2. Поняття, сутність криміналістичної одорології.

Одорологія, як наука про запахи (від лат. слова оdor - запах, і грецької logos - вчення), виникла відносно недавно на основі успіхів молекулярної біології, хімії, електроніки та інших природничих наук.

Одорологія вивчає природу і закономірності утворення запаху механізм його розповсюдження, сприйняття та виявлення.

Основний запах людини міститься

1. В крові;

2. Волосяному покрові;

3. Нігтях;

4. Слині;

5. Потожирових та інших виділеннях організму.

До цього запаху людини, який відрізняється високою індивідуальністю, домішуються запахи речовин, що виводяться із організму (продуктів харчування, лікарських препаратів тощо), а також фанові запахи (одягу, дрібних предметів, приміщень, бензину у водіїв, пороху у мисливців).

Запах - це властивість матеріальних об'єктів/

Предмет виділяє запах у тих випадках, коли він з твердого чи рідкого стану переходить у газоподібний.

Слово "запах" має два значення:

1. Утворення і виділення в повітря молекул речовин;

2. Процес реагування нюхових рецепторів на наявність часток пахучої речовини, тобто їх сприйняття та оцінка.

Запахові сліди визначають як "газоподібне утворення, яке містить якісну інформацію про матеріальний об'єкт".

Запахові сліди - це специфічний вид невидимих слідів, які відрізняються від звичайних за своїми властивостями і відповідно засобами їх виявлення та використання.

Утворення запахових слідів виникає в період існування об'єктів запаху. Так, предмет, який тримав у руці злочинець (якщо для предмету не характерний власний запах), буде джерелом запаху до тих пір, поки не припиниться процес випаровування потожирової речовини, яка містилася на ньому.

Тому можливість виявлення слідів запаху залежить від кількості пахучої речовини і зовнішніх умов, в яких здійснюється процес слідоутворення.

Наводяться наступні данні про час збереження запаху залежно від умов слідоутворення.

Дані про час збереження запаху залежать від умов слідоутворення.

№ п\п	Об'єкти - носії запаху	Час збереження запаху
1	Сліди крові (в т.ч. плями які засохли),волосся	Від кількох місяців до кількох років (експериментально -16р.)
2	Особисті речі (гребінець записна книжка тощо)	Від кількох днів до кількох місяців
3	Речі, що носяться, які містять піт (одяг, взуття)	Від кількох днів до кількох місяців
4	Предмети, які знаходилися в контакті з тілом людини не менше 30 хвилин (сумка, сидіння, тощо)	До трьох діб
5	Предмети, які знаходилися в контакті з людиною менше 30 хвилин	Від однієї до двох годин
6	Сліди на ґрунті та снігу	Від кількох годин до доби

3. Вилучення та використання запаху людини.

Використання слідів запаху людини за допомогою службово-розшукових собак поділяється на два види:

1. Застосування собаки за залишеними злочинцем слідами;

2. Проведення перевірки підозрюваних за взятим на місці події і законсервованим запахом.

1. У першому випадку дії слідчого і кінолога на місці події полягають у визначенні місцезнаходження запахових слідів:

1. Сліди взуття;

2. Залишені знаряддя злочину і інші предмети.

Необхідно ці сліди зберегти до застосування службово - розшукової собаки і на випадок необхідності повторної обробки слідів собакою.

2. У другому випадку основою стає виявлення вилучення і консервування запаху.

Сліди запаху вилучаються шляхом:

1. Вилучення разом із об'єктом носієм запаху:

а. З викинутою маскою.

б. Загубленим гребінцем.

2. Зняття запаху з об'єкта, на якому передбачається його наявність:

а. Із рульового колеса автомобіля;

б. Із сидіння заліпленого автомобіля;

в. Із зламаного сейфа.

3. Забору повітря з місць можливого знаходження запаху:

а. Із залишеного сліду взуття.

Робота по вилученню слідів запаху вимагає:

1. Зняття та врахування природи їх утворення, щоб вилучити не будь - який, а потрібний запах.

2. Обережності і продуманості дій, щоб не "забруднити" чи не знищити запах, який вилучається.

3. Використання особливих засобів та пристроїв для забору запаху і забезпечення його збереження.

У першому варіанті вилучення запаху полягає в тому, щоб виключити занесення сторонніх запахів при вилученні об'єкта і розміщення його в стерильно чисті та герметичне закриті ємкості.

1. Робота в гумових рукавичках;

2. Вилучення об'єкта пінцетом, тощо.

У другому варіанті для забору запаху з предмету використовуються в якості поглиначів запаху вільні від запаху шматки бавовняної тканини ( байки, фланелі) які накладаються на об'єкт з запахом, витримуються не менше 30 хвилин і потім упаковуються як і в першому варіанті.

Вилучення повітря зі слідами запаху здійснюється:

1. Шляхом його забору чистим шприцом;

2. Чи спеціальним пристроєм (типу приладу "Шершень" і перекачки потім у чисту, герметично закриту посуду).

Строки збереження законсервованого запаху людини можуть бути різними, від 2 -3 до 14 років.

Специфіка запахових слідів і забезпечення їх збереження потребує, щоб вилучення даної категорії слідів, як правило, відбувалося до застосування службове - розшукової собаки і проведення інших дій щодо огляду місця події.

Процедура вилучення запахових слідів (об'єктів та повітря) повинна детально описуватися в протоколі відповідної слідчої дії:

1. Огляду місця події;

2. Обшуку;

3. Вилучення отримання зразків для порівняльного дослідження.

В протоколі слідчої дії обов'язково фіксуються слідуючи дані:

1. Що собою являє вилучений об'єкт чи предмет, з якого забирається запах ;

2. Де, саме, він розміщений;

3. Які ознаки його зв'язку з подією;

4. Що знаходилось поруч з ним;

5. Як саме проводилось вилучення;

6. Як і в що, конкретно, було запаковано вилучене.

Особливе значення слідів запаху полягає в тому що:

1. Вони непомітні для того, хто їх залишає;

2. Сліди запаху залишаються всюди, де діє людина.

Сьогодні при боротьбі із злочинністю необхідно вести не тільки пошук нових засобів виявлення і викриття злочинів, але й розширювати та удосконалювати ті методи і засоби, які вже позитивно себе зарекомендували.

Мабуть треба створювати "картотеку" запахових слідів осіб