Рахунок 4. Зовнішні операції

Експорт товарів і послуг Заробітна плата, що надходить з-за кордону Доходи від власності, одержані з-за кордону Інші поточні трансферти, що надходять з-за кордону	Імпорт товарів і послуг Заробітна плата іноземцям Прибуток іноземних підприємств Інші поточні трансферти за кордон Сальдо поточних операції
Поточні надходження	Витрати поточних надходжень
Операції з капіталом
Сальдо поточних операції Сальдо капітальних трансфертів з-за кордону Сальдо взятих на себе закордоних зобов’язань	Сальдо придбаних нематеріальних активів за кордоном Сальдо придбаних фінансових активів за кордоном
Надходження	Виплати

Цей рахунок передбачає, крім виділення експорту й імпорту товарів і послуг, розподілення факторних доходів, які надходять з-за кордону чи вибувають з даної країни, на заробітну плату працюючих за наймом (громадян даної країни за кордоном та іноземців у країні, що розглядається), з одного боку, і на доход від власності та підприємництва (власності громадян цієї країни у зарубіжних країнах та власності іноземців у цій країні) – з другого.

У верхній частині рахунку реєструються поточні операції, у нижній – операції з капіталом.

На дебеті поточного субрахунку фіксуються надходження коштів з-за кордону – у вигляді експортної виручки, факторних доходів з інших країн, інших надходжень поточних трансфертів. На кредиті поточного субрахунку відображаються потоки коштів з кордон- у вигляді платежів за імпортну продукцію та послуги, переказів, доходів за вартістю факторів, інших поточних трансфертів за кордон. Різниця між поточними надходженнями та використанням їх становить активне сальдо на поточному рахунку нації. Якщо різниця його негативна, то платіжний баланс сформувався з пасивним сальдо, тобто воно показається зі знаком мінус.

Активне сальдо за поточними платіжними операціями, капітальні трансферти з інших країн, позичені кошти (від приватних і державних банків зарубіжних країн) в сукупності являють собою джерело для оплати покупок нематеріальних активів (крім фінансових) і придбання фінансових активів.

Рахунки ІІ класу призначені для характеристики ресурсів та використання окремих груп товарів, для реєстрації обсягу продукції окремих галузей економіки і структури їх витрат. Як приклад рахунків цього класу розглянемо таку схему:

Рахунок товару а

Товар А, вироблений галуззю, що спеціалізується на виробництві цього товару Товар А, вироблений іншими галузями Товар А, вироблений органами загального управління та приватними некомерційними організаціями Імпорт товару А Імпортне мито	Проміжне споживання товару А а) галузями виробництва товарів б) приватними некомерційними організаціями в) органами загального управління Кінцеве споживання домашніми посподарствани Приріст матеріальних оборотних коштів Вкладення в основні фонди Експорт
Ресурси	Використання

У лівій частині рахунку відображаються всі ресурси товару А. Вони складаються з виробництва й імпорту. Як бачимо, у наведеному рахунку виробництво розподіляється на кілька категорій.

У правій частині рахунку показується використання товару А на кінцеве і проміжне споживання у різних секторах економіки з урахуванням органів загального управління та приватніх некомерційніх організації, а також на приріст запасів, експорт та ін.

Прикладом рахунків ІІІ класу може бути такий:

Рахунок доходів і витрат домашніх господарств і дрібних некорпорованих підприємств

Кінцеве споживання Виплати доходів від власності Страхові платежі Прямі податки Обов’язкові платежі, штрафи та ін. Внески у приватні некомерційні організації Заощадження	Заробітна плата, з урахуванням відрахувань на соціальне страхування Прибуток Відрахування від підприємницьких доходів напівкорпорованих підприємств Доходи від власності Страхові відрахування Надходження з фондів соціального забезпечення Інші надходження
Витрати	Доходи

Цей рахунок характеризує поточні доходи і витрати населення. Різниця між ними відображається у статті “заощадження”.

26 стандартних допоміжних і додаткових таблиць служили для представлення деталізованих статистичних рядів, які було неможливо оформити у вигляді рахунків. Як показав практичний досвід, ці рахунки служать основою для оцінювання існуючих планів і тих, які пропонуються відносно економічної статистики.

СНР 1968 року не є міжнародною нормою, а призначена лише для показу того, як класифікації, таблиці та рахунки системи можуть бути пристосовані до умов тієї або іншої країни.

Одним з варіантів модифікованої СНР 1968 року є Європейська система інтегрованих економічних рахунків (ЄСР), підготовлена Євростатом. Вона відрізняється від СНР тим, що має додаткову інформацію по виробництву і фінансам, докладні дані про розподіл і перерозподіл доходів.

СНР 1993 року, як і СНР-1953та СНР-1968 являє собою черговий етап у розвитку національного рахівництва. З історичної точки зору як зміст СНР 1993 року, так і робота по її аналізу і перегляду відображають розширення досвіду і спеціальних знань, які лежать в основі СНР, досягнення більш повного узгодження між СНР й іншими міжнародними статистичними стандартами, а також зміна напряму досліджень в цій області.

Близько 120 країн і територій представляли дані статистики національних рахунків в Організацію Об'єднаних Націй для включення в «Щорічник» після затвердження СНР 1968 року.

Протягом 1975-1980 років було проведено декілька регіональних нарад по аналізу досвіду використання СНР 1968 в різних країнах. В 1979 році Статистична комісія ухвалила в рішення про сформування відповідної групи експертів та запропонувала розробити конкретні пропозиції на короткострокову перспективу по внесенню в СНР уточнень і приведення її у відповідність з новими умовами. На своїх сесіях 1983 і 1985 років Статистична комісія прийняла рекомендації експертної групи, але зазначила, що в ході такої роботи важливо зберегти спадкоємність, уникаючи серйозної зміни визначень і класифікацій. Приоритетними було визначено питання, які пов'язані з практичним впровадженням СНР в країнах, що розвиваються.

За 1982-1985 роки міжнародні організації, консультанти та національні статистичні установи провели дослідження за темами, які були виявлені для обговорення. Результати досліджень були розіслані фахівцям в конкретних областях з проханням представити свої зауваження, а потім обговорені на регіональних нарадах, в яких брали участь представники національних статистичних служб. У порядку підготовки до наступного етапу роботи Міжсекретаріатська робоча група (представники МВФ, Євростату, ОЕСР) склала два документи – про організацію перегляду СНР і про концептуальні основи переглянутої СНР.

За 1986-1989 роки групи експертів обговорили широке коло питань за наступними темами: структура СНР, зіставлення цін і кількості, зовнішній сектор, сектор домашніх господарств, державний сектор, рахунки виробництва і таблиці затрат-випуску, фінансові потоки та баланси активів і пасивів, а також узгодження СНР і БНГ. У 1989 році для розгляду невирішених питань і аналізу проектів глав переглянутої СНР була створена Група експертів по координації СНР; ця група провела шість засідань.

В основу обговорення був покладений документ, підготовлений Міжсекретаріатською робочою групою. На цих нарадах усе більший інтерес викликало питання обліку екологічних аспектів. У 1991 році Статистичній комісії був представлений попередній проект переглянутої СНР. До літа 1992 року в переглянутий комплекс проектів глав і додатків були внесені подальші уточнення і доповнення. Даний проект був покладений в основу обговорення на міжрегіональному семінарі, що відбувся в жовтні 1992 року. У 1993 році Статистична комісія одноголосно рекомендувала затвердити новий проект СНР, а Економічна і Соціальна Рада Організації Об'єднаних Націй призвала держави-члени і міжнародні організації до використання цієї системи.

Незважаючи на відсутність істотних розбіжностей відносно невирішених питань, на останніх етапах процесу перегляду сформувалася програма досліджень у декількох напрямах.

1.Розробка практичних вказівок для чіткого розподілу комісійних зборів за фінансове посередництво, що непрямо вимірюються по конкретних користувачах. Комісія прийняла пропозицію Міжсекретаріатської робочої групи по національних рахунках про забезпечення в СНР гнучкого підходу до застосування цього принципу в окремих країнах або групах країн.

2. Передбачалося умовне обчислення плати за оренду будівель, що знаходяться у власності та користуванні органів державного управління і некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства.

3. Розмежування виплат, що приносять вигоду переважно споживачам, і виплат, що приносять вигоду переважно виробникам. Необхідні подальші дослідження, особливо з урахуванням важливого значення субсидій в деяких країнах.

4.Розмежування організованого і неорганізованого секторів економіки. Провідною організацією, що займається розробкою таких критеріїв, є Міжнародна організація праці (МОП), а саме питання включене в програму досліджень по національному рахівництву, що передбачає продовження співпраці з МОП в цій області.

5.Облік екологічних аспектів через розробку допоміжних екологічних рахунків. Він потрібен для країн, зацікавлених в побудові системи таких допоміжних рахунків, які необхідні для вироблення політики і проведення аналізу, направленого на екологічно безпечне і стійке зростання та розвиток. У цьому розділі настійно рекомендується продовжувати співпрацю в області досліджень і методологічних розробок між укладачами національних рахунків і фахівцями з питань навколишнього середовища.

6.Зазначається, що дві з класифікації: Класифікація індивідуального споживання за призначенням (КІСП) і Класифікація виробників за призначенням (КВП) – носять попередній характер. Що стосується Класифікації функцій органів державного управління (КФОДУ), то її модифікація повинна забезпечити як більш точне визначення соціальних трансфертів у натуральній формі, так і більш повне виявлення таких функцій, що набувають все більшу важливість з точки зору ліквідації та запобігання екологічній шкоді.

7.Необхідна подальша робота по вдосконаленню матричного формату для рахунків накопичення та балансів активів і пасивів.

В СНР 1993 року розроблени наступні проблеми: межі нагромадження і запасів; випуск послуг, включаючи послуги, що виробляються в рамках домашніх господарств; види фінансової діяльності, включаючи таку діяльність, як, наприклад, операції з похідними фінансовими інструментами; рахунки трудових ресурсів, регіональні рахунки.

В СНР 1993 року сформульовані дві функції, які стоят перед нею: пасивна та активна. Пасивна функція полягає в тому, що національні рахунки являють собою деяку організаційну структуру для економічної статистики. Виходячи з цього основна цінність СНР полягає в узгодженості класифікацій і визначень, а також у відображенні взаємозв'язків між різними частинами економіки. Таким чином, основна увага повинна приділятися поліпшенню вихідних статистичних даних. Активна функція полягає в тому, що національні рахунки служать головним чином для того, щоб полегшувати економічний аналіз і прийняття рішень. Від структури СНР і визначень, що використовуються в ній залежать не тільки можливості проведення того або іншого виду аналізу, але і сам підхід до розгляду економічних і соціальних проблем. Це веде до перегляду сфер застосування національного рахівництва.