Висновки

Аналізуючи наведений вище перелік Законів України та нормативно-інструктивних і методичних матеріалів, можна зробити загальний висновок – на цей час екологічна експертиза вже має основну базу необхідних документів для її якісного виконання в цілому на території нашої держави. Проте це є результатом виконання лише I етапу (1997-2000 рр.) реалізації основних напрямків державної політики України, зазначеного в V розділі вищезгаданого документу. Звісно, на цьому зупинятися не можна, про що і йдеться в наступних етапах (II, III) в «Основних напрямках державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 1998 року, а також в Законі України „Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року”, затвердженого 21.12.2010 року.

Контрольні запитання

1. Перелічіть закони України прямої дії відносно вимог екологічної експертизи.

2. Перелічіть інші закони України, що забезпечують дотримання екологічних вимог.

3. Розкрийте зміст статей Конституції України, де зафіксовано екологічні вимоги.

4. Розкрийте зміст статей Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», де викладено вимоги стосовно екологічної експертизи.

5. Які міністерства і відомства мають право видавати нормативно-методичні документи, рекомендації стосовно екологічної експертизи в Україні?

6. Назвіть кодекси України, задіяні в екологічній експертизі.

4. Система державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в україні

4.1. Загальні положення

Державна екологічна експертиза була започаткована в Україні в 1977 р., коли у складі центрального апарату тодішнього Державного комітету з охорони природи УРСР було створено спеціалізований підрозділ – Держінспекцію з екологічної експертизи проектів. До її компетенції входила екологічна оцінка документації на будівництво тих чи інших об’єктів, що вже вимагалося діючим на той час Законом «Про охорону природи» СРСР.

В подальші роки екологічна експертиза в Україні зміцнювала свої позиції, проте набула значних важелів тільки з виходом Закону України «Про екологічну експертизу» в 1995 році.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 12 жовтня 2004 р. за №389 затверджено «Положення про Систему державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в Україні», в якому, додержуючись вимог сучасного законодавства, чітко визначено зв’язки та функціональні обов’язки з питань екологічної експертизи як в центрі, так і на місцевому рівні.

Державна екологічна експертиза є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітично-контрольної оціночної діяльності, виконуваної державними службовцями відповідно до положень про еколого-експертні підрозділи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища (надалі – Міністерство) та його територіальних і морських інспекційних органів (надалі – територіальні еколого-експертні підрозділи) та їх посадових інструкцій.

Державна екологічна експертиза є невід’ємною складовою частиною Комплексної державної експертизи в Україні, особливою специфічною сферою природоохоронної діяльності, що потребує для належної організації та ефективного здійснення відповідного адміністративно-управлінського (наявність спеціалізованого, виключно на еколого-експертних завданнях, підрозділу центрального апарату Міністерства та територіальних еколого-експертних підрозділів, об’єднаних у єдину Систему у вигляді «управлінської вертикалі»), матеріально-технічного та інструктивно-методичного забезпечення.

Система державної екологічної експертизи Міністерства (надалі – Система, див. рис. 4.1) складається з спеціалізованого еколого-експертного підрозділу Центрального апарату (надалі – Управління) та відповідних еколого-експертних підрозділів територіальних органів – у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інспекційних органах з охорони Чорного і Азовського морів. Адміністративно Система є складовою частиною Міністерства та його органів. Функціонально Система є складовою частиною Комплексної державної експертизи (щодо проектів будівництва).

Наукова обґрунтованість роботи Системи забезпечується науковими установами – Українським НДІ екологічних проблем (УкрНДІЕП), Українським науковим центром екології моря (УкрНЦЕМ), Українським науковим центром технічної екології (УкрНТЕК), іншими науковими і науково-дослідними та спеціалізованими організаціями – основними виконавцями завдань на підготовку матеріалів наукових еколого-експертних оцінок як основи висновків державної екологічної експертизи.

Організація і функціонування Системи базуються на тому, що державне управління в галузі екологічної експертизи та формування структури державних еколого-експертних підрозділів входить до компетенції Міністерства (ст. 20, 24 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Складові Системи поєднуються у цілісну структуру єдиним правовим (Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про екологічну експертизу», постанови Уряду), нормативним (державні та відомчі будівельні норми України тощо) та інструктивно-методичним (Рекомендації щодо організації здійснення державної екологічної експертизи документації органами Міністерства і т. ін.) полем.

Документація Системи складається з:

• «Положення про Систему державної екологічної експертизи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в Україні»;

• методичних та інструктивних рекомендаційних та інших документів Міністерства у даній сфері;

• звітних матеріалів територіальних еколого-експертних підрозділів.

Співробітники Управління і територіальних еколого-експертних підрозділів виконують функції експертів екологічної експертизи (за посадами) відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про екологічну експертизу».

Управління веде «Реєстр експертів екологічної експертизи - співробітників органів Системи Міністерства», а також «Реєстр організацій – контрагентів (наукові, науково-дослідні, проектно-конструкторські і спеціалізовані інститути, центри, фірми тощо)». Останні виконують завдання щодо підготовки наукових еколого-експертних оцінок проектної

Рис. 4.1. Система державної екологічної експертизи

документації і довели свою спроможність з підготовки високоякісних матеріалів.

Вихідні дані для формування та коригування реєстру у вичерпному обсязі надаються територіальними еколого-експертними підрозділами за формою і у терміни, які встановлюються Міністерством.

Інформація щодо організації і функціонування Системи розміщується Управлінням на веб-сайті Міністерства. Територіальні еколого-експертні підрозділи розміщують інформацію про проведення державної екологічної експертизи на веб-сайтах територіальних органів Міністерства.

Функціонування Системи постійно відслідковується і підтримується Управлінням. Діяльність Системи контролюється заступником Міністра, який спрямовує, координує та контролює питання державної екологічної експертизи у Міністерстві.