2.3 Вплив на водні ресурси

Водоймищем-приймальником стічних вод шахти буде ріка Мала Медвеж’я – притоки р. Велика Кам’янка. За хімічним складом води річки переважно сульфатно-хлоридно-кальцієві з жорсткістю до 27 мг-екв/л, мінералізацією до 2,02 г/л, вміст завислих речовин до 47 мг/л. Ріка Велика Кам’янка належить до водних об’єктів загального рибогосподарського водокористування, в основному, використовується для меліоративного зрошення сільгоспугідь.

Шахта знаходиться за межами області розповсюдження водоносних горизонтів, що використовуються для централізованого водопостачання. Основним джерелом обводнення гірничих виробок шахти є води кам’яновугільних відкладів. Відпрацювання запасів не вплине на четвертинні водоносні горизонти, що мають спорадичне розповсюдження в межах гірничого відводу шахти і не пов’язані з водоносними горизонтами карбону.

Прогнозні водопритоки по шахті при повному відпрацюванні становитимуть: Q_норм.= 90м³/год., Q_макс.=145м³/год.

Джерелом господарсько-питного водопостачання площадки похилих стовбурів буде магістральний водовід Молодогвардійськ - с. Володарське Свердловського департаменту ТОВ «Луганськвода». Витрати води складають 75 м³/доб.

Очистка додаткового обсягу банно-пральних стоків від АПК центральної промплощадки передбачена установка біологічної очистки стоків «Джерело» продуктивністю 75 м³/доб. Для очистки побутових стоків від площадки похилих стовбурів у кількості 2 м³/доб. передбачена установка біологічної очистки стоків «Джерело», що складається зі споруд, розміщених у пластикових ємностях: первинного відстійника (септика), біотенка, КНС, вторинного відстійника, аеробного стабілізатора надлишкового мулу. Біологічно очищені стічні води відводяться по існуючій схемі у балку з природним водотоком.

Джерелом виробничого водопостачання шахти є шахтна вода після очистки у ставку-відстійнику, доочистки у мілководному ставку біологічного знесолення та наступного знезараження. Знезараження води намічено ультрафіолетовим випроміненням, для чого у будівлі проектованої насосної станції передбачені дві бактерицидні установки (одна – робоча, одна – резервна).

Для подачі очищеної та знезараженої шахтної води на проектовану площадку похилих стовбурів передбачено будівництво:

• насосної станції освітленої води на площадці хлораторної біля мілководного ставка біологічного знесолення;

• підвідного трубопроводу освітленої води діаметром 110 мм.

Технічна вода у кількості 386 м³/доб. використовується на зрошення у гірничих виробках, потреби котельні та технологічного комплексу. Відведення виробничих умовно-чистих стічних вод котельні та шламовмісних стоків від будівлі сортування після попереднього відстоювання у колодязі з відстійною частиною намічено в акумулюючі ємності для сумісної очистки з дощовими водами. Застосування зворотної системи водно-шламового господарства від “CИОТ” аспіраційної системи будівлі сортування, що працює періодично (3 години в зміну) є економічно недоцільним. Для виключення впливу шламовмісних стоків у кількості 29 м³/доб. ТЕО передбачає їх попереднє відстоювання в колодязі з відстійною частиною протягом 6…8 годин з подальшою доочисткою в акумулюючій ємності спілдьно з дощовими водами.

Шахтна вода, що видається на поверхню, під залишковим напором водовідливної установки відводиться у ставок-відстійник шахтних вод, ємність якого (23 тис. м³) прийнята з розрахунку десятидобового відстоювання нормального притоку шахтних вод у кількості 90 м³/год. з вмістом завислих речовин на скиді не більше 15 мг/л, а також накопичення осаду на весь період експлуатації шахти. Після відстоювання шахтна вода надходить у мілководний ставок біологічного знесолення (каскадний), устрій якого передбачений з максимальним використанням природного рельєфу балок. Спочатку споруджують тіло греблі на 5 м по висоті, потім виконують поглиблення у чаші ставка. Мілководний ставок виконують з двох самостійних земляних секцій, для попередження фільтрації води зі ставку у підземні горизонти, дно та відкоси укривають поліетиленовою плівкою (екранують). Плівку захищають шаром суглинку, на який відсипають шар щебеню, по якому ведеться засадження очерету, рогозу та іншої водної рослинності.

Суть процесу знесолення полягає у контакті очищуваних вод з культурами вищої водної рослинності (макрофітами). У мілководному ставку продовжиться процес осадження завислих речовин відстоюванням та коагуляцією в умовах природної аерації. Для поліпшення санітарних показників після проектованих ставків передбачено хлорування шахтної води розчином гіпохлориту натру, який готуватиметься у хлораторній. Після знезараження шахтна вода у кількості 1774 м³/доб. існуючим водотоком відводиться у ріку Мала Медвеж’я – притоку ріки Велика Кам’янка. Загалом з 2160 м³/доб. зворотних стічних вод 386 м³/доб. використовується на виробничі потреби шахти, близько 18 % усього обсягу зворотних вод. Скиданню підлягають очищені стічні та шахтні води. Проект ГДС розроблятиметься на стадії «проект».

Дощові стоки від малоінтенсивних дощів та забруднена частина поверхневого стоку інтенсивних дощів через розподільчий колодязь надходить у земляні двохсекційні акумулюючі ємності. Об’єм акумулюючих ємностей розрахований за умови забезпечення двохдобового відстоювання забрудненої частини дощового стоку з урахуванням чистки одної секції. Ефект очистки складе 80 %. Акумулюючі ємності обладнують пристроями, що забезпечують уловлення, збір та видалення плаваючих забруднюючих речовин (в т.ч. нафтопродуктів). Уловлені нафтопродукти використовують як добавку для збагачення вугілля котелень шахти. Відстояні дощові стоки самопливним колектором відводяться у природний водотік.

Таким чином, після впровадження проектних рішень скид очищених зворотних вод у р. Мала Медвеж’я становитиме 1906 м³/доб. Прогнозні концентрації забруднюючих речовин у стічних шахтних водах наведені нижче.

Показники	Значення, мг/дм3		Показники	Значення, мг/дм3
	до очистки	після очистки		до очистки	після очистки
Азот амонійний	0,4	0,4	Нітрати	40	11,2
БСК5	5,4	3,0	Нітрити	0,08	0,02
рН	8,2	8,2	Сульфати	600	510
Завислі речовини	80	15	Фосфати	0,4	0,4
Мінералізація	1500…2000	1000..1200	Фториди	0,05	0,05
Хлориди	100	80	Алюміній	0,08	0,08
Залізо загальне	0,3	0,3	Цинк	0,02	0,02
Нафтопродукти	0,05	-	Марганець	0,012	0,012
ХСК	21,5	12,2

Згідно з вимогами ДержСанПіН № 173 для проектованих ставка-відстійника та мілководного ставка шахтних вод встановлюється водоохоронна зона у 25 м.

Для зберігання протипожежного запасу води передбачені дві ємності по 500 м³ кожна.

Проектними рішеннями передбачені заходи по запобіганню надходження забруднюючих речовин у гідрографічну мережу, а саме:

• очистка та біологічне знесолення шахтної води у проектованих ставку-відстійнику та мілководному ставку біологічного знесолення;

• знезараження шахтних вод перед скидом їх у гідрографічну мережу;

• зменшення скиду шахтних вод через використання знезаражених шахтних вод на виробничі потреби шахти (386 м³/доб.);

• очистка побутових стоків від площадки похилих стовбурів на проектованих очисних спорудах продуктивністю 2 м³/доб.;

• очистка додаткової витрати госппобутових стічних вод від АПК центральної промплощадки на проектованих очисних спорудах продуктивністю 75 м³/доб. (додатково до існуючих БІС);

• вивезення стоку з водонепроникного вигребу убірної асенізаційними машинами на очисні споруди;

• очистка забрудненої частини поверхневого стоку дощових вод в акумулюючих ємностях.

Прогнозний хімічний склад шахтних вод при наміченому відпрацюванні запасів:

Сухий залишок, г/дм3	Завислі речовини, мг/дм3	рН	Жорсткість, ммоль/дм3	Хлориди, мг/дм3	Сульфати, мг/дм3
1,5…2,0	80	8,2	15,0	100	600

При розробці надр відсутні технології та засоби, що приводять до забруднення шахтної води солями, сульфатами, мікроелементами та іншими хімічними речовинами. Їх вміст у шахтній воді обумовлено природними факторами. Природна мінералізація води у р. Мала Медвеж’я складає 2020 мг/л.