Висновки

Починаючи з 1998 р., в Україні започатковано комплексну державну експертизу. Екологічна експертиза з цього часу втрачає самостійність і стає субпідрядником у виконанні комплексної державної експертизи. Слід зауважити, що це ні в якій мірі не впливає на вимоги до якості екологічної експертизи і не знімає відповідальності за її виконання з еколого-експертних підрозділів.

Треба визначити необхідність в цій ситуації конструктивного, оперативного співробітництва, у дусі взаєморозуміння, еколого-експертних підрозділів зі службами Укрінвестекспертизи, проектувальниками і замовниками з метою вироблення взаємоприйнятних рішень щодо усіх аспектів процесу держекоекспертизи як складової частини комплексної державної експертизи.

Визначено шість складових (субпідрядників) державної комплексної експертизи, їх взаємозв’язки, терміни та порядок виконання експертизи. Згідно вказівок Міністерства екології та природних ресурсів встановлено зони дії еколого-експертних підрозділів при виконанні державної комплексної експертизи, а також при її повторному розгляді.

Порядок проведення комплексної державної експертизи надано станом на 2010 рік. Але згідно з Указом Президента України від 09.12.2010 №1085/2010 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” у державі почалась адміністративна реформа. Можливі зміни назв міністерств, державних служб, комітетів. Їх можна прослідкувати. Функціональні обов”язки відносно комплексної експертизи можуть бути змінені тільки прийняттям нових документів.

Контрольні запитання

1. З якою метою в Україні була введена комплексна державна експертиза і коли?

2. Охарактеризуйте склад комплексної державної експертизи.

3. Як здійснюється державна екологічна експертиза в складі комплексної?

4. Які вартість та строки проведення екологічної експертизи?

5. Що контролюють еколого-експертні підрозділи при проведенні державної екологічної експертизи в складі комплексної?

6. Які вимоги до розгляду скарг і додаткової екологічної експертизи при виконанні комплексної державної експертизи?

8. Державна екологічна експертиза поза рамками комплексної державної експертизи

8.1. Організаційні форми і шляхи проведення держекоекспертизи

Державна екологічна експертиза може проводитись органами Мінекоресурсів у двох організаційних формах – у складі комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку (самостійно).

Проведення держекоекспертизи у рамках комплексної державної експертизи здійснюється із безумовним дотриманням усіх вимог «Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи», затвердженого Постановою КМУ від 17.08.98 р. № 1308, та «Правил організації виконання комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 04.03.99 р. №51 (зареєстровані Мінюстом від 20.04.99 № 247/3540).

Здійснення держекоекспертизи поза рамками комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно) проводиться органами Мінекоресурсів у випадках, вказаних в інструктивному листі Міністерства від 10.12.99 р. № 09-4-926 «Про сучасні аспекти здійснення держекоекспертизи. Крім того, - у випадках, коли документація, що має бути об’єктом розгляду, являє собою виключно природоохоронні проробки, розроблені як самостійний проектний матеріал (окремо випущені проектувальниками розділи ОВНС щодо певних об’єктів, в тому числі діючих, чи таких, добудова, реконструкція або техпереозброєння яких завершується), який ніякої більше експертизи, крім екологічної, не потребує.

Перелік іншої документації екологічного спрямування (екологічні програми і проекти), щодо якої держекоекспертиза може організовуватись і здійснюватись поза рамками комплексної державної експертизи, наведений в інструктивному листі Міністерства від 04.11.99 р. № 09-4-832.

Всі положення зазначених інструктивних листів Міністерства (від 10.12.99 р. № 09-4-926 та від 04.11.99 р. № 09-4-832) діють і є обов’язковими для врахування у роботі усіма еколого-експертними підрозділами органів Мінекоресурсів. Зміст листів розкрито в другому розділі цієї лекції.

Шляхи проведення держекоекспертизи визначені у статті 37 Закону України «Про екологічну експертизу». Для практичного застосування рекомендуються:

• шлях, визначений частиною першою цієї статті, а саме безпосередньо силами спеціалістів еколого-експертних підрозділів – у відносно простих випадках;

• шлях, передбачений частиною четвертою даної статті, а саме залучення на договірних засадах (із замовником, або із органом Міністерства) спеціалізованих наукових та інших організацій – у випадках складних, що потребують поглибленого вивчення і наукового обґрунтування.

В залежності від особливостей відповідної документації шляхи проведення держекоекспертизи самостійно обираються безпосередньо еколого-експертними підрозділами органів Міністерства у кожному конкретному випадку.

Організації, що залучаються для попереднього експертного розгляду та підготовки наукових еколого-експертних оцінок як основи висновків держекоекспертизи, визначаються керівниками еколого-експертних підрозділів.