6.2. Система показників міжнародної торгівлі

Система абсолютних показників міжнародної торгівлі складається з таких елементів:

1. Загальний імпорт (експорт).

2. Прямий транзит.

3. Побічний транзит.

4. Спеціальний експорт.

5. Спеціальний імпорт.

6. Реекспорт.

7. Чистий експорт.

8. Чистий імпорт.

Загальний імпорт охоплює увесь обсяг ввезення іноземних товарів на митні склади, вільні зони та відкриті порти країни незалежно від подальшого призначення цих товарів. Він визначається сумою об'ємів товарів, що ввозяться у країну, за підзвітний період (як правило, за рік), а загальний експорт - сумою об'ємів товарів, що вивозяться з країни, за підзвітний період.

Якщо ці товари потім вивозяться в іншу країну, те їхн називають транзитними, а торгівлю - транзитної. Таким чином ввезення в країну товарів з метою їхнього наступного вивезення називається транзитом. Транзит може бути прямий (direct transit) або неоплачений та побічний, чи оплачений.

Прямий транзит на відміні від побічного здійснюється національним транспортом через територію країни без зупинки в неї та минуя її митні склади. Він не враховується в імпорті цієї країни.

Побічний транзит - коли товари що імпортуються проходять через митні склади країни із наступним їхнім вивезенням за кордон без будь-якої переробки. Ці товари не призначені для продажу на внутрішньому ринку.

Спеціальний експорт складається з вивезених товарів вітчизняного виробництва, іноземних товарів, яки пройшли у країні переробку зі зміною їхніх властивостей або якостей.

Спеціальний імпорт розраховується видніманням від загального імпорту побічного транзиту. Спеціальний імпорт включає ввезення товарів інших держав для внутрішнього споживання, для переробки на території країни, оголошених для внутрішнього використання, на митні склади країни. Як правило, його визначають у момент відвантаження товарів з митних складів для реалізації на внутрішньому ринку. В зв'язку з тим, що товари, що надходять на внутрішній ринок, не завжди реалізуються та не переробляються, а експортуються, в статистиці зовнішньої торгівлі їх називають націоналізовані товари. Ці товари включають до складу спеціального експорту, але, по суті, вони являють собою побічний імпорт. Таке положення у деякому ступені викривляє дані про загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту та його структуру.

В свою чергу загальний експорт можна поділити на експорт національних товарів і реекспорт.

Реекспорт включає вивезення націоналізованих закордонних товарів, яки пройшли митну очистку, товарів з приписних митних складів і вільних гаваней. Це побічний імпорт, тобто перепродаж товарів, що імпортуються іншій країні. Але експорт рівному побічному імпорту тоді, коли в його складі є націоналізовані товари. Реекспорт можна визначити іншим способом: з побічного імпорту вилучают різницю залишків товарів на митних складах (зі залишків товарів на кінець року вилучают залишки товарів на початок року).

Чистий експорт одержують тоді, коли різниця між експортом та імпортом у натуральному виразі має позитивне значення.

Чистий імпорт - позитивна різниця між імпортом та експортом в натуральному виразі. Чистий експорт та чистий імпорт, що обчислюються в вартісному виразі, називають сальдо зовнішньої торгівлі.

На підставі даних про експорт та про імпорт за рік в кожній країні складають зовнішньоторговельний баланс, в якому знаходить своє вираження співвідношення між ввезенням та вивезенням. Якщо експорт більше імпорту, те сальдо балансу позитивне та такий баланс називають активним. (Активний зовнішньоторговельний баланс відображує стабільність економічного становища у країні. Країна при цьому одержує надходження вільно конвертованої валюти, яку можна використовувати в будь-яких цілях.)

Надужиття імпорту над експортом внаслідок дає негативне сальдо, а баланс називається пасивним. Пасивний баланс свідчить, як правило, про певні труднощі в економічному розвитку країни. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу повинно бути компенсоване за рахунок інших надходжень (від надходжень за міжнародні послуги, від туризму та ін.).

Рівність експорту та імпорту обумовлює нульове сальдо балансу, що в таких випадках називається чистим, або нетто-балансом.

Оборот світової торгівлі розраховується як сума експорту (чи сума імпорту) усіх країн світу: О = ΣЕ; О =ΣІ. Такий підхід необхідний для виключення повторного рахунку, тому що експорт однієї країни одночасно є імпортом для іншої країни. Оборот світової торгівлі, розрахований як сума імпорту враховується в цінах СІФ, тому він завжди більше, ніж експорт у цінах ФОБ. З цієї причини сальдо світової торгівлі – різниця між світовим експортом і світовим імпортом - завжди негативне.

Для окремої країни зовнішньоторговельний оборот (О) визначається сумою обсягів експорту й імпорту: О = Е + І. Його розраховують у поточних і порівняльних цінах.

Зовнішньоторговельний баланс – це різниця між експортом і імпортом країни: В = Е – І.

Використуючиабсолютні показники можна розрахувати відносні показники зовнішньої торгівлі.

Коефіцієнт покриття імпорту експортом:оцінює ступінь збалансованості зовнішньої торгівлі. Його значення більше 100 % може бути при позитивному сальдо торговельного балансу, менше 100 % – при негативному сальдо, тобто певна частка імпорту не забезпечується експортом.

Коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації країни. Його значення може коливатися від “мінус” 100 % (країна є виключно імпортером окремого товару чи послуги) до “плюс” 100 % (країна є чистим експортером окремого товару чи послуги).

Коефіцієнт динаміки міжнародного розподілу праці знаходять відношенням індексу обсягу експорту до індексу обсягу виробництва.

Ступінь участі країни в міжнародному розподілі праці характеризує коефіцієнт експортної спеціалізації для окремих товарів чи послуг: ,

де Е, Еi – відповідно загальний обсяг експорту країни та обсяг експорту i-го товару чи послуги;

, - відповідно обсяг світового експорту та експорт i-го товару чи послуги;

- відповідно частка i-го товару в обсязі світового експорту та конкретної країни.

Якщо >1, це свідчить, що країна спеціалізується у світовому господарстві на виробництві й експорті цього товару чи послуги(для імпорту це означає, що країна є чистим його споживачем).

Участь країни у світовій економіці характеризують показники частки країни у світовій економіці, частки експорту в ВВП, частки експорту в сумі світового товарообороту, частки імпорту в обсязі національного споживання, всього та по окремих товарних групах.