5.4. Міжнародні порівняння показників результатів промислового виробництва

Дані про вартісні показники промислового виробництва, що містяться у міжнародних статистичних публікаціях ООН, дають змогу здійснити такі міжнародні порівняння (зіставлення):

• абсолютного рівня промислового виробництва в цілому і за окремими галузями;

• галузевої структури промислового виробництва;

• рівня промислового виробництва на душу населення (всього і зайнятого);

• структури промислового виробництва за вартісними компонентами.

Спробуємо відповісти на питання, якою мірою показники, що існують у міжнародній статистиці, можуть забезпечити реальну міжнародну порівнюваність промислового виробництва. Визначимо, чи слід пояснювати одержані в результаті двосторонньої порівнюваності відмінності між обсягами промислового виробництва країн А і В різними рівнями його чи це відмінності, викликані іншими, не пов'язаними з рівнем промислового виробництва, факторами. Фактори, які впливають на реальність результатів порівняння можна об'єднати у дві групи:

Фактори першої групи. На основі специфіки змісту валових показників при міжнародному зіставленні промислового виробництва на основі валової вартості виробленої продукції слід враховувати такі фактори:

• різний ступінь розвитку національних систем розподілу праці;

• різне положення національних економік у системі міжнародного розподілу праці;

• різні рівні ефективності виробництва, особливо відносно питомих витрат сировини і матеріалів.

Більш високий ступінь розподілу праці відносно інших країн, виражена залежність від імпорту при підготовчих роботах, низький рівень ефективності (високі питомі витрати сировини і матеріалів) за інших однакових умов призводять до того, що при міжнародних зіставленнях для країни, що розглядається, буде одержано більший показник обсягу виробництва. Це витікає з обліку підготовчих робіт у валовій вартості виробництва і багаторазового обліку підготовчих робіт при агрегації валової вартості виробленої продукції підприємств.

Показники брутто і нетто різняться на амортизаційні відрахування. Отже, значні відмінності у амортизаційній політиці також будуть впливати на міжнародне порівняння промислового виробництва. На це суттєво впливають відмінності у визначенні нормативного строку служби, виборі бази цін для оцінювання основного капіталу і методиці визначення нормативів амортизаціі. Фактором, що впливає на результати міжнародних порівнянь, є також вид цін, який покладено в основу оцінки відповідного показника. У цінах містяться побічні податки, які відображають організовані державою процеси розподілу доходів і впливають на результати відповідних міжнародних зіставлень. З викладеного матеріалу можна зробити висновок, що показник «вартість чистої продукції", визначений у цінах за факторами виробництва, краще за все пристосований для міжнародних порівнянь рівня виробництва промисловості.

Фактори другої групи. Оцінка міжнародної зіставності вартісних показників промислової продукції потребує порівняльного аналізу національних даних натуральних показників промислового виробництва. Для цього слід порівнювати:

Перелік показників. Як правило, для окремих країн відображаються як валові, так і чисті показники промислового виробництва. Але повної порівнюваності переліку показників за допомогою періодичних міжнародних статистичних видань ООН одержати неможливо, оскільки не існує уніфікованого застосування „цензової концепції", і „загальної концепції" та однакової оцінки за допомогою одного з двох видів цін. Більш високий рівень зіставності у цьому відношенні реалізується за допомогою світового промислового цензу.

Вартісні показники за змістом. На порівнюваність змісту вартісних показників виробництва впливають різні особливості: готові вироби враховуються в розмірі валової вартості виробленої промислової продукції; валова вартість виробленої продукції не коригується на зміну величини запасів готових товарів і незавершеного виробництва, тобто вона визначається як валова вартість реалізації товарів і наданих послуг; у валовій вартості виробленої продукцй не враховується обладнання, виготовлене власними силами.

Крім того, на порівнйваність змісту показників впливають різні у національному плані специфічні галузеві положення про розрахунок валових і чистих показників.

Оцінки. Проблема порівнюваності оцінок має відносно вартісних показників дві сторони: порівнюваність виду цін; перерахунок визначених у національних валютах показників у порівнювану валюту.

Виходячи з політино-економічного змісту категорії ціни, її функцій і конкретного механізму ціноутворення слід враховувати, що проведені міжнародні порівняння промислового виробництва перебувають під впливом багатьох факторів, які прямо чи побічно пов'язані з виробничою діяльністю промисловості. Вплив цих факторів як правило, можна оцінити лише номінальне, логічно. Іноді як виняток можна кількісно оцінити ступінь дії подібних факторів, що впливають, і тим самим забезпечити коригування відповідних результатів порівнянь.

До специфічних факторів, які піддаються кількісній оцінці (за наявності відповідної детальної інформації), належать такі:

• різна оцінка окремих позицій побічних податків і субсидій у відповідних типах цін;

• різне положення вартості транспортних послуг, тобто різний облік транспортних витрат у цінах.

Наприклад, у США валова вартість виробленої продукції, що оцінена у ринкових цінах (для переробної промисловості) включає податок на майно, але до неї не належать промисловий податок і податок з товарообороту. І, навпаки, відповідні показники у ФРН враховують акцизний податок, але виключають податок на додану вартість.

В основу міжнародного порівняння рівня промислового виробництва мають бути покладені ціни віиробника товару. Оцінювання за ринковими цінами призводить до перекручення результатів порівняння, особливо при порівняннях різних за територією країн.

Перерахунок визначеного у відповідній національній валюті промислового виробництва в єдину порівнювану валюту зараз здійснюється, як правило, на основі валютних курсів. Для поточних міжнародних порівнянь цей метод, з одного боку, є єдиним, який практикується і може бути реалізований з прийнятними умовами. З іншого боку, він призводить до значних перекручень результатів міжнародних порівнянь. Результати, розраховані на основі офіційних валютних курсів, іноді можуть давати неправильне співвідношення. Більш точні результати можна одержати при використанні паритету купівельної спроможності валют (просторові індекси цін). Як основа для розрахунку паритету купівельної спроможності у міжнародному масштабі можуть бути ціни світового ринку; міжнародні одиниці; метод репрезентації (розрахунок специфічних паритетів купівельної спроможності залежно від відповідного моменту часу, від країн і показників, які порівнюються).

Метод репрезентації визнаний у більшості країн як спосіб, що об'єктивно відображає співвідношення між ними. Однак він надзвичайно складний, потребує великих затрат часу і містить цілий ряд негативно вирішених методичних проблем. Розрахунок просторових індексів цін за допомогою методу репрезентації зараз виконується лише через значні проміжки часу для певних груп країн у рамках міжнародних проектів зіставлень, наприклад зіставлень вартісних показників Міжнародного проекту порівнянь ООН.

Сферу і період збору даних. Відносно сфери збору даних, насамперед у переробній промисловості, існують додаткові відмінності при обліку ремонтних послуг (сервісних послуг), певних видів будівельних, ремісничих, замовних робіт для приватних домашніх майстерень (наприклад, виготовлення одягу, меблів на замовлення та ін. продукції фірм роздрібної торгівлі, які продають основну частину своєї продукції окремим покупцям (в основному промисловість продуктів харчування, наприклад хлібопекарні, кіоски для продажу морозива тощо). Відмінності у розмежуванні сфери збору інформації витікають з відмінностей у техніці збору даних. Наприклад, у промисловій статистиці Індії розрізняють „цензовий сектор" і „нецензовий сектор". Всі одиниці цензового сектора і деякі одиниці нецензового сектора облічуються за допомогою повного збору даних, а інші одиниці нецензового сектора - вибіркових проб. До цензового сектора належать усі підприємства з чисельністю 50 і більше працівників, які працюють біля машин і установок, і підприємства із 100 і більше працівниками, що не працюють біля машин і установок. Відповідно, нецензовий сектор є сукупністю підприємств, на яких 10-49 працівників працюють біля машин і установок чи 20-99 виконують інші види робіт.