10.2.5. Вимоги до документації, що подається на державну екологічну експертизу

Матеріалами, які беруться до уваги державною екологічною експертизою, є:

• рішення органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розміщення і будівництво нового (реконструкцію існуючого) полігону ТПВ;

• акт вибору (обстеження) земельної ділянки для будівництва полігону ТПВ;

• державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою або Договір оренди земельної ділянки;

• архітектурно-планувальне завдання;

• заява про наміри (оформлена і підписана в установленому порядку, публікація її у ЗМІ);

• висновок територіального органу земельних ресурсів;

• висновок санепідемстанції;

• висновок Держуправління охорони навколишнього природного середовища;

• технічні умови на водопостачання;

• завдання на проектування;

• загальна пояснювальна записка, що містить виклад суті проекту та інформацію про передбачувані проектні рішення;

• завдання на розробку розділу ОВНС;

• розділ ОВНС - оцінка впливу на навколишнє середовище;

• заява про екологічні наслідки діяльності (підписана "Замовником" і "Генпроектувальником", оголошена у засобах масової інформації).

На вимогу експертів повинні надаватися для розгляду будь-які інші частини (розділи) проектної документації, включаючи дані польових гідрологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних і топографічних вишукувань, а також розрахунки, обґрунтування та інші матеріали, що не входять безпосередньо до складу проекту.

10.2.6. Вимоги до складу та змісту матеріалів овнс полігонів тпв

У розділах ОВНС відповідної документації, що підлягає державній екологічній експертизі, повинен комплексно оцінюватися реальний вплив будівництва і експлуатації нових та реконструкції існуючих полігонів ТПВ на навколишнє середовище.

Розділ ОВНС повинен відповідати за структурою, за змістом положенням ДБН А.2.2-1-2003.

Стосовно складу матеріалів ОВНС полігонів ТПВ, особливу увагу необхідно приділяти:

• у розділі "Підстави для проведення ОВНС" - наявності даних щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем, результатів відповідних громадських слухань та інших подібних заходів;

• у розділі „Фізико-географічні особливості району і ділянки розміщення об'єкта проектування" - повноті аналізу умов та факторів навколишнього середовища, які мають бути враховані при здійсненні запланованої діяльності, наявності даних щодо існуючих або запланованих до створення у районі будівництва об'єктів природно-заповідного фонду і видів рослинного та тваринного світу, що потребують охорони і можуть зазнати негативних впливів від реалізації запроектованої діяльності;

• у розділі „Загальна характеристика об'єкта проектування" - наявності даних щодо відповідності запланованої діяльності рішенням містобудівної документації, існуючим або очікуваним пріоритетним напрямкам господарської діяльності; розгляду екологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації запланованої діяльності; аналізу альтернативних варіантів розміщення полігону ТПВ та варіантів облаштування полігону і технології виконання робіт;

• у розділі „Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище" - оцінці позитивних і негативних аспектів впливів запланованої діяльності на соціальні умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його зайнятості, впливів на зони рекреації;

• у розділі "Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище" - оцінці позитивних і негативних аспектів впливів запланованої діяльності на об'єкти забудови та інфраструктури (включаючи питання захисту їх від дії природних та техногенних чинників).

У повному обсязі матеріали ОВНС розробляються на стадії ТЕО (ТЕР) або ескізного проекту і уточнюються у проектах і робочих проектах. Матеріали ОВНС повинні відповідати за своїм змістом вимогам ДБН А.2.2-1-2003.

Коротка, найбільш загальна в основних рисах оцінка впливу на навколишнє середовище дається у Заяві про наміри, яка складається на етапі підготовки вихідних даних щодо будівництва чи реконструкції полігону ТПВ. Ця оцінка повинна базуватися на відомостях щодо планованих конструктивних та технологічних параметрів об'єктів та наявних базисних даних про стан навколишнього середовища.

Матеріали ОВНС повинні містити характеристику основного та альтернативних варіантів розміщення полігону ТПВ і аналіз можливих впливів на навколишнє середовище по варіантах в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованого, з позицій екологічної безпеки, рішення щодо розташування об'єкта.

Проект (робочий проект) будівництва полігону ТПВ і його розділ ОВНС повинні містити обгрунтування та оцінку інженерних, конструктивних і технологічних рішень - заходів з дотриманням екологічних і санітарно-гігієнічних вимог і обмежень, які забезпечують експлуатаційну надійність полігону, недопущення негативного впливу на навколишнє середовище (забруднення грунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря), на стан рослинних угруповань і фауни (тваринного світу) на прилеглих до полігону територіях, а також на середовище життєдіяльності людини.

До них відносяться:

• вирішення питання розміщення полігону ТПВ і розміру його санітарно-захисної зони відповідно до вимог пункту 2 ДБН В.2.4-2-2005;

• влаштування ефективного протифільтраційного екрана, водовідвідних нагірних канав та ін.;

• створення дренажної системи збирання і відведення фільтрату з майданчика складування ТПВ;

• будівництво очисних споруд при полігоні ТПВ для очищення утворюваного фільтрату;

• влаштування системи збирання біогазу (свердловини, газопроводи, установки для вилучення біогазу із свердловин, накопичувальна місткість біогазу та ін.);

• будівництво спеціальних споруд для вилучення ресурсно-цінних компонентів ТПВ (за відповідним обгрунтуванням);

• ізоляція грунтом заскладованих на картах твердих побутових відходів;

• протипожежні заходи;

• організація системи моніторингу у період експлуатації і після закриття полігону, яка передбачає контроль за фізико-хімічним складом відходів, які підлягають захороненню, станом підземних і поверхневих вод, атмосферного повітря, грунту, рослин у зоні можливого негативного впливу полігона ТПВ;

• рекультивація (технічна, біологічна) земель після закриття полігону ТПВ для подальшого господарського використання його території з відповідними обмеженнями.