2.1 Міжнароднi класифікації видів еконо­мічної діяльності

На 1 січня 2000 року Статистична комісія ООН зареєструвала наступні класифікації видів економячної діяльності на міжнародному та національному рівнях.

Рекомендовані:

• Міжнародна Стандартна Галузева Класифікації Усіх Видів Еконо­мічної Діяльності (InternationalStandardIndustrialClassificationofAllActivitiesISICRev.3). Рекомендована в 1989 році.

• Міжнародна Стандартна Галузева Класифікації Усіх Видів Еконо­мічної Діяльності (ISICRev.2). Рекомендована в 1968 році.

• Міжнародна Стандартна Галузева Класифікації Усіх Видів Еконо­мічної Діяльності (ISICRev.1). Рекомендована в 1958 році.

• Міжнародна Стандартна Галузева Класифікації Усіх Видів Еконо­мічної Діяльності (ISIC) – Оригінальна версія. Рекомендована в 1948 році.

Аналог:

• загальна галузева класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності в Європейському Співтоваристві (GeneralIndustrialClassificationofAllActivitieswithintheEuropeanCommunitiesNACERev.1). Рекомендована в 1970 році.

Поріднені:

• північна американська галузева класифікаційна система (NorthAmericanIndustrialClassificationSystemNAICS-Canada)

• північна американська галузева класифікаційна система (NAICS-Mtxico)

• північна американська галузева класифікаційна система (NAICS-USA)

• Австралійська і Ново-Зеландська галузева класифікація (Australian and New Zealand Industrial Classification ANZSIC)

Міжнародна стандартна галузева класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності (ISIC) призначена для опису інституційних одиниць за їхньою основною класифікаційною ознакою — видом економічної діяльності.

Вона використовується у системі національних рахунків, бухгалтерському, податкової обліку та інших галузях економічної науки, у статистичній практиці, при ідентифікації підприємств згідно видів економічної діяльності.

ІSІС використовується як основа для розробки класифікацій видів економячної діяльності на національному та міжнародному рівнях.

Спроби створення міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності відносяться (ISIC) до 1853, 1895, 1925, 1938рр. Початковий варіант її було прийнято у 1948р. ВідтодіISIС широко застосовувалась як на національному, так і на міжнародному рівнях при класифікації даних за видом економічної діяльності в галузі народонаселення, зайнятості, виробництва, національного доходу а також іншої економічної і соціальної статистики. В ряді країн, що розвиваються та трансформуються, міжнародну стандартну класифікацію усіх видів еконо­мічної діяльності застосовують як основу для розробки їхніх власних класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності. Наприклад, в Україні вона була впроваджена в 1996 році. Значного ступеня зіставності було досягнуто між класифікаціями окремих країн і міжнародною. При цьому забезпечувалась відповідність категорій на рівнях деталізації, прийнятих у національних класифікаціях до міжнародної.

Тепер дедалі більше країн здійснюють побудову своїх статистичних рядів показників відповідно до міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності. Це ООН, Міжнародна організація праці, ФАО, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації, які застосовують цю класифікацію для публікації й аналізу статистичних даних.

Як свідчить досвід використання міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності, необхідно періодично переглядати структуру і визначати її категорії та основоположні принципи, оскільки в організації економічної діяльності відбуваються зміни і набувають чинності нові види економічної діяльності. Деякі аспекти слід розширювати, уточнювати чи поліпшувати. З цією метою у 1956, 1965 і в 1979 рр. ISIC була переглянута і перероблена Статистичної комісією ООН. У кожному з випадків комісія зберегла (наскільки це було можливо) зіставність між переглянутими і попереднім варіантами класифікацій, незважаючи на внесені зміни, модифікації та інші удосконалення.

В основі міжнародної стандартної класифікації усіх видів еконо­мічної діяльності лежить одна з трьох ознак: призначення продукції, яка ви­роб­ляється; єдність технології виробництва; однорідність си­ро­­вини, що використовується.

Об'єкт класифікації - види еконо­мічної діяльності господарюючих суб’єктів.

ІSІС складається з таких 17 розділів:

А. Cільське господарство, полювання і лісове господарство

В. Рибальство

С. Добувна промисловість(шахти і кар’ери)

D. Обробна промисловість

E. Виробництво електроенергії, газу та води

F. Будівництво

7. Оптова і роздрібна торгівля; ремонт авто, мотоциклів і домашньої техніки

8. Готелі і ресторани

9. Транспорт, складське господарство і комунікації

10. Фінансова діяльність

11. Операції з нерухомістю, оренда і ділові послуги

12. Державне управління

13. Освіта

N. Охорона здоров’я та соціальна допомога

O. Колективні, громадські та особисті послуги

16. Приватна домашня обслуга

17. Екстериторіальна діяльність

Одиниці класифікуються за критеріями діяльності. Якщо частка одного з видів діяльності у загальному обсязі добавленої вартості складає більше 50 процентів, то цей вид діяльності визначає класифікацію одиниці. В інших випадках повинні застосовуватись класифікаційні правила. Класифікація здійснюється ступенями зверху вниз, від найвищого рівня агрегації, що відповідає коду секції (1 буква), до підкласу (5 цифр); між ними розміщені підсекції (2 букви), розділи (2 цифри), групи (3 цифри) і класи (4 цифри). Групування на кожному рівні повинно бути сумісним з класифікацією на попередньому рівні. Виробнича або економічна діяльність (що називається у подальшому "діяльність") визначається із взаємодії засобів (обладнання, робочої сили, технології, інформаційної мережі, видів продукції), що спонукають виробництво певних товарів або послуг.

Якщо однією і тією ж одиницею здійснюється декілька видів діяльності, то види діяльності, що не є допоміжними, групуються у залежності від доданої ними вартості брутто за факторами витрат. Розрізняють основні та вторинні види діяльності.

Якщо немає даних щодо доданої вартості, то слід застосовувати інші критерії, такі як зайнятість, сума заробітної плати та окладу, обсяг реалізації, вартість обладнання тощо, так щоб добитися якомога більшого зближення до класифікації на основі доданої вартості.

З основною і вторинною діяльністю пов’язана допоміжна діяльність, така як, наприклад, діяльність адміністрації, бухгалтерії, ЕОМ, їдалень, діяльність щодо купівлі, продажу та маркетингу, щодо зберігання на складі, по ремонту, перевезенням тощо. Ця допоміжна діяльність всередині одиниці виконується з метою забезпечення або полегшення виробництва цією одиницею товарів, що призначені для реалізації на сторону. Сама продукція допоміжної діяльності на сторону не відпускається.