4.5. Статистика лісового господарства

Ліси є біопродуктивними системами, що забезпечують сировину для лісової промисловості, і важливим джерелом енергії (деревне паливо і деревне вугілля для готування їжі й опалення) у країнах, що розвиваються. Вони також служать середовищем для безлічі тварин і рослин. Лісонасадження є ефективним захистом ґрунтів і регулятором водяних потоків і кругообігу вуглецю. Використання лісової землі для сільськогосподарських цілей, великомасштабне промислове рубання лісу і ріст попиту на деревне паливо і деревне вугілля привели в багатьох частинах світу до збезлісення.

Дані про лісонасадження, зміст біомаси і зміни звичайно збираються департаментами лісівництва для цілей раціонального використання лісів. Статистичні дані про виробництво деревини, збираються департаментами лісівництва для цілей раціонального використання лісів. Вони є частиною бази даних промислової статистики. Інші дані виходять з обстежень домашніх господарств і сільського господарства (наприклад, про збір деревного палива, підсічно-вогневий обробці і випасі на лісових землях) шляхом інтерпретації даних дистанційного зондування (наприклад, площа зведеного лісу, лесокущового перелогу і гару і будівництво лісових доріг).

У лісовому господарстві розрізняют наступні категорії видів діяльності і процесів:

• промислове рубання лісу;

• неформальне рубання лісу, в основному на дрова і сільські будівельні матеріали, але може включати виробництво деревного вугілля і «незаконне рубання»;

• природна загибель дерев унаслідок хвороб, пожеж, впливу вітру і забруднення;

• природне лісовідтворення, що далі може розрізнятися по домінуючому типі лісу;

• лісівництво і/чи лісонасадження

В міжнародної економічної статистиці використовуються наступні показники статистики лісового господарства.

Площа лісового фонду - частина території країни, зайнята лісом, а також незайнята їм, але призначена для нестатків лісового господарства. Лісовий фонд включає лісову площу, тобто територію, покриту лісом (фактично зайняту деревними породами, що утворять насадження) і не покриту лісом, але призначену для виращування лісу (гару, вирубки, пустирі, прогалини, площі загиблих насаджень). Крім того, до складу лісового фонду включається нелісова площа: сільськогосподарські угіддя (ріллі, косовиці, пасовища), площі особливого призначення (дороги, канави, садиби й ін.), а також площі боліт, пісків, ярів, крутих схилів і інші території.

Лісовпорядження - система заходів, що включають визначення границь, розподіл лісу на выделы і ділянки лісонасаджень, групи, категорії захісту (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні й оздоровчі і т.д.); інвентаризацію лісового фонду (площа лісу і запас деревини); визначення розміру щорічного користування лісом (розрахункова лісосіка, лісовідновлення й ін.).

Уведення молодих насаджень у категорію коштовних (високопродуктивних) лісових насаджень визначається виходячи з площі, віднесеної до категорії коштовних деревних насаджень, вирощених лісових культур (посадкою і посівом) і молодняків, у результаті проведення мір сприяння природному лісовідтворенню, реконструкції малоцінних насаджень і рубань відходу.

Лісовідновлення - проведення заходів щодо відновлення лісів на вирубках, гарах, пустирях, прогалинах і інших колишніх під лісом площах. Лісовідновлення включає посадку, посів лісу і сприяння природному поновленню.

Посадка лісу - роботи з посадки сіянців, саджанців, черешків і іншого посадкового матеріалу на лесокультурних площах.

Рубання відходу за лісом - періодична вирубка в насадженнях частини дерев і чагарників, проведених з моменту утворення насаджень до головного рубання, з метою формування потрібного складу, форми насаджень і підвищення приросту.

Одним з видів рубань відходу є відхід у молодняках, що представляє осветлення і прочищення лісу, що проводяться в молодих насадженнях, як правило, у віці до 20 років, з метою звільнення головних порід дерев від затінення менш коштовними породами, а також формування потрібного складу насаджень.

Санітарні рубання - рубання, що проводяться з метою вирубки і збирання дерев, заражених і ушкоджених різними хворобами і шкідниками, а також збирання сухостійних, буреломних дерев. Санітарні рубання розділяються на вибіркові і суцільні.

Рубання лісу головного користування і лесовосстановительные рубання проводяться в спіелих древостоях для заготівлі деревини. Рубання лісу головного користування здійснюються в лісах ІІ й ІІІ груп способами, спрямованими на відновлення лісів господарсько-коштовними деревними породами й ефективну експлуатації.

Валова продукція (випуск) лісового господарства являє собою витрати по закладці і вирощуванню лісових насаджень, по відходу за лісом і підтримуванню його в стані, придатному для експлуатації.

Валова продукція лісового господарства оцінюється в сумі фактичних витрат, вироблених з метою відтворення і підвищення продуктивності лісів, поліпшення їхнього якісного складу.

Питання для самоперевірки

1. Які основні публікації міжнародної статистики сільського господарства?

2. Які методи збору даних існують у міжнародній статистиці сільського господарства?

3. Методи міжнародних зіставлень обсягів сільськогосподарської продукції?

4. Як здійснюються розрахунки порівняльних фізичних об’ємів сільськогосподарської продукції двох країн?

5. Як визначають рівень продуктивності праці у міжнародній статистиці сільського господарства?

6. Показники статистики лісового господарства.

Тести

1. Провідна міжнародна організація, яка займається статистикою сільського господарства:

а) Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку – IFAD;

б) Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй – FAO;

в) Міжнародна асоціація розвитку – IDA;

2. Основна публікація з міжнародної статистики сільського господарства:

а) Щорічник ФАО про виробництво;

б) Щорічник про продукцію лісового господарства;

в) Статистичний щорічник ООН.

3. Основним джерелом інформації про продукцію сільського господарства є:

а) звіти сільськогосподарських підприємств;

б) сільськогосподарські переписи і обстеження;

в) дані податкових органів.

4. Середня врожайність сільськогосподарських культур в міжнародній статистиці рекомендується розраховувати як: а) відношенням валового збору основних посівів до збиральної

площі;

б) відношенням валового збору до засіяної площі на кінець весняного посіву;

в) середня з врожайності окремих культур.

5. В основу класифікації земель в Європейському Союзі покладена: а) стандартна статистична класифікація землекористування; б) стандартна класифікація видів економічної діяльності; в) земельних кадастрів країн – членів ЄС.

6. Для міжнародного порівняння обсягів виробництва застосовують:

а)не лише методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях, а й в єди

ній валюті;

б) лише методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях.

7. Для міжнародних зіставлень рівнів сільськогосподарського виробництва застосовують:

а) Метод оцінок продукції в умовному зерні; б) Метод оцінки продукції в доларах США;

в) Метод оцінки продукції в валюті однієї з порівнювальних країн.

8. Порівняння фізичних об’ємів сільськогосподарської продукції окремих країн виконують за допомогою:

а) перехресного обліку продукції сільського господарства різної структури за цінами на окремі продукти країн, що порівнюються;

б) лише методи зіставлення в єдиних натуральних одиницях.

9. Якщо “стандартизовану структуру” сукупної продукції оцінювати за цінами двох чи більше країн, то:

а)можна визначити купівельну спроможність валют цих країн відносно сукупності продуктів;

б) не можна визначити купівельну спроможність валют цих країн відносно сукупності продуктів.

10. Порівняльна купівельна сила національних валют за базисними цінами кожної країни використовується для приведення до зіставного виду ( у валюті, що прийнята за еталон ):

а)фізичних об’ємів сільськогосподарської продукції країн, оцінених за тими самими базисними цінами у національній валюті;

б)вартості сільськогосподарської продукції країн, оцінених за тими самими базисними цінами у національній валюті.

11. Рівень продуктивності процесів в сільському господарстві в міжнародній практиці визначають: а) відношенням продукції до обсягу робочого часу на його

виробництво;

б) кількість робочого часу, затраченого на одиницю продукції;

в) кількістю продукції виробленої в середньому 1 зайнятим в сільському господарстві країни;

12. Наукова методика порівнянь і зіставлень рівнів та динаміки продуктивності праці у сільському господарстві має ґрунтуватися на методологічних принципах:

а) на єдиної концепції продуктивності праці, а також на єдності методів розрахунку показників продукції в обох країнах;

б) на використанні при розрахунках єдиної валюті;

в) на використанні єдиної методики розрахунку зайнятих в сільському господарстві.

13. Площа лісового фонду в міжнародної статистиці це:

а)частина території країни, зайнята лісом, а також незайнята їм, але призначена для потреб лісового господарства;

б) частина території країни, зайнята лісом;

в) частина території країни, яка призначена для потреб лісового господарства.

14. Валова продукція лісового господарства розраховується як:

а) сума фактичних витрат на відтворення продуктивності лісів;

б) приріст лісових насаджень;

в) приріст території, зайнятої лісом.

15. Валова продукція лісового господарства оцінюється:

а) в сумі фактичних витрат, зроблених з метою відтворення і підвищення продуктивності лісів, поліпшення їхнього якісного складу;

б) в сумі фактичних витрат, зроблених з метою відтворення і підвищення продуктивності лісів;

в) в сумі фактичних витрат на відтворення продуктивності лісів.