6. Статистика міжнародної торгівлі

6.1 Статистична оцінка імпорту та експорту

У минулому більшість країн не мала ніякої системи оцінки товарів для цілей статистики міжнародної торгівлі товарами. Проте, вартість, що визначається для товарів для цілей митної оцінки, була і залишається доступною для статистиків. Часто в кожній країні існує свій національний досвід митної оцінки, і в результаті розробнику статистики торгівлі необхідно знати про такий досвід, щоб зрозуміти митні оцінки.

Важливий крок у стандартизації митного підходу до оцінки був зроблений у 1947 році завдяки прийняттю Статті VII Генеральної Угоди щодо тарифів та торгівлі (ГАTT).  Сторони, між якими було укладено ГATT, погодилися засновувати митну оцінку імпортних товарів на їх фактичній ціні та визнавати дійсність цього підходу відносно всіх продуктів, з яких стягується мито або інші збори і на які розповсюджуються обмеження на імпорт та експорт на основі вартості. У 1953 році було розроблено Брюсельске визначення вартості (БВВ) з метою подальшої стандартизації митного підходу до оцінки.  У1981 році було прийнято інший підхід в межах структури ГATT, відомий як Угода про впровадження Статті VII ГATT (1981), або Угода про оцінку ГATT 1981 року.  У 1995 році було здійснено подальшу розробку, за допомогою якої було установлено угоду про принципи оцінки, відому як Угода про впровадження Статті VII Загальної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (далі Угода СОТ про оцінку). Вона набула чинності 1 січня 1995 р. Це одна з багатосторонніх угод про торгівлю товарами, додана до Маракешської Угоди про створення СОТ, і є обов’язковою для всіх членів СОТ.  Структура Угоди СОТ про оцінку ідентична структурі Угоди ГАТТ 1981 року, у якій оцінка операції приймається як митна оцінка імпортних товарів.

Рекомендовано, щоб країни прийняли Угоду СОТ про оцінку як основу оцінки своєї міжнародної торгівлі товарами для статистичних цілей. Цей метод оцінки застосовується до всіх товарних потоків.

Угода СОТ про оцінку імпорту та експорту дозволяє країнам включати або виключати з митної оцінки (частково або повністю) такі елементи як: 

• Вартість транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;

• Вартість вантажно-розвантажувальних робіт та обробки, пов’язаних з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення;

• Вартість страхування.

Це означає, що в основному згідно з угодою країни можуть надавати перевагу цінам FOB або CIF. Показники FOB включають операційну вартість товарів та вартість послуг, виконаних, щоб доставити товари до кордону країни-експортера. Показники CIF включають операційну вартість товарів, вартість послуг, виконаних, щоб доставити товари до кордону країни-експортера та вартість послуг доставки товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

З метою сприяння співставності статистики міжнародної торгівлі товарами, а також враховуючи досвід більшості країн щодо торгівлі та складання звітних даних, рекомендується, щоб статистичною вартістю імпортних товарів була вартість CIF а статистичною вартістю експортних товарів була вартість FOB.

Незважаючи на те, що митна адміністрація взагалі вимагає від учасників торгівельних операцій указувати ціну FOB або CIF у митних деклараціях, існують випадки, коли розробнику статистики торгівлі необхідно перевірити супровідні документи або для того, щоб установити вартість самої операції, або для визначення вартості страхування та фрахту, або з інших причин. Ці супровідні документи можуть включати контракт на реалізацію, який звичайно включає "умови доставки" товарів.

У разі відправлення товарів з країни-експортера морем або внутрішнім водним шляхом, можна використовувати FOB на момент експорту у місці вивезення; у разі відправлення товарів з країни-експортера іншими видами транспорту, коли не відбувається операцій на основі FOB, використовуют вартість"франко-перевезення" (FCA) у порті вивезення; у разі, коли не можна застосувати ні FOB, ні FCA, (наприклад, експортування залізницею або трубопроводом), можна використовувати "доставлено на кордоні" (DAF) країни-експортера. Оскільки FCA та DAF відображають вартість доставки товарів до кордону країни-експортера, вони аналогічні FOB. Застосування FOB, FCA та DAF трактується як оцінка типу FOB. Товари, ввезені морем або внутрішнім водним шляхом, можуть оцінюватися за типом CIF (порт ввезення); у разі, коли товари ввезено іншими видами транспорту та коли не можна застосувати CIF, оцінюються на основі CIP "транспортування та страхування сплачено" у порті ввезення. Оскільки оцінка CIP відображає вартість доставки товарів до кордону країни-імпортера, включаючи фрахт та страхування, така оцінка трактується як CIF. Якщо застосовуються інші види умов доставки у будь-якій операції (такі як ціна франко-завод, франко у борта судна, тощо), необхідно застосовувати інші джерела даних для того, щоб установити вартість FOB або CIF для операції. 

У комерційній практиці міжнародної торгівлі товарами існує цілий ряд деталей в умовах доставки товарів. Статистикам слід уважно перевіряти наявні джерела даних, включаючи умови доставки товарів, стандартизовані Міжнародною Торговою Палатою і відомих як Інкотермз, з метою отримати рекомендовані оцінки FOB/CIF. Крім того, вони повинні установити тісне співробітництво з тими, хто збирає первинні дані, для того, щоб запезпечити керівництво методологією щодо статистичної вартості, а також наявність адекватних даних. Митна вартість, якщо вона встановлена відповідно до Угоди про оцінку СОТ, має становити основу статистичної вартості. Однак розробники даних мають усвідомлювати те, що вартість товарів, установлена митними органами, не обов’язково може відповідати статистичним вимогам.

Вартість імпорту CIF задовольняє декілька аналітичних потреб, але для деяких цілей також необхідна вартість FOB. Наприклад, вартість CIF імпортних товарів необхідна для порівняння ціни з іншими товарами, наявними на внутрішньому ринку. Вартість CIF імпортних товарів також необхідна для цілей побудови національних рахунків на рівні групи продукції. Вартість FOB (імпортних і експортних товарів) забезпечує єдину цінову основу для товарів - тобто встановлює єдиний пункт для оцінки експорту та імпорту, а саме, кордон статистичної території країни-експортера - а, таким чином, служить цілям складання національних рахунків та платіжного балансу на агрегованому рівні. Оцінка FOB імпортних товарів, наприклад, необхідна для окремої вартості фрахту та страхування, пов’язаних з транспортуванням товарів від місця експортування до місця імпортування (ці вартості вважаються вартістю послуг і виключаються з вартості товарів). Вартість FOB імпортних товарів може також посилити аналітичне використання торгівельної статистики; наприклад, імпорт країни A з країни B на основі FOB можна використовувати для оцінки експорту країни B до країни A на основі FOB.

Рекомендується, щоб країни, які використовують вартості CIF імпорту, намагалися окремо збирати дані щодо фрахту та страхування на рівні якомога більшої деталізації за товарами та партнерами для отримання вартості FOB, необхідної для статистики національних рахунків та платіжного балансу. Коли такі дані не доступні безпосередньо, країни можуть захотіти отримувати їх шляхом вибіркових обстежень.

Більшість товарів, охоплених статистикою міжнародної торгівлі, перетинають кордони в результаті торгівельних операцій (купівля/продаж). Контракт на реалізацію включає, окрім іншої інформації, ціну на товари (контрактна ціна). Ця ціна, як правило, відображається у відповідних торгівельних документах, таких як рахунки-фактури, і може служити відправною точкою для визначення вартості операції. Контрактні ціни, однак, не відображають усіх витрат, пов’язаних з ввезенням та вивезенням товарів. Визначення загальної вартості залежить, як указано вище, від аналізу всіх умов доставки, включених до конкретних контрактів. Контрактна ціна може бути недоступною або не містити всієї необхідної інформації. У таких випадках розробник даних має використовувати інші торгівельні документи, такі як рахунки-фактури, контракти на перевезення та страхування.

Існують міжнародні операції, які пов’язані з особливими труднощами або питаннями стосовно оцінки товарів у цих операціях. Деякі з труднощів пояснюються складністю операції або особливими властивостями товарів. У інших випадках операції можуть не потребувати оцінки товарів залученими сторонами і не супроводжуються рухом валюти або кредитів. Крім того, рекомендується:

• Невипущені банкноти та цінні папери, а також монети, що не знаходяться в обігу, оцінювати за ціною операції друкованого паперу або штампованого металу, а не за їх номінальною вартістю.

• Товари, які використовуються як носії інформації та програмного забезпечення, такі як пакетні набори, що включають дискети або CD-ROMи з програмним забезпеченням та /або даними, розробленими для загального або комерційного використання (не на замовлення), оцінювати за повною вартістю операції (а не за вартістю порожніх дискет або CD-ROMів, паперу або інших матеріалів.

• Давальницьку сировину та товари, отримані в результаті обробки, оцінювати на валовій основі до та після обробки;

• Товари для ремонту оцінювати лише за вартістю ремонту, тобто, за сплаченою або отриманою платою за послуги, вартістю замінених частин тощо.

Існують випадки, коли міжнародна операція з товарами може не вимагати оцінки залученими сторонами та не супроводжується відповідним рухом валюти та кредитів. Прикладами можуть служити: торгівельні та бартерні угоди на основі кількості без установлених цін, продовольча та інша гуманітарна допомога, товари на консигнації, товари, відправлені на обробку, майно мігрантів, надходження та вибуття нереалізованих виробів, які перетинають кордон, дарунки, надані недержавними відомствами або приватними особами, а також товари, які прибувають або вибувають з країни нелегально або конфісковані товари. У таких випадках, дотримуючись загальних рекомендацій, вартість товарів слід установлювати згідно з Угодою про оцінку СОТ (включаючи використання вартості операцій ідентичних або аналогічних товарів або розраховану вартість) та рекомендаціями щодо статистичної вартості, наданими у даній публікації.

Належна оцінка товарів дуже важлива для точності статистики міжнародної торгівлі товарами. В результаті органи складання та збирання даних мають співробітничати, щоб забезпечити надійну оцінку в усіх випадках, особливо для проблемних категорій товарів (незалежно від того, чи наявні контрактні ціни).

Вартість торгівельних операцій може бути первинно виражена у багатьох валютах або в інших стандартах вартості (наприклад, ЕКЮ). Від розробників вимагають конвертувати ці вартості у єдину (базову) одиницю обліку для розробки повної та аналітично значущої національної статистики, крім іншого, з метою визначення торгівельних потоків та складання національних рахунків та платіжного балансу. З точки зору розробника даних, національна валютна одиниця є переважною базовою одиницею обліку. Однак, якщо національна валюта підлягає значній зміні відносно інших валют, аналітична цінність даних може зменшитися. За таких обставин, може бути доцільним використовувати іншу більш стабільну одиницю обліку, таким чином, щоб вартості міжнародних операцій, виражені у цій одиниці, не зазнавали суттєвого впливу від підвищення або падіння валютного курсу (відносно одиниці обліку) валют, в яких здійснюються ці операції.

Згідно з Угодою про оцінку СОТ  рекомендується:

• У випадках, коли конвертація валюти необхідна для визначення митної вартості, слід використовувати такий обмінний курс, який належним чином публікується компетентними органами країни-імпортера та який має якомога ефективніше відражати стосовно періоду кожного такого документу публікації поточну вартість такої валюти у торгівельних операціях в валюті країни-імпортера;

• Обмінний курс має бути діючим на момент ввезення або вивезення, що надається кожною країною-членом.

Еквівалентний підхід до конвертації необхідно застосовувати також щодо імпорту та експорту. У випадках, коли є курси продажу та придбання (офіційні/ринкові), використовувати необхідно середній курс між двома, таким чином, щоб будь-яка плата за послугу (тобто, "спред" між середнім курсом та тими курсами) виключалася. Якщо курс відсутній на дату ввезення або вивезення, рекомендується використовувати середній курс за найкоротший період.

Деякі країни застосовують режим множинних обмінних курсів, за яким до різних категорій товарів застосовуються різні обмінні курси, надаючи перевагу одним операціям та не підтримуючи інші. Рекомендується, щоб торгівельні операції реєструвалися з використанням фактичного курсу, що застосовується до конкретних операцій, з відповідною приміткою, який з офіційних курсів було використано для кожної з валют.

Операції, в яких використовуються паралельні курси або курси чорного ринку, слід проводити окремо від тих, в яких використовуються офіційні курси. Розробникам статистики торгівлі слід намагатися оцінювати обмінний курс, фактично використаний в операціях на таких ринках та використовувати його для конвертації.

Вартісна оцінка експорту (імпорту) залежить від коливання внутрішніх цін або кон'юнктури ринку та т.ін. Оцінка товарів здійснюється за цінами контрактів з уточненням фактичних цін. Вартість товарів, проданих через брокерів, наводиться із зменшенням на суму брокерської комісії. Контрактні ціни для експортованих товарів - звичайно ціни базових умов постачання FOB, а для імпортних - CIF.