6.4. Статистика міжнародної торгівлі послугами

Міжнародна торгівля послугами має ряд особливостей в порівнянні з традиційною торгівлею товарами.

По-перше, послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються в основному одночасно і не можуть зберігатися. Тому більшість видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками і споживачами. Це віокремляє міжнародну торгівлю послугами від торгівлі товарами, в якій велика кількість операцій засновуються на торговому посередництві і можливості зберігати товари. Міжнародна торгівля послугами вимагає великої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів в країні виробництва послуг. Разом з тим, інформатика все більше дозволяє здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані.

По-друге, міжнародна торгівля послугами щільно взаємопов`язана з торгівлею товарами і здійснює на неї все більший вплив. Для поставок за кордон товарів притягуються все більше послуг, починаючи з аналізу ринків та закінчуючи транспортуванням товарів. Особливо великий вплив послуг на торгівлю наукомісткими товарами, які потребують великих обсягів технічного обслуговування, інформаційних і різноманітних консультаційних послуг. Успіх товару на зовнішньому ринку в основному залежить від якості і кількості послуг, що притягуються для його виробництва, продажу і реалізації (в багатьох випадках і для післяпродажного обслуговування).

Одночасно міжнародна торгівля послугами щільно взаємодіє з міжнародним рухом капіталів і переміщенням робочої сили, які взагалі неможливі без банківських, інформаційних, транспортних і інших послуг. В той же час зростання світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює збільшення світового ринку послуг.

По-третє, сфера послуг як правило більш захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера виробництва товарів. Більш того, транспорт і зв`язок, фінансові і страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров`я в багатьох країнах традиційно знаходяться в повній або частковій власності держави або ж суворо контролюються ним. Імпорт послуг в значних масштабах може, як вважають суспільність і уряди багатьох країн, представляти собою загрозу для їх добробуту, суверенітету і безпеки. В результаті перед міжнародною торговлею послугами більше барьєрів, ніж перед торівлею товарами.

В-четверте, не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучеення в міжнародний господарський оборот. В першу чергу, це відноситься до деяких видів послуг, які поступають переважно в особисте споживання. Навряд чи можна надіятись на помітне зростання міжнародної торгівлі такими видами послуг, як комунальні та побутові, хоча у інших видів споживчих послуг перспективи кращі. Так, успіхи охорони здоров`я та освіти в ряді країн все більш привертають туди іноземців для лікування і навчання, високий рівень розвитку культури і мистецтва країни збільшує її доходи від гастролей і прокату фільмів за кордоном, а швидкий розвиток туризму все ширше привертає до обслуговування іноземців, роздрібну торгівлю, громадське харчування, готельне господарство, музеї та інші заклади культури. Однак і зараз, і на перспективу домінуюче положення в міжнародній торгівлі послугами займають і будуть займати послуги, які пов`язані в основному з обслуговуванням трудової діяльності.

У 2001 році статистичної комісією ООН розроблений "Посібник зі статистики міжнародної торгівлі послугами". Крім традиційних видів послуг у ньому особлива увага приділяється таким видам послуг, як фінансові послуги, телекомунікації, послуги, пов'язані з Інтернетом. Єдиний методологічний підхід в області обліку послуг буде сприяти розвитку статистики міжнародної торгівлі послугами.

У посібнику дається рекомендації, що дозволять надавати широке коло статистичних даних по міжнародній торгівлі послугами.

В ньому пропонується чотири можливих методи обліку міжнародної торгівлі послугами з урахуванням місцеположення як постачальника, так і споживача послуг, що є об'єктом торгівлі.

Перший метод передбачає трансграничне постачання, коли постачальники послуг в одній країні поставляють послуги споживачам в іншій країні без переміщення постачальника чи споживача на територію іншої країни.

Другий метод враховує споживання за кордоном і характеризує процес, за допомогою якого споживач, що є резидентом однієї країни, переміщається в іншу країну для одержання послуги. Крім того, підприємства в тій чи іншій країні можуть поставляти послуги в міжнародному масштабі за допомогою діяльності своїх іноземних філій за кордоном.

Третій метод постачання виходить з того, що постачальник переміщається в країну споживача для надання послуги.

Четвертий метод аналогічний попередньому методу, тільки коли постачальник і споживач є фізична особа.

Рекомендації, що стосуються визначення, вартісної оцінки, класифікації і відображення в обліку торгівлі послугами між резидентами і нерезидентами містяться в Посібнику зі складання платіжного балансу.

Міжнародною торгівлею послугами в той чи іншій мірі займаються більше 40 міжнародних організацій. В першу чергу це відноситься до ГАТТ, де голвну роль традиційно грають західні країни. Переговори в рамках ГАТТ, які проходили з 1986 року по лібералізації міжнародної торгівлі, охоплюють, серед іншого, і послуги, насамперед такі, як банківська діяльність, страхування, транспорт і зв`язок. Передбачається прийняття принципу однакового регулювання національних і іноземних постачальників послуг, а також заходів для полегшення послуг держав, що розвиваються, на ринки промислово розвинутих країн.

Статистика платіжних балансів, яка публікується МВФ з великим часовим лагом, дозволяє представити приблизьні розміри тих послуг, які резиденти одних країн надають резидентам інших (так МВФ визначає експорт та імпорт послуг) (табл.1).

Таблиця 6.1.

Світовий експорт послуг (млрд. долл.)

	1970	1975	1980	1985	1991	1998
Експорт послуг	72,8	176,0	410,5	406,7	860,0	1316,7
Експорт товарів	280,0	718,9	1838,4	1907,3	3441,7	5397,3
Експорт послуг по відношенню до експорту товарів (%)	26,0	24,5	23,3	21,3	25,0	24,4

Зростання вивозу послуг було нерівномірним: швидким в 70-ті, 90-ті та помірним в 80-ті роки. Темпи зростання світової економіки в 80-ті роки знизились, що неминуче вплинуло і на динаміку міжнародного обміну послугами. Співвідношення між експортом послуг і товарів, яке складає в період, що розглядається, приблизно 1: 4, слід вважати заниженим. Багато видів послуг, що поступають в міжнародний оборот, або відображаються в статистиці торгівлі послугами не повністю, або включаються в експорт і імпорт товарів. На думку експертів ЮНКТАД, це відноситься насамперед до інформаційних послуг і до післяпродажного обслуговування експортованих наукомістких товарів. Недостатньо враховуються витрати туристів, студентів та інших людей під час їх перебування на території інших країн. Не завжди інженерно-консультаційні та будівельні послуги відокремлюються від поставок машин і обладнання. В результаті фактичний розмір експорту послуг, наприклад, з США, по деяким оцінкам, майже в 2 рази вище офіційного.

Офіційна статистика платіжного балансу, у якій указується щорічний оборот по статті "Послуги", не може дати точного представлення про масштаби світової торгівлі в силу ряду обставин.

Нерідко послуги супроводжують постачання товарів, і вартість послуги включається у вартість товару. Іноді неможливо визначити вартість послуги.

Буває важко розрахувати заробітну плату іноземних робітників, перечислену ними назад у країну, з якої вони прибутку. В статистичний звіт не попадають доходи по банківських і страхових операціях, якщо вони реінвестовані в тій же країні, у якій були отримані. Крім цього, неможливо визначити вартість послуг у внутріфірмовому обміні ТНК.

Закордонні експерти констатують тенденцію заниження величини міжнародної торгівлі послугами на 40-50%.

В міжнародній статистиці послуги поділяться на: фрахт, транспортні послуги, туризм, підрядні послуги, послуги по продажу та ремонту транспортних засобів, послуги складського господарства, зв'язки, послуги по оренді, послуги обчислювальної техніки та пов'язане з ними обслуговування, патенти, лицензування, загальне технічне керівництво, контроль і послуги по експлуатації і т.ін. В останні роки в міжнародній торгівлі послугами значне місце стала займати торгівля технологіями, виробничим досвідом, інженерними та технічними навичками, науковими розробками.

Міжнародна статистика представляє обмежені відомості про структуру світової торгівлі послугами. МВФ розбиває цю торгівлю тільки на 4 види – фрахт, інші транспортні послуги, туризм, інші послуги (табл.6.2).

Таблиця 6.2.

Структура світового експорту послуг, у %

	1975	1980	1985	1986	1989	1998
Фрахт	15,9	13,5	13,6	12,6	12,0	11,1
Інші транспортні послуги	18,9	19,7	18,0	16,1	15,9	15,0
Туризм	24,4	24,6	24,6	25,7	28,0	31,2
Інші послуги	40,8	42,2	43,8	45,6	44,1	42,7

Як видно з даних таблиці, в експорті послуг знизилася частка транспортних, головним чином за рахунок фрахту. Перехід промислово розвинутих країн до енерго- і матеріалозберігаючої моделі розвитку веде до того, що торгівля і значить, перевозки нафти і різних сировинних товарів зростають повільніше, ніж раніше. Вплинуло і зниження долі транспортної складової у вартості перевезених вантажів.

Підвищується доля туризму. Зростає питома вага інших послуг. В цю групу поряд з традиційними (банківськими, страховими, біржовими, посередницькими та ін.), входять багаточисельні сучасні види послуг, які пов`язані передусім з експортом технології, знаньта досвіду. Вони є найбільш динамічними не тільки в групі "інші послуги", але і в усьому експорті послуг .

Серед інших послуг є будивельні послуги. При підрядних працях розрізняють країну "будівельник", що будує за кордоном на певних умовах, країну "учасник", приймаючу в будівництві дольову участь і країну "замовник". Підрядні договори заключають не лише на будівництво, але і на виробництво будь-якої промислової продукції. Тому сюди відносяться конструкторські розробки, виготовлення машин і устаткування за замовленнях і т.ін. Загальна сума витрат при будівництві рівна вартість власного капіталовкладення плюс витрати на чисті валютні платежі.

До інших видів послуг відносяться також технічне обслуговування, або "інжинирингові послуги, некомерційна форма технологічного обміну  проведення конференцій, ярмарків.

Помітну роль в торгівлі послугами посідає оренда. В міжнародній торгівлі розповсюджені таки види оренди: короткострокова оренда "renting", середньострокова "hurring", довгострокова "leasing".

Угоди, в яких лізингова компанія купує обладнання всередині країни, а після цього представляє його орендару за кордон, називається експортом лізингу. Закупівля ж іноземного обладнання і представлення його вітчизняним орендарям буде називатися імпортом лізингу.

Таблиця 6.3.

Динаміка показників зовнішньої торгівлі послугами України

за 1994-2001 рр.

Роки	Оборот зовнішньої торгівлі послугами, млн.дол	Експорт послуг, млн. поділ	Імпорт послуг, млн. поділ	Баланс, млн.дол.	Коефіцієнт внутріщньовидової міждународної спеціалізації %
1994	2427,8	2118,4	309,4	1809,0	74,5
1995	3252,6	2621,5	631,1	1990,4	61,2
1996	5951,1	4746,6	1204,5	3542,1	59,5
1997	6156,7	4738,4	1418,3	3320,1	53,9
1998	5250,7	3819,8	1430,9	2388,9	45,5
1999	4727,1	3613,9	1113,2	2500,7	52,9
2000	4637,7	3486,8	1150,9	2335,9	50,4
2001	4693,1	3544,7	1148,4	2396,3	51,0

В Україні в 2001 р. у порівнянні з 1994 р. мало місце зростання обсягів експорту послуг більш ніж в півтора рази, а обсяг імпорту більш як в три рази. Це позитивно вплинуло на показники балансу та оборот зовнішньої торгівлі послугами.

Обсяги експорту й імпорту послуг в 2001 році, їхня видова структура по Україні представлені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3.

Показники зовнішньої торгівлі послугами по Україні за 2001 рік^

Види послуг	Експорт, млн. дол.	Імпорт, млн. дол.	Баланс (+, -) млн. дол.	Частка в загальному обсязі послуг, %		Коеф. покриття єкспорту імпортом, разів
				експорт	імпорт
Всього	3544,4	1147,5	2396,9	100,0	100,0	3,1
Транспортні	2960,1	228,1	2732,0	83,5	19,9	13,0
Подорожі	80,2	40,2	40,0	2,3	3,5	2,0
Послуги зв’язку	92,2	101,2	-9,0	2,6	8,8	0,9
Будівельні	24,3	21,2	3,1	0,7	1,9	1,1
Страхові	3,9	46,7	-42,8	0,1	4,1	0,1
Фінансові	17,3	33,9	-16,6	0,5	3,0	0,5
Комп’ютерні	7,6	17,3	-9,7	0,2	1,5	0,4
Роялті і ліцензійні	3,5	9,4	-5,9	0,1	0,8	0,4
Інші ділові	19,7	19,7	0,0	0,5	1,7	1,0
Різні ділові, професійні і технічні	185,4	146,9	38,5	5,2	12,8	1,3
Послуги приватним особам і послуги в галузі культури та відпочинку	2,8	4,7	-1,9	0,1	0,4	0,6
Державні послуги, не віднесені до інших категорій	1,4	465,1	-463,7	0,1	40,5	0,0
Послуги з ремонту	146,0	13,1	132,9	4,1	1,1	11,1

В структурі українського експорту найбільшу питому вагу займають транспортні послуги (83,5%), а в обсязі імпорту - державні послуги, не віднесені до інших категорій (40,5%). Експорт послуг у порівнянні з минулим роком сбільшився, насамперед, за рахунок збішення на $ 42,8 млн. обсягу транспортних послуг. Коефициент покриття імпорту експортом послуг (табл. 6.2) у середньому за 2001 рік склав 3,1 проти 3,0 за минулий рік, тобто експорт послуг більш ніж у три рази перевищував їхній імпорт. Цей показник має велику варіацію: мінімальний рівень зафіксований в 2001 році для державних послуг (0,001), максимальний - для транспортних послуг (13,0).