсюдження статистичних даних. Водночас формується та видається розгалужена система традиційних за формою статистичних публікацій, вагома частина яких присвячена питанням статистики зовнішньої торгівлі. Три спеціалізовані серійних видань поєднані загальною назвою “ОЕСР. Статистика зовнішньої торгівлі”⁹.

Перша серія - серія А - (Serie A. Monthly Bulletin) - щомісячне видання, в якому на основі підсумкових показників дається різнобічна характеристика даного напрямку господарської діяльності держав, що беруть участь в роботі ОЕСР.

Друга серія - серія Б - (Serie B. Annual: tables by reporting countries) - щорічник, що містить інформацію переважно про географічний розподіл торгівлі в цілому, а також щодо окремих товарних розділах, групах і підгруппах Стандартної Міжнародної Торгівельної Класифікації.

Третя серія - серія З - (Serie C. Annual. Tables by commodities) - щорічник, побудований за принципом “товар - країна”, тобто акцент зроблений на характеристики товарної структури.

Крім того, відомості статистичного характеру про зовнішньоторговельну діяльність країн OECD можна отртмати, звернувшись ще до одного періодичного видання, а саме: «ОЕСР. Основні показники економічного розвитку»¹⁰, де публікуються дані про фактичну вартість експорту та імпорту за останні десять років.

Найбільш змістовної є щомісячна публікація - “Monthly Statistics of Foreign Trade”. Дана публікація відкривається вступом на англійському і французькому мовах. Зміст вступної частини включає в себе опис структури видання та стисле викладення найбільш суттєвих методологічних положень, згідно з якими розроблений статистичний матеріал про зовнішню торгівлю країн - членівOECD.

Питання для самоперевірки

1. Основні завдання міжнародної статистики торгівлі?

2. Принципи організації збору і обробки даних про міжнародну торгівлю?

3. Система показників міжнародної торгівлі?

4. Показники статистики міжнародної торгівлі товарами?

5. Показники статистики міжнародної торгівлі послугами?

6. Види внутрішніх цін окремих країн?

7. Основні ціни світового ринку?

8. Види зовнішньоторгівельного балансу?

9. Публікації міжнародної статистики торгівлі?

Тести

1. Угода СОТ про оцінку імпорту та експорту дозволяє країнам включати або виключати з митної оцінки такі елементи як: 

а) вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;

б) вартість митних послуг;

в) вартість банківських послуг.

2. Статистичною вартістю імпортних товарів є:

а) вартість CIF;

б) вартість FOB;

в) вартість "франко-перевезення" (FCA) у порту вивезення.

3. Статистичною вартістю експортних товарів є :

а) вартість FOB;

б) вартість CIF;

в) вартість "доставлено на кордоні" (DAF) країни-експортера.

4. Публікації з статистики міжнародної торгівлі є:

а) Статистичний щорічник ООН;

б) Щорічник світової торгівлі;

в) Статистика зовнішньої торгівлі.

5. Вартість "франко-перевезення" (FCA) використовують коли:

а) перевезення експортованого товару здійснюється морем;

б) перевезення експортованого товару здійснюється залізницею;

в)перевезення експортованого товару здійснюється автотранспортом.

6. Вартість "доставлено на кордоні" (DAF) країни-експортера використовують коли:

а) перевезення експортованого товару здійснюється морем;

б) перевезення експортованого товару здійснюється залізницею або трубопроводом;

в)перевезення експортованого товару здійснюється автотранспортом.

7. Загальний імпорт охоплює:

а) увесь обсяг ввезення іноземних товарів на митні склади, вільні зони та відкриті порти країни незалежно від подальшого призначення цих товарів;

б) увесь обсяг ввезення іноземних товарів на митні склади, вільні зони та відкриті порти країни;

в) обсяг ввезення іноземних товарів на митні склади.

8. Прямий транзит:

а )не враховується в імпорті транзитної країни;

б) враховується в імпорті транзитної країни;

в) враховується в експорті транзитної країни .

9. Побічний транзит:

а) коли товари що імпортуються проходять через митні склади країни із наступним їхнім вивезенням за кордон без будь-якої переробки;

б) коли товари що імпортуються проходять через митні склади країни із наступним їхнім вивезенням за кордон з наступною переробкою;

в) коли товари не зупиняються в транзитної країні.

10. Чистий експорт одержують тоді:

а) коли різниця між експортом та імпортом у натуральному виразі має позитивне значення;

б) коли різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі має позитивне значення;

в) коли різниця між експортом та імпортом у вартісному виразі дорівнює нулю.

11. Сальдо зовнішньої торгівлі:

а) чистий експорт (чистий імпорт), що обчислюються в вартісному виразі;

б) чистий експорт (чистий імпорт), що обчислюються в натуральному виразі;

в) різниця між експортом та імпортом у вартісному або натуральному виразі.

12. Якщо експорт більше імпорту, то сальдо балансу позитивне та такий баланс називають:

а) активним;

б) пасивним;

в) нетто-балансом.

13. Коефіцієнт покриття імпорту експортом може бути більше 100 % :

а) при позитивному сальдо торговельного балансу;

б) при негативному сальдо;

в) не може бути більше 100%.

14. Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації може коливатися:

а) від “мінус” 100 % до “плюс” 100 % ;

б) від 0 до “плюс” 100 % ;

в) від “мінус” 100 % до 0 .

15. Коефіцієнт динаміки міжнародного розподілу праці знаходять :

а)відношенням індексу обсягу експорту до індексу обсягу виробництва;

б)відношенням індексу обсягу експорту до індексу зайнятості населення;

в)відношенням індексу обсягу імпорту до індексу обсягу виробництва.